Фізико-географічний опис району робіт. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Фізико-географічний опис району робіт.



Географічні положення межі, розміри. Львівський полігон твердих побутових відходів знаходиться на півночі від м. Львова, саме там, де стикаються два природо-ланшафтні райони: Розточчя і Грядове Побужжя біля сіл Збиранки і Великі Грибовичі. Відстань до межі міста приблизно становить 4км (рис.1.2). Знаходиться на місті природнього урвища, на крутому схилі Розточчя між Дублянською і Малехівською грядами. На півдні поряд знаходиться вкрита листяним лісом, г. Михайлівщина. На півночі видно Чорну Гору. Об’єкт добре спостерігається з траси Львів – Рава Руська. Він піднімається на 60 м. сміттєвим горбом, долиною між грядами і обернений на схід, в сторону Грядового Побужжя.

Товщина шару сміття у південно-східній частині полігона досягає 50м, у північно-західній коливається від 1 – 3 до 10 м. Його загальна площа становить 33,6 га. Потужність складування (товща) змінюється від 3 до 10 м, в окремих місцях до 50 м. Довжина сміттєзвалища приблизно становить 400 м., а ширина – 200 м. [8]. Біля Грибовицького сміттєзвалища були створені штучним шляхом верхні гудронові озера і нижні гудронові озера (рис.1.2).

 

Рис.1.2 Львівський полігон твердих побутових відходів ТПВ та озера гудрони на знімку із Google earth

 

 

На картах Google Map бачимо розташування Грибовицького сміттєзвалища (рис. 1.3).

Рис.1.3 Розташування Грибовицького сміттєзвалища відносно м. Львова

Населення і трудові ресурси. Грибовицьке сміттєзвалище оточене такими населеними пунктами:

– Великі Грибовичі, які знаходяться на відстані 4 км від сміттєзвалища (рис.1.4) та віддалені 8 км на північ від Львова і 2 км на захід від Дублян. Знаходяться при автомобільній дорозі Львів — Жовква. Малі Грибовичі віддалені 2 км на захід від Великих Грибович. Обидва ці села лежать на північному краю височини, яка становить частину Жовківського Розточчя, і оточені від півночі підмоклою долиною Старої Ріки, від півдня — болотистою долиною річки Полтви. Великі Грибовичі лежать на висоті 271 м над рівнем моря, на південь від них стоїть гора Михайловщина (361 м), між Малими та Великими Грибовичами є «Чорна Гора», висотою 354 м, заліснена в західній стороні. Води, що пливуть по північному стоку цієї території, забирає Стара Ріка, з південної частини течуть в Полтву Площа села Великі Грибовичі майже 12,3 км2. Населення за 1880р. було в обох селах 201 будинків і 1197 жителів, а на сьогодні населення становить 1704 жителів. Густота населення 138,54 осіб/км2 [9].

 

 

– с. Збиранка находиться від Грибовицького сміттєзвалища на відстані 1км, так само находиться с. Великі Грибовичі, яке розташоване північно-східному напрямі. Площа його становить 5,7 км2 га. Населення досягає до 222 жителів. Густота населення 38,94 осіб/км2. Біля с. Збиранка знаходиться дачний масив.

Обидва цих сіл належить до Грибовицької Сільської Ради.

Рис.1.4 с.Великі Грибовичі [9]

Важливу роль у накопиченні та поширенні забруднень відіграють природні умови розташування сміттєзвалища. Проведені дослідження засвідчили, що воно розміщене у несприятливих щодо функціонування цього екологічно небезпечного об’єкта умовах.

До найважливіших чинників, які визначають особливості накопичення та поширення забруднень, розглянемо рельєф, геологічну будову, гідрогеологічні умови, клімат, ґрунти.

Рельєф сміттєзвалища і прилеглих територій дуже строкатий. Ділянка, на якій воно розміщене, приурочена до зони розчленування горбистої височини Розточчя та Малехівського лесового пасма Малого Полісся.

