Прояви порушення зовнішнього дихання.

— Асфіксія (задуха) крайній варіант гострої дихальної недостатності,
коли у кров зовсім не надходить кисень, а з крові не видаляється
вуглекислий газ.

— Задишка (диспноє) - це порушення частоти і глибини дихальних
рухів, яке супроводжується суб'єктивним відчуттям нестачі повітря.
При цьому людина свідомо посилює дихання, щоб лишитися даного
відчуття. Етіологія задишок тісно пов'язана з рефлекторними
впливами на дихальний центр. Спільна ланка в патогенезі всіх
задишок є невпинна стимуляція дихального центру. Збудження його
передається не тільки на дихальні м'язи, але й до вищих відділів
головного мозку, де виникає відчуття нестачі повітря. Види:
інспіраторна (посилення фази вдиху), експіраторна (переваження
фази видиху).

— Брадипноє — рідке дихання, виникає при пригніченні дихального
центру.

— Тахіпноє - часте поверхневе дихання. Виникає при набряку легень,
пнемонії, істерії та ін.

— Гіперпное — глибоке часте дихання. Виникає при вдиханні
низькокисневого повітря, фізичного навантаження, емоціях, болю та
ацидозі

— Апное - тимчасова зупинка дихання. Виникає після гіпервентиляції
легень, при сильному подразненні (біль), страхі, зниженні активності
дихального центру.

Періодичне дихання - характеризується чергуванням періодів дихальних рухів з періодами апноє.

Дихання Чейна - Стокса (наростання глибини дихальних рухів і їх зменшення до апноє).

Дихання Біота (однакові за амплітудою дихальні рухи, потім пауза і новий цикл). Воно свідчить про ураження головного мозку (гіпоксія мозку).

До патологічних дихань відносять дихання Кусмауля (велике шумне дихання, прояв гіперпноє) - це одиночні глибокі дихальні акти з паузами; виникає при діабетичної і уремічної комі, при тяжкому ацидозі.

Агональне (термінальне) дихання - кілька рідких глибоких дихальних рухів і потім зупинка дихання.

Механізм періодичного дихання:

— Гіпоксія припиняє дихання - йде пригнічення дихального центру.

— Під час апное утворюється вуглекислота, яка стимулює дихальний
центр.

Хвороби системи дихання.

1. Неспецифічні захворювання легень: гострі (бронхіт, пневмонія),
хронічні (бронхіт, пневмонія, бронхоектази, емфізема, бронхіальна
астма), професіональні захворювання.

2. Специфічні захворювання (туберкульоз).

Бронхіт. Гострий бронхіт.

Етіологія: віруси, бактерії, холодне повітря, пил, хімічні фактори.

Патогенез: процесу сприяє спадкова неспроможність бар'єрних механізмів слизової оболонки, недостатність клітинних і гуморальних факторів імунітету у відповідь на патогенний фактор залози слизової оболонки посилено продукують слиз. Це призводить до злущування війчастого призматичного епітелію, оголення слизової оболонки і проникнення інфекції в стінку бронха.

Морфогенез: розвиваються всі форми катарального запалення (серозне, гнійне, фібринозне, фібринозно-геморагічне). Інколи можуть виникати виразки. Запалення починається із слизової оболонки, потім переходить на м'язовий шар, в термінальній стадії захоплює всі шари. Запалення може зупинитися на певному шарі. Наслідки: видужання, перехід у хронічну форму, пневмонія.

Ускладнення: бронхопневмонія.

Хронічний бронхіт.

Має такі форми:

1. Хронічний слизистий, гнійний катар з атрофією слизової, метаплазією плазматичного епітелію багатошаровий плоский;

2. Поліпозний хронічний бронхіт (продуктивне запалення);

3. Деформуючий хронічний бронхіт - зі склерозом і атрофією слизової, м'язової оболонки. На фоні тривалого перебігу виникає розширення та вибухання стінки бронха, так утворюються бронхоектази: у мішкоподібних випинаннях знаходиться слиз, гній. Також можливі ще ускладнення - ателектаз, емфізема, хронічна пневмонія, пневмофіброз.

Пневмонія -запалення легень, коли уражується респіраторна (паренхіматозна) частина легень альвеоли.

Види:

1. Крупозна;

2. Бронхопневмонія;

3. Інтерстеціальна (здебільше продуктивно-ексудативне запалення міжальвеолярних перегородок)

Крупозна пневмонія

Крупозна пневмонія - гостре інфекційне запалення однієї чи кількох часток легень з обов'язковим утягненням в процес плеври. Причина: пневмококи, стрептококи, диплобацили, стафілококи.

Провокуючий фактор - простуда, яка знижує імунну реактивність. Сприяючі фактори: авітаміноз, алкоголізм, серцева недостатність, хронічна перевтома.

