Розкрийте суть методу ЦНДІЛГА для складання таблиць ходу росту.

МетодЦНДІЛГА, розроблений під керівництвом професора
М.В.Третьякова, базується на закономірностях у будові насаджень. Для
перевірки належності насаджень до одного природного ряду росту і розвитку використовують закономірності у ході росту насаджень, які узагальнюються рівняннями прямих ліній.Основою методу є графічні побудови, за допомогою яких визнача­ють належність насаджень до одного природного ряду, і таксаційні показ­ники, які включають у таблиці ходу росту. Пробні площі, показники яких дають відхилення за висотою від прямої бонітету більш як на ±10%, за ді­аметром від прямої діаметрів - ±15% і за коефіцієнтом форми - ±6%, виключаються з матеріалів для складання таблиць ходу росту тому, що вони не належать до одного природного ряду. Першою ознакою належності насаджень до одного природного ряду є спільність типів лісу.Для складання таблиць ходу росту необхідно збирати численний та однорідний матеріал досліджень у насадженнях одного типу лісу. За встановленими лінійними залежностями таксаційних показників від віку графічним методом визначаємо середні таксаційні показники у різні періоди життя насадження.Основна перевага методу полягає у тому, що правильність вибору пробних площ перевіряється шляхом побудови графіків, однак цей метод припускає значні відхилення окремих точок від узагальненої прямої лінії

69.Перевірка наленості пробних площ до однієї лінії розвитку за висотою діаметром і формою стовбурів при складанні таблиць ходу росту за методом ЦНДІЛГА Перевірка належності пробних площ до одного природного ряду здійснюється графічно, використовуючи закономірності ходу росту насаджень, які узагальнюються рівняннями прямих ліній. Належність пробної площі до однієї лінії розвитку за висотою пере­віряється побудовою графіка прямої бонітету. Для побудови графіка ви­писується середній вік і середню висоту кожної пробної площі і обчис­люються добутки цих величин.На графіку на осі абсцис відкладають середній вік пробних площ (А, років), а на осі ординат - відповідні їм добутки віку на їх висоти (АН). Нанесені на графік точки вирівнюють прямою лінією, яка відповідає рівнянню АН = аА + b. Із графіка для кожної пробної площі за прямою знаходять вирівняні значення величини АН, приймають їх за 100% і обчислюють відхилення точок пробних площ у відсотках зі знаком "+" або "-". Якщо точки проб­них площ розташувалися на графіку майже за прямою лінією та їх відхи­лення від прямої не перевищують ±10 %, то це свідчить про належність пробних площ до однієї лінії розвитку за висотою. Аналогічно здійснюється перевірка належності пробних площ до однієї лінії розвитку за діаметром. На осі абсцис відкладаються вік (A, років), а на осі ординат - добуток віку на середні діаметри (АD). Проведена між нанесеними на графіку точками пряма лінія має відповідати рівнянню: АD = Аа+b. Якщо точки, що відповідають пробним площам, мають відхилення від прямої не більше ±15%, то це свідчить про належність пробних площ до однієї лінії розвитку за середнім діаметром. Належність насаджень пробних площ до однієї лінії розвитку за формою стовбурів доводиться побудовою прямої форми. На графіку на осі абсцис відкладаються висоти (H), а на осі ординат - добуток висоти на коефіцієнт форми (q2H). Проведена між точками пряма лінія має відповідати рівнянню q2H=аН+b. Відхилення точок від прямої не повинно перевищувати ±6%, що стверджує спільність розвитку насаджень пробних площ за форм.

 

70. Зведення повноти пробних площ до умовної повноти 1.0 при складанні таблиць ходу росту за методом ЦНДІЛГА Хоча пробні площі закладаються в насадженнях з найбільшою пов­нотою для цих лісорослинних умов, повноти кожної проби не однакові. Тому повноти кожної пробної площі необхідно звести до однакової най­вищої повноти для таких насаджень, тобто до умовної повноти 1,0 та ви­значити максимальну суму площ перерізів (G).Для цього будується графік, де на осі абсцис відкладаються висоти (H), а на осі ординат - сума площ перерізів пробних площ (G). Орієнтую­чись на найвище розташовані на графіку точки, що відображають пробні площі з найвищою повнотою, проводиться крива лінія, яка буде показува­ти максимальну умовну повноту 1,0 для насаджень, ріст яких досліджу­ється. Для орієнтації та впевненості правильного проведення цієї криволі­нійної залежності попередньо слід побудувати аналогічну криву за даними таблиць ходу росту, які були складені раніше для подібних лісорослинних умов.Ця крива, за даними таблиць ходу росту, наноситься пунктирною лі­нією і слугує орієнтиром для визначення характеру вигину кривої та її на­прямку при зведенні повнот пробних площ до умовної повноти 1,0.За наведеною дослідною кривою визначаються суми площ перерізів кожної пробної площі з точністю до 0,1 м² - зводять ці суми площ перерізів до умовної найвищої повноти 1,0. Оскільки ця повнота умовно приймається за найвищу (1,0), то, порівнюючи її з сумами площ перерізів пробних площ, визначається умовна повнота закладених пробних площ за формулою:

