Волокон передніх продовжених зв’язок починається репаративний реактивний

Процес у вигляді розростання кісткової тканини хребця, тобто створюються краєві

Кісткові розрощення, які розташовані перпендикулярно вісі хребта. Дегенерація

Диску при подальшому навантаженні по вісі хребта призводить до змінення висоти

Міжхребцевого диску.

Велике значення у виникненні клінічних симптомів мають зміни в нервовому

Корінці. Звичайно при остеохондрозі пошкоджується екстрадуральний відрізок

Корінця (на протязі від твердовї до мозкової оболочки до спиномозкового ганглію).

Грижа, здавлюючий нервовий корінець, створює на його поверхні невелике

Поглиблення. В подальшому нервовий корінець викривлюється та розтягується.

Виділяють три стадії зміни корінця:

Подразнення (характеризується болем та парестезіями).

2. Компресія (порушення чутливості, гіпотензії, зміни рефлексів).

Корінцевий параліч або перерив корінця (характеризується парезами

Або паралічами).

О. І. Осна (1964 р.) клінічний перебіг остеохондрозу розділяє на 4 періоди:

Внутрішньодискове переміщення пульпозного ядра.

Нестійкість хребта, при якому розвивається патологічна

Нестабільність та підвивих хребців.

Повний розрив диску з грижовимвип’ячуванням диску.

Перехід дегенеративних змін з диску на тіла суміжних хребців

Вирішення лікувально-профілактичних завдань можливо з використанням

Методології системного підходу. Це передбачає розглядання структури та функції

Хребта як системи, що виконує опорну, захисну та рухову функції. Основним

Елементом цієї системи є сегмент хребта, підсистема якого включає два суміжних

Хребця, міжхребцевий диск, парні дуговідросткові, реберно-хребцеві та реберно-поперечні зчленування, м'язовий та зв'язковий апарат.

Виходячи з біомеханічних особливостей хребта, виділяють основну несучу

Підсистему: тіла хребців та міжхребцевий диск, з'єднані зв'язковим апаратом,

Постійно сприймаючі та передаючі усі види навантажень (М. І. Хвисюк, М. О. Корж,

1989).

Допоміжна несуча підсистема включає дуговідросткові суглоби, пов'язані з

Дужкою хребця та функціонує як єдине зчленування. В грудному відділі вона також

Включає реберно-хребцеві та реберно-поперечні суглоби. Основною функцією

Підсистеми є розподілення навантажень, що перевищують фізіологічні норми та

Обмеження деформації міжхребцевого зчленування.

Ведучим фактором у забезпеченні впливу ієрархічно побудованих систем

Більш високого рівня у здійсненні функції хребта є м'язи. Структурні елементи цієї

Системи представляють комплекс клітинно-тканьових утворень із складною

Макромолекулярною організацією.

Стадії остеохондрозу хребта:

— внутрішньодискові зміщення драглистого ядерця,

—протрузія міжхребцевого диска,

—кила диска

Сучасне лікування остеоартрозу базу-ється на принципах етапності, безперерв-ності та наступності. Воно передбачає

Індивідуальний та комплексний підхід до

Хворого.

На підставі аналізу даних доказової ме-дицини Європейською антиревматичною

Лігою (EULAR) були розроблені та прийняті

Рекомендації з лікування остеоартрозу ко-лінних та кульшових суглобів. Вказані ре-комендації передбачають чотири основні

Групи лікувальних заходів при остеоартро-зі: нефармакологічне лікування, фармако-логічне лікування, інтраартикулярне ліку-вання та хірургічне лікування.

І. Нефармакологічне лікування

Нефармакологічне лікування перед-бачає такі заходи: освітні програми для

Навчання хворих основним принципам

Профілактики та лікування остеоартрозу,

Зменшення надлишкової маси тіла шляхом

Корекції харчування та створення опти-мального рухового режиму, індивідуальна

Розробка комплексу фізичних вправ, ор-топедичний розвантажувальний режим,

Комплекс фізіотерапевтичного лікування,