Методика шкалованої самооцінки психофізіологічного стану О.М. Кокуна

 

Методика шкалованої самооцінки на зорово-аналогових шкалах дає можливість швидко і досить точно отримувати оцінку респондентами різних складових їх ПФС. Найважливішими перевагами даної методики є її зручність, універсальність, інформативність, надійність, експрес-характер, можливість класифікації та зіставлення отриманих показників, що робить її однією з найбільш придатних методик для вирішення завдань моніторингу ПФС. Методика дає можливість достатньо легко діагностувати параметри не тільки “традиційних” станів самопочуття, активності й настрою, але й інших показників, які характеризують специфічний ПФС людини за певної діяльності, в тому числі емоційний, мотиваційний та інші компоненти.

Реєстраційний бланк

 

П.І.Б. (повністю) ________________________________________

Дата обстеження ______________ Вік_______ Стать ______________

Посада (підрозділ) ________________________________________

Спеціальність _________________ Військове звання ______________

Інструкція: “За допомогою нижченаведених шкал, будь ласка, оцініть різні показники свого стану на даний момент, поставивши вертикальну риску у відповідному місці, враховуючи те, що ліва сторона шкали означає найгірший можливий для Вас показник стану, а права – найкращий”.

 

найгірше _______________________________________ найкраще САМОПОЧУТТЯ

найнижча _______________________________________ найвища АКТИВНІСТЬ

найгірший _____________________________________ найкращий

НАСТРІЙ

найнижча _______________________________________ найвища ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ

найнижча _______________________________________ найвища ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ ДО УЧАСТІ В АТО

найнижче _______________________________________ найвище

БАЖАННЯ ВИКОНУВАТИ ЗАВДАННЯ В ЗОНІ АТО

найнижча _______________________________________________ найвища ВПЕВНЕНІСТЬ У СВОЇХ СИЛАХ

 

Діагностична процедура полягає в тому, що респонденту пропонується оцінити різні характеристики свого стану на даний момент, відмітивши відповідне місце на неградуйованій шкалі (яка являє собою пряму лінію довжиною 100 мм) вертикальною рискою, з урахуванням того, що лівий край шкали означає мінімальне, а правий – максимально можливе для респондента виявлення певної характеристики.

Обробка результатів

 

Кількісні показники (від 1 до 100) отримуються за допомогою прикладання на неградуйовану шкалу лінійки і визначення відстані (у міліметрах) від лівого краю шкали до позначеного респондентом місця.

Інтерпретація результатів:

 

Від 1 до 20 – низький показник;

від 21 до 40 – нижче середнього;

від 41 до 60 – середній;

від 61 до 80 – вище середнього;

від 81 до 100 – високий.

 

Слід зауважити, що методика, насамперед, призначена для багаторазової фіксації і порівняння індивідуальних для кожного респондента показників, а не для порівняння показників, отриманих різними особами.

 

Методика "Primary Care PTSD Screen" (PC-PTSD)

 

Експрес-методика первинного скринінгу ймовірних ознак пост-травматичного стресового розладу (ПТСР) з астосовується для попереднього опитування і виявлення військовослужбовців, які можуть потребувати подальшого поглибленого обстеження.

Методика розроблена фахівцями Національного центру ПТСР Міністерства у справах ветеранів США, де успішно застосовується з 2003 року. Адаптована та застосовувалась фахівцями Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України у ході досліджень впродовж лютого-червня 2015 р. у військових підрозділах і частинах сектору "М", що брали участь в Антитерористичній операції на Сході України.

