Зміст діяльності суб’єктів у процесі розробки навчального проекту

Етапи розробки навчального проекту	Зміст діяльності на етапі	Зміст діяльності учнів (студентів)	Зміст діяльності педагога
Організаційно-підготовчий	Визначення теми, мети і завдань проекту;формування уявлень про бажані результати проекту; визначення джерел, способів збирання й аналізу інформації; формування проектних груп, розподіл обов’язків, складання плану розробки навчального проекту, встановлення термінів виконання навчального проекту	Пошук проблеми; визначення теми, мети; формулювання дослідницького завдання; обґрунтування проекту; складання плану та графіка реалізації навчального проекту; створення проектних груп;визначення своєї ролі у процесі розробки навчального проекту. Планування інформаційного пошуку; визначення джерел інформації	Формування мотивації в учасників;консультування щодо вибору тематики і типу проекту; допомога під час визначення загального напряму та головних орієнтирів пошуку; визначення критеріїв оцінки діяльності учнів (студентів) відносно створення проектів; визначення форм і методів управління, координації та контролю діяльності учнів (студентів)
Дослідницько-пошуковий	Аналіз проблеми, мети, шляхів її досягнення, ресурсне забезпечення, збирання та обробка необхідної інформації; реалізація плану, поточний контроль; формулювання висновків	Здійснення поетапної реалізації плану створення проекту: збирання, аналіз та систематизація необхідної інформації, вибір оптимального способу досягнення мети проекту, аналіз ресурсів, моделювання результату проекту тощо; комунікативні відносини з метою одержання інформації; планування діяльності; оцінка ресурсів; постійне здійснення самоконтролю та самокорекції.	Регулярні індивідуальні або групові консультації щодо змісту проектів, стимулювання розумової активності учнів (студентів), моніторинг спільної діяльності; створення умов для рефлексії
Підсумково-презентаційний	Оформлення результатів; визначення форми презентації результатів навчального проекту; презентація проекту; колективне обговорення процесу створення та результатів навчального проекту; якісна оцінка результатів	Оформлення пакету документів щодо навчального проекту та інформаційних стендів, схем, діаграм; підготовка презентації проекту, його захист, рефлексія; визначення форми презентації; здійснення презентації проекту; виступ у ролі експертів; визначення індивідуальних досягнень	При необхідності допомога в підготовці презентації (доповідь), відпрацьовування вміння давати відповіді на запитання опонентів або слухачів, виступ в ролі експерта під час захисту проекту, участь в аналізі виконаної роботи, оцінка внеску кожного з виконавців проекту; організація обговорення підсумків роботи над проектом

 

Оцінюючи ефективність проектної діяльності 90-х років XX ст., ряд учених (О. Братеннікова, О. Валевська, Д. Жак) вказують на те, що в процесі розробки навчального проекту ті, хто навчаються, набувають знань, яких вони не досягають за традиційної системи навчання, оскільки в основі їх пізнавальної діяльності є самостійний вибір та ініціатива в тому, що вивчати. На цій підставі дослідники виділяють ряд вимог, яких необхідно дотримуватися у процесі розробки навчального проекту, а саме: практична цінність його результатів; самостійність досліджень; гнучкість щодо напряму роботи й швидкості її виконання; можливість кожному вчитися відповідно до власних здібностей; розвиток здібностей тих, хто навчається, за допомогою більш широкого спектру завдань; потреба у взаємодії всіх учасників проекту.

Водночас аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що ефективність організації проектної діяльності залежить від дотримання певних принципів та вимог. Такими вимогами є: здійснення учнями (студентами) самостійної діяльності; наявність значущої в дослідницькому, творчому аспекті проблеми, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв’язання; практична, теоретична, пізнавальна, особистісна значущість передбачуваних результатів; планування дій щодо розв’язання проблеми; структурування змістової частини проекту; використання дослідницьких методів - обов’язкова умова кожного проекту (саме з їх допомогою відбувається пошук інформації, яка потім обробляється та осмислюється); врахування рівня підготовки й індивідуальних особливостей учнів; отримання особистісно значущого «продукту» проектної діяльності, який створюється учасниками проектної групи у процесі розв’язання проблеми, та його оформлення у певний спосіб; на заключному етапі презентація «продукту» та захист самого навчального проекту; обов’язкова також оцінка та самооцінка суб’єктами проектування змістової частини навчального проекту, якості проектної діяльності та презентації проекту з метою визначення тематичного поля для майбутніх досліджень.

Узагальнення підходів до визначення принципів ефективності навчальних проектів у середній та вищій школі показав, що провідними з них є: виявлення і розвиток здібностей тих, хто навчається (акцент не на переданні інформації, а на формуванні механізму саморозвитку); суб’єктності (активна позиція того, хто навчається, стосовно своєї навчальної діяльності); комунікативності (побудова навчального процесу як колективної мисленнєвої діяльності); компетентності (організація навчальної діяльності з урахуванням необхідних компетенцій); модульності (поєднання етапності, послідовності й цілісності навчального процесу).

