Теоретичні основи інформатики

ЗМІСТ

ТЕМА 1 6

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНФОРМАТИКИ 6

1.1. Складові частини інформатики, інформатика та комп’ютерна техніка 7

1.2. Поняття економічної інформації, класифікація економічної інформації 8

1.3. Визначення обсягів економічної інформації. Структурні одиниці, кодування економічної інформації 9

1.4. Cистеми числення і способи переведення чисел із однієї системи числення в іншу 12

ТЕМА 2 16

КОМП’ЮТЕРНА ТЕХНІКА 16

2.1. Класифікація та покоління ЕОМ 16

2.2.Програмне забезпечення ПК 21

ТЕМА 3 26

ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ФАЙЛОВІ МЕНЕДЖЕРИ 26

3.1. Системне програмне забезпечення ПК 26

3.2. Операційна система Windows XP. 28

3.3. Сервісне програмне забезпечення ПК 31

3.4. Файлові менеджери 32

ТЕМА 4 36

КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ Й ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ 36

4.1. Класифікація мереж. Топологія мереж 36

4.2. Еталонна модель взаємодії відкритих систем. Програмне забезпечення комп’ютерних мереж 45

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ 50

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 52

ТЕМА 5 52

ГЛОБАЛЬНА СПІВДРУЖНІСТЬ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ INTERNET 52

5.1. Організація, структура, принципи роботи та сервіси InterNet 52

5.2. Мережеві прикладні задачі 54

5.3. Інтернет у бізнесі 56

5.4. Бізнес в Інтернеті 57

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ 59

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 61

ТЕМА 6 61

СИСТЕМИ ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ 61

6.1. Початок роботи з Word 63

6.2. Режим роботи Word – вставка або заміна 64

6.3. Закриття документа і вихід із Word’а 65

6.4. Редагування тексту 66

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ 68

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 69

ТЕМА 7 69

ФОРМАЛІЗАЦІЯ, АЛГОРИТМІЗАЦІЯ ТА ПРОГРАМУВАННЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ 69

ТЕМА 8 79

СИСТЕМИ ТАБЛИЧНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ДАНИХ 79

8.1. Електронна таблиця Mіcrosoft Excel 79

8.2. Редагування і форматування робочих листів Mіcrosoft Excel 82

8.3. Навчання роботі з формулами, функціями і діаграмами в Excel 85

ТЕМА 9 93

ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ТА РЕЗЕРВУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ 93

9.1. Засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу 94

9.2. Криптографічний захист інформації 95

9.3. Захист інформації від комп’ютерних вірусів 97

9.4. Антивірус Касперського 7.0 98

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ 99

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 102

ТЕМА 10 102

СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БАЗАМИ ДАНИХ 102

10.1. Види та моделі баз даних 102

10.2. Система управління базами даних Mіcrosoft Access і її основні можливості 103

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ 112

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 113

ТЕМА 11 114

ЕКСПЕРТНІ ТА НАВЧАЛЬНІ СИСТЕМИ 114

11.1. Експертні системи 114

11.2. Системи дистанційного економічного навчання 117

11.3. Особливості використання засобів дистанційного навчання в кейсовому методі 119

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ 121

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 122

ТЕМА 12 123

ТЕХНОЛОГІЇ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ В ЕКОНОМІЦІ І МЕНЕДЖМЕНТІ 123

12.1. Базові терміни ІС. Види ІТ 123

12.2. Класифікація ІС. Види ІТ 126

12.3. Галузі застосування інформаційних систем в економіці 128

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ 129

 

ТЕМА 1

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

1. Iнтелект штучний – 1. Науковий напрям, у межах якого ставляться та розв’язуються задачi апаратного чи прогорамного моделювання тих видiв людської дiяльностi, якi традицiйно вважаються iнтелектуальними. 2. Властивiсть iнтелектуальних систем виконувати функцiї (творчi), що традицiйно є прерогативою людини.

2. Iнформацiї одиниця кiлькостi - [Information content unit, Единица количества информации]: Одиниця, призначена для вимiрювання кiлькостi iнформацiї у повiдомленнi. Двiйковою одиницею кiлькостi iнформацiї (Information content binary unit) є бiт, десятковою (Information content decimal unit) - Гартлi.

3. Iнформацiйна мережа - [Information network, Информационная сеть]: Сукупнiсть мережi ЕОМ та взаємодiючих через мережу ЕОМ вiддалених реальних кiнцевих систем, що забезпечує доступ прикладних процесiв, якi розмiщеннi в цiй системi, до її iнформацiйних, обчислювальних, комунiкацiйних ресурсiв, та колективне їх використання.

4. Абонент - [1. Abonent, subscriber, user, 2. OSI utility user, Абонент]: 1.Користувач, що має доступ до системи оброблення даних із абонентського пункту. 2.Частина абонентської системи, що відноситься до функцiйної служби.