Територія сміттєзвалища охоплює південно-східні схили та вершинну поверхню невеликого за площею локального вододілу, утвореного верхів’ям долини р. Малехівка і безіменного потоку, який протікає через с. Малі Грибовичі та впадає у р. Стара. Ділянки, що безпосередньо прилягають до нього, розчленовані численними глибоко врізаними (50–70 м) ярами, які полегшують проникнення забруднень у товщу гірських порід і поширення їх практично в усіх напрямах.

Геологія. Практично всюди з поверхні залягають різні за ґенезою та літологічним складом накопичення плейстоцену. Найбільше поширені серед них еолово-делювіальні лесові супіски і суглинки. Вони суцільним плащем покривають Малехівське лесове пасмо, вододіли та схили височини Розточчя. Такого типу породи залягають і безпосередньо під смітником. Товщина шару цих відкладів під сміттям становить 8–10 м. У між пасмовій улоговині, долинах річок і потоків та днищах ярів і балок залягає товща алювіальних, алювіально-пролювіальних та алювіально-делювіальних відкладів голоцену й верхнього плейстоцену. Вони представлені супісками, суглинками, дрібнозернистими пісками, часто заторфованими. Загальна їхня потужність коливається від 4 до 12 м.

Неогенові відклади підстелюють описані вище товщі четвертинного віку і мають виразну геоморфологічну приуроченість. Вони поширені лише в межах височини Розточчя, власне під тілом сміттєзвалища. Їхня потужність коливається в дуже широких межах – від 10–15 до 35–50 м і контрольована глибиною залягання верхньокрейдових мергелів. Неогеновий комплекс представлений переважно різнозернистими кварцовими пісками з прошарками вапняковистих пісковиків та хемогенних ратинських вапняків. На окремих ділянках товщина шарів піску зменшується і в розрізі переважають вапняки.

Верхньокрейдові відклади в районі робіт представлені мергелями маастрихтського ярусу. Вони, на відміну від накопичень неогену, поширені на всій території. Характерною особливістю їх є значний діапазон коливання глибини залягання, яка змінюється від 16 до 82 м. Такі масштабні коливання глибини залягання мергелів значно впливають на умови формування підземних вод і напрям їхнього руху.

У верхній частині товщі мергелів зафіксована кора звітрювання, складена мергелястою глиною. Її потужність змінюється в широких межах – від 1–3 до 5–10 м. Наявність глинистого шару над тріщинуватими мергелями сприяє формуванню напору у водоносному горизонті й поліпшити їхній природний захист від забруднення.

Ґрунти. На даній території спостерігається велике різноманіття ґрунтів, що зумовлено розмаїттям рельєфу та підстильних ґрунтоутворювальних порід. На Малехівському лесовому пасмі та Розточчі розвинені, головно, сірі опідзолені, менше – ясно-сірі лісові ґрунти. У долинах річок і потоків, днищах балок значно поширені лучні, лучно-болотні, торфувато-болотні ґрунти. Практично усі вони мають кислу реакцію, що сприяє формуванню рухомих форм багатьох важких металів і їхньому засвоєнню рослинами.

Клімат. Як і решта компонентів природного середовища, суттєво впливають на загальну екологічну ситуацію довкола сміттєзвалища. Практично всі складові клімату роблять той чи інший внесок у накопичення і поширення забруднень. Провідну роль у цьому відіграють такі чинники, як зволоженість території, вітровий і температурний режими.

За співвідношенням кількості опадів і випаровування район належить до зони надмірного зволоження. Середньо багаторічна сума опадів, за даними метеостанції Львів, становить 687 мм. Їхній розподіл за сезонами року вкрай нерівномірний. У січні – березні випадає 10-30мм, у червні-липні – 80-100мм. Це значно впливає на обсяги накопичення фільтрату, максимум якого припадає на весняно-літній період.

Підвищені температури в теплу пору року сприяють активному розвитку процесів випаровування, накопичення неприємного запаху і поширенню його вітром на значні відстані.

Рослинний і тваринний світ. На території Грибовицького сміттєзвалища є дуже велике скупчення різноманітних птахів, а саме: чайки, ворони, сороки, голуби, шпаків та ін. Неподалік розміщені декілька пасовищ, де селяни утримують загін худоби (скотарство).