P_проби = .

Величина відносної повноти визначається з точністю до 0,01.Запас пробних площ у перерахуванні умовної повноти 1,0 визначається діленням запасу пробної площі на її умовну повноту:

М_1,0 = М_проби: Р_проби

 

71. Встановлення ходу росту насадження за висотою, середнім діаметром і сумами площ поперечних перетинів при складанні таблиць ходу росту за методом ЦНДІЛГА Для встановлення ходу росту насаджень за висотою будується гра­фік ходу росту за висотою, на якому на осі абсцис відкладають вік (А, років), а на осі ординат - середні висоти пробних площ (Н, м). Точки, нанесені на графік, вирівнюють плавною опуклою лінією, яка проходить поміж точками так, щоб сума відхилень точок догори та донизу від кри­вої була однаковою. За цією наведеною кривою для кожного десятиріччя визначають вирівняні висоти.Хід росту за сумами площ поперечних перерізів визначається анало­гічно до ходу росту за висотою. Але для вирівнювання цих даних спочат­ку обчислюють добутки віку та сум площ перерізів кожної пробної площі Для обчислень необхідно використовувати вік та суми площ перерізів пробних площ, зведених до максимальної умовної повноти 1,0. На графіку на осі абсцис відкладають вік (А),а на осі ординат - добуток віку на суму площ перерізів (АG)і здійснюють вирівнювання даних прямолінійною залежністю. За цією прямою для кожного десятиріччя визначаються добуток (АG)і діленням цієї величини на вік отримують вирівняне значення суми площ перерізів для кожного періоду. Для дослідження ходу росту за середнім діаметром будується графік за даними пробних площ, на якому на осі абсцис відкладається вік (А), а на осі ординат - діаметри. Точки, нанесені на графік, вирівнюються плавною кривою лінією, яка проходить між ними так, щоб відхилення точок від кривої догори і донизу були однаковими. З кривої беруться відліки ви­рівняних значень діаметрів.

 

72. Встановлення ходу росту насадження за видовими числами, запасом і кількістю стовбурів при складанні таблиць ходу росту за методом ЦНДІЛГА Для визначення ходу росту за запасом насаджень попередньо необ­хідно вирівняти видові висоти. Використовуються висоти пробних площ, а також їх суми площ поперечних перерізів та запаси, які зведені до мак­симальної умовної повноти 1,0.Видові висоти (HF) визначаються діленням запасів пробних площ на їх суми площ перерізів: HF = М: G, з точністю до 0,01.За отриманими даними будується графік прямої видових висот, де на осі абсцис відкладаємо висоти (Н), а на осі ординат - видові висоти (HF). Точки, нанесені на графік, вирівнюються прямою лінією. За цією прямою, наведеною на графіку, на основі вирівняних висот для кожного десятиріч­чя визначаються вирівняні значення видових висот. Ці значення потрібно визначати за графіком дуже точно (до 0,01), оскільки від цього буде залежати правильність вирівняння запасів насаджень.Запаси насаджень кожного десятиріччя визначаються за формулою: M=G·HF, тобто як добуток вирівняних сум площ перерізів на видову висоту. За отриманими даними будується графік ходу росту за запасом. Якщо усі точки лежать на плавній опуклій кривій, яка з'єднує їх на графіку, то це підтверджує точність вирівнювання запасів та здійснених попередніх обчислень.Вивчення ходу росту насаджень за кількістю стовбурів здійснюється на основі даних середніх діаметрів і сум площ перерізів кожного десяти­річчя. За таблицями визначається площа поперечного перерізу одного стовбура на основі середніх діаметрів. Кількість стовбурів визначається за формулою:

N = , (7.25)

де N - кількість стовбурів у кожному десятилітті; G - сума площ перерізів; g - площа перерізу одного середнього дерева.Будується графік ходу росту за кількістю стовбурів, на якому на осі абсцис відкладають вік (А), а на осі ординат - кількість стовбурів. Якщо точки лежать на плавній увігнутій кривій, то це свідчить про точне вирівнювання даних кількості стовбурів у кожному періоді.

