ТОП 10:

Поняття судового засідання та його частини



Судове засідання є процесуальною формою судового розг­ляду та може бути як відкритим, так і закритим (ст.6 ЦПК).

Судове засідання складається з таких частин:

- підготовча;

- судове слідство (розгляд справи по суті);

- судові дебати;

- ухвалення та проголошення судового рішення.

6.1.1. Підготовча частина

Ця частина судового засідання складається з таких проце­суальних дій:

1. Відкриття судового засідання (ст. 163 ЦПК).

У призначений для розгляду справи час головуючий від­криває судове засідання і оголошує, яка справа розглядати­меться. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вру­чено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі. Суд вста­новлює особи тих, хто з'явився, їх прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, місце проживання та роботи, а також переві­ряє повноваження представників;

2. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків, попе­редження про кримінальну відповідальність та приведення до присяги (ст. 164 ЦПК).

Присяга підписується перекладачем. Підписаний перекла­дачем текст присяги та розписка долучаються до справи;

3. Видалення свідків із зали судового засідання (ст. 165 ЦПК).

Судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свід­ки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав;

4. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу (ст. 166 ЦПК).

Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища екс­перта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи (статті 18-25 ЦПК).

У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Підстави відводу викла­даються у письмовій заяві про відвід, де він мотивується, така заява разом із доданими до неї доказами подається суду та приєднується до матеріалів справи.

Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід декільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голо­сів.

У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.

У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів.

Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за на­явності підстав, зазначених у ст. 21 ЦПК неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд постановляє ухва­лу про визначення підсудності справи в порядку, встановлено­му ЦПК;

5. Роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків (ст. 167 ЦПК).

Головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які бе­руть участь у справі, їх права та обов'язки (статті 27, 31, 34, 35, 46 тощо), про що зазначається в журналі судового засідан­ня;

6. Розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі (ст. 168 ЦПК).

Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розгля­даються судом після того, як буде заслухана думка решти при­сутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановлюється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заяв­ленню;

7. Вирішення питання про наслідки неявки в судове засі­дання особи, яка бере участь у справі, та відкладення розгля­ду справи (ст. 169 ЦПК);

8. Вирішення питання про наслідки неявки в судове засі­дання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача (ст. 170 ЦПК).

Вирішується питання про можливість продовження судо­вого розгляду або про відкладання розгляду справи на певний строк. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися;

9. Роз'яснення експерту його прав та обов'язків, поперед­ження про кримінальну відповідальність та приведення до присяги (ст. 171 ЦПК).

Текст присяги підписується експертом. Дія присяги поши­рюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її проголошення.

10. Роз'яснення спеціалістові його прав та обов'язків (ст.172 ЦГІК).

Головуючий роз'яснює спеціалістові його права та обов'яз­ки, встановлені ст. 54 ЦПК.

6.1.2. Судове слідство

1.Початок розгляду справи по суті (ст. 173 ЦПК).

Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головую­чого про зміст заявлених вимог. Доповідь повинна бути лако­нічною, тезисною, тобто акцент повинен робитися на руху спра­ви та на обставинах, які мають суттєве значення для швидкого і правильного розгляду та вирішення справи. Якщо позивач за ст. 31 ЦПК змінив предмет або підстави позову, збільшив чи зменшив розмір позовних вимог та ці матеріали є у справі, суд повинен зробити акцент на них та запереченнях, які надійшли на ці дії, якщо вони є у матеріалах справи, повідомити про на­явність зустрічного позову чи самостійних вимог третіх осіб.

При поверненні справи до суду першої інстанції на новий розгляд суддя має звернути увагу на окремі ухвали суду пер­шої інстанції, постановлені у порядку ст. 320 ЦПК.

Суд також повинен з'ясовувати, чи не відмовляються особи від визнання обставин, які мали місце на стадії попереднього судового засідання (ст. 178 ЦПК). Оскільки у ч. 1 ст. 178 ЦПК йдеться про те, що відмова від визнання в попередньому судо­вому засіданні обставин приймається судом (під час судового розгляду. - С.Ф.), якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обста­вини або обставини визнано у результаті зловмисної домовле­ності її представника з другою стороною.

Досить важливими для цієї стадії процесу є дії судді щодо з'ясування обставин чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду. Головуючий повинен роз'яснити наслідки вчинюваних процесуальних дій, які передбачені законом.

2.Заслуховування пояснень осіб, які беруть участь у справі (cm. 176 ЦПК).

Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі.

Якщо поряд із стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їх представників. За клопотан­ням сторони, третьої особи пояснення може давати тільки представник. Особи, які звернулися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, дають пояснення першими.

Якщо у справі заявлено кілька вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них. Сторони та інші особи, які бе­руть участь у справі, можуть ставити запитання один одному. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояс­нень.

3.Встановлення порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів (ст. 177 ЦПК).

Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і запере­чень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунто­вуються.

Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від змісту спірних правовідносин і в разі потреби може бути змінений.

Про зміну порядку дослідження доказів суд постановлює ухвалу.

4.Допит свідків (статті 180-183 ЦПК).

Кожний свідок допитується окремо. Це положення закону гарантує достовірність надання свідком своїх показань, він не залежить від тиску на нього інших осіб. Фактично такі пока­зання є «чистими», тобто допит свідка окремо від інших, ще не допитаних свідків, перешкоджає можливим змінам його показань.

Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи, тому ст. 165 ЦПК передбачається видалення свідків із залу судового засідання у відведені для цього приміщення. Таке видалення свідків має місце до оголошення складу суду та роз'яснення права відводу (ст. 166 ЦПК).

Суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання пока­зань та приводить його до присяги, текст якої підписується свідком, текст та розписка приєднуються до справи.

Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що особисто йому відомо у справі. Тобто показання свідка мають вільний характер, оскільки свідок повідомляє обстави­ни, які йому відомі. Якщо ж свідок посилатиметься на те, що обставини йому стали відомі не з першоджерела, головуючий повинен встановити джерело, звідки свідку відомі обставини, які він повідомляє суду. Після вільної розповіді свідка про відомі йому обставини першою ставить запитання особа, за за­явою якої викликано свідка, її представник, а потім інші осо­би, які беруть участь у справі.

Суд має право з'ясовувати суть відповіді свідка на запитан­ня осіб, які беруть участь у справі, а також ставити запитання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі. З метою уточнення, роз'яснення свідком своєї відповіді суддя може ставити йому запитання у будь-який мо­мент його допиту.

Головуючий також має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати запитання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь та гідність особи, є навідни­ми або не стосуються предмета розгляду.

Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчен­ня розгляду справи за згодою сторін.

Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Щодо допиту свідка за його власною заявою, то така процесу­альна дія викликає сумнів. Оскільки таку заяву слід розціню­вати як клопотання, але свідки не належать до осіб, які беруть участь у справі, тому не можуть заявляти клопотання. На на­шу думку, про повторний допит свідка може клопотати особа, за заявою якої цей свідок був запрошений до суду. Доцільність повторного допиту свідка може бути зумовлена неповнотою показань, суперечністю, невідповідністю свідчень іншим до­казам у справі. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити запитання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, суд.

Суд може одночасно допитати свідків для з'ясування при­чин розходжень у їхніх показаннях. Такий допит за ЦПК 1963 р. називався перехресним. Про такий допит можуть кло­потати особи, які беруть участь у справі.

Свідок, даючи показання, може користуватися записами в тих випадках, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в па­м'яті. Ці записи подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.

Допит малолітніх і неповнолітніх свідків (ст.182 ЦПК) про­водиться в присутності педагога або батьків, усиновителів, опі­кунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі.

Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головую­чий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві пока­зання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.

У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктивно­го з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не до­сягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свід­ка і дає можливість ставити йому запитання.

Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, після закінчення його допиту видаляється із зали судового засідан­ня, крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка в залі судового засідання.

У разі відкладення розгляду справи показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення до­казів під час допиту їх за місцем проживання, або показання, дані ними у судовому засіданні, в якому було ухвалено скасо­ване рішення, повинні бути оголошені та досліджені в судово­му засіданні, в якому ухвалено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні є неможливою. Особи, які беруть участь у справі, мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.

5.Дослідження письмових доказів (ст. 185 ЦПК).

Оголошення і дослідження змісту особистих паперів, лис­тів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів ко­респонденції (ст. 186 ЦПК).

6.Дослідження речових доказів (ст 187 ЦПК).

7.Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження (ст. 188 ЦПК).

Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису прово­дяться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально підготовленому для цього, з відображенням у журналі судового засідання особливостей оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі. Під час відтворен­ня звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають приват­ний характер, а також під час їх дослідження застосовуються правила ЦПК щодо оголошення і дослідження змісту особис­того листування і телеграфних повідомлень.

Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису мо­жуть бути повторені повністю або у певній частині у разі пот­реби.

Якщо надійшла заява про їх фальшивість або треба з'ясува­ти відомості, які містяться у матеріалах звуко- і відеозапису, суд може залучити спеціаліста або призначити експертизу.

8.Дослідження висновку експерта (ст.189 ЦПК).

9.Консультації та роз'яснення спеціаліста (ст.190 ЦПК).

Під час дослідження доказів суд може скористатися усни­ми консультаціями або письмовими роз'ясненнями (виснов­ками) спеціалістів.

Йому можуть бути поставлені запитання по суті наданих ус­них консультацій чи письмових роз'яснень. Першою ставить запитання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим ставить запитання спеціалістові по­зивач і (або) його представник. Суд має право з'ясовувати суть відповіді спеціаліста на запитання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити запитання спеціалісту після закінчен­ня його опитування особами, які беруть участь у справі.