Гідрогеологія. Насамперед можна віднести, до ключових природних чинників, а саме, ці які визначають екологічні умови проживання людини на тій чи іншій території, адже підземні води є головним джерелом питного водопостачання.

На досліджуваній території виділяють три водоносні комплекси: четвертинний, неогеновий і верхньокрейдовий. Практично всіх їх використовують для водопостачання прилеглих населених пунктів.

Важливою особливістю цих вод горизонту є достатньо близьке від поверхні залягання, непогана якість води і водночас висока вразливість до антропогенного забруднення (через абсолютну природну незахищеність).

Води цього водоносного горизонту в межах вододільної частини Розточчя, де власне розташований полігон, нема завдяки сильному і глибокому розчленуванню цієї частини території.

Четвертинний водоносний горизонт алювіально-делювіальних та алювіально-болотних відкладів, що формується у внутрішньо пасмовій улоговині, яка безпосередньо прилягає до південно-східної межі звалища (до збірників фільтрату), залягає практично біля поверхні, не має жодного природного захисту і найбільше піддається його впливу.

Підземні води неогенового горизонту трапляються відповідно, вони формуються у сприятливих для цього геологічних умовах і розвантажуються у вигляді численних джерел у глибоких ярах. Враховуючи цілковиту їхню незахищеність, вони є досить вразливими до забруднення.

Верхньокрейдовий водоносний горизонт найпоширеніший на території досліджень. Він належить до артезіанських. Глибина залягання рівня води змінюється в дуже широкому інтервалі. Безпосередньо під смітником він зафіксований на глибині 42 м, а у днищі яру, південніше с. Збиранка – на глибині 6 м.

Карта збудована за даними буріння низки глибоких свердловин, відображає, що територія сміттєзвалища є не лише вододілом у рельєфі, а й вододілом підземних вод. Звідси вони розтікаються в напрямі найближчих дрен, якими є глибокі яри, що оточують сміттєзвалище. Тобто ці води рухаються в напрямі сіл Великі й Малі Грибовичі, Збиранка, Малехів та м. Дубляни.

Наявність у верхній частині товщі мергелів мергелястих глин та значний напір цих вод забезпечують вищий рівень захищеності від забруднення порівняно з іншими. Водночас незначна їхня потужність, а подекуди повна відсутність і наявність численних тектонічних порушень дають підставу зачислювати його також до мало захищених, а на окремих ділянках і зовсім незахищених від забруднення [10].

Найгостріші екологічні проблеми. Поверхневі води у районі сміттєзвалища завдяки його вододільному положенню представлені невеликими струмками – витоками річок Малехівки і Старої, що формуються у глибоких ярах, а також системою меліоративних каналів, прокладених у внутрішньо та міжпасмових долинах. Усі вони дренують територію звалища та прилеглі до нього ділянки і є важливими складовими басейну р. Полтва.

До категорії поверхневих вод, крім річок і потоків, ми зачислили меліоративні канали, джерела, а також збірники фільтрату.

Аналіз екологічного і санітарно-гігієнічного стану вод засвідчив, що в багатьох пробах вміст важких металів перевищує норми. До елементів, концентрація яких перевищує ГДК та ОДК, належать: свинець, кадмій, цинк (перший клас небезпеки), мідь, кобальт, нікель та хром (другий клас небезпеки).

Найвищі концентрації свинцю тяжіють до периферійних ділянок сміттєзвалища та автомобільної магістралі Львів – Жовква. Максимальне абсолютне значення його вмісту, що у 12 разів перевищує ГДК, зафіксовано безпосередньо біля звалища в районі верхнього гудронового озера.

Забруднення ґрунтів кадмієм просторово близьке до забруднення свинцем, однак за абсолютними значеннями вмісту цього елемента воно значно поступається свинцю. Максимальне перевищення ОДК за кадмієм (2,1 раза) виявлено на території с. Малехів, поблизу траси Львів – Жовква. [11]

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 484; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.53.34 (0.031 с.)