Завдання до модульної контрольної роботи № 4

Під час виконання модульної контрольної роботи викорис­тано тести для перевірки теоретичних знань відповідно до за­значених номерів:

Варіант 1

Завдання 1. Дати відповідь на тестові запитання (номери тестів непарні).

Завдання 2. Розрахуйте курс гривні на кінець року до долара США, якщо на початок року курс долара був 5,05. При цьому очікуваний рівень інфляції в США — 2,2%, а в Україні — 12,3%.

Завдання 3. Американський інвестор придбав на початку року акції української компанії номіналом 1 грн за ринковою ціною 3,5 грн за акцію. Протягом року за акціями був сплаче­ний дивіденд з розрахунку 20% річних, а в кінці року інвестор їх продав за ціною 4,2 грн за акцію. Розрахувати дохідність інвестування у валюті інвестора.

Варіант 2

Завдання 1. Дати відповідь на тестові запитання (номери тестів парні).

Завдання 2. Визначити прогноз курсу долара, якщо відсотко­ва ставка по депозитах у евро становить 9%, а в доларах США — 12%. Курс долара США на початку року 1 евро = $ 1,31.

Завдання 3. Американський та український інвестори придбали акції української компанії, які котируються лише в Україні. Визначити дохідність акцій для американського та українського інвесторів, якщо курс акцій на 01.10.2004 р. ста­новив 10 грн, а на 01.10.2005 р. — 12 грн. Відповідно валют­ний курс становив 5,32 грн за $ 1 та 5,05 грн за $ 1.

ПИТАННЯ, ЩО ВИНЕСЕНІ НА ІСПИТ

1. Місце фінансового ринку у фінансовій системі країни.

2. Фінансовий ринок і його роль у неокласичній моделі круго­обороту ресурсів, продуктів і доходів.

3. Сутність і функції фінансового ринку.

4. Передумови виникнення фінансового ринку.

5. Мета утворення та функціонування фінансового ринку.

6. Фактори, які визначають розвиток фінансового ринку на
сучасному етапі.

7. Економічний зміст поняття «фінансовий ринок».

8. Особливості зв'язку держави з ринковою економікою та роль фінансових ринків.

9. Попит на фінансовому ринку та фактори, що його визначають.

 

10. Дохідність інвестицій.

11. Пропозиція на фінансовому ринку.

12. Наднаціональні органи регулювання фінансовими ринка­
ми та їхні функції.

13. Класифікація фінансових ринків.

14. Функціональна структура фінансових ринків.

15. Інституціональна структура фінансового ринку.

16. Поняття фінансових активів та їхні характерні ознаки.

17. Види фінансових активів

18. Види фінансових інструментів.

19. Безризикові фінансові інструменти.

20. Суб'єкти фінансового ринку та їхня класифікація,

21. Держава як субъект фінансового ринку.

22. Вплив держави на процес кругообігу фінансових активів.

23. Інститути інфраструктури фінансового ринку як суб'єкти
фінансового ринку.

24. Фінансові активи, їхня сутність, форми та роль на фінансо­
вих ринках,

25. Властивості фінансових активів.

26. Інституціональні інвестори на фінансовому ринку.

27. Суб'єкти фінансового ринку та їх характеристики.

28. Державне регулювання фінансових ринків.

29. Регулювання фінансових ринків у країнах з розвинутою
ринковою економікою.

31. Рекомендації «Групи ЗО» — незалежних експертів з питань
фінансового ринку.Зарубіжний досвід боротьби з ціновими маніпулюваннями на фінансових ринках.

32. Державне регулювання фінансового ринку в Україні.

33. Ринок фінансового посередництва.

34. Класифікація фінансових посередників.

35. Послуги, що надають фінансові посередники.

36. Андерайтинг і приватне розміщення цінних паперів.

37. Агентські послуги на фінансовому ринку.

38. Лізингові компанії та їхні послуги на фінансовому ринку.

39. Факторингові послуги на фінансовому ринку.

40. Брокерська діяльність.

41. Дилерська діяльність.

42. Інвестиційні компанії та інвестиційні фонди на фінансово­
му ринку.