Стадії розвитку:

1. Стадія приливу (від 12 годин до 3 діб - невелике вогнище
серозного запалення; легеня збільшена в об'ємі, тканина її набрякла і повнокровна;

2. Стадія червоного спечінкування - ексудат в альвеолах збагачується на фібрин і еритроцити. Легені за щільністю нагадують печінку, на розрізі - темно-червоні;

3. Стадія сірого спечінкування (на 4-6 день) - в ексудаті
зникають еритроцити, зростають нейтрофіли і фібрин. Частка легені щільна, сірого кольору. На плеврі - фібринозний ексудат;

4. Стадія розрішення - ферменти нейтрофілів розщеплюють фібрин, мікроби фагоцитуються (ексудат розсмоктується). Фібрин на плеврі організується у злуки.

Ускладнення:

1. Абсцес легень;

2. Карніфікація (організація ексудату в альвеолах);

3. Гангрена;

4. Емпієма плеври;

5. Позалегеневі ускладнення - запалення у різних органах, коли інфекція розповсюджується гематогенними або лімфогенними шляхами.
Смерть від крупозної пневмонії виникає або від серцево-легеневої недостатності, або від ускладнень.

Бронхопневмонія

— Бронхопневмонія (вогнищева) - запалення легень, яке пов'язане з бронхітом. Види: альвеолярна, ацинусна, часточкова, сегментарна, часткова.

Емфізема легень -це збільшення об'єму альвеол і вмісту в них повітря.

Причини: хронічний бронхіт, пневмосклероз після видалення легеневої тканини, стареча інволюція легень.

Патогенез: спочатку емфізема виникає біля ділянок ателектазу та склерозів і має компенсаторне значення.

Морфогенез: міжальвелярні перегородки склерозуються, стоншуються, розриваються, утворюються везикулярні пухирі. При злитті кількох пухирів говорять про бульозну емфізему.

Наслідки: пневмосклероз, гіпертрофія правих відділів серця ("легеневе серце").

Бронхоектатична хвороба

Бронхоектатична хвороба (мішкоподібні випинання стінки бронхів із гноєм) характеризується вибуханням стінок бронхів, пневмосклерозом, "легеневим серцем".

Наслідки: пневмоцироз (склероз легень із деформацією).

Ускладнення: кровотечі, абсцес легень, переродження в рак легень, амілоїдоз. Смерть у хворих із хронічними неспецифічними хворобами легень виникає від хронічної легенево - серцевої недостатності, від ускладнень.

Набряк легень

Набряк легень - це патологічний стан, зумовлений значним просяканням трансудату (рідкої частини крові) спершу в між альвеолярні перегородки, потів в альвеоли. Причини: лівошлункова недостатність, тромбоемболія легеневої артерії, алергії, інтоксикації.

Наслідки: розсмоктування, бура індурація легень (з гемосидерозом), смерть виникає у 20 - 50% випадках.

Пневмофіброз - патологічний стан, що виявляється розростанням в легені сполучної тканини.

Пневмофіброз завершується розвиток різних процесів в легенях. Іншими словами, вся бронхолегенева система заміщується сполучною тканиною, що призводить до деформації легень.

Рак легенів

Існує наступна класифікація раку легені.

— За локалізацією:

1. Прикореневій (центральний), який виходить з стволового, пайової і початкової частини сегментарного бронха;

2. Периферичний, що виходить з периферичного відділу сегментарного бронха і його гілок,а також з альвеолярного епітелію;

3. Змішаний.

— За характером розростання:

1. Екзофітний (ендобронхіальний);

2. Ендофітний (екзобронхіальний і перибронхіальних).

Класифікація раку легенів.

— За мікроскопічною формою:

1. Бляшкоподібний;

2. Поліпозний;

3. Ендобронхіальний дифузний;

4. Вузлуватий;

5. Розгалужений;

6. Вузлувато розгалужений.

— За мікроскопією:

1. Плоскоклітинний (епідермощний);

2. Аденокарцинома, недиференційований анапластіческій рак (дрібноклітинний і великоклітинний);

3. Залізисто-плоскоклітинний рак;

4. Карцинома бронхіальних залоз (аденоїдні-кістозна і мукоеггідермальная).

Плеврит - запалення плеври.

Етіологія може бути найрізноманітнішою - наприклад, при токсичному або алергічному плевриті вісцеральна плевра стає тьмяною з наявністю точкових крововиливів. Іноді вона покрита фіброзними накладеннями.

При плевриті в плевральної порожнини накопичується серозний, серозно-фібринозний, фібринозний, гнійний або геморагічний ексудат. Коли на плеврі є фібринозні накладення та відсутній випіт, говорять про сухий плеврит. Накопичення гнійного ексудату називають емпієма плеври.

 

 

Лекція №12.