Міастенія (м'язова слабкість).

Розвивається при порушенні передачі нервових імпульсів у нервово - м'язових синапсах, де медіатором служить ацетілхолін. В розвитку процесу важливе значення має ауто алергія -утворення антитіл до холінорецепторів, виражена м'язова слабкість дихальних м'язів призводить до розвитку асфіксії і загибелі хворого.

Розлади чутливості.

Ураження периферичного нерва призводить до втрати всіх видів чутливості в зоні його іннервації. Повну втрату називають анестезією, зниження чутливості - гіпестезією. Повне переривання спинного мозку також супроводжується зникненням усіх видів чутливості нижче переривання. Половинне перерізання спинного мозку характеризується повною втратою пропріоцептивної чутливості на боці ураження, повна втрата больової і температурної чутливості на протилежному боці, часткова втрата тактильної чутливості з обох боків. Підвищення чутливості називають гіперстезією, а появу незвичайних відчуттів (поколювань, повзання мурашок) - парестезією.

Біль

Біль - рефлекторний процес, спрямований на захист організма від пошкодження, який виникає при дії на організм больових факторів (ноцицептивних) і який включає такі компоненти: сприйняття й усвідомлення болю, комплекс вегетативних, емоційних і поведінкових реакцій, мобілізація протибольових механізмів. Фактори болю:

1. Зовнішні -механічні, фізичні, хімічні,

2. Внутрішні - брадикінін, субстанція Р, Гістамін, серотонін, простагландини, ацетілхолін, іони калію і водню.

Види болю:

a) гострий біль (короткочасний)

б) хронічний біль (довготривалий) виникає при тривалому пошкодженні тканин (перелом, запалення, пухлина).

— Фантомна біль - біль в ампутованих кінцівках.

— Каузалгія - сильний пекучий біль при струсі нервового стовбура, при пораненні нерва снарядами (нерв має багато симпатичних нервових волокон). Н-д, часткове ураження серединного нерва руки.

— Невралгія - сильний біль в ділянці іннервації периферичним нервом при його ураженні. Н-д, невралгія трійчастого нерва при травмі обличчя.

Порушення функції вегетативної нервової системи.

Клінічно виражені порушення вегетативної регуляції проявляються низкою синдромів, найважливішим з яких є синдром вегетативної дистонії.

В клінічній картині вегетативної дистонії виділяють три окремі синдроми.

— Психовегетативний - пов'язаний з ураженням лімбічної системи (депресія, астенія).

— Поліневропатія - ураження периферичної вегетативної системи, яка
іннервує внутрішні органи. Проявлення: ортостатична гіпотензія, втрата свідомості, імпотенція, загальна слабкість, схуднення, нетримання сечі, закріп, стенокардія.

— Вегетативно-судинно-трофічний. Він виникає на руках і ногах при
ураженні відповідних змішаних нервів, сплетень, корінців, нейронів
бокових рогів.

Причини нервових розладів:

— спадкові ураження нервів,

— психічні травми,

— періоди статевого дозрівання,

— клімакс,

— соматичні хвороби (бронхіальна астма, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, виразкова хвороба).

Гострий приступоподібний прояв вегетативної дистонії зветься вегетативний криз.

Порушення нервової трофіки.

Це порушення регуляції обмінних процесів у тканинах шляхом нервових впливів.

Нейрогенна дистрофія -це процес, який розвивається після денерващї. Вона проявляється порушенням білкового й енергетичного обмінів у денервованих тканинах: пригнічується синтез білка, утворюється білки з аут огненними властивостями, зменшується вміст глікогену в печінці й м'язах. В клітинах йде деструкція мітохондрій і рибосом.

При порушенні нервів м'язи атрофуються, волосся випадають, шкіра стає глянцева з ерозіями і виразками, можуть розвиватися запальні процеси, пролежні, виразки шлунка, заміщення м'язової тканини сполучною.

Неврози -стійкі розлади вищої нервової діяльності.

Причина: психічна травма, виснаження нервової системи (нейроінфекція, черепномозкової травми, соматичні хвороби, хронічна втома, недосипання). У патогенезі неврозів головну роль відіграють порушення тих вищих відділів головного мозку, які адаптують організм до психотравмуючих ситуацій. Природу неврозів І.П. Павлов вбачав у перенапруженні процесів збудження і гальмування або в їх зіткненні.

— Форми неврозів:

1. Неврастенія (подразливість, розумова швидка втома)

2. Істерія

3. Невроз нав'язливих станів (нав'язливі страхи -фобії, нав'язливі дії).

Менінгіт -запалення оболонок головного і спинного мозку.

Причини: бактерії, віруси, гриби, контактний перехід інфекції при отитах, інфекції обличчя та ін.

Види: первинні менінгіти, вторинні менінгіти.

Морфогенез -ексудативне запалення (серозне, гнійне, геморагічне), продуктивне запалення (при ураженні грибами, найпростішими). Судинні оболонки різко повнокровні, в субарахноідальному просторі ексудат.

Наслідки: видужання, перехід у хронічну форму, організація ексудату (сінехіі, облітерація субарахноідальних просторів, лікворних шляхів), гідроцефалія з атрофією мозку, гнійний менінгоенцефаліт, смерть при ущемленні довгастого мозку.

Енцефаліт -запалення головного мозку інфекційного або інфекційно-алергічної природи.

Види: первинні (вірусні), вторинні (при різних захворюваннях).

Морфогенез: гіперемія мозкових судин, набряк та набухання речовин мозку, діапедезні крововиливи.

Ускладнення: парези, паралічі, гідроцефалія.

Смерть виникає при ураженні життєво важливих центрів.