43. Ощадно-кредитні спілки та ощадно-кредитні асоціації на
ринку фінансових послуг.

44. Діяльність кредитних спілок на фінансовому ринку.

45. Страхові компанії та їхні функції на фінансовому ринку.

46. Перспективи розвитку інститутів фінансового посередницт­
ва в Україні.

47. Роль центрального та комерційних банків на ринку цінних
паперів.

48. Ціноутворення на фінансовому ринку.

49. Концепція зміни вартості грошей у часі та її практичне ви­
користання у сфері фінансового ринку.

50. Фінансовий ризик цінних паперів.

51. Методи визначення ризику фінансових інструментів на
ринку.

52. Ризик і дохідність фінансових інструментів. Теорії інвести­
ційних рішень на фінансових ринках.

53. Модель арбітражного ціноутворення Росса.

54. Грошовий ринок та його функції у системі фінансових ринків.

55. Інструменти ринку грошей та їхня характеристика.

56. Обліковий ринок, його сутність і функції у системі фінан­
сових ринків та фінансові інструменти.

57. Міжбанківський фінансовий ринок як частина ринку пози­
кових капіталів та його інструменти.

58. Операції на міжбанківському ринку

59. Основні характеристики операцій і механізм їх здійснення
на валютних ринках.

60. Ціноутворення на валютному секторі фінансового ринку.

61. Суб'єкти валютного ринку та їхні функції.

62. Визначення вартості кредитних інструментів.

63. Основи організації кредитного ринку. Функції та основні
види кредитів.

64. Управління процедурою кредитування й оцінювання кре­
дитоспроможності суб'єкта.

65. Джерела формування ресурсів ринку капіталів та їх вико­
ристання.

66. Кредитний ринок і його роль у системі фінансових ринків.

67. Фондовий ринок і його функції в економічній системі.

68. Інфраструктура фондового ринку.

69. Економічна сутність ринку цінних паперів і проблеми його
формування в Україні.

70. Сутність і основні види майнових цінних паперів.

71. Сутність і основні види боргових цінних паперів.

72. Визначення і сутність строкових угод.

73. Класифікація похідних фінансових інструментів.

74. Визначення та види форвардних угод.

75. Визначення та види ф'ючерсів. Механізм укладання ф'ю-
черсних угод, переваги і недоліки. Відмінності між ф'ю-
черсами та форвардами.

76. Визначення та види опціонів.

77. Особливості здійснення «свопів» на фінансовому ринку

78. Хеджування за допомогою похідних фінансових інстру­
ментів.

79. Інновації на ринку фінансових інструментів.

80. Фондова біржа: механізм, функції, види.

81. Історія створення фондових бірж та особливості їхньої орга­
нізації у країнах з розвинутими ринковими відносинами.

82. Позабіржовий фондовий ринок та його функції.

83. Індикатори фондового ринку: індекси та рейтинги.

84. Проблеми формування фінансового ринку в Україні.

85. Економічна сутність ринку цінних паперів та проблеми йо­
го формування в Україні.

86. Основи функціонування міжнародного фінансового ринку.

87. Фінансові інструменти міжнародного ринку.

88. Структура міжнародного фінансового ринку.

89. Інститути міжнародного фінансового ринку.

90. Світовий банк і його діяльність на міжнародному фінансо­
вому ринку.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Аваль — вексельне зобов'язання, здійснюване особою (аваліс-том), який бере на себе відповідальність за виконання зобо­в'язань (цілком або у визначеній частині вексельної суми) будь-ким із зобов'язаних за векселем осіб: акцептанта, век­селедавця, індосанта. Оформляється або гарантійним напи­сом аваліста на векселі чи алонжі (додатковому листі для пе­редавальних написів), або видачею окремого документа.

Акцепт — 1) згода на оплату або гарантування оплати грошо­вих, розрахункових, товарних документів або товару; 2) прий­няття платником за переказним векселем зобов'язання оп­латити вексель при настанні зазначеного в ньому терміну.

Акцепт вексельний — згода на оплату векселя. Оформлюють у вигляді відповідного напису акцептанта на векселі.

