Суглобового хряща при остеоартрозі. Тому препарати цієї групи (хондроітину

Сульфат, глюкозаміну сульфат, гіалуронова кислота, та ін.) сьогодні іноді

Називають хондромодифікуючими або структурномодифікуючими хрящ. З

Застосуванням вказаних препаратів продемонстрована також можливість

Спрямованої фармакологічної корекції репарації суглобового хряща при його

Пошкодженнях та післятравматичному остеоартрозі.

Таким чином, симптоматичні препарати можуть справляти патогенетичну

Дію та навпаки, фармакологічні препарати патогенетичної дії можуть володіти

Симптоматичним ефектом.

НЕСТЕРОЇДНІ ПРОТИЗАПАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ

Ннестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) мають широке практичне

Застосування в медицині. Сьогодні вже розроблено та випускається близько ста

НПЗП різних класів. Продовжується розробка нових більш ефективних та

Безпечних препаратів цієї групи. Головний механізм дії НПЗП – гальмування

Біосинтеза простагландинів (ПГ), що утворюються з арахідонової кислоти,

Шляхом пригнічення активності циклооксигенази (ЦОГ). Механізм дії НПЗП

Досить складний та багатофакторний. Завдяки блокуванню ЦОГ та пригніченню

синтезу ПГ відбувається:

 зменшення проникності капілярів;

 гальмування перекисного окислення ліпідів;

 стабілізація лізосом, що перешкоджає виходу в цитоплазму і в позаклітинний

простір лізосомальних гідролаз, здатних впливати на тканини;

 гальмування вироблення макроергичічних фосфатів (насамперед АТФ), адже

Запалення дуже чуттєве до нестачі енергії (зменшення продукції АТФ

призводить допригнічення запального процессу);

 гальмування синтезу або інактивація медіаторів запалення; у тому числі

прозапальних простагландинів;

 модифікація субстратів запалення, тобто зміна молекулярної конфігурації

тканинних компонентів, що перешкоджає вступу їх узапальну реакцію;

 цитостатична дія, що призводить до гальмування проліферативної фази

Запалення і зменшення склеротичного процесу, оскільки коллаген-основний

білок склеротичних тканин має клітинне (фібробластне) походження;

 анальгетична та жарознижуюча дія, яка обумовлена пригніченням медіаторів

Запалення (брадикінін, простагландини, лімфокіни, лейкотрієни, фактори

Комплементу та ін.).

 зменшення агрегації тромбоцитів, позитивний вплив на мікроциркуляцію.

В залежності від впливу НПЗП на активність ЦОГ-1 та ЦОГ-2 вони

Класифікуються на наступні групи на 4 основні групи.

В залежності від тривалості дії НПЗП поділяються на препарати короткої дії,

Середньої тривалості дії та тривалої дії.

І. НПЗП короткої дії мають період напіввиведення від 2 до 8 годин. До них

Належать: ібупрофен, кетопрофен, індометацин, фенопрофен, вольт арен,

Фенамати, толметин.

ІІ. НПЗП середньої тривалості дії характеризуються періодом

Напіввиведення від 10 до 20 годин. Представниками цієї групи препаратів є

Напроксен, дифлюнізал, суліндак.

ІІІ. НПЗП тривалої дії маю 24 та більше годин напіввиведення. До таких

Препаратів належать оксиками (піроксикам, мелоксикам, лорноксикам),

Фенилбутазон.

СТЕРОЇДНІ ПРОТИЗАПАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ

Системне застосування глюкокортикостероїдних препаратів (ГКС) при

Остеоартрозі не показане, а периартикулярні та внутрішньосуглобові ін’єкції

Пролонгованих форм ГКС, виключно за показаннями та з суворим

Дотриманням правил введення, дають значний, хоча і тимчасовий,

Симптоматичний ефект. ОсобливістьдіїГКС полягаєв тому, що вони, на відміну

Від більшості гормонів та біологічно активних речовин здатні відносно вільно

Проникати через плазматичні мембрани клітин. Провідним шляхом дії стероїдних

Гормонів на клітинні процеси – вплив на генну експресію з гальмуванням

Біосинтеза простагландинів та лейкотрієнів, що відіграють ключову роль у