ТОП 10:

Повноваження головуючого у стадії судового розгляду



Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу. Він керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу (ч. З ст. 160 ЦПК).

З метою забезпечення в судовому засіданні належного порядку головуючий має право вживати необхідних заходів. Зокрема, до учасників цивільного процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій видалення із залу судового засідання. Якщо такі дії повторно вчинено перекладачем, суд оголошує перерву і надає час для його заміни (ст. 92 ЦПК). До осіб, які проявляють неповагу до суду або протиправно перешкоджають здійсненню цивільного судочинства, судом можуть застосовуватися й інші заходи процесуального примусу, визначені ст. 91 ЦПК, а також наслідки, передбачені ст. 1853 КпАП "Прояв неповаги до суду". Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні з розгляду цивільної справи оголошується перерва. Головуючий відкриває судове засідання у призначений для розгляду справи час і оголошує, яка справа розглядатиметься. Якщо у справі бере участь особа, яка не володіє державною мовою, суд повинен з'ясувати, чи з'явився у судове засідання перекладач, і роз'яснити йому права та обов'язки, встановлені ЦПК. Перекладач попереджається під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Головуючий приводить перекладача до присяги, текст якої підписується перекладачем і разом з розпискою приєднується до справи.

Свідки видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення. При цьому судовий розпорядник вживає заходів для того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.

Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи. Підстави для відводу, порядок розгляду заяви про відвід та наслідки її задоволення визначаються гл. З розд. І ЦПК.

Якщо заява про відвід відхилена або відвід не заявлений, головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, зокрема передбачені статтями 10, 11, 27 і 31 ЦПК, про що зазначається в журналі судового засідання, а також попереджає, що вони зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Після цього головуючий з'ясовує, чи є які-небудь заяви чи клопотання у осіб, які беруть участь у справі. Відповідні заяви і клопотання розглядаються судом лише після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Клопотання, пов'язані з розглядом справи, суд вирішує негайно. Відкладення вирішення клопотань не допускається. Відмова в задоволенні клопотання не позбавляє осіб, які беруть участь у справі, права знову заявляти клопотання, але з інших підстав.

Вирішивши питання щодо заявлених клопотань, суд переходить до вирішення питання про можливість розгляду справи у зв'язку з неявкою у судове засідання сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, а також свідка, експерта, спеціаліста, перекладача. Це питання вирішується судом із застосуванням правових наслідків, передбачених статтями 169-170 ЦПК.

У разі участі у судовому засіданні експерта і спеціаліста головуючий роз'яснює їхні права та обов'язки, встановлені ЦПК, попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також приводить його до присяги. Дія присяги поширюється також на випадки, коли висновок складений до проголошення тексту присяги. Після завершення підготовчої частини суд переходить до розгляду справи по суті. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання (ч. 1 ст. 173 ЦПК). Доповідь судді на початку дослідження фактичних обставин справи дозволяє учасникам цивільного процесу і всім присутнім у залі судового засідання скласти загальне уявлення щодо змісту справи. Після доповіді про обставини справи головуючий запитує, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду. З'ясовуючи це, головуючому необхідно уточнити, в якому обсязі та з яких підстав підтримується позов або в якій частині визнається позов, а якщо сторони мають намір укласти мирову угоду, - то на яких конкретно умовах. У разі розгляду справи за відсутності відповідача головуючий на початку розгляду справи по суті доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. Якщо відповідачем позов визнається частково, головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається (ч. 2 ст. 173 ЦПК).

Після доповіді у справі суд переходить до заслуховування осіб, які беруть участь у справі (ст. 176 ЦПК).

Головуючий, встановивши особу свідка, роз'яснює його права, з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань, та під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань. Після цього свідка приводять до присяги, текст якої ним підписується і разом з розпискою приєднується до справи. За підстав, встановлених ст. 52 ЦПК, суд приймає відмову свідка від давання показань, про що постановляє ухвалу. Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у цій справі, після чого свідку можуть ставити питання особи, які беруть участь у справі. Першою ставить питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім - усі інші особи, які беруть участь у справі. Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, поставлені свідку, якщо вони зачіпають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.248.180 (0.003 с.)