Акціонер — власник акцій акціонерного товариства, компанії або підприємства, який одержує прибуток за акціями у ви­гляді дивідендів. За зобов'язаннями товариства відповідає лише в межах належних йому акцій.

Акціонерне товариство — товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями лише майном товариства.

Акція — цінний папір, що випускає акціонерне товариство (емітент), свідчить про пайову участь у статутному фонді това­риства і підтверджує право участі в управлінні ним. Власники акцій мають право на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у поділі майна в разі ліквідації акціонерного товариства. Є предметом купівлі-продажу на фондовій біржі. Випускається без встановленого терміну обігу і може бути погашена лише за рішенням законодавчо право-чинного акціонерного товариства або за його банкрутства.

Андерайтер — інвестиційний інститут або їхня група, що обслу­говує і гарантує первинне розміщення цінних паперів, здійс­нює купівлю для наступного перепродажу приватним інвес­торам. Бере на себе всі ризики, пов'язані з нерозміщенням цінних паперів.

Андерайтинг, або передплата, — первинне розміщення нових випусків цінних паперів на ринку шляхом купівлі для нас­тупного поширення. Здійснюється звичайно групою інвес­тиційних дилерів (андерайтерів).

Арбітраж — отримання безризикового прибутку шляхом вико­ристання різних цін на однакові цінні папери або інші фі­нансові активи. Арбітраж є широко розповсюдженою інвес­тиційною практикою. Сутність його зводиться до продажу цінного паперу за вищою ціною та одночасного придбання такого самого цінного паперу за нижчою ціною.

Аукціон — спосіб продажу товарів із публічного торгу в попе­редньо обумовлений час і в певному місці.

Аутсайдер — брокер, який не є членом біржі. Може одержати тимчасовий цільовий дозвіл на роботу в торговому залі, взяв­ши на себе зобов'язання дотримуватися правил роботи на біржі.

Банк — фінансово-кредитна установа, створена для залучення коштів і подальшого розміщення їх на умовах поверне-ності, платності і терміновості. Випускає, купує, продає і зберігає цінні папери, управляє ними за дорученням клієнта (довірчі операції); надає консультаційні послуги, здійснює розрахунки за дорученням клієнтів, а також ін­ші операції з цінними паперами. Виступає і як емітент, і як інвестор.

Банківський кредит — основна форма кредиту, за якої кошти надаються банкам у тимчасове користування. Банківський кредит виступає як надання банками грошей у позику юри­дичним і фізичним особам і державі.

Банківські операції — операції банків із залучення коштів та їх вкладання в позики, цінні папери і послуги, випуску в обіг і вилучення з нього грошей, здійснення розрахунків, фінансування та кредитування капітальних вкладень, касо­вого виконання державного бюджету тощо.

Банківські ресурси — сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні банків і використовуються ними для кре­дитних, інвестиційних та інших активних операцій. Бан­ківські ресурси поділяють на власні та залучені.

Банк-кореспондент — банк, що виконує фінансові операції за договором-дорученням іншого банку. Платежі і розрахунки здійснюються через спеціально відкриті рахунки (кореспон­денту з рахунком) або через рахунки в третьому банку (ко­респонденту без рахунка).

Бенефіціар — особа, на користь якої відбуваються платежі, виставляється акредитив, перераховуються кошти за стра­ховим полісом.

Біржа валютна — біржа, яка здійснює угоди з іноземною ва­лютою, що укладаються за ринковим курсом.

Біржа фондова — біржа, що спеціалізується на купівлі-прода-жу цінних паперів: акцій приватних компаній, облігацій, що випускаються урядом, місцевими органами влади і при­ватними компаніями. Основні функції: мобілізація тимча­сово вільних коштів шляхом продажу цінних паперів; вста­новлення їх ринкової вартості; перерозподіл капіталу між галузями, компаніями і сферами економіки. Обслуговує пе­реважно вторинний ринок цінних паперів.

Біржове котирування — визначення ринкової вартості цінних паперів протягом біржових торгів.

Біржовий індекс — середні або середньозважені показники курсів цінних паперів — як правило, акцій.

