Психологічний супровід військової служби

 

Психологічний супровід військової служби полягає в безперервному відстеженні динаміки морально-психологічного стану військовослужбовців, впливу на стан морального духу, прогнозуванні й оцінці втоми, наданні психологічної допомоги військовослужбовцям у подоланні психотравмуючих ситуацій, цілеспрямованому управлінні мотивацією, психічними станами людей та соціально-психологічними процесами у військових підрозділах, їх захисту від психологічних акцій противника.

Тому для більш ґрунтовного вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців етапом психологічного супроводу є етап виявлення змін в динаміці у людській психіці, військовослужбовців, які вимагають підвищеної психолого-педагогічної уваги, раннє виявлення в екстремальних умовах осіб з нестійкою психікою й відхиленою поведінкою, на попере­дження суїцидальних випадків серед військовослужбовців.

 

Методики дослідження сприймання

 

"Дослідження сприймання часу"

 

Мета дослідження: визначити ступінь точності сприймання коротких проміжків часу.

Матеріали та обладнання: секундомір, таблиця-протокол дослідження.

Процедура дослідження. Дослідження сприймання часу про­водиться в парі (досліджуваний і експериментатор) і передбачає 10 послідовних кроків, у кожному з яких досліджуваному про­понують визначити проміжок часу без підрахунків і використання годинника. Правильність оцінки проміжку часу експериментатор визначає за допомогою секундоміра. Проміжки часу можуть бути наступними: 30 с, 60 с, 120 с тощо.

Інструкція досліджуваному: "Вам буде запропоновано, не кори­стуючись годинником і не рахуючи про себе, визначити заданий відрізок часу. Сигналом початку сприймання часу буде удар олівцем по столу, а завершення – піднімання руки чи команда "Стоп!".

У таблиці-протоколі експериментатор записує дані для виз­начення відрізка часу.

Таблиця-протокол дослідження сприймання коротких проміжків часу

 

№ з/п	Заданий час, t1	Покази досліджуваного, t2	Різниця, Δt
1.
2.

Обробка результатів

1.Точність оцінки часу визначається для кожного досліду окремо за формулою:

 

Q = М t₁ /M t₂ + M Δt,

 

де М t₁ – середнє значення заданого часу;

Mt₂ – середнє значення показників досліджуваного;

M Δt – середнє значення різниці

Q – показник точності сприймання часу.

 

Аналіз результатів:

Q= 0 – 0,5 – низький рівень точності сприймання часу;

Q= 0,6-0,7 – середній рівень точності сприймання часу;

Q= 0,8-1,0 – високий рівень точності сприймання часу.

Або:

2.Точність оцінки часу визначається для кожного досліду окремо за формулою

 

Q = t₂ / t₁ *100%,

 

де t₁ – часовий інтервал, запропонований для оцінки;

t₂ – фактичний часовий інтервал, який минув з початку оцінювання досліджуваним заданого часового відрізку;

Q– показник точності сприймання часу.

Аналіз результатів

 

Під час аналізу результатів дослідження важливо визначити, в якому співвідношенні до 100%, менше чи більше, перебувають коефіцієнти точності оцінки часу досліджуваного. Якщо в усіх дослідах досліджуваний має коефіцієнт більший за 100%, то часові відрізки він недооцінює. Якщо його коефіцієнти менші 100%, то часові відрізки він переоцінює. Чим ближчі коефіцієнти до 100% (наприклад, 80% – 110%), тим вища точність оцінки коротких проміжків часу.

Люди відрізняються за типологією оцінки часових інтервалів, однак деякі з них короткі інтервали часу (до хвилини) переоцінюють, а інтервали більші за хвилину, навпаки, недооцінюють.

Щоб встановити причини недооцінки чи переоцінки часових інтервалів, ми радимо повторити досліди, ускладнивши їх інструкцією з додатковими вказівками. Наприклад, потрібно визначити заданий інтервал часу, називаючи при цьому літери алфавіту. Введення інструкцією ще однієї мети діяльності змінює оцінку досліджуваним часових інтервалів. Час у цьому разі для досліджуваних, як правило, стає менш помітним, тобто вони, займаючись іншою справою, його недооцінюють. Знаючи особливості сприймання та оцінки інтервалів часу, можна розробити систему прийомів, що будуть корисні в моменти вимушеного очікування: очікування транспорту, зустрічі, подій тощо. Знята при цьому психічна напруженість – один з моментів самовиховання і нав­чання саморегуляції.

