Існує два типа фіксації ендопротезів:цементне та безцементне. У першому

Випадку компоненти суглоба кріпляться до кісток за допомогою спеціального

Високоміцного полімеру, що називають кістковим цементом. У другому випадку

Поверхня ендопротеза ще на етапі його виготовлення вкривається спеціальним

Матеріалом, до якого ніби «приростають» оточуючі його кістки. Обидва способи

Фіксації забезпечують надійне кріплення ендопротеза. Проте вважається, що більш

Молодим і фізично активним пацієнтам, з міцною кістковою тканиною краще

Підходять безцементні ендопротези, тоді як особам більш похилого віку, що мають

Остеопоротичні зміни кісткової тканини - цементні. На вибір ендопротеза також

Впливають безліч інших чинників, тому правильно підібрати тип ендопротеза

Може тільки лікар.

Ендопротез, як і будь-яка механічна конструкція, має схильність до

Зношування. Термін його служби певною мірою залежить від навантажень, що

Виникають в процесі експлуатації. Очевидно, що чим молодше пацієнт, і чим

Активніший спосіб життя він веде, тим інтенсивніше відбуватиметься зношування

Штучного суглоба. І навпаки, у хворих похилого віку, коли фізична активність

Зменшується, термін служби ендопротеза збільшується.

Як правило, при дотриманні рекомендацій лікаря більше 95% ендопротезів

Нормально функціонують протягом 15 років, а в окремих випадках - більше 20

Років. Після цього часу вірогідність механічного руйнування ендопротеза або його

Розхитування в кістці істотно зростає. Зазвичай, це виявляється болем в зоні

Суглоба. У такій ситуації потрібна повторна операція ендопротезування (так звана

Ревізія), в ході якої нестабільний ендопротез замінюється новим.

Отже, немолоді пацієнти можуть уникнути повторної операції ревізійного

Ендопротезування. У людей середнього і, особливо, молодого віку, в майбутньому

Практично неминуче виникне необхідність ревізійного ендопротезування, про що

Необхідно пам'ятати при індивідуальному підборі методу лікування.

Показання до ендопротезування суглобів:

 важкі форми дегенеративно-дистрофічних і запальних захворювань

суглобів;

 післятравматичні, диспластичні остеоартрози ІІІ -IV стадії;

 ураження суглобів при хворобі Бехтерева, ревматоїдному, псоріатичному

і інших неспецифічних артритах;

 хибні суглоби шийки стегнової, плечової кісток;

 неправильно зрощені внутрішньосуглобові переломи, з порушенням

Функції суглобів.

До протипоказань для даного виду оперативних втручань можна віднести

наступні супутні захворювання:

 гострий і хронічний остеомієліт;

 туберкульоз кісток та суглобів;

 важкі форми серцево-судинних захворювань;

 психоневрологічні захворювання.

Вік пацієнта за відсутності важких супутніх захворювань протипоказанням

Не є.

Як правило, хворі починають ходити за допомогою спеціальної рамки

("ходунків") вже наступного дня після ендопротезування суглоба. У перші 2-3 дні

Пацієнт ходить лише попалаті, потім поступово збільшує тривалість прогулянок.

Приблизно через 5-7 днів замість ходунків рекомендується використовувати

Милиці. Протягом 10-14 днів після ендопротезуванняхворий зазвичай перебуває у

Стаціонарі. За цей час загоюються післяопераційні рани і хворий виписується

Додому. До моменту виписки пацієнт повинен вже впевнено ходити за допомогою

Милиць.

Вдома хворий продовжує щодня виконувати фізичні вправи, яким його

Навчає лікуючий лікар або інструктор ЛФК. Також, більшість пацієнтів

Продовжують приймати антикоагулянтні препарати, оскільки ризик тромбозів

Зберігається протягом 3-4 тижнів після операції.

Можливість ходьби з повним навантаженням на нижню кінцівку

Вирішується з лікарем через 1-1,5 місяця після цементного ендопротезування і

Через 2-2,5 місяця після безцементного. Загальний термін реабілітації залежить від