Визначення проектної діяльності (психолого-педагогічний аспект)

№	Дослідник проблеми	Сутність поняття «проектна діяльність»
1.	М. Бершадський, В. Петрова	процес пошуку всебічно узгоджених складних рішень зі створення розвитку деяких об’єктів
2.	Т. Бацаєва	практичне навчання, розвиток, засвоєння таких цінностей, як майстерність, інтелектуальні та творчі здібності
3.	Дж. Джоне	вид діяльності, який дає початок змін у штучному оточенні
4.	І. Ісаєв	механізм, що розвиває освіту; предметом проектування стає створення умов (засобів, механізмів) розвитку системи освіти в цілому, переходу із одного стану в інший
5.	В. Кузнецова	процес, який допомагає створювати нові поняття та концепції
6.	Ф. Майор, Т. Григор’ев	управління стихійним розвитком предметного світу
7.	Н. Нечаев	специфічна форма моделювання, спрямована не тільки на пізнання елементів дійсності, але й на створення нових її елементів

Отже, проектна діяльність розглядається дослідниками, як процес пошуку, практичне навчання, вид діяльності, механізм, розвиваючий освіту, процес, який допомагає створювати нові поняття, специфічна форма моделювання тощо. Базуючись на цих наробках, які подані у наведеній таблиці, ми витлумачуємо таке визначення проектної діяльності як специфічного виду діяльності, спрямованого на створення суттєво нових продуктів, котрі є результатом творчих пошукових зусиль особистості.

Спільним є у всіх поняттях той аспект, що результатом пошукової праці учнів стають суттєво нові творчі продукти діяльності, які спрямовані на задоволення потреб та вирішення проблем дітей, але проектування і проектна діяльність мають власні, якісні особливості, які обумовлені її видовими якостями, як певного типу навчальної діяльності.

Психологічний аналіз процесу реалізації учнівських проектів дозволяє зробити висновок про те, що учасники в ході проектної діяльності засвоюють спосіб досягнення зовнішньої мети, який призводить до досягнення конкретного результату, що є кінцевим продуктом проектної роботи.

На думку В. Гузєєва, Н. Матяш, О. Пєхоти, І. Чечеля та інших, проектна діяльність стимулює і посилює позитивну мотивацію до навчання; орієнтована на розвиток особистості; активізує безліч дидактичних підходів навчання у процесі діяльності (незалежні заняття, сумісне навчання, мозковий штурм, рольові ігри, евристичне та проблемне навчання, дискусія); сприяє зростанню інтересу дітей до включення в роботу; розвиває знання, розуміння, вміння аналізувати та синтезувати отриманні знання; приносить задоволення учням; створює умови для творчої самореалізації учнів; підвищує мотивацію до навчання; сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, відповідальності; розвиває вміння планувати роботу, приймати рішення та оцінювати результати.

Ще на початку XX століття один із засновників методу проектів У. Кілпатрік визначив принципи проектної діяльності, серед яких:

- добровільність вибору виду діяльності кожним школярем;

- врахування інтересів та психологічних особливостей певної вікової групи учнів;

- посильність роботи та доведення її до логічного завершення;

- формування основ культури праці; якісне виготовлення та естетичне оформлення об’єктів; корисна значимість виконаних проектів;

Завданнями проектної діяльності стають: набуття учнями досвіду практичної та експериментальної, дослідницької діяльності, застосування знань у пізнанні світу; формування в учнів ціннісних орієнтацій, наукового світогляду; потреби навчатися протягом усього життя тощо.

 

Види проектів.

Проаналізувавши джерела, що подають інформацію про становлення і розвиток проектної діяльності, більш детальніше слід зупинитися на класифікації учнівських проектів. Першу класифікацію проектів дав У. Кілпатрік:

- творчий (продуктивний) проект;

- споживчий;

- проект розв’язання проблеми (науково-дослідницький проект);

- проект-вправа;

Інша класифікація зустрічається у працях Е. Коллінгса. Він поділяв проекти на: екскурсивні, проекти розповідей або звітів, проекти трудові й проекти-ігри.

