Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 9. Фондова біржа і біржові операції
9.1. Історія розвитку фондових бірж, їхні види та основи орга 9.2. Операційний механізм біржової торгівлі. 9.3. Види біржових угод та їх основні характеристики. 9.1. Історія розвитку фондових бірж, їхні види та основи організації Біржа як класичний інститут ринкової економіки, який формує оптовий ринок товарів, має організаційну, економічну і юридичну (правову) основи. Вона являє собою добре обладнане «ринкове місце», надане в розпорядження професіоналів біржової торгівлі — брокерів і дилерів. З економічної точки зору, біржа — це організований у визначеному місці, який діє регулярно за встановленими правилами, оптовий ринок, на якому відбуваються торгівля цінними паперами, оптова торгівля товарами за зразками і стандартами або контрактами на їх постачання в майбутньому, а також валютою і рідкоземельними металами за цінами, офіційно встановленими на основі попиту та пропозиції. Біржа є юридичною особою, яка володіє відособленим майном, має власні майнові й немай-нові права та обов'язки. Вона може від свого імені укладати договори та інші угоди, бути позивачем і відповідачем у суді, державному арбітражі, третейському (арбітражному) суді. Виникнення фондових бірж відносять до XVI-XVII ст., які характеризуються первісним нагромадженням капіталу і появою акціонерних товариств. Першою біржею, на якій поряд із товарними операціями здійснювалася торгівля цінними паперами, вважається біржа, організована в Антверпені 1531 р. Але ця біржа проіснувала недовго і була закрита наприкінці XVI ст. Найстаршою фондовою біржею світу, яка існує й понині, є Амстердамська фондова біржа (1611 p.). Ця біржа була універсальною, тобто на ній укладалися угоди, пов'язані як з постачанням товару, так і з цінними паперами. Спочатку на ній продавали акції лише голландської Об'єднаної Ост-Індійської компанії, потім стали продавати облігації уряду Голландії й облігації, випущені адміністраціями міст для фінансування муніципальних витрат, а також акції закордонних акціонерних товариств. У середині XVIII ст. на Амстердамській біржі оберталося 44 види цінних паперів.У другій половит XVIII ст. почали виникати фондові біржі у Великобританії, що зумовлювалося потребою у залученні капіталу для великих компаній, створюваних у формі акціонерних товариств. Першу спеціалізовану фондову біржу булу засновано в 1773 р. у Лондоні.
Розвиток промислового виробництва і потреба в акумуляції значних фінансових ресурсів для здійснення великомасштабних проектів при нестачі власних коштів у індивідуальних власників зумовили бурхливий розвиток фондових бірж. Виникнення російських цінних паперів належить до 1769 p., коли в Амстердамі був розміщений перший випуск Російської державної позики. Уряд протягом 40 років залучав фінансові ресурси для поповнення скарбниці лише за рахунок зовнішніх позик. На внутрішньому російському ринку перші державні цінні папери були випущені в обіг лише 1809 р. Однак державний борг за рахунок внутрішніх запозичень покривався лише на 10%, решту складали зовнішні позики. Найбільшою біржею, де велися операції з цінними паперами, була Санкт-Пе-тербурзька біржа. В Україні фондові біржі почали діяти значно пізніше, ніж у Росії. Лише в 1796 р. було відкрито біржу в Одесі, а в 1834 р. — у Кременчуці. На території України діяло ще кілька бірж: у Києві (відкрита у 1869 p.), Харкові (відкрита у 1876 p.), Миколаєві (відкрита 1885 p.). На Київській біржі проводилися операції з державними цінними паперами, акціями цукрових заводів, облігаціями приватних підприємств, векселями, заставними листами, золотом, сріблом. Специфічно київськими паперами, які постійно котирувалися на Київській біржі, були цінні папери міських кредитно-фінансових закладів, місцевих машинобудівних і чавуноплавильних заводів. Протягом 90-х років у Києві сформувався вторинний ринок паперів цукрових заводів, промислових товариств і комерційних банків. У 1907-1908 роках у зв'язку зі зростанням експорту цукру виникли специфічні цінні папери, пов'язані з правами на вивезення цукру, які мали риси строкових угод. У роки Першої світової війни діяльність бірж припинилася. У серпні 1914 р. була закрита також Київська біржа, проте у вересні вона відновила свою роботу неофіційно. Контракти укладалися на біржі навіть у 1916-1917 роках. Функціонування фондового ринку в імперії перервалося подіями 1917 p., а потім знову відновилося на деякий час у роки непу. Перші товарні біржі виникли в1921р.,а1923р. при деяких з них були
