Реласкопічні методи таксації. Кругова реласкопічна вибірка.

Термін "реласкопічні методи таксації" введений австрійським уче­ним В. Біттерліхом (1955), під яким слід розуміти методи оцінки середніх таксаційних показників деревостанів, які ґрунтуються на врахуванні спів­відношень величини таксаційного показника дерева з відстанню від цього дерева до спостерігача. Під "реласкопічною площадкою" слід розуміти пробні площадки, на яких обліковуються тільки ті дерева, для яких відно­шення таксаційного показника дерева та відстань від дерева до спостері­гача перевищують зумовлену критичну величину.

45. Вертикальна вибірка Странда Норвежський вчений Странд розробив методику визначення запасу насадження за допомогою круглих,лінійних і вертикальних проб у порівнянні із переліком дерев мірною вилкою. При визначенні запасу рухаються вздовж візиру і в перпендикулярному до нього напрямку візують на дерева у вертикальній площині під постійним кутом ƴ. Мірною вилкою вимірюють діаметр тих дерев,висота яких перекриває кут візування ƴ.Запас деревостану визначають за формулою:М = F/10 * ∑ * d_i² де: F – середнє видове число, d_{i –}діатри облікових дерев.Об’єм одного дерева:V_i=fgh=f*π d_i²h/4*10⁴Площа проби:A=S=L*h/tg_ƴ *1/10⁴

46. Лінійна вибірка Федосімова Рухаються довшою стороною проби і повнотоміром обліковують дерева, діаметр яких вимірюють мірною вилкою.Довжина проби може бути довільна,а ширина залежить від діаметра дерев.Чим більший діаметр,тим більша ширина.Площа проби:S=R_iL=50D_iL/10⁶= D_iL/2*10⁴Площа перетину одного дерева в м²/га:g_i/S=πD_i²/4*10⁴: D_iL/2*10⁴= π D_i/2L = 1,57 D_i/LСума площ поперечних перетинів:G= 1,57 ∑ D_i/L

47. Вибірка з площадок постійної величини Закладають стрічкові проби і кругові площадки.Проводиться вибірка типова або випадкова.При типовій вибірці насадження ділять на однорідні частини і в кожній закладають пробу. При випадковій вибірці проби закладають випадково або систематично через наперед задані відстані на паралельних ходах. Стрічкові проби закладали ще в кінці ХIX ст. Прорубка візирів,3-4 виконавці. Ці труднощі і складність об’єктивної і математично- статистичної оцінки обумовили перехід до кругових площадок.За однакової площі круг має менший периметр і менша краєва похибка,тобто менша кількість дерев викликає сумніви чи вони знаходяться на пробі чи за її межами.Закладати їх значно простіше.Слід відмітити центр проби і мати мірну стрічку постійної довжини.Анучін запропонував закладати кругові площадки R=6-65м,тоді площа проби дорівнює 0,01 га. Таксаційні показники на пробі потрібно помножити на 100,щоб перевести на 1 га.На пробі вимірюють діаметр дерев,їх висоти, визначають суми площ поперечних перетинів і запаси.

48. Вибірка з площадок змінної величини Спосіб базується на вимірюванні відстані між деревамию. В насадженнях помічають кілька центрів кругових площадок,а їх радіус визначається відстанню до і-того дерева.На площадках вимірюють діаметр і висоту дерев,визначають їх площу і середню площу одного дерева.Густота насадження дорівнює:N=10000/πl_i²,де l-центр площадки до і-того дерева,і-порядок і-того дерева.
Визначають суму площ поперечних перетинів і запаси.
Теоретичний аналіз цього способу провів Свалов і встановив,що в насадженнях з груповим розміщенням дерев виникає похибка при визначенні густоти.
Формула для визначення густоти базується на розподілі Пуассона,а в реальних насадженнях трапляється таке розміщення дерев,яке важко описати,навіть при багато параметричних розподілах. На відміну від площадок постійного R, на площадках змінного R кількість дерев завжди однакова.