Бонди — облігації, забезпечені активами юридичної або фізич­ної особи, яка їх випустила. Засвідчують право власника на одержання фіксованого прибутку з поступовим погашенням вартості облігацій організацією, що їх реалізувала. Права власності на відповідну частку капіталу не дають.

Бони — 1) боргові зобов'язання, що випускаються державним казначейством, окремими підприємствами, установами; 2) короткострокові боргові зобов'язання, що надають їхньому власнику право на одержання у певний термін від певної осо­би або установи певних матеріальних цінностей або послуг.

Валюта — грошова одиниця, що використовують для вимірю­вання вартості товарів і послуг. У широкому розумінні озна­чає грошову одиницю будь-якої країни.

Валютний кошик — метод визначення середньозваженого кур­су однієї валюти щодо певного набору інших валют.

Валютний курс — співвідношення між грошовими одиницями двох країн, що використовують для обміну валют при здійс­ненні валютних та інших економічних операцій.

Варіаційна маржа — грошова сума, що повинна бути нарахо­вана на кліринговий рахунок учасника біржової торгівлі терміновими контрактами або списана з цього рахунку за підсумками клірингу наприкінці кожного біржового дня.

Волантильність — ступінь схильності валюти до досягнення певної частоти коливань ціни за одиницю часу.

Грошовий ринок — це ринок готівкових грошей, короткостро­кових кредитних операцій, валюти. На грошовому ринку мають обіг надійні короткострокові інструменти. Їх рух зу­мовлений різницею у рівнях прибутку та ризику.

Грошово-кредитна політика — сукупність заходів у сфері гро­шового обігу і кредитних відносин, які проводить держава з метою регулювання економічного зростання, стримування інфляції, забезпечення зайнятості та збалансування пла­тіжного балансу.

Делістинг — вилучення цінних паперів (після перевірки їх на забезпеченість активами) з торгівлі на фондовій біржі.

Диверсифікація — вкладення капіталу в різноманітні види цінних паперів і компанії, що працюють у різних сегментах ринку.

Дивіденди — грошові платежі, що виплачує акціонерне това­риство своїм власникам у зв'язку з розподілом прибутку.

Інвестори — громадяни та юридичні особи країни, а також іно­земні громадяни, фірми, держави, які приймають рішення про вкладення особистих, позичених або залучених кош­тів в об'єкти інвестування.

Індосамент — передавальний напис власника на звороті чеків, векселів, коносаментів та інших цінних паперів, що свід­чить про надання прав за цими документами іншій особі.

Індосант — особа, яка здійснює передатний напис на звороті чеків, векселів та інших цінних паперів і несе солідарну відповідальність за цими цінними паперами.

Індосат — особа, яка одержує права відповідно до індосаменту (передатного напису).

Інкасо — 1) банківська операція, за якої банк від імені клієнта на підставі розрахункових документів одержує належні йо­му грошові суми від підприємств і організацій за реалізовані ним матеріальні і товарні цінності, надані послуги; потім ці суми банк зараховує на рахунки свого клієнта; 2) банківсь­ка розрахункова операція, завдяки якій банк за дорученням клієнта (експортера) отримує на основі розрахункових доку­ментів належні йому кошти від платника (імпортера) за від­вантажені імпортеру товари або надані послуги та зараховує ці кошти на рахунок клієнта-експортера.

Інсайдер — особа, у переважній більшості акціонер корпорації, яка має доступ до інформації, що невідома широкому колу осіб, але суттєво впливає на акції даної корпорації.

Інструменти фондового ринку — інструменти, завдяки яким здійснюються операції на фондовому ринку. До основних ін­струментів фондового ринку належать акції, облігації, ф'ю-черсні контракти, інвестиційні сертифікати.

Капітал — 1) усе те, що здатне давати дохід, або ресурси, ство­рені людьми для виробництва товарів і послуг; 2) вкладене у справу працююче джерело доходу у вигляді засобів вироб­ництва (фізичний капітал), а також кошти, за допомогою яких придбавається фізичний капітал.

Капіталізація — 1) розрахунок цінності цінних паперів за одержаним ними прибутком; 2) перетворення частини при­бутку у капітал.