5. Архiтектура мережi - [Network architecture, Сетевая архитектура]: Логiчна структура i принципи роботи iнформацiйної мережi.

6. Атрибут - [Atribut, Атрибут]: Iнформацiйний елемент, що позначає деяку властивiсть i приймає значення з окресленої їх множини.

7. Байт - [Byte, Байт]: Одиниця iнформацiї, що дорiвнює восьми бiтам.

8. Біт - [Bit, Бит]: Двiйкова одиниця кiлькостi iнформацiї, що вiдповiдає тій iнформацiї, яка передається отримувачу під час приймання одного з двох повідомлень однакової ймовірності.

9. Гiгабайт (Гбайт) - [Gigabyte, Гигабайт]: Одиниця вимiру обсягу пам’ятi, яка дорiвнює 2³⁰ чи 10⁹ байт.

10. Данi - [Data, Данные]: Iнформацiя, подана у формалiзованому виглядi, придатному для iнтерпретування, оброблення i переадресування людиною чи технiчними засобами.

11. Даних оброблення - [Data processing, Обработка данных]: Виконання будь-якої операцiї чи комбiнацiйної операцiї з даними.

12. Достеменнiсть - [Validity, adequacy, Достоверность]: Iмовiрнiсть вiдсутностi помилок у даних.

1. Економічна інформатика - складова частина прикладної інформатики, яка займається питаннями збору, накопичення, опрацювання і передачі економічної інформації з використанням різноманітних технічних засобів.

13. Канал цифровий зв’язковий - [Digit channel, Канал цифровой связи]: Зв’язковий канал для пересилання аналогових даних, закодованих дискретними сигналами.

14. Комiрка - [Cell, location, Ячейка]: Мiнiмальна адресована дiлянка пам’ятi.

15. Мiсткiсть - [Capacity, Емкость]: Максимальна кiлькiсть одиниць даних, що може зберiгатись у запам’ятовувальному пристрої.

16. Модель - Об’єкт (реальний, знаковий чи уявний), що відрізняється вiд вихiдного, але здатний замiнити його в межах завдань, що вирiшуються.

17. Нiт - [Нит]: Одиниця кiлькостi iнформацiї (чи ентропiї), у визначеннi якої використовуються натуральнi логарифми.

18. Одиниця - [Unit, Единица]: Самостiйна частина у складi цiлого.

19. Пам’ять - [Memory, Память]: Загальна назва для довiльних методiв фiксування та збереження iнформацiї.

20. Передавання даних - [Data transmission, Передача данных]: Пересилання даних за допомогою засобiв зв’язку з одного мiсця для приймання їх в iншому мiсцi.

21. Сервер - [Server, Cервер]: Станцiя, що обслуговує iншi станцiї локальної мережi.

22. Сигнал - [Signal, Сигнал]: 1. Матерiальний носiй iнформацiї. 2. В архiтектурi вiдкритих систем - термiновий сеансовий блок даних.

23. Файл - [File, Файл]: 1. Пойменована сукупнiсть логiчних записiв, однотипних за структурою i методом доступу, оформлена як єдине цiле методами мови програмування. 2. Набiр даних на логiчному рiвнi розгляду.

24. Функцiйний блок - [Functional unit, Функциональный блок]: 1. Сукупнiсть логiчно зв’язаних функцiй. 2. Система чи пристрiй (частина системи чи пристрою), що виконує визначену логiчно зв’язану групу функцiй.

25. Чiп - [Chip, Чип]: Кристал разом із нанесеною на ньому iнтегральною схемою.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте поняття "інформація".

2. Які основні властивості інформації?

3. Обґрунтуйте поняття "економічна інформація".

4. Опишіть основні види економічної інформації.

5. Проаналізуйте структуру і форму інформації.

6. Які основні характеристики економічної інформації?

7. Опишіть процес обробки інформації як складову процесу управління.

8. Проаналізуйте шляхи подолання проблеми узгодження методів обробки інформації з роботою органів управління.

9. Що виступає як об’єкт вивчення інформатики?

10. Як співвідносяться інформатика і computer science?

11. Що таке інформатика як фундаментальна наука?

12. Що таке інформатика як галузь народного господарства?

13. Що таке інформатика як прикладна дисципліна?

14. Які напрями досліджень в інформатиці ви знаєте?

15. Які міждисциплінарні напрями інформатики Ви знаєте?

16. Що таке соціальна інформатика?

17. Які основні напрями наукових досліджень в соціальній інформатиці?

