Порівняльний аналіз традиційного та інтерактивного видів навчання

Компоненти	Традиційне навчання	Інтерактивне навчання
Цільовий компонент	Передача знань через виклад навчальної інформації без залучення студентів до активної навчально-пізнавальної діяльності	Розвиток студента як суб’єкта навчальної діяльності, створення умов для активного оволодіння знаннями для реалізації творчого потенціалу
Мотиваційний компонент	Переважання зовнішньої мотивації	Наявність глибокої внутрішньої мотивації та мотивації спільної діяльності
Змістовий компонент	Репродуктивне засвоєння матеріалу	Самостійний пошук оволодіння знаннями
Процесуальний компонент	Перевага усного викладання знань, лекції, бесіди, методи ілюстрації та демонстрації, репродуктивні методи	Інтерактивні методи: «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Акваріум», рольова гра, дискусія тощо.
Контрольно-регулюючий компонент	Викладач контролює обсяг вивчення матеріалу, час і хід навчання. Зворотній зв’язок з учнями відсутній.	Контроль викладача за обсягом матеріалу та процесом навчання є опосередкованим. Зворотній зв’язок викладача з учнями постійний.

 

1. Інтерактивні методи навчання дозволяють інтенсифікувати процес розуміння, засвоєння і творчого застосування знань у вирішенні практичних завдань.

2. Інтерактивне навчання підвищує мотивацію й залученість учасників до розв’язання обговорюваних проблем, що дає емоційний поштовх до подальшої пошукової активності учасників, спонукає їх до конкретних дій; процес навчання стає більш осмисленим.

3. Інтерактивне навчання формує здатність мислити неординарно, по-своєму бачити проблемну ситуацію, виходи з неї; обґрунтовувати власні позиції, свої життєві цінності; розвиває такі якості, як уміння вислухати іншу думку, вміння співпрацювати, вступати в партнерське спілкування, виявляючи при цьому толерантність і доброзичливість щодо своїх опонентів.

4. Інтерактивні методи навчання дозволяють отримати новий досвід діяльності, її організації, спілкування, переживань. Інтерактивна діяльність не тільки забезпечує отримання нових знань, умінь, навичок, способів комунікації, але і розкриття нових можливостей, є необхідною умовою для становлення та удосконалення компетентностей через включення учасників освітнього процесу в осмислене переживання індивідуальної і колективної діяльності для накопичення досвіду, усвідомлення і прийняття цінностей.

5. Використання інтерактивних технологій навчання дозволяє більш гнучко та гуманно контролювати рівень засвоєння знань, вміння застосовувати отримані знання, уміння та навички на практиці в різних ситуаціях.

6. Результат для кожного студента: досвід активного засвоєння навчального змісту у взаємодії з навчальним оточенням; розвиток особистісної рефлексії, засвоєння нового досвіду навчальної взаємодії, переживань; розвиток толерантності.

7. Результат для навчальної мікрогрупи: розвиток навичок спілкування та взаємодії в малій групі; формування ціннісно-орієнтаційної єдності групи; заохочення до гнучкої зміни соціальних ролей залежно від ситуації; прийняття моральних норм і правил спільної діяльності; розвиток навичок аналізу і самоаналізу під час групової рефлексії; розвиток здатності вирішувати конфлікти, здатності до компромісу.

8. Результат для системи «викладач - група»: нестандартне ставлення до організації освітнього процесу; багатовимірне засвоєння навчального матеріалу; формування мотиваційної готовності до міжособистісної взаємодії не тільки у навчальних, а й у позанавчальних ситуаціях.

 

Види інтерактивних занять.

В інтерактивній формі можуть проводитися як практичні (семінарські) заняття, так і лекції. Серед лекцій, наприклад, можуть бути виокремлені:

Проблемна лекція. Викладач на початку і в процесі викладання навчального матеріалу створює проблемні ситуації і залучає студентів до іх аналізу. Вирішуючи протиріччя, закладені в проблемних ситуаціях, студенти самостійно можуть прийти до тих висновків, які викладач повинен повідомити в якості нових знань.

Лекція з запланованими помилками (лекція-провокація). Після оголошення теми лекції викладач повідомляє, що в ній буде зроблена певна кількість помилок різного типу: змістових, методичних, поведінкових тощо. Студенти наприкінці лекції повинні назвати помилки.

Лекція удвох. Це робота двох викладачів, які читають лекцію з однієї і тієї ж теми і взаємодіють як між собою, так і з аудиторією. У діалозі викладачів і аудиторії здійснюється постановка проблеми та аналіз проблемної ситуації, висунення гіпотез, їх спростування або доказ, вирішення протиріч та пошук рішень.

Лекція-візуалізація. В даному типі лекції передача викладачем інформації студентам супроводжується показом різних малюнків, структурно-логічних схем, опорних конспектів, схем (слайди, відеозапис, інтерактивна дошка тощо).

Лекція «прес-конференція». Викладач просить студентів письмово протягом 2-3 хвилин поставити йому запитання з оголошеної темі лекції. Далі викладач протягом 3-5 хвилин систематизує ці запитання за їх змістом і починає читати лекцію, включаючи відповіді на поставлені запитання в її зміст.

Лекція-діалог. Зміст подається через серію запитань, на які студенти повинні відповідати безпосередньо під час лекції.