Особливості консультативної роботи з агресивними, гіперактивними і тривожними дітьми. Методи психологічного обстеження дитини і її соціальної ситуації в практиці консультування.

Консультування гіперактивних дітей

— синдром дефіциту уваги з гіперактивністю з перевагою порушень уваги;

— синдром дефіциту уваги з гіперактивністю з перевагою гіперактивності та імпульсивності;

— синдром дефіциту уваги з гіперактивністю з однаковими виявами гіперактивності та порушень уваги.

Основні напрямки і форма психокорекційної роботи практичного психолога з гіперактивною дитиною.

1) розвиток дефіцитарних функцій (уваги, контролю поведінки, рухового контролю), дана робота проводиться поетапно, починаючи із розвитку однієї дифіцитарної функції, після закріплення стійких позитивних результатів якої, можна переходити до формування одночасно двох функцій, дана робота здійснюється лише в індивідуальній формі;

2) відпрацювання конкретних навичок взаємодії з дорослими та ровесниками – включення гіперактивної дитини у групові види взаємодії, спочатку бажано включити гіперактивну дитину в роботу з малою підгрупою (2-4 чоловік) та лиш після цього - у загально групові ігри та заняття;

3) робота з гнівом (за потребою).

- на практиці гіперактивність часто обумовлена несформованістю комунікативних навичок молодшого школяра і, як наслідок, дезадаптацією у колективі ровесників, наступна корекційна програма проводиться в індивідуально-груповій формі;

- мета: корекція гіперактивності молодшого школяра, розвиток дефіцитарних функцій, формування навичок спілкування з однолітками, розвиток симпатії та вміння володіти собою;

Етапи роботи з гіперактивною дитиною:

- лікування і виховання гіперактивної дитини має проводитися комплексно: невролог, психолог, педагог, батьки;

- невролог призначає лікування, пояснює батькам причини виникнення гіперактивності, зв’язок фізіологічних проблем (як правило ММД) із поведінковими проявами і розробляє індивідуальну програму допомоги дитині;

- психолог спільно з педагогами та батьками здійснює психокорекцію емоційної сфери та поведінки дитини:

- проведення психологом тренінгу ефективної взаємодії для батьків гіперактивної дитини; головним завданням батьків є забезпечення загального емоційно-нейтрального фону розвитку і навчання дитини, спостереження за динамікою змін в ході психокорекції; пам’ятка для батьків гіперактивної дитини (розроблені конкретні рекомендації);

Консультування агресивних дітей

Індивідуальна робота з агресивними дітьми будується за такими принципами:

1. З’ясування причин агресивної поведінки дитини;

2. Узгодження роботи з батьками дитини, забезпечуючи необхідну допомогу з їхнього боку.

3. Вибір технік залежно від віку і можливостей дитини.

4. Побудова роботи з підлітком на основі паритетності стосунків, незалежно від його віку.

Перш ніж навчити дитину адекватних способів позбавлення проявів агресії, необхідно, щоб вона адекватно оцінила не конструктивність своєї поведінки та її причини. Для цього проводиться індивідуальна бесіда, тривалість яких до 12 років – 30 хвилин, а для підлітків – до 60 хв.. Перевищення часових параметрів приводить до того, що в дитини падає інтерес, розсіюється увага, з’являється нудьга, і вона може взагалі різко відмовитися від подальшої співпраці.

Методи обстеження дитини

Спостереження. М. Я. Басов. Отримані ним результати показали, що вік з 3 до 7 років найбільш сприятливий для спостереження, оскільки діти довірливо й відкрито ставляться до дослідника, не усвідомлюючи своєї ролі як досліджуваних. Вони сприймають дослідження як звичайне спілкування, бесіду, завдання дорослих на зразок систематично отримуваних у дитячому садку.

Розрізняють декілька видів спостереження:повне і часткове;включене і невключене.

Повне спостереження передбачає дослідження всіх психічних проявів, часткове - одного з них, наприклад мовлення або гри. Спостереження залежить від позиції спостерігача, який може бути членом групи дітей і взаємодіяти з ними, одночасно спостерігаючи, або знаходиться зовні дитячої діяльності.

про спостереження як метод дитячої психології:

- психологічне спостереження передбачає цілеспрямоване сприйняття і фіксаціюсихологічних фактів;

- до проведення психологічного спостереження складають його план, визначають мету, гіпотезу, схему проведення, критерії відбору фактів;

- чим менша дитина, тим важливішу роль у її дослідженні посідає метод спостереження;

- проведення психологічних спостережень за поведінкою дитини вимагає спеціальної підготовки дослідника.

про експеримент у дитячій психології:

- експеримент передбачає спеціально створені умови для вивчення психіки дитини;

- у роботі з дітьми найбільш прийнятний природний експеримент, що використовується у формі занять, гри, бесід, екскурсій тощо;

- при проведенні експерименту слід орієнтуватись на вікові особливості дітей.

Соціальна ситуація

За допомогою архівного підходу до вивчення виховання дітей було з'ясовано, якою мірою культура надає значення вихованню дітей, тобто виокремлено "основні параметри виховання", а саме:

- слухняність, покірність, тобто навчає їх підкорятися дорослим;

- відповідальність (за доручену справу), тобто навчає їх брати відповідальність за домашні справи чи харчування;

- турботливість, тобто навчає їх допомагати молодшим братам і сестрам, хворим та старим;

- прагнення до досягнень, тобто навчає їх докладати зусилля до досягнення якісного виконання роботи;

- самостійність, тобто навчає їх турбуватися про себе і бути незалежними в задоволенні власних потреб;