Обґрунтування необхідності геодезичного моніторингу Грибовицького полігону ТПВ

Враховуючи світовий досвід щодо охорони довкілля та ресурсозбереження, для практичного використання пропонується три підходи, що відповідають принципам інтеграції екології та економіки:

1. Основна увага приділяється зменшенню відходів, насамперед через сортування та встановлення установок з нейтралізації та оброблення відходів для зменшення їх небезпечності, а також здійснення заходів з утилізації та захоронення відходів.

Цей підхід характеризується такими основними принципами:

- утилізація або видалення відходів у межах їх утворення, нагромадження і зберігання;

- контроль якості довкілля (води, повітря, ґрунтів) безпосередньо на техногенних системах;

- моніторинг місць накопичення і зберігання відходів.

2. Системний підхід, за яким запобігання забрудненню довкілля виконується на основі схеми, з врахуванням всього виробничого циклу і запровадження засобів боротьби з відходами на всіх етапах виникнення. Цей підхід встановлює чітку послідовність пріоритетів у цій сфері, що містить:

- запобігання утворенню відходів;

- утилізацію відходів, що передбачає комплекс заходів щодо їх збирання, зберігання, перероблення, транспортування, утилізації тощо;

- остаточне видалення та захоронення лише тих відходів, які на сучасному етапі розвитку техніки і технології не можуть бути перероблені іншим шляхом.

3. Третій підхід носить більш системний характер, при ньому розгляд і облік всіх збитків та шкоди природі і здоров’ю людини проводиться від стадії видобутку і первинного перероблення всіх видів природної сировини і далі, на стадіях проміжного та кінцевого виробництва, а також у процесі експлуатації виробленої кінцевої продукції аж до утилізації або знешкодження (видалення) відходів та виробів, які відслужили свій термін. Тут йдеться вже не стільки про заміну технологій, скільки про зміну характеру самого продукту та ідеології здійснення суспільного виробництва у цілому. Цей підхід розглядається як перспективний і поширюється у найбільш розвинених країнах світу. Його реалізація можлива тільки в умовах державного регулювання ринкової економіки у напрямку її екологізації [8].

Практичний досвід знешкодження ТПВ у різних країнах свідчить, що не існує універсального методу, який би задовольняв сучасні вимоги екології, економіки, ресурсозбереження та ринку. Цим вимогам, тенденціям розвитку світової практики найбільшою мірою відповідає впровадження комплексної системи збирання та утилізації ТПВ, яка забезпечує використання відходів як джерела вторинної сировини.

Всі розглянуті вище методи мають свої недоліки та переваги і повинні застосовуватися залежно від конкретних умов. Одним з головних завдань при створенні цілісної системи знешкодження відходів є зниження ризику для здоров’я людей та забруднення довкілля. Тому, при виборі способу видалення, перероблення, утилізації та знешкодження відходів мають бути визначені можливі негативні наслідки для здоров’я населення та впливу на стан довкілля. Пріоритетними методами є такі, що зводять негативні наслідки нанівець чи хоча б дозволяють їх мінімізувати. У будь-якому разі зниження ризику при поводженні з відходами повинно гарантуватися виконанням санітарних правил та відповідних гігієнічних нормативів [14].

Поширення забруднення довкілля з об’єктів складування визначається переважно водним режимом та процесами метаногенезу й адсорбції.

Результатом промивного водного режиму є виникнення та розповсюдження фільтрату (рідка фаза, що виділяється з відходів), а також поверхневих вод, які стікають з території сміттєзвалища чи полігону.

На полігоні ТПВ у процесі тривалої експлуатації необхідно проводити поточний державний санітарний нагляд за благоустроєм, а також дотриманням правил експлуатації. Лабораторна служба власника полігону проводить систематичний контроль, а санепідслужба міста, району чи області – періодичний (не менше, ніж 2 рази на рік) контроль за вмістом токсичних інгредієнтів в усіх об’єктах навколишнього природного середовища: ґрунтових водах та водах водойм, ґрунті, рослинах, а також в атмосферному повітрі.

Для цього проби води відбирають в раніше пробурених свердловинах на території полігону. У разі перевищення концентрацій шкідливих речовин у середовищах, що досліджуються, порівняно з фоном, або перевищенні встановлених нормативів, власник полігону зобов’язаний терміново встановити причину та провести спеціальні роботи з усунення надходження надлишку шкідливих речовин в об’єкти навколишнього середовища та провести санацію довкілля по усіх його ресурсах.

Звалище у Грибовищах потрапило до переліку ста найбільш екологічно небезпечних об'єктів України [18]. Тут мертвим вантажем роками лежить 8,4 млн. т відходів, 11 га озер кислих гудронів. Дренажні води зі сміттєзвалища не проходять очищення, і через це в них фіксують перевищення граничнодопустимих норм шкідливих речовин у сотні й тисячі разів.

Не менш важливим є геодезичний моніторинг Грибовицького сміттєзвалища, які не відповідають діючим нормам і правилам інженерно-технічного облаштування об'єкᴛіʙ захоронення полігонів ТПВ.

Чим швидше буде розроблений проект по моніторингу, утилізації та рекультивації, тим буде менше проблем із захворюваністю прилеглих населених пунктів. Вирішення екологічних питань, щодо забруднення річок, очищення ґрунтів від хімічних речовин, утилізація озер гудронів (токсичні озера) для того, щоб уникнути забруднення атмосферного повітря, різних токсичних сполук. Чим більше буде зростати відходи, тим більше забруднюватиметься ґрунти, озера і повітря. Для того щоб уникнути цих забруднень, потрібно провести постійний моніторинг усіх чинників навколишнього середовища.

 

Висновки до першого розділу

1) представлений детальний аналіз наукових публікацій, пов’язаних з актуальними проблемами полігонів ТПВ та шляхи їх вирішення.

2) детально описане фізико-географічне положення досліджуваного району.

3) подано загальну характеристику Грибовицького сміттєзвалища.

4) зроблено обґрунтування геодезичного моніторингу Львівського полігону ТПВ.