Вроджена м’язова кривошия. Клініка, діагностика, лікування. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вроджена м’язова кривошия. Клініка, діагностика, лікування.



Вроджена м’язова кривошия бу ла добре відома у стародавні часи. Светоній, Гора-цій описували її під назвою carut obstipum, cervix obstipa. Етіопатогенез.Вроджена м’язова кри-вошия виникає внаслідок дисплазії груд-нинно-ключично-соскоподібного м’яза і займає друге місце серед вроджених вад у дітей, сягаючи 5–12 %.Існують погляди, що причиною вродже-ної кривошиї є вимушене положення голо-ви дитини у матці з обвиванням шиї пупо-виною, травма під час пологів, запальні або дистрофічні процеси у м’язі (інтерстиціаль-ний міозит, ішемія тощо). Наявність у м’язі веретеноподібної припухлості розгляда-ють як крововилив, який виникає під час проходження голови по пологових шля-хах, внаслідок надривів, надмірного роз-тягування диспластичного м’яза.Клінічні проявим’язової кривошиї за-лежать від віку дитини і форми захворю-вання. Клінічно виділяють легкий, середній і тяжкий ступені кривошиї. Легкий ступінь, а інколи і середній, нефахівцями досить часто не діагностується. Діти поступають на лікування, коли виникають органічні зміни лицевого скелета. Середній і тяжкий сту пені м’язової кривошиї у діагностиці не-складні (рис. 8.1).Характерними симптомами м’язової кривошиї є нахил голови дитини у бік ураженого м’яза та поворот підборіддя у протилежний нахилу голови бік. Спроба

пов ністю пасивно вивести голову у пряме положення не має успіху через значне на-пруження груднинно-ключично-соскопо-дібного м’яза. На рівні середньої третини м’яза візуалізується і паль пується верете-ноподібне стовщення, не спаяне з прилег-лими тканинами, що розта шоване у че-ревці м’яза. З ростом дитини усі симптоми наростають, еластичність груднинно-клю-чично-соскоподібного м’яза зменшується. Після 1-го року життя по чинає проявляти-ся асиметрія половини лицевого скелета і черепа на боці нахилу голови. З часом за відсутності адекватного лікування у дити-ни чітко проявляється асиметрія обличчя (рис. 8.2). Надпліччя і лопатки асиметричні, на боці кривошиї вони розташовані дещо вище, ніж на протилежному боці. Шия на боці нахилу голови здається коротшою. Груднинно-ключично-соскоподібний м’яз гіпотрофічний у порівнянні з таким на здо-ровому боці, за винятком середньої трети-ни, де пальпується щільне веретеноподіб-не стовщення.Асиметрія надпліч і лопаток обумовле-на контрактурою трапецієподібного та пе-реднього драбинчастого м’язів. У старших дітей розвивається шийний і верхньогруд-ний сколіоз на боці кривошиї.Під час огляду дитини чітко визначаєть-ся асиметрія обличчя на боці кривошиї за рахунок вужчої очної ямки та сплощеної надбрівної дуги, які розташовані нижче. Крім того, недорозвинені і сплощені верх-ня і нижня щелепи. Вушна раковина на бо ці кривошиї розташована ближче до надпліч-чя, ніж на здоровому боці.Отже, завданням лікарів є встановлення діагнозу вже у пологовому будинку і аде-кватне лікування дитини до 1-річного віку, щоб запобігти виникненню деформації скеле та обличчя та головиЛікування починають після встановлен-ня діагнозу. Матері пояснюють, що дитина у ліжку повинна лежати на боці кривошиї, щоб подушка постійно відхиляла голову у протилеж ний бік. Крім того, необхідно зо-рієнтувати ліж ко так, щоб світло, іграшки знаходилися на бо ці, протилежному криво-шиї, тоді дитина буде постійно повертати голову, розтягуючи диспластичний груднин-но-ключично-соскоподібний м’яз (рис. 8.6).Для утримання голови у правильному по-ложенні та постійної корекції спершу кори-стуються ватно-марлевими валиками, які підкладають з боку нахилу голови, а пізніше (на З–4-му тижні життя) комірцем Шанца, який накладають після редресації (рис. 8.7).З метою корекції положення голови та розтягнення диспластичного груднинно-ключично-соскоподібного м’яза проводять редресації (рис. 8.8). Редресація — насиль-ницьке мануальне усунення деформації. Редресації прово дять 3–5 разів на добу по 10–15 хв. До випис ки з пологового будинку матір навчають мето диці редресації. Привиконанні даної процедури дитину кладуть на стіл на спину, руки роз міщують вздовж тулуба, їх тримає помічник або мати. Лікар без ривків плавно з наростаючою силою намагається вивести голову у правильне поло ження, повертаючи підборіддя у бік кривошиї. При такому положенні макси-мально розтягу ється груднинно-ключично-соскоподібний м’яз. При редресації голова не повинна бути нахиле на вперед. Після редресації голову фіксують у максимально корегованому положенні ватно-марлеви-ми поду шечками, які закріплюють бинтами. Після за кінчення формування та зміцнення шкіри у віці 2,5–3 місяці, перед сеансом ре-дресації на ділянку груднинно-ключично-соскоподібного м’яза призна чають парафі-нові аплікації, що підвищує його еластич-ність та покращує мікроциркуляцію.У 1,5–2-місячних немовлят після редре-сації голову фіксують комірцем Шанца (рис. 8.7). Лікування проводять з поступо-вим розтягнен ням груднинно-ключично-соско подібного м’я за, щоб до 1-річного віку дитина з вродженою кривошиєю булавилікувана, що здебільшого досяга ється при легких і середніх формах. У комплексі консервативного лікування також застосо-вується ЛФК, електрофорез з лідазою, йо-дидом калію, теплові процедури.Щодо тяжких форм кривошиї, то при консервативному лікуванні повної ко-рекції у переважної більшості хворих до-сягти не вдається, тому в таких випадках показано хі рургічне лікування на 10–12-му місяці життя дитини за методикою Зацепі-на. За відсутності позитивної динаміки від застосування консервативного лікування оперативне втручання проводять у більш ранньому віці, оскільки поява асиметрії ли-цевого скеле та є незворотним процесом. Операцію проводять під наркозом. Дитина лежить на спині, помічник максимально виво дить голову, при цьому різко натя-гується одна чи обидві ніжки груднинно-ключично-соскоподібного м’яза. Над клю-чицею паралельно над на пруженими ніж-ками м’яза роблять розріз шкіри і м’яких тканин довжиною 3–4 см, виділяють клю-чичну і стернальну ніжки м’яза, по черзі підводять під ніжки захисники і пересіка-ють їх, після чого обережно (щоб не пошко-дити яремні ве ни) перетинають задню стін-ку піхви сухожилків. Другий розтин шкіри і м’яких тканин довжи ною близько 3 см роблять над соскоподібним відрост ком по ходу груднинно-ключично-соскоподібного м’яза. Виділяють початок м’яза і пересіка-ють його поперечно у місці початку. Голову виводять у положення гіперкорекції. Оби-дві ра ни пошарово зашивають, наклада-ють асептичні пов’язки і комірець Шанца. Голова повинна бу ти зафіксована у поло-женні гіперкорекції. У ді тей віком 8–9 ро-ків накладають торако-краніальну гіпсову пов’язку. Із 3-го тижня почина ють лікуваль-ну фізичну культуру. Корегуючий комірець Шанца накладають після кожного се ансу лікувальної фізичної культури протягом З міс. до відновлення сили, працездатності і ви тривалості м’язів при стабільному поло-женні голови.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 371; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.200.101.170 (0.014 с.)