Прийоми поводження з газовим пальником

1. Ознайомимося з будовою газових пальників Бунзена та Тек­лю. Вигвинтіть трубку пальника Теклю із чавунної підставки і роз­гляньте кожну її частину (мал. 5). Підставка є не тільки опорою для пальника, через неї вводиться і газ. Для цього з боку підставки є відвідна трубка (7), на яку натягують гумовий шланг, з'єднаний з газовим краном. З протилежного боку є гвинт з круглою ручкою (2), за допомогою якого регулюють надходження газу в пальник. Якщо цей гвинт закрутити до краю, тоді газ надходити не буде; відкриваючи гвинт, можна досягти більшої чи меншої подачі газу.

Усередині газового пальника є сталева трубка. Нижня її части­на вузька, з гвинтовою нарізкою, що дає змогу вкручувати її в підставку. На нижню частину трубки нагвинчений диск. Трубка пальника (4) посередині розширена. Знизу вона закрита пластин­кою з отворами, через які в неї надходить повітря. Розширену час­тину трубки називають змішувачем (3). У широкій частині трубки повітря змішується з газом, що надходить знизу. Надходження повітря в пальник регулюється поворотом диска (6). Якщо цей диск закручений і щільно закриває отвір змішувача, повітря в пальник не надходить, згоряння газу буде неповним, температура полум'я при цьому знижується, воно стає світлим ("холодним") і кіптявим. Відкручуючи диск, дають доступ повітрю, і полум'я стає несвітлим ("гарячим").

Пальник Бунзена (мал. 6) відрізняється від пальника Теклю тим, що в нижній частині трубки (3) і в муфті (2) розміщені два отвори (один навпроти одного) для надходження повітря. Подачу повітря в пальник і тим самим температуру полум'я регулюють поворотом муфти з отворами. Чим повніше ці отвори збігаються з отворами трубки, тим більший доступ повітря і вища температура полум'я.

Пальник Теклю більш досконалий прилад, оскільки в ньому можна точніше регулювати не тільки доступ повітря, а й подачу газу.

 

Мал. 5. Газовий пальник Теклю: 1 - підставка; 2 - гвинт, що регу­лює надходження газу; 3 - змішу­вач; 4 - трубка пальника; 5 - труб­ка для подачі газу в пальник; 6 - диск, що регулює подачу повітря; 7 - відвідна трубка

Мал. 6. Газовий пальник Бунзена: 1 - підставка; 2 - муфта, що регулює надходження повітря; 3 - трубка з наскрізним отвором зни­зу для зміщування газу з повітря; 4 - відвідна трубка

2. Підготуйте пальник до запалювання, виконавши такі опе­рації:

а) насадіть один кінець гумового шланга на ріжок газового кра­на, а другий - на відвідну трубку підставки пальника;

б) поверніть гвинт, що регулює подачу газу, на один-два оберти проти годинникової стрілки (кількість обертів залежить від тиску газу в газовій мережі);

в) закрийте подачу повітря. Для цього підніміть диск пальника Теклю до краю або закрийте отвір подачі повітря поворотом муфти пальника Бунзена. Якщо запалювати пальник при відкритому ре­гуляторі повітря (при великому надлишку повітря), то газ може загорітися всередині трубки (біля вхідного отвору), станеться про­скакування полум'я. При цьому з'являється характерний звук.

Зовнішнє полум'я витягується, стає вузьким і набуває зеленого кольору (якщо трубка пальника мідна). Трубка пальника дуже роз­жарюється, з'являється характерний неприємний запах продуктів неповного згоряння світильного газу. У цьому разі треба негайно закрити газовий кран. Коли пальник охолоне, слід закрити регу­лятор подачі повітря і запалити пальник знову.

3. Запаліть і погасіть пальник, виконавши такі операції:

а) запаліть сірник, піднесіть його до вихідного отвору пальни­ка збоку і повільно відкрийте газовий кран. Якщо запалений сірник піднести зверху, то сильний струмінь суміші газу й повітря може погасити полум'я;

б) відкрийте регулятор повітря. Для цього опустіть диск паль­ника Теклю вниз або поверніть муфту пальника Бунзена так, щоб подача повітря була достатньою для повного згоряння газу, але не досить великою, щоб газ горів без шуму і кіптяви. Намагайтеся, щоб полум'я стало голубуватим, несвітним;

в) відрегулюйте газовим краном або гвинтом пальника висоту полум'я (вона повинна бути близько 8-10 см);

г) вимкніть газовий пальник, закривши кран газової мережі.

Коли працюєте з полум'ям, пам'ятайте: пара і гази вогне­небезпечні: з повітрям вони утворюють вибухову суміш, тому необхідно дотримуватися правил техніки безпеки

Намалюйте схему будови полум'я, на якій зазначте зони з високою і найвищою температурою. Зробіть висновок про практичне значення знання будови полум'я і тем­ператури його частин.

Електронагрівальні прилади

До електронагрівальних приладів належать електроплитка, сушильна шафа, муфельна піч, тигельна піч, водяна баня, повітря­на баня, піскова баня, олійна баня, термостат.

Вмикати електроприлад слід тільки в ту електричну мережу, на напругу якої розрахований прилад.

Електричні водяні бані застосовують для нагрівання до темпе­ратури 100°С. Вони забезпечують рівномірне нагрівання і не дово­дять до місцевого перегрівання (мал. 8).