49. Основні поняття про сортиментацію лісу Вимоги планового забезпечення національної економіки деревиною визначеного сортиментного складу зумовили опрацювання наукових ме­тодів сортиментації запасів на пні. У процесі лісорозробки треба прагнути, щоб кожний стовбур був раціонально поділений на окремі частини, тобто сортименти, з урахуванням його якісних та кількісних показників.Вихід сортиментів з деревного стовбура зумовлений вимогами виробництва; таксаційними ознаками стовбура - породою, розмірами за діаметром, довжиною і збігом; якісною характеристикою стовбура.Таксаційні ознаки легко піддаються обліку. Значно важче встановити якісну характеристику стовбура через приховані вади, наявність яких у стовбурі нелегко виявити і які мають вирішальне значення при визначенні виходу сортиментів.Раціональна розробка стовбурів відповідно до діючих вимог ставить за мету найповніше використати деревину лісосічного фонду з підвищен­ням загального виходу ділових та високоякісних сортиментів.Сортиментація запасів на пні - це розподіл та визначення виходу сортиментів з незрубаних окремих дерев і деревостанів, які можуть бути отримані у результаті лісорозробок насаджень, які призначені до рубки.Найбільш якісні сортименти повинні бути отримані з відземкової ча­стини стовбура, в якій зосереджено близько 80% загального об'єму стов­бура. Тому раціональне розкряжування стовбура буде зумовлене правиль­ним використанням нижньої частини стовбура. При розряжуванні стовбу­ра слід попередньо розмітити його на сортименти, враховуючи розмір і форму стовбурів (діаметри, кривизну, збіг тощо); розміщення і ступінь розвитку вад (гнилі, сучкуватість тощо); вимоги до сортиментного складу виробництва.Об'єктами сортиментації лісу на пні можуть бути окремі стовбури, які призначаються до вибіркових рубок, та ділянки лісу, які відводяться на невеликих площах під суцільні рубки.Тому такі об'єкти мають особливості при здійсненні сортиментації лісу на пні і виробництво передбачає такі методи:1) подеревна індивідуальна сортиментація;2) сортиментація запасу за модельними деревами;3) сортиментація запасу за даними пробних площ;4) сортиментація за таблицями середнього збігу;5) використання сортиментних таблиць;6) сортиментація за товарними таблицями.Вибір того чи іншого методу залежить від поставленої мети, вимогам точності облікових даних для наступного використання заготовлених сортиментів.

50. Подеревна індивідуальна сортиментація Це найдавніший метод сортиментації. Його суть полягає у тому, що таксатор при здійсненні переліку дерев, які призначаються до рубки, після вимірів діаметра на висоті грудей і висоти визначав форму стовбура і враховував особливості кожного стовбура за характером крони, якістю стовбура, наявністю зовнішніх вад. Потім встановлював вихід сортиментів, визначаючи їх довжину, діаметр у верхньому відрізі і сортність. Отримані дані заносив до перелікової відомості.Цей метод відображає результати суб'єктивної оцінки стовбурів виконавцем відповідно до його кваліфікації. На точність результатів впливає ступінь фаутності деревостану, порода, частка участі окремих сортиментів у загальному запасі. Хвойним породам властива менша фаутність, тому результати сортиментації точніші. За наявності кількох порід і великої кі­лькості сортиментів записи стають громіздкими та складними для польо­вих умов.Метод може знайти застосування при обліку виходу спеціальних сортиментів на попередньо відібраних стовбурах при вибіркових рубках, а також при лісоінвентаризаційних роботах особливо цінних насаджень, ко­ли рубка моделей не допускається.