Складається з чотирьох питань, на які опитувані можуть відповідати як усно, у вигляді формалізованого експрес-інтерв'ю, так і письмово на бланку:

 

Чи були раніше у вашому житті події, коли ви були так перелякані, розстроєні чи засмучені, що протягом минулого місяця...
1. Вам снились нічні кошмари або вас переслідували нав'язливі думки про цю подію, яких ви не могли позбутися?
Так	Ні
2. Ви докладали зусилля, щоб не думати про подію, чи намагались уникати ситуацій, які могли б про неї нагадувати?
Так	Ні
3. Ви постійно були насторожі, проявляли підвищену пильність чи активно реагували на можливі небезпеки, здригалися з кожного приводу?
Так	Ні
4. Ви відчували загальмованість, заніміння, спустошеність чи відстороненість від оточуючих людей, занять і зовнішнього світу?
Так	Ні
Дві чи більше відповіді "Так" можуть свідчити про ймовірний діагноз ПТСР і необхідність поглибленого обстеження.

Шкала депресії Бека

 

Шкала депресії Бека (BDI – Beck Depression Inventory) розроблена американським психіатром Аароном Т. Беком у 1961 р. на основі клінічних спостережень набір найбільш ревалентних і значних симптомів депресії та найбільш частих скарг пацієнтів. Опитувальник BDI включає 21 категорію симптомів та скарг. Кожна категорія складається з 45 тверджень, що відповідають найбільш специфічним проявам/симптомам депресії. Ці твердження побудовані у міру збільшення внеску симптомів у загальну важкість депресії. Відповідно до ступеня вираження симптому, кожному пункту присвоєні значення від 0 (симптом відсутній або виражений мінімально) до 3 (максимальний прояв симптому). Деякі категорії включають альтернативні твердження, що мають еквівалентну питому вагу.

 

Показник за кожною категорією розраховується таким чином: кожен із пунктів Шкали оцінюється від 0 до 3 відповідно до зростання важкості проявів/симптомів. Сумарний бал становить від 0 до 62 і знижується у міру покращення стану пацієнта.

 

Попри те, що твердження є дуже прямими і дозволяють досліджуваному приховувати свій справжній стан, використання BDI в клінічній практиці показало високу ефективність в скринінгу та попередньому обстеженні.

 

Тест можна проводити в груповому чи індивідуальному варіантах.

 

Всі твердження анкети Бека є прямими, тому для підрахунку загального результату необхідно просто підсумувати всі бали, що відповідають вибраним твердженням.

Інструкція. У цьому опитувальнику містяться групи тверджень. Уважно прочитайте кожну із цих груп тверджень. Потім визначте в кожній групі одне твердження, яке найповніше характеризує ваше самопочуття НА ЦЬОМУ ТИЖНІ І СЬОГОДНІ. Позначте номер вибраного вами твердження. Якщо декілька тверджень із однієї групи здаються вам слушними, позначте їх усі. Перш ніж зробити свій вибір, переконайтесь, що ви уважно прочитали всі твердження в кожній із груп.

Бланк анкети:

Дата обстеження: _____________ Досліджуваний _____________

 

