Поняття про суцільну та часткову перелікову таксацію насаджень.

Поняття про суцільну та часткову перелікову таксацію насаджень.

Перелік дерев – це визначення числа наявних дерев на досліджуваній площі. Перелікові методи застосовуються при вирішенні науково-дослідних і деяких виробничих завдань, наприклад при таксації невеликих (до 2-5 га) лісосік, коли необхідне точне визначення запасу. Особливістю перелікових методів є здійснення суцільного або часткового переліку де­рев, тобто встановлення їх кількості з розподілом за ярусами, деревними породами, ступенями товщини, а у випадку необхідності і за категоріями технічної придатності (ділові, напівділові, дров'яні дерева).

Перелік може бути суцільним - на всій площі ділянки лісу, що таксують (лісосіка суцільної рубки) з виміром діаметрів всіх дерев, або частковий, коли перелік здійснюється тільки на визначеній частині площі ділянки. Поряд з ліченням кількості всіх дерев проводять їх розподіл за породами(елементами лісу), ярусами, ступ. товщини, і категоріями технічної придатності.

Основний зміст перелікової таксації – це визначення таксаційних показників насаджень на основі подеревного переліку і обміру.

 

Поняття про пробні площі, їх призначення і вимоги до закладання. Постійні і тимчасові пробні площі.

Пробна площа – це відмежована у найтиповішому місці частина ді­лянки лісу, таксаційні показники якої середні для усього насадження, на якій здійснено детальну перелікову таксацію і яка використовується як еталон для характеристики усього насадження цієї ділянки лісу. Мета: вивчення ходу росту, будови, сортиментної і товарної структури насаджень, тренування окоміру у визначенні таксацій­них показників, вивчення ефективності л/г заходів.

Для того щоб вибрати місце для закладання пробної площі, попере­дньо треба ознайомитися з матеріалами лісовпорядкування, підшукати необхідну ділянку та прийняти рішення про закладання проби на цій ділянці лісу, обстежити в натурі по всій площі, вибрати місце для закладки.

Постійні пробні площі закладаються з метою наукових спостере­жень, для вивчення ходу росту, ефективності лг заходів. Переліки здійснюються періодично через 5 або 10 років, закладаються на тривалий час. Здійс­нюється нумерація дерев олійною фарбою, на висоті грудей (1,3 м) на деревах наводять горизонтальну риску. Кожне дерево наноситься на карту. Звичайно, рубання моделей на цих постій­них площах не дозволяється.

Тимчасові пробні площі закладають для 1разового обміру з ме­тою визначення основних таксаційних показників, тренування окоміру при здійсненні лісовпорядкування, для перевірки, коректування та складання різних таксаційних нормативів і т.д.

 

Вимоги до форми і розмірів пробних площ, їх відмежування і привязки.

Форму пробних площ найчастіше закла­дають квадратну або прямокутну, у вигляді смуги шириною 5-10м. Пробна площа повинна бути однорідна, розташована не ближче 20м до узлісся, дороги, широкої просіки, канави, галявини. Краще закладати прямокутної форми проби розміром 100x100, 50x100, 50x50, 50x40м. Мінімальна кількість дерев на пробі повинна бути: у молодняках - 300-400,середньовікових - 200-300,у стиглих і перестійних насадженнях - 150-200. Середній діаметр - з точністю до ±3%.Не менше 200-225дерев породи, яку досліджують.

Відмежування пробної площі від суміжних ділянок лісу здійснюється за допомогою бусолі та мірної стрічки. Відмежування здійснюється прорубуванням візирів шириною 0,7-1,0 м, на них встановлюються віхи(довжиною 1,5 м, з обкорованим верхом) через 10-15 м, прибираються під­ріст, підлісок та дерева товщиною до 16 см. На кутах про­бної площі ставлять стовпи товщиною 12-16см та висотою 0,7м над по­верхнею землі, закопані на глибину 0,5 м. Верх стовпа зарубують на чоти­ри скати. У верхній частині стовпа вирубують щоку, на якій олійною фарбою наносять номер, цільове призначення проби, площу та рік закладання.

Робиться прив'язка проби до квартальної чи ві­зирної мережі прорубаними та зазнятими візирами з метою легкого пошу­ку проби у подальшій роботі. За даними прив'язки пробну площу нано­сять, на планово-картографічні матеріали (планшети, плани лісонаса­джень).

Правила і техніка переліку дерев на пробних площах.

Суцільний перелік дерев здійснюється для кожного елементу лісу (породи) за ступенями товщини з розподілом дерев на категорії технічної придатності. Сухостійні та поодинокі дерева враховують окремо та не включають до обчислень середніх показників пробної площі.

Звичайно цю роботу здійснюють три особи; 1- мірною вилкою вимірюєдіаметри, встановлює породу і категорію технічної придатності; 2- позначає дерева фарбою; 3- за­повнює перелікову відомість і контролює якість. Пе­релік здійснюють на пробах смугами шириною 7-10 м, які паралельні ко­роткій стороні пробної площі. На деревах наносять позначки у напрямку загального руху переліку таким чином, щоб їх можна було добре бачити при зворотному русі. Перелік дерев здійснюється за 1см ступенями тов­щини при середньому діаметрі до 6 см, за 2см ступенями товщини, якщо середній діаметр не перевищує 16 см, та за 4см ступенями при більших середніх діаметрах, починаючи здійс­нювати перелік дерев з 4 або 8-см ступеня товщини відпові­дно.

