Метод топографічного знімання 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Метод топографічного знімання



Топографічне картографування є процесом графічного представлення природних і техногенних особливостей для певної місцевості, а також для відображення земної поверхні на карті. Топографічні карти, найбільш широко використовуються в зображенні полігонів ТПВ в Каліфорнії.

Топографічні знімання є інструментом для точного визначення об'ємів звалища.

Топографічні карти можуть бути розроблені з використанням наземних або методів ДЗЗ. Рішення про те, які методи використовувати потрібно робити на основі інформації про конкретну ділянку (розмір полігону, наявності бригади виконавців і загальних витрат які будуть витрачені на весь обсяг робіт).

Використання топографічних методів у поєднанні з даними на основі зважування забезпечують додаткову перевагу визначення щільності (маса/об'єм) відходів.

Розглянемо наземні і дистанційні методи підготовки створення топографічних карт.

Наземні методи. Наземні методи, здебільшого, економічно-ефективні для невеликих звалищ, близьких до 10 акрів або й менше. Використання наземних методів для невеликих полігонів, як правило, дешевше, ніж аерофотозйомка. Можливість бригади виконувати роботу протягом заданого періоду часу може бути проблемою для деяких полігонів. Оскільки в їх роботі можуть бути певні періоди які можуть обмежити доступність бригади до виконання роботи оскільки на таких полігонах може проводитися звезення, складання та захоронення відходів.

Компонентна вартість як мінімум може включати в себе відвідування об’єкту, перед польові обстеження, власне польову роботу на місцях, і власне підготовку карти.

У деяких випадках тільки локалізовані топографічні зйомки можуть знадобитися на більшому звалищі. Наприклад, якщо лише невелика площа змінилася у зв'язку з локалізованим заповненням, то не потрібно створювати топографічну карту всієї території; Тому наземні вимірювання можуть бути доцільними саме в таких випадках.

Дистанційні методи. Фотограмметрія використовує стереопари фотографій, для побудови рельєфу. Використання літального апарату при виконанні знімків вимагає хорошої видимості і сприятливих погодних умов для успішного польоту. Хмарність, дощ або вітряна погода може завадити польоту для виконання фотограмметричного знімання.

Камеральна підготовка та координація інформації між бригадами наземного і повітряного знімання є найважливішими складовими виконання плану польотів для вимірювання.

Аеро фотознімки аналізуються за допомогою раніше розміщених опознаків. Ці опознаки дозволяють визначити перевищення і координати в межах визначеної області. Опознаки повинні встановлюватися кваліфікованим спеціалістом в точках з визначеними координатами. Кількість і розмір опознаків, необхідних визначається фотограметристом після визначення конфігурації і розміру полігону. Більшість контрольних точок розміщаються злегка за межами периметра полігону і, при необхідності, на самому звалищі, щоб для визначення перевищень і координат.

Через високу вартість попередньої підготовки до польоту, літак, екіпаж опрацювання фотоматеріалів, аерофотознімання може дорожчим, ніж при використанні наземних методів знімання полігону.

Після того, як аерофотознімання було виконано, час, необхідний для підготовки топографічної карта може варіюватися від двох тижнів до трьох місяців, в залежності від деталізації карти, завантаженості виконавців які виконують ці обчислення.

Планування для аерознімання повинна включати в себе технічні можливості бригади та літака. Виконання аерофотознімань чітко обмежується кліматичними умовами в залежності від місцевості. Перенесення дат польотів є звичайною справою для виконання аеро фотознімання. Виконання аерофотознімання яке виконується для виготовлення топографічних карт вимагає сприятливих погодних умов. Сонце повинно знаходитися вище 30 градусів над горизонтом і небо повинно бути ясним, без хмар і туману. Через зменшені тіні, полудень є оптимальним часом для аерофотознімання яке виконується для виготовлення топографічної карти.

Метод на основі зважування. Метод на основі зважування визначає кількість відходів конвертуючи дані ваги до об’єму використовуючи припущення про щільність відходів. Недоліками цього методу є те що цей метод не дуже точний через припущення про щільність відходів.

Траншейним метод. Визначення об’ємів полігонів ТПВ використовуючи розрахунки на основі траншейного методу вимагає мінімальної інформації, яка може бути, легко зібрана в польових умовах. На полігонах, які використовують траншейний метод утилізації можна легко визначити об’єм сміттєзвалища за допомогою польових спостережень і простих математичних обчислень, за умови, що розміри траншей повинні бути точно визначені.

Точність цих розрахунків визначення об’єму буде залежати від надійності використовуваної інформації. Визначення залишкової кількості на основі траншейного методу, який включає вимірювання довжини, ширини і глибини кожного існуючої і планованої траншеї, для визначення об’єму кожної. Цей метод дозволяє здійснювати перехресну перевірку залишкової кількості використовуючи моніторинг кількості заповнення з часом. Траншейний метод використовується для малих за розміром звалищ та є найменш затратним. Рекомендації щодо точності та методів визначення об’ємів ТПВ представлено в Додатку 1 [34].

Висновок до другого розділу

1) зроблено класифікацію полігонів ТПВ та їх основних елементів.

2) проаналізовано сучасні методи моніторингу полігонів ТПВ.

3) описано методи та вимоги до точності визначення об’ємів полігонів ТПВ.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 467; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.169.110 (0.007 с.)