відкриті фондові відділи, призначені для визначення курсу червінця і впорядкування валютних операцій державних органів та кооперації. Згодом там почали розміщувати державні позики. У 1930 р. з ліквідацією багатоукладності в економіці, посиленням командно-адміністративної системи потреба в біржовій торгівлі відпала, і у країні ринок цінних паперів перервав своє існування на довгі роки. Відновлення діяльності фондових бірж в Україні відбулося після проголошення нею незалежності. 29 жовтня 1991 р. була зареєстрована перша Українська фондова біржа (УФБ), а вже 2 січня 1992 р. розпочалася її практична діяльність, що стало початком відновлення національного ринку цінних паперів. Крім неї, нині на фондовому ринку цінних паперів проводять торги Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ), Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ), Донецька фондова біржа (ДФБ), Придніпровська фондова біржа (ПФБ), Українська міжнародна фондова біржа (УМФБ), Кримська фондова біржа (КФБ). Окрім бірж на організованому фондовому ринку України діють дві торговельно-інформаційні системи: «Перша фондова торговельна система» — «Технічний центр «ПФТС» та «Південноукраїнська торговельно-інформаційна система» — «Південь-Сервер» [58, С. 270]. Організація фондових бірж має на меті досягнення таких цілей: — створення спеціалізованого місця, оснащеного технічними засобами для проведення регулярних торговельних операцій; — оцінювання якості цінних паперів емітентів і допуск до — ведення котирувань цінних паперів і встановлення рівноважної ціни; — створення організованого ринку цінних паперів, на якому дії учасників регулюються правилами і стандартами,встановленими біржею; — забезпечення гарантій виконання угод за цінними паперами, постачання цінних паперів і взаємних розрахунків; — забезпечення інформаційної відкритості і прозорості фондового ринку для всіх учасників. За своєю організаційною структурою розрізняють два типи бірж: — публічно-правові біржі; — приватні біржі. Публічно-правові біржі перебувають під контролем державних органів, які призначають провідних біржових працівників і контролюють їхню діяльність. Прикладом країни, на фондовому ринку якої функціонують біржі лише публічно-правового характеру, може слугувати Франція, де всі біржи є державними. Приватні біржі організовують у формі закритих акціонерних товариств, асоціацій тощо. Їхніми учасниками стають організації, які мають статус професійних учасників фондового ринку. Кожен засновник біржі є її членом, має торговельне місце на біржі. Виходячи з цього, число членів біржі обмежено. У різних країнах пред'являють різні вимоги до членів біржі. Наприклад, членами Нью-Йоркської фондової біржі можуть бути лише фізичні особи. Компанія може бути асоційованим членом біржі, якщо її співробітник має місце на біржі. У цьому зв'язку великі фінансові компанії купують місця на біржі для своїх співробітників, щоб бути асоційованим членом біржі. У разі звільнення співробітника він зобов'язаний поступитися місцем іншому працівникові компанії. В інших країнах членами біржі можуть бути лише юридичні особи. Так, Лондонська фондова біржа від 1926 р. функціонує як приватна компанія, акціонерами якої можуть бути лише брокерсько-дилерські фірми, кожна з яких має по одному голосу. За таким самим принципом організована Токійська фондова біржа, членами якої можуть бути лише інвестиційні інститути.
Залежно від ступеня розвитку фондового ринку, кількості цінних паперів, які перебувають в обороті, надходження заявок на купівлю і продаж, числа учасників торговельних операцій, динаміки змін цін застосовують різні способи проведення торгівлі цінними паперами. Розрізняють два основні способи організації торгівлі цінними паперами: простий і подвійний аукціон, кожен з яких має свої різновиди. На фондовому ринку, який лише зароджується, коли число покупців і продавців невелике, а також за невеликої кількості пропонованих для продажу цінних паперів, торгівля відбувається за принципом простого аукціону. На розвинутих фондових ринках торгівля цінними паперами здійснюється за принципом подвійного аукціону. Простий аукціон являє собою організацію торгівлі цінними паперами, за якої продавці і покупці проводять епізодичні угоди безпосередньо між собою. Він характеризується нерегулярністю проведення операцій і відсутністю розвинутої мережі посередників при здійсненні торгівлі. Простий аукціон залежно від попиту та пропозиції може бути організований у вигляді: — аукціону продавця; — аукціону покупця; — заочного аукціону. Простий аукціон продавця передбачає наявність на ринку обмеженої кількості продавців, які пропонують для продажу цінні папери, і відносно великий попит з боку покупців, які конкурують між собою. Продавець пропонує для реалізації фінансовий актив, установлюючи стартову (початкову) ціну, нижче якої він не продасть цінні папери. Стартова ціна є нижньою межею вартості фінансових активів, від якої починаються торги. За наявності великого числа покупців рівень стартової ціни не має принципового значення, оскільки реальна ціна визначиться під час конкурентних торгів. У процесі проведення аукціону ціна постійно зростає в результаті конкуренції між покупцями. Зрештою залишається один покупець, який запропонував максимальну ціну за пропонований пакет акцій. Угоду укладають між продавцем і переможцем аукціону, який готовий заплатити найвищу ціну. Цей тип організації торгівлі дістав назву «англійський аукціон».