ТЕМА 2

КОМП’ЮТЕРНА ТЕХНІКА

Структурна схема ПК

Основним пристроєм ПК є материнська плата, яка визначає його конфігурацію. Всі пристрої ПК підключаються до цієї плати за допомогою роз’ємів розташованих на цій платі. З’єднання всіх пристроїв у єдину систему забезпечується за допомогою системної магістралі (шини), що є лініями передачі даних, адрес і управління.

Ядро ПК утворюють процесор (центральний мікропроцесор) і основна пам’ять, що складається з оперативної пам’яті і постійного пристрою (ПЗП), що запам’ятовує, або перепрограмовуваного постійного пристрою ППЗП, що запам’ятовує. ПЗП призначається для запису і постійного зберігання даних. Підключення всіх зовнішніх пристроїв: клавіатури, монітора, зовнішніх ЗП, миші, принтера тощо. забезпечується через контролери, адаптери, карти. Контролери, адаптери або карти мають свій процесор і свою пам’ять, тобто є спеціалізованим процесором.

Рис. 2.1. Структурна схема ПК

Мікропроцесор

Центральний мікропроцесор (невелика мікросхема, що виконує всі обчислення і обробку інформації) – це ядро ПК. У комп’ютерах типа IBM PC використовуються мікропроцесори фірми Intel і сумісні з ними мікропроцесори інших фірм.

Компоненти мікропроцесора:

– АЛП виконує логічні і арифметичні операції;

– Пристрій управління управляє всіма пристроями ПК;

– Регістри використовуються для зберігання даних і адрес;

– Схема управління шиною і портами – здійснює підготовку пристроїв до обміну даними між мікропроцесором і портом введення – виведення, а також управляє шиною адреси і управління.

Основні характеристики процесора:

– Розрядність – число двійкових розрядів, що одночасно обробляються при виконанні однієї команди. Більшість сучасних процесорів – це 32 – розрядні процесори, але випускаються і 64 - розрядні процесори.

– Тактова частота – кількість циклів роботи пристрою за одиницю часу. Чим вище тактова частота, тим вище продуктивність.

– Наявність вбудованого математичного співпроцесора.

– Наявність і розмір Кеш- пам’яті.

Оперативна пам’ять

Оперативний запам’ятовуючий пристрій (ОЗП або RAM) - область пам’яті, призначена для зберігання інформації протягом одного сеансу роботи з комп’ютером. Конструктивно ОЗП виконано у вигляді інтегральних мікросхем. Із нього процесор прочитує програми і початкові дані для обробки в свої регістри, в нього записує отримані результати. Назву “оперативна” ця пам’ять отримала тому, що вона працює дуже швидко, в результаті процесору не доводиться чекати при читанні або записі даних в пам’ять. Проте швидкодія ОЗП нижча за швидкодію регістрів процесора, тому перед виконанням команд процесор переписує дані з ОЗП у регістри. За принципом дії розрізняють динамічну пам’ять і статичну. Елементи динамічної пам’яті є мікроконденсатори, які накопичують заряд на своїх обкладинках. Елементи статичної пам’яті є тригери, які можуть знаходитися в двох стійких станах. Основні параметри, які характеризують ОЗП, – це місткість і час звернення до пам’яті. ОЗП типу DDR SDRAM (синхронна пам’ять із подвійною швидкістю передачі даних) вважається найбільш перспективною для ПК.

Кеш-пам’ять

Комп’ютеру необхідно забезпечити швидкий доступ до оперативної пам’яті, інакше мікропроцесор простоюватиме, і швидкодія комп’ютера зменшиться. Тому сучасні комп’ютери оснащуються Кеш-пам’яттю або надоперативною пам’яттю. За наявності Кеш-пам’яті дані з ОЗП спочатку переписуються в неї, а потім у регістри процесора. При повторному зверненні до пам’яті спочатку проводиться пошук потрібних даних в Кеш-пам’яті і необхідні дані з Кеш-пам’яті переносяться в регістри, тому підвищується швидкодія.

Контролери

Тільки та інформація, яка зберігається в ОЗП, доступна процесору для обробки. Тому необхідно, щоб в його оперативній пам’яті знаходилися програма і дані. У ПК інформація із зовнішніх пристроїв (клавіатури, жорсткого диска тощо) пересилається в ОЗП, а інформація (результати виконання програм) з ОЗП також виводиться на зовнішні пристрої (монітор, жорсткий диск, принтер тощо). Таким чином, у комп’ютері повинен здійснюватися обмін інформацією (уведення-виведення) між оперативною пам’яттю і зовнішніми пристроями. Пристрої, які здійснюють обмін інформацією між оперативною пам’яттю і зовнішніми пристроями називаються контролерами або адаптерами, іноді картами. Контролери, адаптери або карти мають свій процесор і свою пам’ять, тобто є спеціалізованим процесором. Контролери або адаптери (схеми, керівники зовнішніми пристроями комп’ютера) знаходяться на окремих платах, які вставляються в уніфіковані роз’єми (слоти) на материнській платі