73. Поняття про дистанційні методи таксації лісів та їх значення для лісового господарства Дистанційні методи таксації на основі отримання зображення лісів дозволяють сформувати репрезентативну вибірку вимірювань і розрахувати числові характеристики матриці зображення відразу все лісового масиву з точністю дозволу одного пікселя.Масив пікселів містить інформацію як про параметри окремих дерев, так і про статистичні характеристики елементів насадження в цілому. Остання обставина забезпечує підвищення точності оцінок.Відомий спосіб оцінки запасу насаджень шляхом отримання зображення лісового масиву, преа середньої відстані між максимумами, виділення контурів навколо кожного максимуму методами просторового диференціювання та оцінки запасу за аналітичними залежностями між розрахованими числовими характеристиками матриці і елементами дерева середнього класу Лорея (див., наприклад, патент РФ 2133565, кл. А 01 G 23/00, 23/02, 1999 р. - аналог). Спосіб-аналог може бути використаний тільки при наявності високодетальних знімків з роздільною здатністю менше 1 м, коли крона поодинокого дерева відображається на знімку кількома десятками пікселів. При меншому числі пікселів (відліків) методи просторового диференціювання не працездатні. Отримати знімки з роздільною здатністю менше 1 м важко, як по режимних обмежень, так і за технічними можливостями космічних системи

74. Використання аерофотознімання при таксації насаджень Аерофотознімки при лісовпорядкуванні також використовують для безпосередньої таксаційної характеристики насаджень.Для організації і ведення лісогосподарського і лісопромислового виробництва необхідно визначати цілу низку характеристик лісу стосовно кожної окремої ділянки, а саме: склад порід дерев, середні діаметри, висоту і вік, повноту, запас і якість деревини, тип лісу або тип умов місцезнаходження (охарактеризувати підріст, підлісок, ґрунтовий покрив, відзначити особливості зростання і розвитку деревостанів, стан лісу, намітити конкретні заходи з догляду за лісом і рубки лісу, лісовідновленню, охороні лісу від пожеж і шкідників і ряд інших).Роль аерофотознімання в проектно-пошуковій справі особливо велика. Ще на стадії підготовки до пошуків, матеріали аерофотознімання дозволяють розробити схему транспортного використання лісових масивів і визначити оптимальний напрям магістралі і під'їзних гілок у лісовому масиві.Застосування матеріалів аерофотознімання при комплексних пошуках для проектування підприємств з промислового освоння лісів підвищує їхню техніко-економічну ефективність.Облік та інвентаризація лісів за допомогою Матеріали багатозонального космічного фотознімання (КФЗ) ефективно використовуються для поновлення даних лісовпорядкування. В основу цих методів покладене дешифрування КФС з дозволом по місцевості 20 м, збільшених до масштабу плану насадження лісу, вибіркові обсяги натурних таксаційних робіт, картографічні і таксаційні дані колишнього лісовпорядкування.При врахуванні лісосировинних ресурсів основна увага приділяться оцінці запасів і товарної структури спілих і перестійних насаджень, при повторному лісовпорядкуванні виробляється інвентаризація всіх площ лісового фонду.Основні методичні положення дешифрування КФЗ, використання матеріалів колишнього лісовпорядкування і послідовність робіт є єдиним для обох методів. Відмінності полягають тільки в обсягах робіт, засобах обробки натурних таксаційних матеріалів і результатів дешифрування.Данюше Є. П. і Березин В. І. (1984) пропонують на космічні знімки з планів лісонасаджень перенести контури вирубок, згарищ і молодняків, що зафіксувалися останнім лісовпорядкуванням, що при повторному зондуванні намічаються до натурної таксації, а при врахуванні лісосировинних ресурсів з подальшої обробки виключається.Після цього шляхом стереоскопічного аналізу КФЗ з використанням планів лісонасаджень і таксаційних описів дешифрується інша площа лісового фонду. Виділяються нові контури вирубок, залишених недорубок, гарей. Для знов виділених за КФЗ визначається переважна порода, група віку і відносна повнота. Інші таксаційні показники (склад, клас віку, висота і діаметр) беруться з таксаційних описів. При стереоскопічному аналізі незайманих будь-яким впливом насаджень перевіряється правильність визначення переважних порід і повноти. У випадку розбіжності ці ділянки намічаються до огляду в натурі. При інвентаризації (повторне лісовпорядкування) таксуються всі ділянки, не покриті лісом площі, молодняки, а також ділянки, що утворилися, в яких при дешифруванні відзначені розбіжності. Для незайманих насаджень, за винятком спілих і перестійних, таксаційні характеристики актуалізуються на основі моделі динаміки. Характеристики спілих і перестійних лісовпорядкування без змін.Економічна ефективність застосування технології інвентаризації при повторному лісовпорядкуванні за даними дослідно – виробничої перевірки склала 34 % відносно існуючого засобу інвентаризації.