Кліринг — система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери та надані послуги шляхом заліку взаємних вимог. Розрізняють внутрішній, міжбанківський та міжнародний валютний кліринг.

Конверсія — обмін акцій або облігацій одного типу на цінні па­пери іншого типу, але емітовані однією і тією самою компа­нією. В угоді про випуск облігацій і привілейованих акцій часто передбачають право конверсії, що дає змогу власни­кам цих цінних паперів обмінювати їх на інші папери, зви­чайно прості (звичайні) акції, за певним курсом (або ціною) конверсії.

Котирування — 1) встановлення поточної вартості цінного па­перу на біржі, але не обов'язково ціни, за якою буде укладе­на угода; 2) найвища ціна, запропонована за цінний папір покупцем, і найменша ціна, за якою продавець готовий йо­го реалізувати в поточний момент.

Крос-курс — співвідношення курсу між двома валютами, ви­ходячи з їхніх курсів стосовно третьої валюти.

Купон — 1) відрізний талон на цінних паперах, за якими ви­плачується дохід, що належить їхньому власнику; 2) суро­гат грошових знаків, які випускаються паралельно із закон­ними знаками грошей чи замість них із метою обмеження чи контролю за функціонуванням останніх; 3) додатковий корінець (або допоміжний аркуш паперу), що відрізається від основного цінного паперу при виплаті річного прибутку за ним. Передається замість розписки.

Лістинг — 1) внесення акцій компанії до списку акцій, що ко­тируються на біржі; 2) правила допуску цінних паперів до торгівлі на фондовій біржі; 3) угода між емітентом і біржею або позабіржовим учасником фондового ринку, відповідно до якої цінні папери емітента приймаються до торгівлі або котирування.

Облікова ставка — відсоткова знижка з номінальної вартості векселя, яку банк стягує на свою користь із пред'явника век­селя при його обліку до настання терміну платежу за ним.

Обліковий ринок — частина грошового ринку, де короткостро­кові кошти перерозподіляються між кредитними інститута­ми шляхом купівлі-продажу векселів та цінних паперів із терміном погашення, як правило, до одного року.

Обмінний курс — 1) ціна грошової одиниці країни, виражена в іноземній валюті; 2) гнучкий (плаваючий) — обмінний курс, що встановлюють в результаті ринкових коливань, в умовах вільної купівлі-продажу валюти; 3) номінальний — рух, який враховується як співвідношення вартості двох ва­лют; 4) реальний — курс, який відображає товарне співвід­ношення валют, тобто співвідношення цін на одні й ті самі товари, виражені в різних валютах.

Опціон — похідний цінний папір, що засвідчує право однієї особи придбати в іншої особи чи продати іншій особі базовий актив у певний термін з фіксацією ціни під час укладення угоди.

Опціон американський — опціон, що може бути реалізований у будь-який зручний для клієнта час протягом обумовлено­го періоду часу.

Опціон європейський — опціон, реалізація якого може бути здійснена лише в останній день терміну його дії.

Опціон на купівлю (опціон «колл») — опціон, що надає право придбання ф'ючерсного контракту, товару або іншої цін­ності за заздалегідь установленою ціною.

Опціон на продаж (опціон «пут») — опціон, що дає право на продаж ф'ючерсного контракту, товару або іншої цінності за заздалегідь установленою ціною.

Палата клірингова — фінансова установа, яка здійснює роз­рахунки між учасниками біржових угод на основі заліку взаємних вимог.

Посередник — 1) особа, фірма, організація, що перебуває між виробником товарів або емітентом цінного паперу і спожи­вачем товарів та інвестором і сприяє їхнім відносинам; 2) особа, зазначена векселедержателем, індосантом або ава-лістом для акцепту векселя або платежу в разі потреби. По­середником може виступати добровільно будь-яка особа з кількості зобов'язаних за векселем осіб у порядку регресу. Посередник, який оплатив вексель, одержує всі права, що випливають із переказного векселя, крім права знову проін-дексувати переказний вексель.