1.			Я не почуваюсь розчуленим(ою), засмученим(ою).
		Я розчулений(а).
		Я постійно розчулений(а) і не можу від цього відключитися.
		Я настільки засмучений(а) і нещасний(а), що не можу цього витримати.
2.			Я не турбуюсь про своє майбутнє.
		Я відчуваю, що переймаюсь своїм майбутнім.
		Я відчуваю, що мене в майбутньому нічого не чекає.
		Моє майбутнє безнадійне і ніщо не може змінити його на краще.
3.			Я не почуваю себе невдахою.
		Я відчуваю, що в мене було більше невдач, ніж у інших.
		Коли я озираюся на своє життя, то бачу в ньому багато невдач.
		Я відчуваю, що як особистість, я – повний невдаха.
4.			Я отримую стільки ж задоволення від життя, як і раніше.
		Я не отримую від життя стільки ж задоволення, як раніше.
		Я більше не отримую задоволення ні від чого.
		Я повністю незадоволений(а) життям, мені все набридло.
5.			Я не почуваюся особливо винним.
		Я почуваюся винним значну частину часу.
		Я почуваюся винним більшість часу.
		Я постійно почуваюся винним.
6.			Я не відчуваю, що можу бути покараним(ою) за будь-що.
		Я відчуваю, що можу бути покараний(а).
		Я очікую, що можу бути покараний(а).
		Я почуваю себе вже покараним.
7.			Я не розчарований(а) в собі.
		Я розчарований(а) в собі.
		Я собі огидний(а).
		Я себе ненавиджу.
8.			Я знаю, що я не гірший(а) за інших.
		Я критикую себе за помилки і слабкості.
		Я постійно звинувачую себе за свої вчинки.
		Я звинувачую себе у всьому поганому, що відбувається.
9.			Я ніколи не думав(ла) вчинити самогубство.
		До мене приходять думки вчинити самогубство, але я не буду їх здійснювати.
		Я хотів(ла) би покінчити життя самогубством.
		Я би вбив(ла) себе, якби була можливість.
10.			Я плачу не більше, ніж звичайно.
		Зараз я плачу частіше, ніж раніше.
		Тепер я постійно плачу.
		Раніше я міг плакати, а зараз не можу, навіть якщо хочеться.
11.			Зараз я не дратівливіший(а), ніж зазвичай.
		Я легше дратуюсь, ніж зазвичай.
		Тепер я постійно відчуваю, що роздратований.
		Я став(ла) байдужим(ою) до речей, які мене раніше дратували.
12.			Я не втратив(ла) інтересу до інших людей.
		Я менше цікавлюсь іншими людьми, ніж раніше.
		Я майже втратив(ла) інтерес до інших людей.
		Я повністю втратив(ла) інтерес до інших людей.
13.			Я інколи відкладаю прийняття рішення, як і раніше.
		Я частіше, ніж раніше, відкладаю прийняття рішень.
		Мені важче, ніж раніше, приймати рішення.
		Я більше не можу приймати рішення.
14.			Я не відчуваю, що виглядаю гірше, ніж зазвичай.
		Мене турбує те, що я виглядаю старо і непривабливо.
		Я знаю, що в моїй зовнішності відбулися суттєві зміни, які роблять мене непривабливим(ою) для оточуючих.
		Я знаю, що виглядаю жахливо.
15.			Я можу працювати так само добре, як і раніше.
		Мені потрібно докласти додаткових зусиль для того, щоб почати будь-що робити.
		Я з великими зусиллями змушую себе робити будь-що.
		Я зовсім не можу виконувати будь-яку роботу.
16.			Я сплю так само добре, як і раніше.
		Зараз я сплю гірше, ніж раніше.
		Я прокидаюсь на 1-2 години раніше і мені важко знову заснути.
		Я прокидаюсь на декілька годин раніше, ніж зазвичай, і більше не можу заснути.
17.			Я втомлююсь не більше, ніж зазвичай.
		Тепер я втомлююсь швидше, ніж зазвичай.
		Я втомлююсь майже від усього, що я роблю.
		Я не можу нічого робити через втому.
18.			Мій апетит не гірший, ніж раніше.
		Мій апетит погіршився.
		Мій апетит значно погіршився.
		У мене повністю відсутній апетит.
19.			Протягом останнього часу я не схуд(ла) або втрата ваги була незначною.
		Протягом останнього часу я втратив(ла) від 2 до 5 кг.
		Протягом останнього часу я втратив(ла) від 5 до 7 кг.
		Протягом останнього часу я втратив(ла) більше 7 кг.
Я маю наміри схуднути і менше їм (помітити хрестиком) ТАК________________ НІ________________
20.			Я турбуюсь про своє здоров’я не більше, ніж звичайно.
		Мене турбують проблеми мого фізичного здоров’я, такі як біль, розлади шлунку, закрепи тощо.
		Я дуже заклопотаний(а) своїм фізичним станом і мені важко думати про щось інше.
		Я настільки занепокоєний(а) своїм фізичним станом, що більше ні про що не можу думати.
21.			Протягом останнього часу я не помічав(ла) зміни свого інтересу до сексу.
		Я менш зацікавлений у сексі, ніж раніше.
		Я майже не маю інтересу до сексу.
		Я повністю втратив(ла) сексуальний інтерес.