51. Сортиментація запасу за модельними деревами Для визначення виходу сортиментів використовують метод відбору моделей за ступенями товщини. Кількість моделей, які відбираються для кожного ступеня товщини, повинна бути пропорційною кількості дерев у цих ступенях. Модельні дерева повинні відповідати середнім розмірам де­рев у ступенях товщини та якісним показникам (ділові, напівділові, дров'яні).Зрубані моделі розкряжовують на сортименти, об'єми їх знаходять за об'ємами 2-метрових секцій. Визначивши об'єми сортиментів з моде­льних дерев відповідного ступеня товщини, можна визначити вихід сор­тиментів для дерев ступеня:

V_сорт. = (V₁ + V₂ +…+ V_n)

де V_сорт. -вихід окремих сортиментів з дерев ступеня товщини; V₁... V_п -вихід цього сортименту з окремих моделей, які взяті для цього ступеня; ∑g_ст. -сума площ перерізів ступеня товщини; ∑g_мод. - сума площ перерізів моделей для цього ступеня товщини.Додаючи об'єми усіх сортиментів за ступенями товщини, отримуємовихід сортиментів деревостану.Головні сортименти для основних деревних порід заготовляються з найбільш високоякісної частини стовбура. Термін "сортиментація лісу на пні" означає розподіл запасів деревини за виробничими ознаками на групи певних однорідних сортиментів, які передбачають отримати відпо­відно до напрямку раціональної комплексної розробки для задоволення потреб національної економіки. Тому деревний запас може мати різні ва­ріанти сортиментної структури залежно від застосовуватися для сортиментації за­пасів цінних деревостанів зі складною сортиментною структурою при здійсненні наукових досліджень із встановлення товарності деревостанів. У виробничих умовах цей метод може бути застосований за відсутності сортиментних і товарних таблиць.Точність визначення виходу сортиментів залежить від кількості мо­делей, а також від того, як відібрані моделі відображають середні якісні показники стовбурів. Для однорідного елементу лісу при взятті 10-15 мо­делей точність виходу основних сортиментів становить ± 10 %.

52. Сортиментація лісу за методом пробних площ Метод широко застосовується для вивчення товарності деревостанів, наприклад при складанні товарних таблиць. Метод дозволяє отримати достовірніші дані про вихід сортиментів при розробці усіх дерев, що дозволяє врахувати вплив на вихід сортиментів особливостей будови деревостану, фактичний його якісний стан, наявність прихованих вад та інші специфічні особливості. Перевага таксації за пробними площами порівня­но з методом розробки модельних дерев на сортименти полягає у тому, що розробляються дерева кращої, середньої і гіршої якості. При розробці усіх дерев виявляється вплив вад деревини на вихід сортиментів різного призначення та якості.Метод пробних площ вимагає правильного вибору місць для їх закладання. Проби слід закладати в таких ділянках, які є найхарактерніши­ми для визначених категорій насаджень. Можливо також пробні площі розміщувати за методом механічного відбору, наприклад через однакову відстань. На пробах треба здійснювати ретельний суцільний перелік дерев за ярусами, породами, віковими поколіннями, ступенями товщини і категоріями технічної придатності. Вихід провідних сортиментів треба врахо­вувати з більшою точністю, ніж супутніх з малою часткою участі в зага­льному запасі. Розробку дерев на сортименти слід здійснювати так, щоб можна було точно встановити середні виходи сортиментів за всіма катего­ріями дерев.Точність методу залежить від точності визначення запасу деревоста­ну і частки участі окремих сортиментів у загальному запасі, а також від правильності розкряжування окремих дерев на сортименти з урахуванням технічних умов державних стандартів на готову лісову продукцію.Метод пробних площ трудомісткий, застосовується при здійсненні науково-дослідних робіт і складанні товарних таблиць, передбачає вико­ристання для збору польових матеріалів даних розробки лісосік лісозаго­тівельниками.

53. Сортиментація за таблицями середнього збігу

Теоретичною основою методу є закономірності розподілу стовбурів за ступенями товщини, а також за коефіцієнтом форми q₂. Встановлено, що розподіл кількості стовбурів за ступенями товщини має закономірний характер, який спостерігається як у деревостані, так і в межах ступеня то­вщини.

