Особливості організації системи ризик-менеджменту в банку.

Власне управління ризиками (ризик-менеджмент) – це процес, за допомогою якого банк виявляє ризики, проводить оцінку їх величини, здійснює моніторинг, контролює свої ризикові позиції, а також враховує взаємозв’язки між різними категоріями ризиків[4, 65].

Система ризик-менеджменту в кредитній установі складається з наступних підрозділів: спостережна рада, правління банку, служба внутрішнього аудиту, комітет з питань управління активами та пасивами, кредитний комітет, казначейство, фронт-офіс, бек-офіс.

Механізм становлення системи ризик-менеджменту передбачає три етапи[1, 66]:

1. Підготовчий: опис процедури контролю та прийняття рішень; складання карт ризиків за підрозділами і в цілому для банку; вибір структури ризик-менеджменту.

2. Процедурний: розробка процедур встановлення лімітів, концепції мінімізації банківських ризиків, процедур перегляду основних параметрів і лімітної політики банку, концепції і процедур страхування, підходів до схем хеджування.

3. Інтеграційний: аналіз вимог до кількості та якості інформації, що надходить в автоматизовану систему правління, опис можливостей наявної корпоративної системи з погляду її використання для управління ризиками; розробка рекомендацій з управління системи ризик-менеджменту в корпоративну інформаційну систему.

Основні напрямки організації ризик-менеджменту в банку має визначати Спостережна рада, яка розробляє та затверджує стратегію управління ризиками, розглядає результати її впровадження, визначає кількість, обов’язки і повноваження комітетів спостережної ради та правління, а також порядок їх підпорядкування та підзвітності з дотриманням чіткого розмежування між системами управління ризиками та внутрішнього нагляду в організаційній структурі банку. Крім того, спостережна рада має постійно проводити перегляд та оцінку відповідності систем внутрішнього контролю, аудиту і ризик-менеджменту організаційній структурі й основним напрямкам діяльності банку.

Роль правління банку в процесі ризик-менеджменту реалізується через взаємодію зі спостережною радою, а також при здійсненні функцій безпосередньої організації та управління процесом ризик-менеджменту в банку.

Взаємодія правління зі спостережною радою передбачає звітування та надання рекомендацій.При звітуванні перед спостережною радою правління банку має надавати своєчасні, змістовні, точні і повні звіти щодо управління ризиками, а також інформувати членів спостережної ради про будь-які виявлені факти конфлікту інтересів.У разі потреби правління банку надає спостережній раді консультації та роз’яснення стосовно процесів та методів управління ризиками, а за необхідності подає рекомендацій щодо внесення змін і корегувань у стратегію управління ризиками банку.

Безпосередню організацію та реалізацію всіх етапів процесу ризик-менеджменту правління банку здійснює шляхом розробки та затвердження внутрішньобанківських нормативних документів щодо управління окремими ризиками (відповідно до ризикового профілю банку), які підлягають постійному перегляду та оновленню відповідно до внутрішніх та зовнішніх змін у діяльності банку. Крім того, правління повинно розробити та впровадити систему контролю за процесом управління ризиками, на які наражається банк та забезпечити здійснення моніторингу дотримання основних положень цієї системи.У процесі ризик-менеджменту правління банку може делегувати частину своїх функцій та повноважень профільним колегіальним виконавчим органам банку (комітету з управління активами та пасивами, кредитному комітету, тарифному комітету тощо) із обов’язковим входженням до них членів правління банку.

Служба ризик-менеджменту – це підрозділ, у якому зосереджені функції управління ризиками банку, а саме: розробка методології управління ризиками, регулярна оцінка розміру і рівня концентрації ризиків та їх відповідності затвердженим керівництвом банку обмеженням, а також ініціювання змін процедур оцінки і контролю ризиків, встановлених лімітів і лімітної політики, політики управління ризиками банку.