Сучасна класифікація проектів може здійснюватись за такими ознаками:

- домінуюча в проекті діяльність (дослідницька, пошукова, творча, рольова, інформаційно-прикладна);

- предметно - змістова складова (моно - або міжпредметні проекти);

- характер координації проекту (з відкритою координацією або з прихованою координацією);

- характер контактів (внутрішні: студенти певної групи, курсу, навчального закладу, регіону, країни; та міжнародні: різних країн);

- кількість учасників проекту (індивідуальний, груповий, масовий);

- термін виконання проекту - короткотривалий (заняття), середньо тривалий (від тижня до місяця), довготривалий (декілька місяців).

Відповідно до першої ознаки можна виділити наступні типи проектів:

1. Дослідницькі - це такі проекти, які вимагають добре продуманої структури, визначеної мети, актуальності дослідження, значення, методів у тому числі експериментальних і дослідницьких робіт, а також методів опрацювання результатів. Ці проекти сприяють логіці дослідження й структура їх наближена або така ж як і справжніх наукових досліджень. Цей тип проектів включає:

- актуальність теми, яка узята для дослідження;

- формулювання проблеми дослідження, його предмета й об’єкта;

- визначення задач;

- визначення методів, джерел інформації;

- вибір методології, гіпотез;

- розробка плану, шляхів вирішення;

- обговорення отриманих результатів;

- висновки;

- оформлення результатів досліджень;

- визначення нових проблем для подальшого розвитку дослідження.

2. Творчі проекти - вимагають виділення домінуючого аспекту. У них немає детально проробленої структури спільної діяльності. Структура тільки намічається і потім розвивається таким чином, щоб отримати кінцевий результат, який відповідає інтересам учасників проекту. Доцільним є домовлення про результати, які плануються та форма представлення. Це може бути твір, фільм, газета, відеофільм, свята, гра, експедиція та інші. Оформлення результатів творчого проекту вимагає чітко продуманої структури у вигляді сценарію відеофільму, плану твору, статті, репортажу, програми свята, дизайну і рубрик газети, альбому і т.д.

3. Рольові - це проекти, у яких (як у творчих) структура тільки намічається і залишається відкритою до завершення роботи. Характер і зміст проекту беруть на себе у визначених ролях учасники. Це літературні персонажі або вигадані герої, що імітують відносини (соціальні або ділові), які ускладнюються придуманими учасниками, ситуаціями. Ступінь творчості в цих проектах дуже висока, але переважає рольова гра. Результати цих проектів намічаються на початку виконання або вимальовуються лише в кінці.

4. Інформаційні проекти - спрямовані на збір інформації про явище або якийсь об’єкт. З цією інформацією ознайомлюються учасники проекту, аналізують й узагальнюють факти, які призначені для широкої аудиторії. Так як і дослідницькі, інформаційні проекти вимагають добре продуманої структури, систематичної корекції по ходу роботи.

Структура проекту включає:

- мету, його актуальність - джерела інформації (літературні, засоби масової інформації, інтерв’ю, анкетування, база даних, включаючи електронні і ін.);

- обробка інформації (аналіз, узагальнення, зіставлення, висновки);

- результат (стаття, реферат, доповідь, відео і ін.);

- презентація (публікація, обговорення в телеконференції і т.д.).

Інформаційні проекти називають ще ознайомлювально-орієнтовними, які часто інтегруються в дослідницькі проекти й стають їх органічною частиною (модулем). Структура дослідницької діяльності, з метою інформаційного пошуку й аналізу, подібна до предметно-дослідницької і включає: предмет інформаційного пошуку, поетапність пошуку з позначенням проміжкових результатів, аналіз зібраних фактів, висновки; коректування (якщо необхідно) первісного напряму; подальший пошук інформації з уточнених напрямків, аналіз нових фактів, узагальнення, висновки; загальний висновок, оформлення результатів (обговорення, презентація, зовнішня оцінка).