75. Суть лазерної таксації лісів, теплове і сканерне знімання насаджень Про можливість застосування теплового аерознімання в лісовому господарстві опублікована низка робіт (Муеzа, Allen, 1968; Olson, 1967; Rohde, 1970; Weber, 1971 та ін.). Намітилися три основні напрями у використанні методу в лісовому господарстві. До них належать: загальне дешифрування всього природного комплексу для різноманітної мети; вивчення пошкоджень рослинності і вивчення лісових пожеж. Олсон (Olson, 1967) повідомляє про американський експеримент, проведений у штатах Мічиган і Мінесота. За допомогою інфрачервоної системи, яка мала детектор із сурм'янистого індію, була виконана теплова аерозйомка в зоні спектра 4,5-5,5 з висоти 3000 футів (914,4м). Зйомка виконувалася у липні, у нічний час доби за відсутності хмарності. На термальному зображенні найсвітлішим тоном зображалася річка та інші водні об'єкти. Тон зображення лісів був більш світлим порівняно з сільськогосподарськими культурами. Інші варіанти зйомки були виконані в денний час доби, вони виявилися більш вдалими).З таблиці видно, що ознайомлення з об'єктами в натурі значно підвищило точність розпізнавання різноманітних об'єктів. У той же час можна відзначити порівняно низьку точність розпізнавання окремих порід дерев. Автор відзначає, що за прямими ознаками розпізнавання окремих порід складало великі труднощі, у більшості випадків ділянки лісу з переваженням різноманітних порід дерев виділялися за умовами місцезнаходження.Лісові пожежі, що починаються, можуть бути виявлені як з малих, так і з великих висот польоту. Через те що інфрачервоне випромінювання поглинається хмарами, бажано мати інші дистанційні приймачі, що дозволяють реєструвати лісові пожежі під хмарами.Точність дешифрування теплового зображення в штаті 1. Попереднє дешифрування (без польових робіт):або не культивуються культура –лісова або не лісова площа шифрування після ознайомлення з об'єктом у або не культивуються – люцерна – кукурудза –породи дерев Про практичну реалізацію цього методу в США повідомляє Уебер (Weber, 1971). В умовах цієї країни близько 40 % малих лісових пожеж виявляється не раніше, ніж через вісім годин після їхнього виникнення. Інфрачервона система мала два канали: перший працює в діапазоні 8-14 миль, а другий – 3миль.Система встановлювалася на патрульному літаку, що покривав за один політ більше 20 тис. км2 при висоті польоту до 7000 м. Результати практичного впровадження цієї системи довели, що вартість охорони і виявлення зменшилася вдвічі порівняно зі звичайним авіапатрулюванням у поєднанні з наземною охороною.Цей же метод можна використати для картографування і вивчення великих лісових пожеж. Периметри таких пожеж і нові осередки, що виникають при їхньому русі, можна закартографувати з допомогою інфрачервоних систем.