"Дослідження пізнавального контролю під час сприймання"

 

Мета дослідження: визначення властивості пізнавального контролю при його впливі на процес зорового сприймання.

Матеріали та обладнання: три таблиці, кожна розміром у стандартний аркуш паперу. На першій таблиці чітко написано слова, які означають назви чотирьох основних кольорів: червоний, синій, зелений, жовтий. На другій таблиці зображено різно­кольорові зірки тих же основних кольорів. На третій написано назви кольорів, але колір, яким ці назви написано, не відповідає назвам кольорів. Слово червоний написано жовтим чорнилом, слово синій – зеленим і т. д. В обладнання входить секундомір.

Процедура дослідження. Дослідження складається з трьох серій, перед кожною з яких досліджуваному дається відповідна інструкція.

Серія № 1

Перед початком серії досліджуваному дають інструкцію.

Інструкція: "Якомога швидше прочитайте слова на таблиці, яку вам буде показано. Час зчитування слів фіксується секундоміром. Якщо все зрозуміло і немає запитань, приготуйтеся читати слова. Починаємо!"

Після команди "Починаємо!" експериментатор показує першу таблицю і фіксує час, затрачений на прочитання досліджуваним слів.

Серія № 2

Другу серію проводять безпосередньо після першої серії.

Інструкція досліджуваному до другої серії: "Вам буде показано таблицю із зображенням зірок. Якомога швидше назвіть кольори цих зірок. Приготуйтеся. Починаємо!"

Витрачений час на відповідь досліджуваного експериментатор фіксує так, як і в першій серії.

Серія № 3

Третю серію проводять безпосередньо після другої серії.

Інструкція досліджуваному до третьої серії: "Вам буде показано таблицю з написаними на ній словами-назвами. Якомога швидше назвіть колір чорнила, яким написано ці слова. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся. Починаємо!"

Після зачитування інструкції досліджуваному показують третю таблицю і фіксують час, за який досліджуваний встигає назвати колір чорнила, яким написано ці слова.

Обробка результатів. Результатами даного дослідження є показники часу виконання досліджуваним завдань кожної серії: Т₁, Т₂, Т_3. Для визначення впливу пізнавального контролю на зорове сприймання треба вирахувати величину показника інтерференції за формулою:

П = Т₃ – Т_2, де Т₂ і Т₃ ̶ показники часу виконання завдань відповідних серій.

Аналіз результатів. Пізнавальний контроль при зоровому сприйманні виступає умовою виконання завдань спостереження. Його функціонування робить сприймання довільним і наближає перцептивні процеси до мисленнєвих.

Пізнавальний контроль, що актуалізується в даному дослідженні' необхідний для переборювання інтерференції зорового сприймання першої серії, в якій досліджуваний читав слова, і другої серії, в якій він називав колір зірок. Чим більша часова різниця виконання досліджуваним третьої і другої серій (Я), тим більша інтер­ференція, а отже, тим більша вузькість, ригідність пізнавального контролю у сприйманні. І, навпаки, чим ближчий показник Я до нуля, тим об'ємніший, гнучкіший вплив пізнавального контролю.

Величина показника пізнавального контролю залежить від часу виконання серії. Якщо досліджуваний не був у стані готовності за командою "Починаємо!" виконувати завдання другої серії за інструкцією, то показник П може бути близьким до нуля в разі такої готовності у третій серії. Нарешті, якщо П буде зі знаком мінус, тобто час третьої серії (Т₃) менший за час виконання другої серії (Т₂), це свідчить про те, що досліджуваний не дотримувався вказівок експериментатора називати колір зірок якомога швидше. У цьому разі дослідження потрібно повторити.

Допоміжним засобом для встановлення причини відхилення показника у мінусовий бік може стати порівняння часу виконання досліджуваним першої і другої серій.

Показник інтерференції, тобто впливу, відображає незалежність функції навчання і зорового сприймання. З виявленням ригідності потрібно дослідити властивості мислення і розробити комплекс розвиваючих вправ, які б дозволили змінити когнітивний стиль особистості.

"Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів"

 

Мета: визначити, які з відчуттів найшвидше реагують на подразники в момент їх безпосередньої дії на аналізатори.

