ТОП 10:

Підстави та правові наслідки зупинення провадження у справі



Зупинення провадження у справі - це тимчасове, на невизначений строк, припинення процесуальних дій щодо розгляду справи, спричинене обставинами, які унеможливлюють подальший розвиток процесу.

Залежно від підстав зупинення провадження у справі можна поділити на два види: обов'язкове і факультативне. Провадження у справі обов'язково зупиняється за наявності обставин, які завжди перешкоджають розвитку процесу, що, відповідно, позбавляє суд можливості захистити права сторін належним чином.

Обов'язкове зупинення провадження у справі відповідно до ст. 201 ЦПК відбувається у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка є стороною у справі;

3) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан;

4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Зокрема, відкриття КСУ провадження за зверненням відповідно до ст. 43 Закону України "Про Конституційний Суд України" про офіційне тлумачення положень Конституції України чи закону, що мають застосовуватися при вирішенні справи, яка перебуває у провадженні суду, є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі;

5) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених частинами 1-3 ст. 43 ЦПК;

6) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

7) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення. Відповідно до ч. 5 ст. 191 ЦПК цей строк не може перевищувати шести місяців.

Факультативне зупинення провадження у справі відбувається за наявності обставин, які можуть і не перешкодити подальшому руху справи у суді, тому суд вирішує це питання залежно від конкретних обставин справи. Так, суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також за власною ініціативою зупинити провадження у справі в разі: перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання; захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; перебування сторони у тривалому службовому відрядженні (пункти 1-3 ч. 1 ст. 202 ЦПК). Однак, якщо у перелічених випадках відсутня сторона веде справу через свого представника, провадження не зупиняється. Це правило не застосовується, коли суд викликає позивача або відповідача для особистих пояснень. Провадження у справі може бути зупинено також у випадках: розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; призначення судом експертизи; направлення судового доручення щодо збирання доказів іншому суду (пункти 4-6 ч. 1 ст. 202 ЦПК).

Отже, за наявності обставин, визначених у ст. 202 ЦПК, суд має право постановити ухвалу як про зупинення провадження у справі, так і про відмову в задоволенні-такої заяви.

В ухвалі суду про зупинення провадження у справі зазначаються мотиви зупинення, закон, яким керувався суд, подія або дія, з настанням якої закінчується строк зупинення провадження. Враховуючи, що ст. 203 ЦПК пов'язує строки зупинення провадження у справі з обставинами, після усунення яких суд зобов'язаний відновити провадження у справі, суддя повинен періодично перевіряти, чи усунені обставини, що зумовили це зупинення, а також роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх процесуальний обов'язок інформувати суд про усунення цих обставин.

Після усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі, суд за заявою особи, яка бере участь у справі, або за власною ініціативою відновлює провадження у справі, постановляючи про це ухвалу. Час, який минув з моменту зупинення провадження у справі і до його відновлення, не включається до строку розгляду справи. Після відновлення провадження суд викликає сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, і продовжує судовий розгляд за загальними правилами цивільного судочинства (ст. 204 ЦПК).

Вирішення цивільної справи у суді першої інстанції закінчується, як правило, ухваленням рішення суду. Але в окремих, чітко визначених законом, випадках справа закінчується у суді і без ухвалення рішення. Процесуальне законодавство передбачає дві форми закінчення провадження у справі без ухвалення рішення суду по суті: закриття провадження у справі і залишення заяви без розгляду.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.186.116 (0.004 с.)