Сканерне знімання - знімання поверхні за допомогою оптичних або баготоспектральних пристроїв - сканерів. Відміною таких пристроїв від звичайних фотокамер є те, що сканер рухаючись вздовж або вздовж і поперек маршруту знімання поступово фіксує відбиття проміню від поверхні і направляє його в об'єктив. При зніманні поверхні за допомогою сканера формується зображення з окремих елементів (пікселів), кожному з яких відповідає яркість випромінювання ділянки поверхні

76.Технологія робіт при аерофотозніманні. Визначення таксаційних показників за аерофотознімками. При таксації лісу аерофотознімками використовують складання фотообрису на кожен квартал, встановлення меж таксаційних виділів і уточнення їх таксаційних характеристик, що визначаються наземними методами в процесі таксації по ходових лініях. Використання аерофотознімків при таксації лісу на 20-25% знизило витрати праці і на 40-60% - робітників. Поряд з цим значно підвищилася точність відмежування виділів і визначення таксаційних характеристик насаджень. До початку польових робіт аерофотознімки готують до натурних робіт: розподіляють їх між виконавцями по таксаторських ділянках, підбирають стереопари і виробляють їх взаємне орієнтування, вимірюють їх базиси, відмежовують робочі площі, визначають висоту аерофотографування і масштаб аерофотознімків. Потім зі схеми організації території на аерофотознімки переносять кордони лісогосподарського підприємства, планшетні рамки і просіки; якщо вони не проглядаються на аерофотознімках, їх встановлюють наближено за орієнтирами. Пізнають і фіксують і всі інші ходові лінії на робочій площі аерофотознімків, потім виконують попереднє контурне дешифрування, при якому виділяють в першу чергу не вкриті лісом і нелісові землі, потім покриті лісом землі поділяють на таксаційні виділі.

Таксується ліс окомірно, оглядаючи кожен виділ, попередньо відмежований на аерофотознімках або абрисі, з вибірковими інструментальними вимірами висот, діаметрів та визначенням віку дерев, близьких за розмірами до середніх. У частині виділів закладають кругові перерахункові або реласкопічні пробні площі. На основі вимірів, перерахунків і візуальної оцінки якостей, і кількостей, характеристик лісу на кожен виділ складають картка таксації, в яку вносять такі основні відомості: склад і вік насадження по породах і вікових поколіннях (елементам лісу), його походження, клас бонітету, тип лісу, середні висоти і діаметри основного або всіх складових елементів лісу, повноту і запас насадження на 1 га, дані про стан підросту під наметом лісу і відновлення його на вирубках; для не покритих лісом і нелісових земель вказують їх категорії. З урахуванням стану насаджень намічаються господарські заходи, що відповідають цілям ведення лісового господарства у певному об'єкті. відмежування виділів і визначення таксаційних характеристик насаджень.

77. Поняття про лісосічний фонд Дуже важливо ще до здійснення рубань знати скільки і якої якості деревини можна заготувати на ділянках, які призначені до рубок. З цією метою здійснюється робота з відведення і таксації лісосічного фонду. Лісосічний фонд - сукупність ділянок лісу із запасами деревини, які відведені до рубки на найближчі роки. Річна лісосіка - сукупність ділянок лісу, які відводяться до рубки на один рік у лісовому підприємстві і встановлюються лісовпорядкуванням. Лісосіка - відмежована візирами і стовпами ділянка лісу, яка призначена до рубки. Ділянка - частина лісосіки, відмежована візирами і стовпами, для якої робиться загальна матеріальна і грошова оцінка та виписується лісорубний квиток. Загальний запас деревини - об'єми деревини, які заготовляють з деревних стовбурів та крони. Ліквідний запас деревини - частина загального запасу за винятком відходів. До його складу входить запас ділової деревини без кори та дрова у корі. Запас ділової деревини - запас круглих лісоматеріалів без кори. Категорії товщини ділової деревини визначаються за діаметром сортиментів у верхньому відрізі без кори: велика - 25 см і більше, середня - 13-24 см, дрібна - від 3,0 см до 12,0 см. Запас дров - запас відрізків стовбура і крони у корі, які призначені для опалення. Запас дров'яної деревини для технологічних потреб - запас дере­вини зі стовбура та крони, який призначений для глибокої переробки. При таксації лісосік деревину для технологічних потреб слід відносити до дров. Запас відходів - кора ділової деревини і вершина, а також об'єми припусків за довжиною ділових сортиментів. Запас сучків - запас гілок з крони товщиною 3 см і більше. Запас хворосту - запас тонких стовбурів дерев, вершин, сучків і гі­лок товщиною 2-4 см (хворост) і менше 2 см (хмиз).Таксація лісосічного фонду полягає насамперед у встановленні загальних запасів деревини, яка надходить у рубання на відведеній ділянці, розподілі цих запасів за деревними породами, групами господарського за­стосування (ділова деревина, дрова, відходи), категоріями товщини діло­вої деревини. Таксація лісосічного фонду передбачає визначення конкрет­ного сортиментного складу деревини, яка надходить у рубання, тобто визначення кількісного і якісного складу лісоматеріалів, які можна заготовити. Визначення цих даних називають матеріальною оцінкою лісосік. Крім цього, для деревини з лісосік слід здійснити грошову оцінку – визначити таксову вартість деревини за існуючими таксамиТаким чином, до завдань таксації лісосічного фонду належить багатостороння матеріальна та грошова оцінка запасів деревини на лісосіках, яка може бути отримана при здійсненні рубань лісу, призначених на най­ближчі роки з лісівничих міркувань.