Інструкція: відповідайте на запитання "згодні" чи "не згодні". У таблиці обведіть кружечком ті запитання, на які дали відповідь "згодний (на)".

 

Тип А (зоровий аналізатор)	1, 5, 8, 10, 12, 14, 19, 21, 23, 27, 31, 32, 39, 40, 42, 45
Тип В (дотик, смак, нюх)	3, 4, 9, 11, 16, 18, 22, 25, 28, 29, 30, 35, 38, 41, 44, 47
Тип С (слуховий аналізатор)	2, 6, 7, 13, 15, 17, 20, 24, 26, 33, 34, 36, 37, 43, 46, 48

Текст методики:

1. Люблю спостерігати за хмарами і зірками.

2. Часто наспівую собі під ніс.

3. Не визнаю незручну моду.

4. Обожнюю ходити в сауну.

5. В автомобілі для мене важливий колір.

6. Упізнаю по кроках, хто ввійшов до кімнати.

7. Мене розважає копіювання діалектів.

8. Багато часу присвячую своїй зовнішності.

9. Люблю масаж.

10. Коли є вільна хвилина, люблю дивитись на людей.

11. Погано себе почуваю, коли не насолоджуюсь ходою.

12. Дивлячись на сукню (костюм) у вітрині магазину, я переконана, що мені в ній буде добре.

13. Коли почую стару мелодію, до мене повертається минуле.

14. Часто читаю під час їжі.

15. Дуже часто говорю по телефону.

16. Я схильний(а) до повноти.

17. Надаю перевагу прослуховуванню розповіді, аніж самостійному читанню.

18. Після поганого дня мій організм у напруженні.

19. Із задоволенням і дуже багато фотографую.

20. Довго пам’ятаю, що мені сказали друзі і знайомі.

21. З легкістю віддаю гроші за квіти, тому що вони при­крашають життя.

22. Увечері люблю приймати гарячу ванну.

23. Намагаюся записувати свої власні справи.

24. Часто розмовляю сам (а) з собою.

25. Після тривалої їзди в машині довго прихожу до тями.

26. Тембр голосу багато чого говорить мені про людину.

27. Дуже часто оцінюю людей за манерою одягатися.

28. Люблю потягатися, виправляти кінцівки, розминатися.

29. Занадто тверде чи м’яке ліжко – це для мене мука.

30. Мені нелегко знайти зручне взуття.

31. Дуже люблю ходити в кіно.

32. Упізнаю обличчя навіть через роки.

33. Люблю ходити під дощем, коли краплинки стукають по парасольці.

34. Умію слухати те, що мені говорять.

35. Люблю танцювати, а у вільний час займатися спортом чи гімнастикою.

36. Коли чую цокіт годинника, не можу заснути.

37. У мене якісна стереоапаратура.

38. Коли чую музику, починаю відбивати такт ногою.

39. На відпочинку не люблю оглядати пам’ятки архітектури.

40. Терпіти не можу розгардіяш.

41. Не люблю синтетичних тканин.

42. Вважаю, що атмосфера в кімнаті залежить від освітлення.

43. Часто ходжу на концерти.

44. Один потиск руки багато чого може сказати про людину.

45. Охоче відвідую галереї і виставки.

46. Серйозна дискусія – це захоплююча справа.

47. Через дотик можна сказати значно більше, ніж словами.

48. У шумі не можу зосередитися.

Опрацювання результатів

 

Тепер підрахуйте, в якому розділі у вас найбільше кружечків, – це і є ваш домінуючий тип сприймання.

Тип А (зоровий аналізатор): часто використовуються слова і речення, які пов’язані із зором, з образами та уявою. Рисунки, образні описи, світлини говорять типу А більше, ніж слова. Люди, які належать до цього типу, миттєво схоплюють те, що можна побачити: кольори, форми, лінії, гармонію і безлад.

Тип В (дотик, нюх, смак): у даному випадку частіше викори­стовують слова "не можу цього зрозуміти", "атмосфера тут нестерпна". Сприйняття і враження людей даного типу стосуються головним чином того, пов’язане з дотиком, інтуїцією, здогадами. У розмові їх цікавлять внутрішні переживання.

Тип С (слуховий аналізатор): переважно вживаються такі звороти: "не розумію, що ти мені говориш", "ця звістка для мене погана" – це характерні вислови людей такого типу. Велике значення для цих людей сприйняття має все акустичне: слова, музика, шумові ефекти.