Основні правила переліку:

1. Обмір стовбурів здійснюється одним мірником (виконувати перелік двома мірними вилками не дозволяється).

2. Товщину дерева-двійчатки при роздвоєнні стовбура нижче висоти 1,3 м заміряють як для двох стовбурів окремо, а вище (на висоті 1,3 м) - як діаметр тільки одного стовбура;

3. Обліковець повинен здійснювати контроль за ходом виконання робіт і спостерігати за правильним розподілом дерев за елементами лісу та категоріями технічної придатності.

Вимірювання висот дерев на пробних площах.

Вимірювання висот дерев здійснюється висотомірами або екліметрами для встановлення розряду висот насадження. Для цього вимірюють висоти декількох ростучих дерев та визначають середню висоту для кож­ної деревної породи окремо за ярусами та віковими поколіннями. Підбирають дерева для трьох центральних ступенів товщини (по три дерева для кожного ступеня) так, щоб вони були близькими до середніх. Якщо участь породи у складі насадження не перевищує трьох одиниць складу, то заміряють висоти тільки п'яти дерев з одного середнього ступеня товщини.

Для замірів висот дерева підбирають рівномірно на усій площі діля­нки, для зручності їх можна відбирати за діагоналлю проби. У дерев мір­ною вилкою заміряють діаметри на висоті грудей із заокругленням до 0,1 см і висоту з точністю до 0,5 м. Можна також використовувати для вимі­рів зрубані на візирах дерева. Дані обмірів діаметрів дерев на висоті грудей та їх висот за ступенем товщини записують у відомість переліку.

З метою підвищення точності визначення середньої висоти перева­жаючої породи вимірюють 10-15 висот дерев, відібраних пропорційно кі­лькості дерев в окремих ступенях товщини. За отриманими даними буду­ють графік висот, за яким визначається середня висота для породи.

Класифікація вибіркових методів таксації деревостанів.

Вибіркові методи таксації дають характеристику насаджень за їх частинами, які відібрані таким чином, що репзентують всі ознаки цілого.

Класифікація вибіркового методу:1. Рескопічні:А. Кругова реласкопічна вибіркаБ. Вибірка Т. ХіратаВ. Реласкопічні методи безпосереднього визначення запасу2. Рескопічно-переліковіА. Вертикальна вибірка СтрандаБ. Лінійна реласкопічна вибірка.В. Лінійна вибірка ФедосімоваГ. Кругова реласкопічна вибірка з переліком дерев3. Перелікові метолиА. вибірка з площадкою постійної велечини.Б. Вибірка з площадкою змінної величини.4. Комбіновані.

Оформлення документації

Усі первинні документи з відводу і таксації лісосік, включаючи польові абриси лісосік, відомості переліків, відомості матеріально-грошової оцінки деревини на лісосіках, акти відведення лісосік до рубки, зберігаються в лісництвах.На підставі цих документів складаються: у 2 примірниках та збері­гаються в лісництвах і лісгоспах У планшети і таксаційні описи вно­сить записи поточних змін.Лісгоспи складають зведену відомість чергової річної лісосіки за лісництвами і передають в УЛГ. Ведуться книги розходу лісу, в яких для кожної лісосіки позначають фактичний об'єм заготованої деревини і результати освідчення лісосік на підставі актів огляду місць заготівлі дере­вини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів. У лісництвах ведеться подібна " Книга доглядових рубок ".Огляд місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та ви­користання корисних властивостей лісів здійснюється лісогосподарським підприємством з метою виявлення повноти і правильності розробки лісо­сік, здійснення підсочки, заготівлі другорядних лісових матеріалів, а та­кож виявлення залишених недорубів, невивезеної деревини і другорядних лісових матеріалів та перевірки дотримання вимог лісового законодавства під час здійснення лісових користувань.Книга розходу лісу ведеться за категоріями лісів і видами користу­вання з річними підсумками. Для кожної ділянки записують запас дереви­ни за лісорубним квитком і за фактичним відпуском. Площа ділянки вка­зується з точністю до 0,01 га, річний підсумок - до 1,0 га.Передача лісосічного фонду лісозаготівельником здійснюється за ак­том в терміни, які встановлені Правилами відпуску лісу на пні в лісах України. За чотири місяці до початку рубки пред'являють лісокористувачам для попереднього ознайомлення відведені лісосіки і документи. Пере­дача і приймання лісосік здійснюється у тижневий термін з дня отримання заявки від лісокористувача.

 

Поняття про суцільну та часткову перелікову таксацію насаджень.

Перелік дерев – це визначення числа наявних дерев на досліджуваній площі. Перелікові методи застосовуються при вирішенні науково-дослідних і деяких виробничих завдань, наприклад при таксації невеликих (до 2-5 га) лісосік, коли необхідне точне визначення запасу. Особливістю перелікових методів є здійснення суцільного або часткового переліку де­рев, тобто встановлення їх кількості з розподілом за ярусами, деревними породами, ступенями товщини, а у випадку необхідності і за категоріями технічної придатності (ділові, напівділові, дров'яні дерева).

Перелік може бути суцільним - на всій площі ділянки лісу, що таксують (лісосіка суцільної рубки) з виміром діаметрів всіх дерев, або частковий, коли перелік здійснюється тільки на визначеній частині площі ділянки. Поряд з ліченням кількості всіх дерев проводять їх розподіл за породами(елементами лісу), ярусами, ступ. товщини, і категоріями технічної придатності.

Основний зміст перелікової таксації – це визначення таксаційних показників насаджень на основі подеревного переліку і обміру.