Закономірний розподіл стовбурів за коефіцієнтом форми характери­зується кривою нормального розподілу Гаусса-Лапласа, за якою найбіль­ша кількість стовбурів представлена середньою формою та близькою до неї, а стовбури збіжисті та повнодеревні з віддаленням від середньої вели­чини вліво та вправо симетрично представлені меншою кількістю дерев. Таблиці об'єму та збігу, складені за розрядами висот, також відображають цю закономірність, тобто кількісна характеристика дається для стовбурів середньої форми. Це дозволяє застосовувати таблиці об'єму та середнього збігу для сортиментації. Тому, знаючи середній коефіцієнт форми, можна використати його для визначення виходу сортиментів. Таблиці наче замінюють модельні дерева і все спрощується ще й тим, що встановлені також залежності між q₁, q₂, q₃. Це дає можливість таблиці збігу за породами і ступенями товщини застосовувати за аналогією з методом модельних дерев.Техніка визначення виходу сортиментів зводиться до наступного.На відведеній ділянці здійснюється перелік дерев за породами, ступенями товщини та категоріями технічної придатності. Заміряють висоти дерев у ступенях товщини для встановлення розряду висот, а також висоти до крон і до товстих гілок. Бажано здійснити розкряжування 1-2 дерев.На основі переліку і розкряжування моделей здійснюють обчислення виходу сортиментів за ступенями товщини, використовуючи таблиці середнього збігу за розрядами висот. При необхідності зміни сортиментної структури за таблицями об'ємів та збігу можна здійснити будь-який варі­ант розкряжування стовбура для отримання необхідних сортиментів від­повідних діаметрів і довжини. Перевага методу полягає у простоті та від­носній швидкості виконання робіт. Відносно легко здійснюється контроль якості роботи. Визначення кількості виходу сортиментів базується на таб­лицях середнього збігу, що усуває суб'єктивну оцінку таксатора.При зміні завдань можна здійснити перерахунок виходу інших сор­тиментів. Отримані результати сортиментації близькі до даних фактичних розробок лісосік. Кращі результати отримують для хвойних порід внаслі­док меншої наявності у них прихованих вад, порівняно з листяними поро­дами.Важливо знати, чи таблиці збігу відповідають дійсності, для чого треба визначати q₂ насадження. На точність впливає суб'єктивна оцінка якісних категорій стовбурів та кваліфікація таксатора.

54. Сортиментація лісу за товарними таблицями

Для визначення виходу сортиментів на великих площах без здійс­нення суцільного переліку дерев застосовують товарні таблиці. Товарні таблицімістять дані про сортиментний склад деревостанів, наведений у таблицях у відсотках залежно від породи, середнього діаметра і класу товарності. Таблиці складені для простих чистих насаджень або для частини складного насадження, яке представлено однією породою та ярусом. В основі товарних таблиць закладені закономірності розподілу кількості дерев за ступенями товщини залежно від середнього діаметра.У товарних таблицях, складених М.П. Анучіним для деревостану за­лежно від породи, середнього діаметра та класу товарності, наводиться вихід ділової та дров'яної деревини, відходів. Також наводиться вихід ділової деревини за категоріями товщини та за промисловими сортимента­ми.Для використання таблиць необхідно визначити середній діаметр, загальний запас та клас товарності. Середній діаметр деревостану визна­чають окомірно. Для більшої точності визначення діаметра можна заміря­ти діаметри декількох середніх за товщиною дерев у деревостані. Для ви­значення класу товарності на кількох кругових площадках визначають співвідношення ділових та дров'яних дерев. Якщо у хвойних насадженнях на кожні 15-20 ділових дерев припадає одне дров'яне дерево, то такий де­ревостан слід відносити до першого класу товарності.Запас деревостану визначають методом вимірювальної таксації з використанням таблиць ходу росту або стандартних таблиць.Визначення сортиментної структури за товарними таблицями відріз­няється простотою при мінімальних витратах часу та засобів, не вимагає обов'язкового переліку дерев. Достовірність результатів таксації залежить від якості таблиць, кількості класів товарності, правильністю підбору таб­лиць, ступеню диференціації сортиментів.При визначенні товарності окремої ділянки товарні таблиці дають лише орієнтовне уявлення про вихід сортиментів з деревостану і тільки з найбільшою ймовірністю можна визначити вихід ділової деревини та дров.Використання товарних таблиць можна рекомендувати для викорис­тання при перспективному плануванні лісового господарства.