 

78. Підготовчі роботи, відведення і оформлення лісосік в натурі Роботи з підготовки лісосічного фонду поділяються на три стадії: підготовчі роботи, відмежування і закріплення лісосік у натурі та їх такса­ція, матеріальна і грошова оцінка лісосік.Підготовчі роботи полягають у складанні плану відводу лісосічного фонду для кожного лісництва на календарний рік. Для цього в кожному лісництві визначають ділянки лісу, які підлягають рубанню, враховуючи побажання лісозаготівельників. Першочерговому включенню у лісосічний фонд підлягають перестійні і пошкоджені насадження, недоруби і початі рубанням лісосіки минулих років, деревостани, які вийшли з підсочування, деревостани на площах, які підлягають розчищенню у зв'язку з пере­дачею їх для використання з іншою метою, насадження, які вимагають рубання за станом.На ділянки, які планують до рубання, уточнюють планово-картографічні матеріали. Ділянки оглядають у натурі для виявлення відповідності матеріалів лісовпорядкування фактичному стану цих насаджень.Складається план відведення лісосік із розподілом їх на головне користування (для кожної категорії лісів), лісовідновні рубки, рубки, пов'язані з веденням лісового господарства.. Відведення лісосік Лісогосподарські підприємства здійснюють відведення лісосічного фонду, його матеріальну і грошову оцінку за рік до рубання відповідно до інструкції з відведення і таксації лісосік у лісах України.На всі види рубань відведення лісосік здійснюється ділянками, за винятком вибіркових санітарних і комплексних рубань, рубань насіннєвих і поодиноких дерев, куртин старого лісу серед молодняків, які відводяться кварталами або виділами.Призначені до рубання ділянки лісу відмежовуються візирами, ме­жами лісосік також можуть бути просіки, дороги, потоки, граничні лінії меж лісового фонду та природні рубежі.Візири прорубують прямими лініями шириною до 1 м із вирубуван­ням усіх дерев товщиною до 16 см, підросту і підліску. Уздовж візирів на деревах, які прилягають до лісосіки, роблять затіски. Ділянки лісу, у яких здійснюються вибіркові санітарні рубання та прибирання насінників, візи­рами не відмежовують.Геодезичне знімання та прив'язування до квартальної мережі здійс­нюється за допомогою бусолі або гоніометра з проміром ліній мірною стрічкою.. Одна сторона лісосіки (або її кути) прив'язується до квартальної мережі шляхом прорубування додаткового візира і його заміру до квартальної мережі або до іншого добре помітного орієнтира, який позначений на плані або планшеті.На кутах лісосік ставлять ділянкові стовпи діаметром не менше 16 см, висота стовпа над поверхнею землі має становити 1,3 м, а в землю йо­го необхідно закопати на глибину 0,7 м. Поблизу доріг стовпи біля основи закріплюють хрестовиною. Верх стовпа на довжину 10 см затісують на два скати, під якими нижче на 6 см перпендикулярно напрямку гребеня вирубують щоку довжиною 16 см на глибину 2 см, де олійною фарбою робиться скорочений напис у три стрічки. У першій стрічці вказують но­мер кварталу - номер виділу, у другій - спосіб рубання - рік його здійс­нення, у третій - номер ділянки - експлуатаційну площу в га.Стовпи встановлюють так, щоб його щока була спрямована у бік лі­сосіки за її діагоналлю. У місцях перетину візирів, які відмежовують неексплуатаційні ділянки всередині лісосік, ставлять також стовпи висотою 1 м і діаметром 8-10см. На щоках таких стовпів робиться напис "НЕ" (неексплуатаційні).На відведену лісосіку складають польовий абрис, де вказують масш­таб (звичайно 1:10000), румби і довжину межових ліній, прив'язку до ква­ртальної мережі, розміщення внутрішніх візирів і меж таксаційних виділів, виділені всередині лісосіки неексплуатаційні ділянки, розташування насіннєвих куртин і ділянок з наявністю підросту і молодняку, розміщення пробних площадок і стрічкових переліків.Нарізання лісосік головного користування у натурі здійснюють лісовпорядкувальні експедиції у зв'язку із введенням неперервного лісовпорядкування на територіях лісогосподарських підприємств. Інші лісосіки відводять працівники лісництв, контроль за правильністю відведення здійснюють спеціалісти підприємств лісового господарства.

