Визначення обсягів економічної інформації. Структурні одиниці, кодування економічної інформації

Кількісна оцінка інформації і даних. Увага до проблеми передачі і кількісної оцінки інформації була привернута фундаментальними роботами Н. Вінера, К. Шеннона (США), що поклали початок теорії інформації. Значний внесок до теорії інформації внесли вітчизняні учені О.М. Колмогоров, О.О. Харкевич, В.А. Котельников. Тільки приймаючи за основу новизну відомостей, можна дати кількісну оцінку інформації, оскільки новизна відомостей є наслідком невизначеності відомостей про об’єкт, процес, явище, а невизначеність піддається вимірюванню.

Класичний підхід до визначення кількості інформації обґрунтував Клод Шеннон. За Шенноном, кількість інформації, що еквівалентна на одному символу, визначається за формулою

(1.1)

де І – питома інформативність джерела (кількість інформації на один символ); p_і – ймовірність появи сигналу і -того типу; k – кількість типів сигналів. Знак " – " у цій формулі не означає, що кількість інформації є від’ємною величиною. Справа в тому, що значення – від’ємна величина, помноживши яку на (-1) маємо додатне значення І.

Якщо повідомлення указує на один з n рівноймовірних варіантів, то воно несе кількість інформації, рівну log₂n. Ту ж формулу можна словесно виразити інакше: кількість інформації рівна ступеню, до якого необхідно підняти 2, щоб отримати число рівноправних варіантів вибору, тобто I² = 16, де I = 4 біти.

У інформатиці і обчислювальній техніці прийнята система подання даних двійковим кодом. За одиницю інформації приймають кількість інформації, поміщену у виборі однієї з двох рівноймовірних подій. Ця одиниця називається двійковою одиницею, або бітом (binary digit, bit).

Байт -це група взаємозв’язаних бітів. 1 байт = 8 бітів. Одним байтом кодується один символ текстової інформації.

1 Кілобайт (Кб) = 210 байт = 1024 байт.

1 Мегабайт (Мб) = 1024 Кб.

1 Гігабайт (Гб) =1024 Мб.

1 Терабайт (Тб) = 1024 Гб.

При визначенні обсягів економічної інформації в умовах її автоматизованої обробки до неї ставлять ряд вимог: методична єдність, достовірність, своєчасність передачі споживачам, лаконічність при максимальній насиченості необхідними показниками, простота кодування, доступність сприйняття і мінімізація витрат на формування та обробку.

При визначенні обсягів економічної інформації також слід враховувати такі важливі властивості економічної інформації, як динамічність, взаємо узгоджений характер дій та безперервність виникнення інформації протягом року. Остання властивість є особливо характерною для банківської сфери виробництва.

Усі ці характеристики враховуються в методиках визначення обсягів економічної інформації на основі (1.1), вивчення яких передбачено дисциплінами, що пов’язані із застосуванням комп’ютерних технологій в економіці та менеджменті.

За допомогою економічної інформації описують поведінку організаційно-економічних і виробничих систем. Її властивості, що відображають конкретні сутності, дають уявлення про явища, події, господарські ситуації. Під сутністю розуміють чітко визначені явища, процеси, операції. Інформація про різні сутності характеризується складною структурою, що охоплює окремі структурні одиниці (рис.1.1).

Рис. 1.1. Структура інформації, що описує різні сутності

Сутність характеризує ряд окремих, тільки їй притаманних рис, ознак тощо. Властивості, які описують сутності, називають реквізитами.

Реквізит – це найменша елементарна неподільна частка економічної інформації, що описується літерами, цифрами, спеціальними знаками. Це необхідно враховувати, проектуючи канали зв’язку, машинні носії тощо. Реквізити поділяють на реквізити-основи і реквізити-ознаки. Реквізити-основи відображають кількісні властивості явищ, процесів, господарських операцій, а реквізити-ознаки вказують на те, до чого належать основи.

Логічна сукупність реквізиту-основи і реквізитів-ознак формує показник. Упорядкований набір показників становить повідомлення. Показники, як і повідомлення, індивідуальні, але вони можуть бути складовими конкретного документа. Якщо в документі одне повідомлення – це однорядковий документ, якщо декілька - багаторядковий.

Сукупність повідомлень, однозначних за формою, але різних за змістом, формує масив. Значення повідомлень масиву розглядають як номенклатури. Масиви поділяються на документні (укомплектовані пачки ПД), вхідні (на машинних носіях), робочі (організовані в пам’яті ЕОМ) та вихідні (виведені у вигляді машинограм, записані на магнітні диски).

При створенні вхідних масивів на основі документних велике значення має кодування інформації. Кодування – це процес перетворення знаків одного набору в знаки іншого набору. Більш детально питання кодування економічної інформації, як і ряд інших питань машинної обробки даних, розглядаються під час вивчення дисциплін, пов’язаних із застосуванням комп’ютерних технологій опрацювання економічної інформації.