Системна магістраль

Системна магістраль (шина) - це сукупність проводів і роз’ємів, що забезпечують об’єднання всіх пристроїв ПК в єдину систему і їх взаємодію. Для підключення контролерів або адаптерів сучасні ПК забезпечені такими слотами як PCI. Слоти PCI – E Express для підключення нових пристроїв до швидкіснішої шини даних. Слоти AGP призначені для підключення відеоадаптера Для підключення накопичувачів (жорстких дисків і компакт-дисків) використовуються інтерфейси IDE і SCSI.

Інтерфейс – це сукупність засобів з’єднання і зв’язку пристроїв комп’ютера. Підключення периферійних пристроїв (принтери, миша, сканери тощо) здійснюється через спеціальні інтерфейси, які називаються портами. Порти установлюються на задній стінці системного блока. Слоти (роз’єми) розширення конфігурації ПК призначені для підключення додаткових пристроїв до основної шини даних комп’ютера. До основних плат розширення, призначених для підключення до шини додаткових пристроїв, відносяться: Відеоадаптери (відеокарти); Звукові плати; Внутрішні модеми; Мережеві адаптери (для підключення до локальної мережі); SCSI – адаптери.

Додаткові пристрої

Периферійні пристрої - це пристрої, що підключаються до контролерів ПК і розширюють його функціональні можливості За призначенням додаткові пристрої розділяються на: пристрої введення (трекболи, джойстики, світлове перо, сканери, цифрові камери, диджітайзери), пристрої виведення (плотери або графічні пристрої), пристрої зберігання (стримери, zip-накопичувачі, магнітооптичні накопичувачі, накопичувачі HIFD і ін.) та пристрої обміну (модеми).

Значення комп’ютерної техніки у галузі економіки та менеджменту

Роль інформаційних технологій в розвитку суспільства полягає в прискоренні процесів отримання, розповсюдження і використання суспільством нових знань.

У історії розвитку цивілізації відбулося декілька інформаційних революцій, коли кардинальні зміни у сфері обробки інформації привели до перетворень суспільних відносин, придбання людським суспільством нової якості.

Перша революція пов’язана з винаходом писемності, що привело до гігантського якісного і кількісного стрибка в розвитку суспільства. З’явилася можливість передачі знань від покоління до покоління.

Друга (середина XVI століття) викликана винаходом книгодрукування, яке радикально змінило індустріальне суспільство, культуру, організацію діяльності.

Третя (кінець XIX століття) обумовлена винаходом електрики, завдяки якій з’явився телеграф, телефон, радіо, що дозволяють оперативно передавати і накопичувати інформацію в будь-якому обсязі.

Четверта (70-і р.р. XX століття) пов’язана з винаходом мікропроцесорної технології і появою персонального комп’ютера. На мікропроцесорах і інтегральних схемах створюються комп’ютери, комп’ютерні мережі, системи передачі даних.

В кінці 60-х років 20-го сторіччя різко інтенсифікувалися інформаційні процеси. Основними складовими цих процесів були збільшення об’єму інформації, що здобувалася, оброблюваної і передаваної. Графічне подання числа публікацій, винаходів, програм для ЕОМ і інших результатів інтелектуальної діяльності залежно від часу показує стрибкоподібне (експоненційне) зростання на рубежі 50-70х років. Ця графічна інтерпретація отримала назву "Інформаційного вибуху".

Програмне забезпечення ПК

2.2.1. Визначення та особливості мов програмування

Існуючі в даний час мови програмування підрозділяють на три великих класи: машинно-орієнтовані, процедурно-орієнтовані і проблемно-орієнтовані. До машинно-орієнтованих мов програмування відносяться мови, у яких, з одного боку, явно виражений зв’язок з конкретною ЕОМ (структура команд, пам’яті, зовнішніх пристроїв тощо), а з іншого боку - у мову введені елементи, що спрощують і автоматизують процес програмування (символьне позначення команд і комірок пам’яті, широке використання звичних для людини позначень тощо). Машинно-орієнтовані мови програмування дозволяють писати програми, що не поступаються за ефективністю програмам, написаним безпосередньо в кодах машини, але в значній мірі полегшують роботу з їх налагодження. Як правило, машинно-орієнтовані мови програмування призначені для системних програмістів, що працюють на обслуговуванні ЕОМ і побудові математичного забезпечення для них. У залежності від ступеня зв’язку людини з ЕОМ, машинно-орієнтовані мови програмування поділяються на:

- машинні мови програмування,

- автокоди (мови символьного кодування, чи асемблерні мови)

- машинно-незалежні мови програмування.