Значно частіше у практиці навчання зустрічається використання проектного навчання як технології навчання, (орієнтованої не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часом шляхом самоосвіти), при підготовці до складного нестандартного уроку. В цьому випадку проектне завдання подається учням за тиждень-два до уроку. Воно може бути індивідуальним або груповим. Звіт про виконання цього завдання заслуховується безпосередньо на уроці. Наприклад, при підготовці до навчальною семінару з теми «Світ на початку XXI століття» пропонується учням проект: виготовити рекламний проспект: «Завітайте до нашого салону-крамниці», «Запрошуємо у подорож», «Товари нашої фірми», з метою розкрити економічні зміни, що викликали переміну всього життя людини.

Узагальнюючи спроби вчителів щодо використання проектів, які використовуються у шкільному навчанні, варто зазначити, що домінуючими є дослідницькі проекти, які цілком підпорядковані логіці дослідження і мають структуру, наближену або повністю відповідну справжньому науковому дослідженню (аргументація актуальності теми, визначення проблеми, предмета і об'єкта дослідження, окреслення завдань, методів дослідження, джерел інформації, методології дослідження, висування гіпотез, визначення шляхів її рішення, обговорення отриманих результатів, їх оформлення), творчі проекти, які не мають детально опрацьованої структури діяльності учасників, вона лише накреслюється і розвивається відповідно до жанру і форми кінцевого результату (спільна газета, твір, відеофільм, драматизація тощо), пригодницькі та ігрові проекти, які також не мають чіткої структури, вона визначається під час опрацювання учасниками проекту ролей, обумовлених характером і змістом проекту (літературні персонажі, історичні особи, вигадані герої, які імітують офіційні та ділові відносини), інформаційні проекти, які зорієнтовані на збиранні інформації, мають чітку структуру (мета, актуальність, методи отримання й обробки інформації, оформлення результатів та їх презентація), практико-організаційні проекти, спрямовані на вироблення конкретної програми дій, методичних рекомендацій та інші.

Виконання деяких проектів, наприклад дослідницького, може бути розраховане на кілька занять.

Заняття 1. Визначення мети проекту проведення організаційної роботи.

- Ставиться проблема дослідження.

- Висуваються гіпотези, що їх пояснюють і вимагають доказів.

- Визначаються напрямки пошуку інформації у роботі з гіпотезою.

- Організуються групи учнів (студентів), які мотивовані до пошуку інформації з основних напрямів дослідження.

- Обираються лідери груп, визначаються ролі кожного члена групи.

Заняття 2. Визначення способів і методів дослідження, організація груп.

- Визначити попередньо в групах, а потім під час загальної дискусії методи дослідження.

- Робота в групах експертів з певних напрямків.

- Обмін інформацією у базових групах.

Заняття 3. Обмін інформацією, робота за групами експертів, робота за групами з лідером, визначення методів роботи і форми звіту.

Продовження роботи в базових групах і в групах експертів з обміну зібраною інформацією, спільний аналіз.

- Визначення форми звіту за своїми частинами проекту (напрямку), його оформлення.

- Визначення найбільш вдалих аргументів, що підтверджують або спростовують гіпотези.

Заняття 4. Аналіз знайденої інформації за групами.

- Написання висновків за напрямками дослідження та їх аргументація.

- Розподіл ролей для захисту проекту.

Заняття 5. Робота у малих групах на складання сценарію захисту проекту.

Заняття 6. Захист проектів по групах.

- Організаційний момент (2 хв.).

- Актуалізація знань (8 хв.).

- Мотивація до застосування знань у конкретній ситуації (5 хв.).

- Застосування знань (25 хв.): захист проектів групи 1 (8-10 хв.) та групи 2 8-10 хв.)

- Відповіді на запитання опонентів.

Заняття 7. Захист проектів за групами (спарений з уроком 6).

- Організаційний момент (2 хв.)

- Застосування знань (25 хв.): захист проектів групи з (8-10 хв.) та групи 4 (8-10 хв.)

- Відповіді на запитання опонентів.

- Контроль засвоєння знань (диференційована тестова робота 10

хв.)

- Підведення підсумків заняття (3 хв.).

Проектна діяльність знаходить своє місце і на заняттях з педагогічних дисциплін. Приміром, виконання колективного проекту може стати ефективним завершенням курсу історії педагогіки: кожен студент готує і оформлює (на аркуші певного розміру) основну інформацію про одного з видатних педагогів, після чого, підготовлені аркуші розміщуються студентами на спеціально виготовленій «стрічці часу» чи «ланцюжку епох» у хронологічному порядку. Така робота спонукає студентів до повторного осмислення, узагальнення вивченого матеріалу, до вияву своїх творчих здібностей, а також слугує засобом зацікавлення не лише для студентів-виконавців, але й для всіх, хто надалі матиме змогу ознайомитися з оприлюдненими результатами творчості майбутніх педагогів.

На різних етапах проектної діяльності можуть знайти застосування різні форми та методи, як-то: навчально-пізнавальні (лекції, факультативи, практичні та лабораторні заняття, семінари), ігрові (рольові, комп’ютерні та інші ігри), самостійна робота (реферати, доповіді, аналіз і узагальнення навчального матеріалу), навчально-розвивальні (дискусії, змагання, конкурси, вікторини). Перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. Іншими словами, проектно-технологічна діяльність студентів повинна стати не репродуктивною, а творчою діяльністю, у процесі якої формуються елементи технологічної культури, розвиваються здібності щодо генерації нових ідей, їх аналізу, самостійного пошуку рішень, формування власної думки, розвитку творчого потенціалу, тобто найважливіших складових професійної компетентності майбутніх спеціалістів.