79. Способи таксації лісосік та умови їх застосування. Облік деревини за площею Після відмежування лісосік і поділу її в разі необхідності на ділянки здійснюється таксація лісосік. Спосіб здійснення таксації лісосік вибирається залежно від виду обліку деревини, способу рубання, величини площі лісосіки та особливостей насадження. Суцільний перелік застосовують для лісосік площею до 3 га у висо­ко- і середньоповнотних насадженнях та площею до 8 га у низькоповнотних. Кругові площадки з вузькими стрічками переліку можуть бути ви­користані при площах лісосік до 20 га. Лінійна вибірка допускається, якщо величина лісосік становить більше 20 га. Стрічковий перелік з шириною стрічки 10 м використовують при нешироких лісосіках на невеликих площах з наявністю густого підросту і підліску, низько опущених кронах дерев та в інших умовах, де неможливо використовувати повнотоміри. Облік деревини за площею, який ґрунтується на перелікових і вимірювальних методах таксації, застосовується для суцільнолісосічних рубань. Цей спосіб таксації лісосік ґрунтується на суцільному переліку дерев за елементами лісу, ступенями товщини і категоріями технічної придатно­сті дерев. Дані суцільного переліку дерев записують у перелікову відо­мість.Облік дерев здійснюється за чотирисантиметровими ступенями то­вщини при середньому діаметрі деревостану більше 16 см, починаючи зі ступеня 8 см, та за двосантимстровими ступенями товщини при таксації молодняків, починаючи зі ступеня 4 см.Довжина ділової частини стовбура визначається окомірно за результатами огляду стовбура з урахуванням вад деревини за зовнішніми озна­ками (сучкуватість, сухобокість, кривизна, наявність плодових тіл грибів та ознак гнилей). До категорії ділових відносять дерева, у яких загальна довжина ділових сортиментів становить 6,5 м і більше, а у дерев з висотою до 20 м - не менше 1/3 його висоти. До напівділових належать дерева з довжиною ділової частини стовбура в окоренковій частині від 2 до 6,5 м, а у дерев з висотою до 20м - від 2 м до 1/3 його висоти. До дров'яних належать дерева з довжиною ділової частини менше 2 м у відземку або ме­нше 3 м в останній частині нижньої половини стовбура.На стовбурах дерев умовними позначками на корі ділові дерева позначають однією рискою, напівділові - двома, дров'яні - трьома. Окремою графою враховуються сухостійні дерева. При переліку у разі необхідності виділяють дерева, з відземкової частини яких можна заготовити сортиме­нти спеціального призначення довжиною не менше 2,5 м. Такі дерева по­значають хрестом, нумерують і заносять в окрему відомість.

80. Облік деревини за об'ємом заготованої лісової продукції і за кількістю зрубаних дерев. Таксація сукупності окремо ростучих дерев

