Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною

установою (Н11) встановлюється для обмеження ризику, пов’язаного з операціями вкладання коштів банку до статутних фондів установ, що може призвести до втрати капіталу банку. Цей норматив визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) окремо за кожною установою, та регулятивного капіталу банку.

Нормативне значення нормативу Н11 не має перевищувати 15 %.

Норматив загальної суми інвестування (Н12) встановлюється для обмеження ризику, пов’язаного з операціями вкладання (прямого чи опосередкованого) коштів банку до статутних фондів будь-яких юридичних осіб, що може призвести до втрати капіталу банку. Цей норматив характеризує використання капіталу банку для придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи. Норматив загальної суми інвестування визначається як

співвідношення суми коштів, що інвестуються на придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи, та регулятивного капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н12 не має перевищувати 60 %.

 

 

53. Норматив ризику загальної відкритої валютної позиції банку.

Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13) встановлюється для обмеження ри зику, пов’язаного з проведенням операцій на валютному ринку,

що може призвести до значних втрат банку. Цей норматив визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами й банківськими металами у гривневому еквіваленті та регулятивного капіталу банку. Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиціїуповноваженим банком розраховується за формою, наведеною в Правилах організації фінансової та статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затвердженою постановою Правління Національного банку від 19 березня 2003 р. № 124, зі змінами. Валютна позиція уповноваженого банку визначається щоденно, окремо щодо кожної іноземної валюти.

У межах установлених значень нормативу ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції уповноважений банк може здійснювати такі валютні операції:
> купівлю іноземної валюти для виконання зобов'язань перед нерезидентами за власними зовнішньоекономічними договорами (контрактами), а також для виконання власних зобов'язань за виданими гарантіями, поручительствами, векселями;
> купівлю за власні кошти за дорученням клієнтів іноземної валюти для виконання їхніх зобов'язань перед нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) та зареєстрованими Національним банком кредитами (позиками), що одержані резидентами від уповноважених банків та уповноважених фінансових установ, а також від нерезидентів;
> купівлю іноземної валюти для виконання зобов'язань перед клієнтами за неторговельними операціями.

Уповноважений банк набуває право на відкриту валютну позицію з дати отримання ним від Національного банку дозволу на здійснення операцій із валютними цінностями і втрачає це право з дати відкликання ліцензії Національним банком та/або припинення дозволу на здійснення операцій із валютними цінностями.

Нормативне значення загальної відкритої валютної позиції банку (Н13) має бути не більше, ніж 35%. При цьому встановлюється обмеження ризику окремо для довгої відкритої валютної позиції та короткої відкритої валютної позиції банку:
• загальна довга відкрита валютна позиція (НІ3-1) має бути не більшою, ніж ЗО %;
• загальна коротка відкрита валютна позиція (НІ3-2) має бути не більшою, ніж 5 %.

Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції розраховується за формулою:

,

де ВП — загальна відкрита валютна позиція за балансовими та позабалансовими активами й зобов’язаннями банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату), яка визначається як сума абсолютних величин усіх довгих і коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті окремо за кожною іноземною валютою (без урахування знака) за всіма іноземними валютами