Методи складання тематичних карт

Методи розбиття шкал статистичних показників програмними засобами для цифрового тематичного картографування.
Розбиття статистичних показників на градації при створенні цифрової тематичної карти відбувається при створені цифрової картографічної моделі способом діапазонів значень. Серед типів діапазонів значень програмні засоби можуть створювати їх автоматично застосовуючи 5 методів розбиття шкал. Це: рівна кількість, рівні діапазони, натуральне розбиття, стандартне відхилення, квантиль.
Рівна кількість має постійну кількість записів у кожному діапазоні.
Рівні діапазони розділяють дані відповідно до діапазону даних.
Натуральне розбиття і квантиль розподіляються нерівномірно. Натуральне розбиття створює діапазони за алгоритмом, що застосовує середнє арифметичне значення кожного діапазону для більш рівномірного розподілу даних за діапазонами.
Квантиль має змогу формувати діапазони, що демонструють розподіл тематичної змінної в межах сегмента даних. Наприклад виділення сільського населення з усього по країні.
Метод стандартного відхилення визначає діапазон близький до середнього значення.

3 Методи топографічного знімання місцевості Топографічні плани створюються шляхом топографічних знімань місцевості, які виконуються такими методами: а) аеротопографічними, до яких відноситься: стереографічне знімання; комбіноване знімання; б) наземними, які поділяються на: мензульне знімання; тахеометричне знімання; фототеодолітне знімання.

Мензульне і тахеометричне знімання При мензуальному або тахеометричному зніманні пункти планової знімальної

мережі є одночасно пунктами висотної знімальної мережі і служать безпосередньо для встановлення на них мензули з кіпрегелем або теодоліта, якими здійснюється набір пікетів для створення контурної частини плану і рельєфу місцевості.

При стереотопографічному методі знімання технологічна схема виробничого процесу суттєво відрізняється від мензульного і тахеометричного методів, а саме: і контурна частина плану і рельєф місцевості створюється в камеральних умовах на універсальних фотограмметричних приладах з використанням матеріалів аерофотознімання та польового дешифрування При комбінованому зніманні технологічна схема виробничого процессу поєднує в собі елементи стереотопографічного і мензульного методів. Контурна частина плану місцевості тут створюється в камеральних умовах з використанням матеріалів аерофотознімання на універсальних фотограмметричних приладах. Рельєф знімається безпосередньо на місцевості з допомогою кіпрегеля і мензули, на якій закріплений фотопланчи графічний план з контурною частиною; при цьому здійснюється дешифрування і дознімання контурів, що не відобразилися на фотоплані чи графічному плані.

4 Покращення якості зображення знімків.. Перевіряються такі показники фотограмметричної якості аерофотознімання: поздовжнє і поперечне перекриття аерознімків, прямолінійність маршруту, правильність орієнтування АФА, горизонтальність знімків, сталість масштабу, якість вирівнювання фотоплівки. Фотографічну якісь знімків оцінюють за такими показниками: різкість зображення, проробка деталей, контрастність. Відсутність зображення хмар та інших дефектів. Оцінку якості аерознімання проводять на накидному монтажі, який виготовляють з контактних відбитків всіх знімків на фотопапері. Для цього підбирають аерознімки за номерами і маршрутами, закріплюють їх кнопками на фанерному щиті. Спочатку монтують знімки верхнього маршруту, а потім – нижнього, слідкують, щоб суміщення контурів проводилось згідно з поздовжнім та поперечним перекриттями і наступний знімок не закривав номер попереднього.

 

Рис. 2.9 – Схеми друку фотознімків

 

Провівши пряму, що з’єднує головні точки крайніх знімків (вісь маршруту), послідовно для всіх проміжних знімків визначають довжину перпендикуляра від головної точки до цієї прямої. Обчислюють прямолінійність маршруту, використовуючи найбільше значення перпендикуляра і довжину лінії l за формулою

Вимірюють кути між віссю маршруту і поздовжніми сторонами знімків. Цей кут ("ялинка"), як було вже сказано, не повинен бути більшим для фокусних відстаней фотокамер f = 100 мм і менше По зображенню бульбашки круглого рівня на контактних відбитках оцінюють кут нахилу знімків. Для планового аерофотознімання він не повинен перевищувати . Відхилення від заданого масштабу визначають по карті, вимірюючи і співставляючи відстані між двома точками, розпізнаними на знімку і карті більшого масштабу, ніж знімок. Про якість вирівнювання плівки в аерофотоапараті роблять висновок по прямолінійності і різкості контрольних ліній на краях аерознімка. Прямолінійність ліній перевіряють за допомогою вивіреної лінійки, а різкість зображення їх оцінюють візуально. Загальна оцінка якості аерофотознімання виконується на основі діючих нормативних положень.

 

 

Білет №27