Такий вид обліку здійснюється при відведенні лісосік під освітлен­ня, прочищення, при відведенні вітровалів, буреломів, захаращених ділянок тощо. Призначення дерев до вирубування та власне їх рубання здійс­нюється одночасно відповідно до лісівничих міркувань і правил здійснення таких заходів.Для встановлення запасу деревини, що підлягає вирубуванню, з наступним визначенням інтенсивності здійснення доглядових рубань закладають пробні площі, величина яких має становити 2-5 % площі ділянки, на якій плануються такі заходи. Об'єми круглих лісоматеріалів визначають за таблицями. Дрова, хворост та хмиз враховують у складаних кубометрах з переведенням у щільні кубометри. Дані пробних площ перераховуються на площу всієї ділянки, яка відведена під рубання.Облікування деревини за кількістю зрубаних дерев застосовується при здійсненні поступових, вибіркових, прохідних і вибіркових санітарних рубок, проріджуваннях, розчищенні просік, доріг тощо.При відборі дерев до рубання для кожного елементу лісу заміряють­ся діаметри на висоті грудей із занесенням їх до відповідних ступенів то­вщини, встановлюється категорія технічної придатності. Для отримання точніших результатів при встановленні запасів деревини бажано при пе­реліку здійснювати розподіл дерев за ступенями висот у кожному ступені товщини, щоб можливо було застосовувати методи таксації сукупності окремо ростучих дерев із застосуванням масових об'ємних таблиць із двома входами.Ділянки поступових і вибіркових рубань головного користування, вибіркових санітарних і комплексних рубань, а також доглядових та недорубів з вибіркою більше 25% таксують як сукупність окремо ростучих дерев. Таксація полягає у відборі таких ділянок, обліку та переліку дерев, тавруванні та визначенні запасу деревини і виходу сортиментів. Дерева при таксації необхідно поділяти на ступені висоти, величину якої при­ймають 3 м. Висоти призначених до рубання дерев встановлюють окомір­но після попереднього тренування. У перелікову відомість для кожного ступеня товщини заносяться дані розподілу відібраних до рубання дерев за ступенями висот і в їх межах - за категоріями технічної придатності.Дерева одного ступеня товщини за висотами можуть належати до рі­зних розрядів висот, тому запас і вихід сортиментів визначається відпові­дно до кожного встановленого розряду висот. Загальний запас визначаєть­ся як сума запасів дерев різних розрядів висот для кожного ступеня тов­щини та як сума запасів усіх ступенів. У цьому полягає особливість такса­ції сукупностей окремо ростучих дерев.

 

81Матеріальна оцінка лісосік передбачає визначення загального запасу деревини, що відведений до рубки, поділ цього запасу на ділову де­ревину, дрова, відходи, ліквід з крони та сучки, а також промислову сортиментацію запасу. Використовують сортиментні таблиці, складені для лісів України. Спочатку для кожного елементу лісу за шкалою встановлюють розряд таблиць, який характеризує розміри дерев та їх об'єми. При помилці у встановленні розряду на одиницю помилка у визначенні запасу буде становити 10-18%.Дані суцільного переліку дерев заносять до відомості матеріально-грошової оцінки, при цьому напівділові дерева поділяють порівну між ді­ловими та дров'яними; при непарній кількості дерев у ступенях товщини дерево, яке не ділиться, відноситься до дров'яних. Грошова оцінка лісосічного фонду здійснюється у відомості матеріально-грошової оцінки на основі підсумків виходу деревини різної категорії та діючих такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні. Вартість 1 м³ деревини залежить від лісотаксового поясу, розряду такс, цінності породи та якості деревини (ділова, дрова, відходи, ліквід з крони, сучки).Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, застосовується під час відпуску будь-яким заготівельникам деревини лісових порід на пні при заготівлі леревини в порядку рубок головного користування, суцільних санітарних та лісовідновних рубок, рубок не пов'язаних з веденням лісового господарства.Усі ліси України належать до І лісотаксового поясу, крім гірських лісів Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей та лісів гірської зони Львівської області, які належать до II лісотаксового поясу.Лісотаксові розряди встановлюється для кожного кварталу (урочи­ща) залежно від відстані вивезення деревини з центру кварталу до най­ближчого нижнього складу, пункту відвантаження деревини залізницею або до пункту споживання чи переробки деревини. Відстань визначається за картографічними матеріалами як найкоротша пряма від центру кварта­лу до пункту вивезення деревини з внесенням коефіцієнтів, які врахову­ють рельєф місцевості: для рівнинних лісів - 1,10; у лісах з горбистим ре­льєфом чи наявністю площ боліт до 30 % - 1,25; у лісах з гірським рельє­фом - 1,50.

Залежно від відстані перевезення деревини встановлено п'ять лісотаксових розрядів: до 10,0 км - 1 розряд; 10,1-25,0 - 2 розряд; 25,1-40,0 км - 3 розряд; 40,1-60,0 км - 4 розряд, 60,1 км і більше - 5 розряд.На деревину вибіркових рубок головного користування такси знижуються на 20 відсотків, а рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства та інших рубок - на 30 відсотків. Знижки у відсотках обчислюються з кожної такси окремо.