Простий аукціон покупця передбачає, що на ринку існує досить багато продавців за обмеженого числа покупців. У цьому разі покупець вибирає найкращу пропозицію з боку продавців, які змушені знижувати ціни, аби реалізувати фінансовий актив. Така ситуація виникає на ринку, коли для реалізації пропонують акції підприємства, фінансовий стан якого не зовсім задовільний, і власники цінних паперів прагнуть від них позбутися. Аукціон проходить шляхом послідовного зниження продавцем цін на акції. Переможцем стає той покупець, який першим погодиться на пропоновану ціну. У світовій практиці, коли торги йдуть за принципом зниження цін на пропоновані цінні папери, називають «голландським аукціоном». Однією з форм простого аукціону є організація закритого аукціону, за якого продавець повідомляє про продаж певної кількості цінних паперів протягом обмеженого часу. Покупці подають заявки на придбання цього активу, пропонуючи відповідні ціни. Інвестори не мають інформації про загальну кількість поданих заявок, пропонований іншими покупцями рівень цін і кількість цінних паперів, які воліють придбати інші учасники аукціону. У період проведення аукціону збираються заявки, після чого інформація про кількість цінних паперів, на які подані заявки, і рівні цін обробляється і повідомляється продавцеві, який приймає рішення про прийнятний рівень ціни. Цінні папери придбавають інвестори, чиї пропозиції за ціною були вищі або дорівнювали ціні, яка влаштовувала продавця. Найбільше поширення у світовій практиці дістала організація торгівлі у формі подвійного аукціону, за якого йде одночасна конкуренція як з боку продавців, так і з боку покупців. Подвійний аукціон може існувати лише за наявності на ринку великої кількості цінних паперів, які мають високий рівень ліквідності, значного числа учасників фондового ринку, зацікавлених у проведенні операцій за даними цінним паперам, а також при існуванні добре організованої інфраструктури фондового ринку. У країнах з розвинутим фондовим ринком біржова і позабіржова торгівля цінними паперами йде у формі подвійного аукціону. Організація торгівлі у цьому разі передбачає одночасне надходження заявок на покупку і продаж фінансових активів за певними цінами. Перед організаторами торгівлі поставлено завдання максимального задоволення заявок, які надходять, за прийнятними для учасників торгів цінами і забезпечення ефективного функціонування ринку. Залежно від методів задоволення заявок учасників подвійний аукціон поділяється на безперервний і залповий (онкольний). Залповий аукціон передбачає, що угоди укладають не постійно, а з певною періодичністю. Заявки, які надходять протягом певного періоду часу, збирають, обробляють, а потім задовольняють. Залповий аукціон застосовують за низької ліквідності ринку, коли угоди відбуваються нерегулярно, їхні обсяги невеликі при відносно великій різниці у цінах. Періодичність задоволення заявок («проведення залпів») визначається ліквідністю ринку. За ліквідного ринку «залпи» провадять досить часто, за менш ліквідного — рідше.
Особливістю проведення залпового аукціону є визначення ціни аукціону, яка є єдиною для всіх учасників угоди. При великих розмірах ринку розрахунок єдиної ціни і задоволення заявок відбуваються досить часто. Наприклад, на Франкфуртській фондовій біржі, де торгівля йде за принципом залпового аукціону, за найбільш ліквідними акціями ціни оновлюються кожні 5-7 хвилин. За найменш ліквідними акціями задоволення заявок провадиться один раз протягом торговельної сесії. Якщо залпи відбуваються досить часто і зміна цін задоволення заявок здійснюється швидко, то залповий аукціонпрактично наближається за механізмом функціонування до безперервного аукціону. Безперервний аукціон передбачає, що водночас здійснюється реєстрація цін на покупку і продаж цінних паперів, які висвічують на електронному табло для огляду всіх учасників біржової торгівлі або заносять в книгу замовлень. У низці випадків аукціон провадять за принципом «юрби» (приміром, Лондонська Міжнародна біржа фінансових ф'ючерсів і опціонів), за яких брокери у спеціально відведених місцях за голосом укладають між собою угоди під контролем працівників біржі. При безперервному аукціоні на електронному табло з кожного виду цінних паперів вказують найкращу ціну на продаж (мінімальна ціна) і найкращу ціну на покупку (максимальна ціна), а також час здійснення останньої угоди. Брокери, бачачи дані про найкращі ціни, приймають рішення про покупку (продаж) цінних паперів, якщо ціни їх влаштовують, або пропонують свої ціни, які зменшують спред — різницю між ціною покупки і ціною продажу. Скажімо, якщо на табло з конкретного виду цінного паперу зазначені котирування $ 83,00 на купівлю і $ 83,78 на продаж, а в брокера є «ринковий» наказ купити ці папери за найкращою ціною, то брокер може обрати такі варіанти дій: — купити цінні папери за ціною $ 83,78, тому що це най — зачекати, коли ціна на продаж знизиться, якщо він прог — запропонувати ціну покупки вище за існуючу (напри За результатами торговельної сесії біржа публікує інформацію про кількість і обсяг угод з кожного виду цінних паперів, найкращих цінах на купівлю і на продаж цінних паперів протягом біржового дня, а також ціну відкриття (ціну на початку біржового дня) і ціну закриття (ціну на момент закриття біржі).
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 271; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.94.77.30 (0.025 с.) |