Відмінною рисою машинних мов є цифрове кодування команд (у деякій системі числення) і, отже, відсутність розбіжності між внутрішнім поданням операторів (команд), за допомогою яких у цих мовах описуються програми, і формою подання даних. Останнє є запорукою можливості реалізації на ЕОМ таких програм, які в результаті роботи формують інші програми (транслятори, генератори програм, тощо) чи перетворюють у процесі виконання самих себе. Мови програмування більш високих рівнів цією особливістю машинних мов не володіють і тільки в новітніх мовах з’являються деякі обмежені можливості впливу на програми в процесі їхньої реалізації (наприклад, у мові АЛГОЛ-68).

Уже реалізація найпростіших алгоритмів на перших ЕОМ (циклічних і процесів, що розгалужуються, і підпрограм) приводила до необхідності перетворення команд у процесі їхнього виконання (до так званих команд модифікації). Аналіз програм дозволив пред’явити до структур ЕОМ певні вимоги з метою спрощення виконання програм за рахунок удосконалення внутрішніх мов ЕОМ. Так, наявність у системі команд ЕОМ операцій за адресами 2-го рангу (непрямої адресації) дозволяє реалізувати будь-яку програму без модифікації її запису при виконанні (отже, дає можливість розміщати програми в односторонній пам’яті), зробити так, щоби запис будь-якої програми не залежав від її розміщення в пам’яті ЕОМ, від розмірів оброблюваних масивів, місця розміщення даних тощо.

Тому вже з кінця 60-х рр. у внутрішні мови включаються ті чи інші еквіваленти непрямої адресації (індекс-регістри і покажчики, адреси вищих рангів). Названі особливості машинних мов увійшли в мови програмування більш високих рівнів. Разом із тим уже машинним мовам властиві найбільш характерні риси всіх мов програмування фразової структури: команди мови складаються із символів, що позначають посилання на належну для виконання операцію і на дані, над якими вона повинна бути виконана, чи на команду, що повинна бути виконана після даної, або на пристрій, що повинний бути підключеним для роботи.

Опис процесів автоматичної обробки даних внутрішніми мовами ЕОМ спряжений зі значними труднощами, викликаними малою наочністю цих мов і наявністю специфічних особливостей, що накладаються конкретною технічною реалізацією. Виняток становлять внутрішні мови машин із високим рівнем інтерпретації, тобто машин, внутрішні мови яких є мовами процедурно-орієнтованими (наприклад, мови машин "МІР-1", "МІР-2"), Проте машинні мови знаходять застосування (як правило, за допомогою символьного кодування) при підготовці системного програмного забезпечення ЕОМ. Задача формального опису машинних мов зв’язана з проблемою точного опису можливостей реальних машин, що перебувають в розвитку, (пристроїв уведення – виведення даних, систем переривання ЕОМ, роботи в реальному масштабі часу тощо) і дотепер не може вважатися вирішеною.

Автокоди (чи мови один до одного; 1:1) призначені для заміни двійкових кодів операцій і адреса команд їхніми символьними позначеннями, а в більш розвинутих мовах (макромовах чи автокодах 1: n) - для розширення набору елементарних операцій ЕОМ деякими макрокомандами, що реалізують виконання визначених підпрограм. Використання останніх стало першим реальним кроком на шляху автоматизації програмування і послужило основою для створення мов програмування, які розширяються. У мовах цього рівня запис арифметичних та інших виразів або розщеплюється на ланцюжок більш елементарних записів, або подається в спеціальних мовах, більш близьких до природної (різні варіанти запису бездужкових виразів тощо).

Мови символьного кодування знайшли застосування ще в машинах 1-го покоління, що дозволило спростити процес програмування за рахунок автоматизації розподілу пам’яті, обліку її ступіней тощо Застосування універсальних засобів опису процесів обробки даних, наданих мовами програмування більш високих рівнів, може приводити до менш ефективного використання устаткування і до втрати швидкості виконання програм. Мови символьного кодування є базовими в операційних системах і використовуються як мови збірки, тому їх також називають асемблерними мовами, чи мовами зборки. Оскільки ці мови, як правило, охоплюють усі можливості машинних мов, вони знаходять застосування в машинах наступних поколінь при створенні системного програмного забезпечення - програм, від яких потрібно найбільш висока ефективність.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

1. Iнтелект штучний - 1. Науковий напрям, у межах якого ставляться та розв’язуються задачi апаратного чи програмного моделювання тих видiв людської дiяльностi, якi традицiйно вважаються iнтелектуальними. 2. Властивiсть iнтелектуальних систем виконувати функцiї (творчi), що традицiйно є прерогативою людини.