5. Прикладні проекти - відрізняються від інших тим, що результат діяльності їх учасників позначається на самому початку. Цей результат обов’язково орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, створений на основі, результатів дослідження (з біології, мікробіології, хімії, екології, різного характеру), програма дій, рекомендації, які спрямовані на ліквідацію виявлених невідповідностей і т.д.).

Цей проект вимагає добре продуманої структури, сценарію всієї діяльності учасників з визначенням їх функцій (оформлення результатів діяльності) та участі кожного учасника в оформленні кінцевого продукту. У даному проекті важлива організація координаційної роботи в плані поетапних обговорень, коректуванні зусиль як спільних, так й індивідуальних, в організації одержаних результатів і можливих результатів їх впровадження в практику, а також зовнішньої та систематичної оцінки проекту. Даний проект ще називають практично-орієнтованим.

Згідно другої ознаки (предметно-змістової області) виділяють 2 типи проектів:

1. Монопроекти - це такі, які проводяться в рамках одного предмету, найбільш складних розділів або тем в ході серії занять. Робота над монопроектами вимагає знань і з інших областей наук для вирішення тієї чи іншої проблеми, яка лежить у руслі досліджуваної проблеми.

2. Міжпредметні проекти використовуються в позааудиторний час. До них відносяться або невеликі проекти, що стосуються кількох предметів, або об'ємні, тривалі, загальні, які можуть вирішити проблему, важливу для всіх учасників проекту. Такі проекти вимагають кваліфікованої координації з боку спеціалістів, злагодженої роботи творчих груп, мають чітко виражені дослідницькі завдання, добре пророблені форми проміжних і підсумкових презентацій.

За характером контактів, як четвертої ознаки, розрізняють проекти:

- Внутрішні або регіональні - це проекти, які організовані або всередині навчального закладу, міждисциплінарні, або між навчальними закладами, курсами, всередині регіону, одній країні (це відноситься тільки до телекомунікаційних проектів).

- Міжнародні - коли учасниками проекту є представники різних країн. Ці проекти являють собою винятковий інтерес і для їх реалізації необхідні засоби інформаційних технологій.

Згідно п’ятої ознаки (за кількістю учасників) можна виділити проекти:

- Індивідуальні (особистісні) - виконуються одним учасником;

- Парні - між парами учасників;

- Групові - виконуються групою учасників;

- Колективні - виконують всі учасники разом.

За тривалістю виконання (шостої ознаки) проекти класифікують

- короткотривалі - для вирішення невеликої проблеми або частини великої проблеми, які можуть бути розроблені на декількох заняттях з програми одного предмета або міждисциплінарні.

- середньої тривалості - які виконуються протягом тижня або місяця.

- довгострокові - від місяця до декількох місяців.

На сьогодні до структурування проекту необхідно використовувати слідуючі підходи:

- вибір теми, тип, кількість учасників;

- варіанти проблем, які необхідно досліджувати в рамках наміченої тематики (навідні питання, ситуації, що сприяють визначенню проблеми, відео і т.д., мозкова атака з колективним обговоренням);

- розподіл задач по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошук інформації, творчих рішень;

- самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними, груповими, дослідницькими, творчими задачами;

- проміжні обговорення отриманих даних в групах;

- захист, опонування, обговорення, експертиза, оголошення зовнішньої оцінки, формулювання висновків.

Ефективність застосування методу проектів залежить від рівня підготовки суб’єкта навчання. Він повинен володіти такими вміннями: інтелектуальними (працювати з інформацією, аналізувати, систематизувати, узагальнювати, встановлювати асоціації з раніше вивченим, робити висновки; творчими (висувати ідеї, знаходити варіанти розв’язання проблеми, передбачати можливі наслідки рішень); комунікативними (відстоювати власну думку, знаходити компроміс, прогнозувати свій результат); соціальними (відповідати за результати своєї праці, розуміти й поважати точку зору інших). У роботі над проектом виділяють декілька етапів. У цілому структуру та етапи проекту можна визначити як «5 П»: проблема-планування (проектування)-пошук-рішення-продукт-презентація.

