Психологічна допомога (реабілітація) військовослужбовців

 

Психологічна реабілітація військовослужбовців, які брали участь в АТО під час відновлення боєздатності військових частин і підрозділів (далі ̶ психологічна реабілітація військово­службовців), здійснюється у відповідності до "Положення про психологічну реабілітацію військовослужбовців Збройних Сил України, які брали участь в антитерористичній операції, під час відновлення боєздатності військових частин (підрозділів)", затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 09 грудня 2015 року № 702.

Обов’язковим етапом психологічної реабілітації військово­службовців є етап психофізіологічної діагностики військово­службовців. На цьому етапі особовий склад проходить обов’язкове психодіагностичне обстеження, яке проводиться штатними посадовими особами та силами позаштатних (спеціалізованих) груп.

До переліку психодіагностичних методик, рекомендованих для застосування на етапі психофізіологічної діагностики військовослужбовців, входять:

1. Шкала оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна.

2. Методика шкалованої самооцінки психофізіологічного стану (О.М. Кокун).

3. Методика “Primary Care PTSD Screen”.

4. Шкала депресії Бека.

5. Шкала оцінки впливу травматичної події (експрес-оцінка).

6. Методика “Стрес-фактори”.

7. Опитувальник травматичного стресу І.О. Котєньова.

8. Коротка шкала тривоги, депресії та ПТСР.

9. Шкала оцінки бойового досвіду.

10. Методика “Диференціальна діагностика депресивних станів”.

11. Міссісіпська шкала оцінки посттравматичного стресового розладу.

12. Особистісна шкала прояву тривоги Дж. Тейлор (у модифікації В.Г. Норакідзе).

13. Стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості (СМДО).

Шкала оцінки рівня реактивної (ситуативної) та

Особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна (ШРОТ)

 

Методика є інформативним способом самооцінки рівня тривожності в даний момент (реактивна тривожність як стан) і особистісної тривожності (як стійка характеристика людини). Розроблена американським психологом Ч.Д. Спілбергером і адаптована Ю.Л. Ханіним (російською мовою). Даних щодо адаптації українською мовою немає.

 

За Ю.Л. Ханіним, реактивна або ситуативна тривожність (СТ) виникає як реакція людини на різні, найчастіше соціально-психологічні стресори (очікування негативної оцінки або агресивної реакції, сприйняття несприятливого до себе ставлення, загрози своїй самоповазі, престижу).

 

Натомість, особистісна тривожність (ОТ) як риса, властивість, диспозиція дає уявлення про індивідуальні відмінності в сприйманні дії різних стресорів. Отже, тут йдеться про відносно стійку схильності людини сприймати загрозу своєму «Я» в будь-яких ситуаціях і реагувати на ці ситуації з підвищенням СТ. Величина ОТ характеризує минулий досвід індивіда, тобто наскільки часто йому доводилося відчувати СТ. Шкала реактивної та особистісної тривожності (ШРОТ) має дві самостійні субшкали для окремого вимірювання тієї чи іншої форми тривожності: субшкали оцінки СТ з головним питанням про самопочуття на даний момент і субшкали оцінки ОТ з формулюванням про самопочуття зазвичай.

Текст методики ШРОТ

Субшкала СТ

Інструкція: "Прочитайте уважно кожне з наведених нижче тверджень і обведіть кружечком відповідну цифру праворуч від кожного з тверджень залежно від того, ЯК ВИ СЕБЕ ПОЧУВАЄТЕ НА ДАНИЙ МОМЕНТ. Над питаннями довго не замислюйтесь, оскільки правильних чи неправильних відповідей немає":

№ з/п	Твердження СТ	Ні, це не так	Мабуть, так	Вірно	Абсолютно вірно
1.	Я спокійний
2.	Мені ніщо не загрожує
3.	Я напружений
4.	Я відчуваю жаль
5.	Я почуваю себе вільно
6.	Я засмучений
7.	Мене хвилюють можливі невдачі
8.	Я відчуваю себе відпочилим
9.	Я стривожений
10.	Я відчуваю внутрішнє задоволення
11.	Я впевнений у собі
12.	Я нервую
13.	Я не знаходжу собі місця
14.	Я напружений
15.	Я не відчуваю скутості і напруженості
16.	Я задоволений
17.	Я занепокоєний
18.	Я надто збуджений і мені не по собі
19.	Мені радісно
20.	Мені приємно

Субшкала ОТ

Інструкція: "Прочитайте уважно кожне з наведених нижче тверджень і обведіть кружечком відповідну цифру праворуч від кожного з тверджень залежно від того, ЯК ВИ СЕБЕ ПОЧУВАЄТЕ ЗАЗВИЧАЙ. Над питаннями довго не замислюйтесь, оскільки правильних чи неправильних відповідей немає".

№ з/п	Твердження ОТ	Майже ніколи	Іноді	Часто	Майже завжди
21.	Я відчуваю задоволення
22.	Я дуже швидко втомлююся
23.	Я легко можу заплакати
24.	Я хотів би бути таким же щасливим, як інші
25.	Нерідко я програю через те, що недостатньо швидко приймаю рішення
26.	Зазвичай я почуваєте себе бадьорим
27.	Я спокійний, холоднокровний і зібраний
28.	Очікувані труднощі зазвичай дуже тривожать мене
29.	Я занадто переживаю через дрібниці
30.	Я цілком щасливий
31.	Я беру все надто близько до серця
32.	Мені не вистачає впевненості у собі
33.	Зазвичай я почуваю себе у безпеці
34.	Я намагаюся уникати критичних ситуацій та труднощі
35.	У мене буває нудьга, хандра
36.	Я задоволений
37.	Усякі дрібниці відволікають і хвилюють мене
38.	Я так сильно переживаю свої розчарування, що потім довго не можу про них забути
39.	Я врівноважена людина
40.	Мене охоплює сильне занепокоєння, коли я думаю про свої справи і клопоти

Ситуативна тривожність (CT) та особистісна тривожність (ОТ) визначаються за поданими нижче ключами (формулами). При цьому цифри в дужках означають номери тверджень, замість них у формулу підставляєте бал від 1 до 4, який Ви обвели у рядку відповідного твердження:

 

СТ = G(3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17, 18) – G(1,2,5,8,10,11,15,16,19,20) + 50.

ОТ = G(22, 23, 24, 25, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 40) – G(21, 26, 27, 30, 33, 36, 39) + 35.

 

Інтерпретація результатів:

 

Результати кожної шкали оцінюються окремо у таких градаціях:

до 30 балів – низький рівень СТ (ОТ);

31 – 45 – середній рівень СТ (ОТ);

46 і більше балів – високий рівень СТ (ОТ).

Значні відхилення від середнього рівня тривожності вимагають уваги і втручання. Високий рівень тривожності означає схильність людини впадати у стан тривоги в ситуаціях оцінки її компетентності та може потребувати формування почуття впевненості в собі. Низький рівень тривожності, навпаки, може потребувати підвищення відповідальності та мотивації до діяльності.