Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Шляхи підвищення кваліфікації персоналу.Содержание книги
Поиск на нашем сайте Підвищення кваліфікації займає особливе місце в навчанні персоналу і є основним способом забезпечення відповідності кваліфікації робітників сучасному рівню розвитку науки, техніки і технології. Відомо, що отримані знання старіють наполовину кожні п’ять років, якщо людина не займається самоосвітою і не підвищує рівень кваліфікації. Підвищення кваліфікації користується популярністю на підприємствах з таких причин: по-перше, підвищення кваліфікації дешевше підготовки спеціалістів; по-друге, тривалість навчання менша порівняно з підготовкою персоналу; по-третє, цільова спрямованість освіти на звужене коло навчальних модулів для спеціалістів і керівників, наприклад, «Персонал», «Маркетинг». Принципи підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів: 1. Всебічний розвиток особистості слухача за сферами людської діяльності (управління, економіка і т. д.). 2. Цільова інтенсивна підготовка на базі широкого набору навчальних модулів. 3. Широке використання методів активного навчання з доведенням їх до 60–75% від загального фонду навчального часу. 4. Залучення висококваліфікованих учених, педагогів і керівників з орієнтацією навчання на особистість викладача. 5. Пластичний зворотній зв’язок із слухачем. 6. Комплексна оцінка потенціалу слухачів. 7. Індивідуально-груповий метод навчання. 8. Автоматизація навчального процесу з використанням сучасних технічних засобів (комп’ютерів, навчального телебачення, відеокамер та ін.). Основою підвищення кваліфікації є гнучка програма навчання на базі нвчальних модулів. Досвід перепідготовки кадрів у США та Японії. Перепідготовка кадрів передбачає отримання другої робітничої професії чи другої спеціальності для службовців.Нині в Україні велику державну програму перепідготовки кадрів здійснюють обласні і міські центри зайнятості населення. Перепідготовці і підвищенню кваліфікації в фірмах США і Японії приділяється дуже багато уваги. Майже кожна компанія має власну систему перепідготовки. Нові співробітники зобов’язані проходити перепідготовку щорічно, в результаті чого навчальний процес йде безперервно. Японські фірми витрачають на навчання, в розрахунку на одного зайнятого, в 3–4 рази більше коштів, ніж американські. В Японії безперервна освіта є частиною процесу праці, кожний зайнятий витрачає на неї приблизно 8 годин на тиждень за рахунок особистого часу. Основа японської системи професійного навчання в фірмах – концепція «гнучкого працівника». ЇЇ ціллю є відбір і перепідготовка робітників не за однією, а за 2–3 спеціальностями, а потім підвищення кваліфікації протягом усього життя. Система перепідготовки і підвищення кваліфікації в США може бути представлена так: Короткотермінові курси при школах бізнесу й університетах (2–4 тижні навчання, а інколи і 2 роки). Вечірні курси (фінансуються за рахунок фірм). Американська асоціація менеджменту проводить більше 2000 семінарів і курсів. У її штаті – 900 чоловік, і 500 чоловік залучаються для проведення курсів, семінарів, конференцій. Курси підвищення кваліфікації менеджерів всередині фірм. Центри підвищення кваліфікації при центрах, університетах, навчальних центрах. Перепідготовка на основі довготермінових угод між фірмами і школами бізнесу та університетами. Перепідготовка на робочому місці. Вечірня школа Американського інституту світової торгівлі. Теорія та практика програми “Магістр управління” (МВА). Американський досвід програми МВА Програма «Магістр управління» (МВА – Master of Bisness Administration) є головною в системі освіти керівників. E США функціонує Американська асоціація університетських шкіл бізнесу (ААСSВ), яка затверджує стандарти МВА. Вона нараховує 1200 членів, у т. ч. 680 шкіл бізнесу, серед яких 286 акредитовані в ААСSВ. Крім цього, в світі нараховується близько 500 шкіл бізнесу, які випускають 10 тис. магістрів бізнесу щороку. Риси МВА в США 1. Фундаментальна підготовка керівника на базі вищої освіти в галузі менеджменту і бізнесу. 2. Магістратура – це третій рівень навчання з отриманням академічного ступеня і практичної орієнтації на керівництво. 3. Тривалість навчання – від 10 до 24 місяців з навчальною програмою – 720–1100 академічних годин. Дуже великий обсяг відведено самостійній роботі студентів у бібліотеці і над проектами. 4. Поєднання базових курсів (від 720 год.) з професійними спеціалізованими курсами за вибором (від 450 год.). 5. Інтенсивна самостійна робота студентів. Жорсткий контроль знань і успішності з допомогою «залікових балів». 6. Зв’язок з практикою бізнесу, орієнтація на самостійне прийняття рішень (ділові ігри, господарські ситуації, робота над реальними проектами в фірмах). 7. Високий рівень професорського складу, значна частина якого зайнята в конкретному бізнесі чи консультуванні компанії. Різновиди МВА 1. Очна програма МВА з відривом від виробництва. 2. Вечірня програма МВА без відриву від виробництва. 3. Очно-заочна програма МВА з частковим відривом від роботи для вищих керівників. 4. Заочна програма МВА без відриву від виробництва. 5. Псевдо-МВА, яка не відповідає стандартам і не акредитована в ААСSВ. Американські стандарти МВА 1. Тривалість програм. 2. Склад курсів. 3. Співвідношення базових і спеціальних курсів. 4. Вимоги до професорського складу. 5. Науково-методичне забезпечення. 6. Матеріально-технічне забезпечення.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 276; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.214 (0.007 с.) |