В якості шостого «П» може бути додане портфоліо - папка, в якій зібрані всі робочі матеріали проекту (чернетки, денні плани, звіти тощо). В основу технології проектів покладена ідея, яка складає суть поняття «проект», його прагматична спрямованість на результат, який можна отримати при вирішенні певної практично або теоретично значущої проблеми. Цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Для досягнення такого результату необхідно навчити студентів самостійно мислити, знаходити й вирішувати проблеми, використовуючи з цієї метою знання з різних галузей, уміння прогнозувати результати й можливі наслідки різних варіантів рішення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Оволодіння методикою проектування майбутніми спеціалістами буде забезпечено в разі виконання таких умов:

1) система знань про проектний метод повинна розглядатись ж невід'ємна складова професійної підготовки майбутніх спеціалістів;

2) зміст навчання повинен визначатись сучасними уявленнями про метод проектів, редуційованими до умов формування професійної компетентності майбутніх спеціалістів;

3) методика формування у студентів системи знань буде ґрунтуватись на комплексному застосуванні взаємно доповнюючих активних методів і засобів навчання.

Розглянемо технологію розробки проекту на прикладі розробки інноваційного проекту школи.

Інноваційний проект - це документ, у якому визначаються мета, завдання, перелік, послідовність дій, виконавців і сфера їхньої відповідальності, необхідні ресурси, процедура контролю за ходом реалізації передбачених заходів з метою поліпшення діяльності навчального закладу, досягнення визначених результатів у встановлені терміни.

Технологія розробки проекту передбачає такі основні етапи.

1. Визначення мети проекту. Є першим і найскладнішим кроком у складанні проекту. Мета - це результат, що має бути отриманий у підсумку реалізації проекту за визначених умов та у певний час і може бути виміряний якісно та кількісно.

Мету потрібно формулювати так, аби з формулювання було зрозуміло, що саме зміниться на краще внаслідок реалізації проекту, коли і за яких умов. Передбачуваний результат має підлягати не лише якісному, а й кількісному вимірюванню, інакше після завершення роботи за проектом ви не зможете визначити, чи досягнуто його мету. Розпочати формулювання мети проекту можна зі створення уявного образу його результату. Потім цей образ потрібно описати згідно з визначеними вимогами.

2. Визначення завдань проекту.

Формулювання завдань проекту - це пошук відповіді на питання: які саме заходи потрібно здійснити для його реалізації, скласти їх перелік. Головною вимогою є повнота переліку. Кожне завдання потрібно сформулювати так, щоб із формулювання було зрозуміло, що має бути зроблено, ким, коли і за яких умов.

3. Складання графіку проекту.

Складання графіку виконання завдань дасть змогу оптимально розподілити час, відведений для реалізації проекту.

4. Складання переліку заходів із реалізації проекту, формулювання їх очікуваних результатів.

На цьому етапі проводиться переформулювання завдань у заходи щодо їх виконання, а також визначення результатів здійснення кожного заходу. Як правило, одному завданню можуть відповідати кілька заходів щодо його виконання. Після розподілу заходів реалізації проекту за часом їх здійснення, необхідно визначити очікуваний результат кожного з них.

5. Розробка системи оцінювання проміжних і кінцевих результатів проекту.

Система оцінювання проекту - це перелік показників, процедур/термінів і суб’єктів оцінювання результатів проекту в цілому й кожного окремого заходу з його реалізації. Розробляючи систему оцінювання проекту, потрібно визначити для кожного заходу:

- показники (те, чим вимірюватимуться досягнуті результати);

- процедуру оцінювання (специфіку самого процесу оцінювання);

- терміни оцінювання (час проведення оцінювання);

- людей, які здійснюватимуть оцінювання результатів.

 

Навчальне проектування.

Розробка навчального проекту здійснюється поступово з дотриманням певних етапів, кожен з яких вирішує відповідні завдання, має логічно завершений зміст, чітко визначені часові межі, а також передбачає різні за змістом види діяльності вчителя (викладача) та учня (студента).

У науково-педагогічній літературі існує значна кількість підходів до поетапної організації створення навчального проекту. Результати їх аналізу наведено нами в таблиці 1.

Таблиця 1.