2. Iнформацiї одиниця кiлькостi - [Information content unit, Единица количества информации]: Одиниця, призначена для вимiрювання кiлькостi iнформацiї у повiдомленнi. Двiйковою одиницею кiлькостi iнформацiї (Information content binary unit) є бiт, десятковою (Information content decimal unit) - Гартлi.

3. Iнформацiйна мережа - [Information network, Информационная сеть]: Сукупнiсть мережi ЕОМ та взаємодiючих через мережу ЕОМ вiддалених реальних кiнцевих систем, що забезпечує доступ прикладних процесiв, якi розмiщеннi в цiй системi, до її iнформацiйних, обчислювальних, комунiкацiйних ресурсiв, та колективне їх використання.

4. Абонент - [1. Abonent, subscriber, user, 2. OSI utility user, Абонент]: 1.Користувач, що має доступ до системи оброблення даних із абонентського пункту. 2.Частина абонентської системи, що відноситься до функцiйної служби.

5. Атрибут - [Atribut, Атрибут]: Iнформацiйний елемент, що позначає деяку властивiсть i приймає значення з окресленої їх множини.

6. Бiт - [Bit, Бит]: Двiйкова одиниця кiлькостi iнформацiї, що вiдповiдає тiй iнформацiї, яка передається отримувачу пiд час приймання одного з двох повiдомлень однакової ймовiрностi.

7. Байт - [Byte, Байт]: Одиниця iнформацiї, що дорiвнює восьми бiтам.

8. Гiгабайт (Гбайт) - [Gigabyte, Гигабайт]: Одиниця вимiру обсягу пам’ятi, яка дорiвнює 2³⁰ чи 10⁹ байт.

9. Данi - [Data, Данные]: Iнформацiя, подана у формалiзованому виглядi, придатному для iнтерпретування, оброблення i переадресування людиною чи технiчними засобами.

10. Даних оброблення - [Data processing, Обработка данных]: Виконання будь-якої операцiї чи комбiнацiйної операцiї з даними.

11. Достеменнiсть - [Validity, adequacy, Достоверность]: Iмовiрнiсть вiдсутностi помилок у даних.

12. Економічна інформація - це перетворена і оброблена сукупність відомостей, що відображає стан і хід економічних процесів.

13. Інформатика - це наука про інформацію, способи її збору, зберігання, обробки і надання за допомогою комп’ютерної техніки.

14. Канал цифровий зв’язковий - [Digit channel, Канал цифровой связи]: Зв’язковий канал для пересилання аналогових даних, закодованих дискретними сигналами.

15. Комiрка - [Cell, location, Ячейка]: Мiнiмальна адресована дiлянка пам’ятi.

16. Мiсткiсть - [Capacity, Емкость]: Максимальна кiлькiсть одиниць даних, що може зберiгатись у запам’ятовувальному пристрої.

17. Модель - Об’єкт (реальний, знаковий чи уявний), що відрізняється вiд вихiдного, але здатний замiнити його в межах завдань, що вирiшуються.

18. Нiт - [Нит]: Одиниця кiлькостi iнформацiї (чи ентропiї), у визначеннi якої використовуються натуральнi логарифми.

19. Одиниця - [Unit, Единица]: Самостiйна частина у складi цiлого.

20. Пам’ять - [Memory, Память]: Загальна назва для довiльних методiв фiксування та збереження iнформацiї.

21. Передавання даних - [Data transmission, Передача данных]: Пересилання даних за допомогою засобiв зв’язку з одного мiсця для приймання їх в iншому мiсцi.

22. Сервер - [Server, Cервер]: Станцiя, що обслуговує iншi станцiї локальної мережi.

23. Сигнал - [Signal, Сигнал]: 1. Матерiальний носiй iнформацiї. 2. В архiтектурi вiдкритих систем - термiновий сеансовий блок даних.

24. Файл - [File, Файл]: 1. Пойменована сукупнiсть логiчних записiв, однотипних за структурою i методом доступу, оформлена як єдине цiле методами мови програмування. 2. Набiр даних на логiчному рiвнi розгляду.

25. Функцiйний блок - [Functional unit, Функциональный блок]: 1. Сукупнiсть логiчно зв’язаних функцiй. 2. Система чи пристрiй (частина системи чи пристрою), що виконує визначену логiчно зв’язану групу функцiй.

26. Чiп - [Chip, Чип]: Кристал разом із нанесеною на ньому iнтегральною схемою.

ПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Питання для самоперевірки

1. Приведіть приклади об’єктно-орієнтованих мов? У чому полягає об’єктно-орієнтованих підхід?

2. Призначення й функції операційних систем?

3. Склад базового комплекту ПК?

4. Структура програмного забезпечення?

5. У чому полягають основні принципи архітектури фон Ноймана для ЕОМ?