Оцінка результатів. Градуально оцінюється виразність 21 симптому депресії:

 

– пункти 1–13 – когнітивно-афективна субшкала (С–А);

– пункти 14–21 – субшкала соматичних проявів депресії (S–Р).

При інтерпретації враховується сумарний бал за усіма категоріями:

0–9 – відсутність депресивних симптомів;

10–15 – легка депресія (субдепресія);

16–19 – помірна депресія;

20–29 – виражена депресія (середньої важкості);

30–63 – важка депресія.

 

Шкала оцінки впливу травматичної події (експрес-оцінка)

 

Шкала оцінки впливу травматичної події (англ. Impact of Event Scale – Revised, скор. IES-R) спрямована на виявлення симптомів посттравматичного стресового розладу та оцінку ступеня їх вираженості.

Реєстраційний бланк

П.І.Б. (повністю) ________________________________________ Дата обстеження ______________ Вік _______ Стать ___________

Посада (підрозділ) _____________________________________ Спеціальність _________________ Військове звання ______________

Інструкція: “Вам пропонується ряд тверджень. Уважно прочитайте кожне з них і вкажіть, в якій мірі ви згодні або не згодні з даним твердженням. Дайте тільки одну відповідь на кожне твердження, зробивши позначку у відповідній клітинці реєстраційного бланку. Зверніть увагу, що перераховані симптоми стосуються вашого самопочуття за останній тиждень ”.

Твердження	Ніколи	Рідко	Іноді	Часто
1. Будь-яка згадка про цю подію змушувала мене знову переживати все, що сталося
2. Я не міг спокійно спати вночі
3. Деякі речі змушували мене весь час думати про те, що зі мною трапилося
4. Я відчував постійне роздратування і гнів
5. Я не дозволяв собі засмучуватися, коли думав про цю подію або про те, що нагадувало мені про неї
6. Я думав мимоволі про те, що трапилося
7. Мені здавалося, що все, що сталося ніби не було насправді або все, що тоді відбувалося, було нереальним
8. Я намагався уникати всього, що нагадувало мені про те, що трапилося
9. Окремі картинки того, що сталося, раптово виникали у свідомості
10. Я був весь час напружений і сильно здригався, якщо щось раптово лякало мене
11. Я намагався не думати про те, що трапилося
12. Я розумів, що мене досі буквально переповнюють важкі переживання з приводу того, що трапилося, але нічого не робив, щоб їх уникнути
13. Я відчував щось на зразок заціпеніння, і всі мої переживання з приводу того, що сталось, були наче паралізовані
14. Я раптом помічав, що дію або відчуваю себе так, як ніби все ще перебуваю в тій ситуації
15. Мені було важко заснути
16. Мене буквально захлинали нестерпно важкі переживання, пов’язані з тією ситуацією
17. Я намагався витіснити те, що трапилося, з пам’яті
18. Мені було важко зосередити свою увагу на чому-небудь
19. Коли щось нагадувало мені про те, що трапилося, я відчував неприємні фізичні відчуття – спітніння, дихання збивалося, нудоту, частішав пульс і т. д.
20. Мені снилися важкі сни про те, що зі мною трапилося
21. Я був постійно насторожі і весь час чекав, що трапиться щось погане
22. Я намагався ні з ким не говорити про те, що трапилося

Ключ:

 

Субшкала “вторгнення”: сума балів пунктів 1, 2, 3, 6, 9, 14, 16, 20.

Субшкала “уникнення”: сума балів пунктів 5, 7, 8, 11, 12, 13, 17, 22.

Субшкала “збудливість”: сума балів пунктів 4, 10, 15, 18, 19, 21.