Особливості розрахунку складених рамних систем

Несучою системою споруди можуть об'єднуватись статично визначні рами різних типів, утворюючи конструкцію спільної розрахункової схеми. Прикладом такої розрахункової схеми може бути рама показана на (рис. 2.6.а).

 

 

Рис.2.6

Дану раму можна розглядати як складену систему, ліва частина якої (ADC) є основною, а права частина (СЕВ) - підвісною (другорядною). На основну раму (рис. 2.6. б) поряд з розподіленим навантаженням будуть діяти зосереджені сили Н_с і V_С прикладені в перерізі С. Ці сили є горизонтальною і вертикальною реакціями підвісної частини (рис. 2.6. в).

По аналогії з шарнірно-консольними балками розрахунок складених рам повинен починатись з другорядної рами.

Тема 3. Прості п лоскі ферми

Поняття про ферму та особливості її роботи

Фермою називається стержнева система, що залишається геометрично незмінною після умовної заміни її жорстких вузлів шарнірними. Ферми мають призначення, по суті, таке ж, як і балки суцільного перерізу, але застосовуються для перекриття значних прольотів, коли проектування суцільних балок (наприклад, двотаврових) внаслідок неповного використання матеріалу стінки, напруження в якій менше ніж в полицях, і можливості її випучування (у зв'язку із значною висотою стінки) стає економічно невигідним. В таких випадках суцільну балку замінюють стержньовою системою — фермою, елементи якої (стержні) при дії зосереджених навантажень, прикладених у вузлах, працюють головним чином на центральний стиск або розтяг. Це дає можливість значно краще використовувати матеріал ферми, оскільки епюри нормальних напружень в поперечних перерізах кожного з її стержнів практично мають вигляд прямокутників. Тому ферма легше за балку з суцільною стіною, що має однакові з нею проліт і висоту.

Рис. 3.1

 

Окрім плоских ферм, в яких осі всіх стержнів розташовані в одній площині, застосовуються просторові ферми, осі елементів яких не лежать в одній площині. Розрахунок просторової ферми у багатьох випадках вдається звести до розрахунку декількох плоских ферм. Відстань між осями опор ферми називається прольотом; стержні, розташовані по зовнішньому обрису ферми, називаються поясними і утворюють пояси; стержні, що з’єднують пояси, утворюють градку ферми і називаються: вертикальні — стійками, похилі — розкосами. Відстань між сусідніми вузлами будь-якого пояса ферми (що звичайно вимірюється по горизонталі) називається панеллю.

Рис. 3.2

Класифікація ферм

Класифікацію ферм можна провести за наступними п'ятьма ознаками: 1) за характером окреслення зовнішнього контура; 2) за типом решітки; 3) за типом опирания ферми; 4) за призначенням ферми; 5) за рівнем їзди.

За характером контуру розрізняють ферми з паралельними поясами (рис. 3.2, а), з ламаним або так званим полігональним розміщенням поясів (рис. 3.2,б) і з трикутним обрисом верхнього поясу (рис. 3.2,в).

За типом решітки ферми діляться на: ферми з трикутними решітками, ферми з розкiсною решіткою, ферми з напіврозкісною решіткою, ферми з ромбічними решітками, дворешітчаті ферми, багаторешітчаті ферми.

 

Рис.3.3

За типом опирання ферми можуть бути: закріпленими в обох кінців — балочними або арочними, консольними — закріпленими з одного кінця, балочно-консольними (рис.3.4).

Залежно від призначення розрізняють ферми кроквяні, кранові, баштові, мостові та ін. (рис. 3.5).

Мостові ферми залежно від рівня їзди діляться на ферми з їздою низом ферми, з їздою зверху і ферми з їздою посередині (рис. 3.6)

Рис.3.4

 

Рис.3.5

 

Рис. 3.6