6. Що Вам відомо про прикладне програмне забезпечення?

7. Що входить у поняття периферійних пристроїв?

8. Що означає термін «програмне забезпечення ПК»?

9. Що таке принцип відкритої архітектури?

10. Що таке програмування?

11. Яке програмне забезпечення називається системним?

12. Які ідеї закладені в логічне програмування? У яких галузях воно застосовується?

13. Які ідеї закладені в процедурне програмування? Приведіть приклади процедурних мов програмування.

14. Які ідеї закладені у функціональне програмування? У яких галузях воно застосовується?

15. Які існують підходи до створення мов програмування?

16. Які принтери використовуються при роботі ПК?

 

ТЕМА 3

Маніпулятор миша

Покажчик миші – графічний елемент, який пересувається по екрану синхронно з переміщенням самого маніпулятора по поверхні столу. Як правило, покажчик миші використовується для вибору команд меню, переміщення об’єктів, виділення фрагментів тексту тощо. Вид покажчика миші на екрані залежить від виконуваної операції: при виборі об’єкту покажчик має вид стрілки, направленої під кутом вгору; у вікні документа покажчик нагадує англійську букву I; якщо операційна система зайнята виконанням яких-небудь операцій і не може працювати з користувачем, покажчик має форму пісочного годинника.

Для того, щоб вказати об’єкт, представлений на екрані, необхідно перемістити мишу так, щоб вістря стрілки покажчика розмістилося поверх цього об’єкту. Щоб вибрати об’єкт на екрані, необхідно встановити на нього покажчик, а потім натиснути ліву кнопку миші.

Клацання (короткочасне натиснення кнопки) – одна з основних операцій миші. Для її виконання слід швидко натиснути і відпустити кнопку миші. Клацанням виділяють об’єкт у вікні програми, вибирають потрібну команду в меню тощо. При клацанні правою кнопкою миші на елементах Windows відображається контекстне меню, крім того, можна отримати довідку по елементах діалогового вікна. Подвійне клацання проводиться, коли покажчик миші встановлений на певному об’єкті і використовується, як правило, для відкриття файлу.

Перетягування об’єкту (Drag and Drop) (перетягування, транспортування, переміщення) – це операція, в результе виконання якої змінюється місцеположення об’єкту. Для її виконання треба помістити покажчик на потрібному об’єкті (піктограмі, теці, файлі), натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, перемістити мишу так, щоб цей об’єкт переміщався разом з нею. Перетягувати об’єкт можна і правою кнопкою миші. Після того, як кнопка миші буде відпущена, на екрані з’явиться контекстне меню з набором можливих дій.

Основні елементи графічного інтерфейсу Windows: Основними елементами графічного інтерфейсу Windows є: Робочий стіл із піктограмами; Панель завдань, на якій розміщуються програмні кнопки, індикатори тощо. Панель швидкого запуску: Головне меню (кнопка Пуск); Контекстне меню (відображається при клацанні правою кнопкою миші по вибраному об’єкту).

Робота з вікнами

Вікно є областю екрану, обмеженою прямокутною рамкою. У нім відображається вміст теки, працююча програма або документ.

Розрізняють три варіанти відображення вікна на екрані: вікно стандартного розміру займає частина площі екрану. При бажанні можна перемістити його або будь-яку його межу в інше місце екрану; вікно, розгорнене на весь екран, має максимальний розмір; згорнуте вікно зображається у вигляді кнопки на панелі завдань.

У згорнутому вікні програма продовжує виконуватися. Щоб відкрити згорнуте вікно або скрутити вже відкрите, натисніть кнопку вікна на панелі завдань.

Вікна можна класифікувати за типом: вікно програми (вікно теки); вікно документа; вікно діалогу; вікно довідки.

Вікна програм

Вікна програм – це вікна, в яких відображаються програми.

Операції над вікнами: Відкрити і закрити вікно програми; Перемістити; Змінити розміри вікон; Здійснити пошук вікна; Упорядкувати вікна на екрані.

Елементи вікна програми: рядок заголовка (зліва - системне меню, справа – кнопки перемикання режимів відображення на екрані); рядок меню; панель інструментів; робоча область; смуги прокруток; рядок стану.

Діалогові вікна

Діалогові вікна в Windows використовується для завдання параметрів і настройок ОС, устаткування і програм. Основні елементи вікна діалогу: Вкладка; Кнопка; Перемикач; Текстове поле; Список; Кнопка розкриття списку; Прапорець; Індикатор; Повзунок.