Викладені письмово і підписані спеціалістом роз'яснення приєднуються до справи.

10.Закінчення з'ясування обставин та перевіркиїх дока­зами (ст.192 ЦПК).

Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх дока­зами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, які мо­жуть доповнити матеріали справи.

У зв'язку з додатковими поясненнями особи, яка бере участь у справі, суд може ставити запитання іншим учасни­кам цивільного процесу.

Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд пос­тановлює ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

6.1.3. Судові дебати

Судові дебати - це одна з підстадій судового розгляду, або, як називають її науковці, третя частина судового засідання, яка складається з промов сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому засіданні.

Судові дебати підпорядковуються принципу рівності сторін, що виявляється у процедурі та послідовності виступів у дебатах осіб, які беруть участь у справі.

У судових дебатах особи, які беруть участь у справі, висту­пають із судовими промовами. Судові промови - це виступи осіб, в яких вони підводять підсумки розгляду та вирішення справи, аналізують подані докази та дають їм рекомендаційну оцінку, висловлюють свої думки з приводу доведеності чи не­доведеності основного та зустрічного позовів, висловлюють свою думку з приводу вирішення справи. У цих промовах мож­на посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судо­вому засіданні. Це зумовлено принципом безпосередності.

Порядок проведення судових дебатів щодо послідовності виступів чітко врегульовано ЦПК. У судових дебатах першим надається слово позивачеві та його представникові. Якщо у справі не бере участі третя особа без самостійних вимог на боці позивача, то далі слово надається відповідачеві та його предс­тавнику.

Треті особи без самостійних вимог виступають у судових деба­тах після особи, на стороні якої вони беруть участь, тобто якщо третя особа виступає на боці позивача, то вона виступає в дебатах після нього, якщо на боці відповідача то після відповідача.

Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та її представник у судових дебатах виступа­ють після сторін.

За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах мо­жуть виступати лише їхні представники.

Якщо органи та особи у порядку ст. 45 ЦПК звертаються до суду із заявами на захист прав та інтересів інших осіб, то вони виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі.

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів пев­ним часом. Це досить важливе положення закону, яке гаран­тує особам, які беруть участь у справі, право бути вислуханим і право на повагу честі та гідності при здійсненні право­суддя на засадах рівності перед законом та судом. Головую­чий має право зупинити промовця лише тоді, коли він вихо­дить за межі справи, що розглядається судом, або повторю­ється.

З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Репліки - це необов'язкова складова судових дебатів, це пра­во, а не обов'язок сторони та її представника. Узагалі репліки можуть мати місце тоді, коли аргументи сторони та представ­ника у судових дебатах зачіпають іншу сторону, не аргументо­вані, надумані, не ґрунтуються на законі, тому виступ у репліках може мати місце з метою уточнення та доповнення сказаного, якщо виступ не був у якійсь його частині правиль­но сприйнятий особами, які беруть участь у справі. Право ос­танньої репліки завжди належить відповідачеві та його предс­тавникові.

Поновлення судового слідства

Поновлення судового слідства слід розцінювати як усклад­нення стадії судового розгляду. Воно може мати місце у двох випадках:

- під час судових дебатів;

- під час ухвалення судового рішення у нарадчій кімнаті.

Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясу­вання нових обставин, що мають значення для справи, або до­слідження нових доказів, суд постановлює ухвалу про повер­нення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясува­ти будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішен­ня, постановлює ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у такому разі проводиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

Після закінчення поновленого розгляду справи суд залеж­но від його результатів відкриває судові дебати з приводу до­датково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних про­цесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося не­можливим, постановлює ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.

6.1.4. Ухвалення та проголошення судового рішення

Ухвалення судового рішення є заключною стадією судового розгляду. Ухвалення рішення забезпечується таємницею на­радчої кімнати (ст. 196 ЦПК):

- ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу;

- під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи;

- судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

Щодо порядку ухвалення судового рішення у суді першої інстанції, то він регламентується ст. 209 ЦПК, апеляційним судом - ст. 313 ЦПК, касаційним судом - ст. 343 ЦПК. Згідно зі ст. 19 ЦПК жоден із суддів не має права утримуватися від голосування, а також висловлення думки з питань, які обгово­рюються при ухваленні судового рішення. Судове рішення постановлюється більшістю голосів при колегіальному розгляді справи судом першої інстанції (пункти 1,3,4, 9, 10 ч. 1 ст. 234 ЦПК). Суддя, не згодний з рішенням, може письмово виклас­ти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судо­вому засіданні, приєднується до справи та є відкритим для оз­найомлення.

Після ухвалення судового рішення воно проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Після проголошення рішення суд повинен роз'яснити його суть, строки та порядок оскар­ження.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.248.180 (0.013 с.)