Премія — ціна, за якою акція чи облігація може бути продана вище, ніж її ринковий курс. В опціонній торгівлі — ціна, яку сплачує покупець опціону його продавцю.

Ризик систематичний — ризик, пов'язаний із різким погір­шанням ситуації на ринку цінних паперів загалом. Не по­в'язаний із конкретним цінним папером. Являє собою загаль­ний ризик на усі вкладення коштів у цінні папери, оскільки інвестор не зможе їх взагалі повернути, не зазнавши фінансо­вих втрат.

Ринок позабіржовий — ринок цінних паперів, на якому коти­рування і операції купівлі-продажу цінних паперів відбува­ються поза біржею. Створюється дилерами, які можуть бути або не бути членами фондової біржі. Є основним ринком облігацій усіх видів.

Ринок позикових капіталів — специфічна сфера товарних відносин, де об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал та формується попит і пропозиція на нього.

Саморегулівні організації, або СРО, — добровільні об'єднання професійних учасників фондового ринку, метою яких не є одержання прибутку. Створюються для захисту інтересів учасників ринку цінних паперів. Встановлюють для своїх членів формальні правила ведення бізнесу. Функції СРО: са­морегулювання діяльності учасників ринку цінних паперів, підтримка високих професійних стандартів і підготовка персоналу, розвиток інфраструктури фінансового ринку, проведення спільних наукових розробок.

Своп — 1) одночасна обмінна операція із цінними паперами; 2) банківська операція з обміну валюти.

SDR (СПП — спеціальні права позики) — міжнародні платіж­ні та резервні засоби, які, виступаючи в ролі специфічної ва­люти, повинні обмежувати роль долара як провідної валю­ти, Їх використовують як розрахункову одиницю МВФ для безготівкових міжнародних розрахунків шляхом записів на спеціальних рахунках.

Трансферт — передача права володіння іменними цінними па­перами однією особою іншій.

Трасант — векселетримач тратти. Відповідає за акцепт і пла­тіж за векселем. Не є основним боржником за векселем, йо­го відповідальність настає в разі неоплати векселя платни­ком. При відмові платника акцептувати вексель має право пред'явити трасату негайну вимогу оплати векселя, не чека­ючи терміну платежу.

Трасат — платник за траттою.

Тратта — переказний вексель. Основний розрахунковий доку­мент у зовнішній торгівлі.

Факторинг — одна з нетрадиційних послуг, яка з'явилась у бан­ківській практиці у 50-ті роки. Являє собою купівлю банками у клієнтів права на вимогу боргу.

Фіксинг — щоденна фіксація курсу цінних паперів до кінця торгової сесії.

Фінансовий ринок — 1) сукупність економічних відносин, які пов'язані з купівлею та продажем фінансових інструментів; 2) ринкові інститути, які є каналами «переливу», перероз­поділу коштів; 3) механізм перерозподілу капіталу між кре­диторами та позичальниками за допомогою посередників на основі попиту і пропозиції; 4) ринок грошей; 5) грошові від­носини, які виникають у процесі купівлі-продажу фінансо­вих активів під впливом попиту і пропозиції на позиковий капітал; 6) сукупність соціально-економічних відносин, де проявляється попит і пропозиція на різні платіжні засоби.

Фінансові інструменти — різноманітні види ринкових продук­тів фінансової природи, цінні папери, грошові зобов'язан­ня, валюта, ф'ючерси, опціони тощо.

Фінансові посередники — 1) інвестиційно-кредитні фінансові інститути, які акумулюють кошти індивідуальних інвесто­рів і використовують їх для інвестування або кредитування; 2) фінансові організації, що надають посередницькі послуги у процесі здійснення операцій із цінними паперами.

Фінансово-кредитні установи — державні, приватні, комерційні організації, які мають право здійснювати фінансові операції з кредитування, депонування вкладів, ведення розрахунко­вих рахунків, купівлі та продажу валюти і цінних паперів, надання фінансових послуг.

Форвардний валютний контракт — це угода між банком та клієнтом про купівлю або продаж певної кількості іноземної валюти в установлений термін (або протягом встановлено­го періоду) за курсом, який визначається в момент укла­дання угоди.