Меню в Windows

У ОС Windows застосовуються чотири типи меню (меню – це список команд, що виводяться на екран і пропонованих користувачеві для вибору): Головне меню (відкривається кнопкою Пуск); Рядок меню у вікнах застосування (всі програми, що входять в стандартний пакет постачання Windows, мають рядок меню); Системне меню у вікнах застосування (для зміни розмірів вікна і його положення); Контекстне меню.

Робота з файлами

Всі файли, документи і програми в Windows зберігаються в теках. У електронній теці, як правило, зберігають файли, згруповані за якою-небудь ознакою, типу і інші теки. Тека – це контейнер для програм і файлів в графічних інтерфейсах користувача, що відображається на екрані за допомогою значка, що має вид канцелярської теки. Windows надає засоби для управління файлами і теками. До таких засобів відносяться програма Провідник і вікно Мій комп’ютер. Застосування Провідник є головним інструментом Windows для проглядання файлів і тек, що зберігаються на жорстких і гнучких дисках і інших носіях інформації. Провідник відображає ієрархічну структуру файлів, тек і дисків на ПК. У лівій частині провідника Windows використовує ієрархічне представлення тек, файлів і інших ресурсів, підключених до комп’ютера або мережі.

Мій комп’ютер – програма, використовувана для роботи з файлами і теками, що зберігаються на дисках комп’ютера.

Моє мережеве оточення – програма, використовувана для роботи з мережевими ресурсами в робочій групі.

Маніпулювання файлами і теками: Створення нового файлу і теки; Привласнення імені; Перейменування; Переміщення і копіювання; Видалення; Відновлення; Пошук; Перегляд і зміна властивостей файлів і тек; Створення ярлика на робочому столі (правою кнопкою миші, з провідника, з головного меню, з теки мій комп’ютер).

Файлові менеджери

Файлові менеджери можна поділити на три групи:

· ті, що працюють в DOS-режимі, а в середовищі Windows запускаються в DOS-вікні (Volkov Commander, Norton Commander);

· ті, що працюють у текстовому режимі ОС Windows – так званому консольному (Far Manager);

· ті, що відкриваються в типовому вікні ОС Windows (Windows Commander, DISCo Commander, Norton Commander for Windows).

Файл-менеджери першої і другої груп мають власні меню, файл-менеджери третьої групи – рядок меню Windows під заголовком типового вікна. У файл-менеджерах першої і другої груп не використовуються значки при відображенні об’єктів (файлів, папок, вказівок, дисків тощо). Всі файлові менеджери мають клавіатурні комбінації для виконання операцій (їх ще називають клавішними меню або “гарячими” клавішами). Кожен із менеджерів має свої маленькі зручності, які в багатьох випадках полегшують роботу користувача.

FAR Manager коректно працює з довгими іменами файлів; дозволяє входити в архіви всіх популярних програм-архіваторів як у звичайні директорії і виконувати з ними багато тих операцій, що передбачені у програмах-архіваторах; може працювати з файлами у локальній мережі; виконує обмін даними з іншими програмами через буфер обміну Windows; має засоби пошуку і перегляду текстів у декількох системах кодування, включаючи DOS, Windows, Unicode (формат Word 97/2000/ХР), KOI8-R; шукає файли в архівах.

На жаль, Far Manager принципово існує лише як консольний додаток операційної системи Windows. Це означає, що його не можна запустити без операційної системи Windows. А файл-менеджери Volkov Commander та Norton Commander, навпаки, можуть запускатися без операційної системи Windows, але тоді вони не “розуміють” імен деяких об’єктів, створених в операційній системі Windows, зокрема імен об’єктів, що містять букви кирилиці або не відповідають угоді 8.3. Основна незручність консольного режиму – неможливість переміщувати і копіювати об’єкти мишею за межі вікна Far (всередині можна) і відсутність у об’єктів контекстного меню. Останній недолік усувається за допомогою додаткових модулів (плагінів), яких для FAR Manager існує кілька сотень.

Far Manager – розробка українського програміста Євгена Рошала. Сьогодні це один із найпопулярніших нортоноподібних файл-менеджерів.

Total Commander в даний час найпотужніший і універсальний файловий менеджер для Windows. Він за своїми можливостями близький до Far Manager. Програма написана швейцарцем Крістіаном Гіслером, вона невелика – заархівована її копія вміщається на дискету.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

1.. Достеменнiсть - [Validity, adequacy, Достоверность]: Iмовiрнiсть вiдсутностi помилок у даних.

2. Iнтерфейс - [Interface, Интерфейс]: Зв’язок між двома компонентами, що обробляються. Сукупність правил та засобiв, які забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальних систем i (або) програм; сукупність унiфiковних технічних та програмних засобiв, які використовуються для спряження пристроїв у обчислювальній системі чи спряження між системами; межа розділу двох систем, пристроїв чи програм; границя між двома функцiйними пристроями, визначена їх хара