Навчальної практики з мензульного знімання

Коломийський коледж

 

 

Циклова комісія землевпорядкування

 

Гереджук І.І.

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

 

Навчальної практики з мензульного знімання

для студентів ІІ-го курсу спеціальності

5.08010102 "Землевпорядкування"

 

 

 

 

Коломия – 2014

Затверджено на засіданні

циклової комісії землевпорядкування

Протокол № 1 від 27.08.2014 р.

 

 

Робоча програма навчальної практики з мензульного знімання для студентів ІІ-го курсу спеціальності 5.08010102 "Землевпорядкування"

 

 

Укладач: ст. викл. Гереджук І.І. __________________

 

Дане видання – власність ІУПР.

Забороняється тиражувати та розповсюджувати

© Інститут управління природними ресурсами, 2014

ВСТУП

 

Практика з мензульного знімання є невід'ємною складовою частиною навчального процесу студентів спеціальності 5.08010102 "Землевпорядкування" і проводиться на обладнаних відповідним чином геодезичних полігонах.

Навчання топографії і геодезії починається з вивчення теорії предмета. В процесі практичних занять студенти знайомляться з приладами, виконують лабораторні роботи, перевірки, виміри, проводять обчислювальні роботи результатів геодезичних вимірювань.

Завершальним етапом у вивченні топографії є польова навчальна практика. За період навчальної практики студенти розширюють і закріплюють теоретичні знання, навчаються самостійно виконувати топографічні і геодезичні роботи, доповнюють знання, які важко вивчити в стінах інституту, привчитися до розпорядку робочого дня в польових умовах, до трудової дисципліни.

У даній програмі розглядаються загальні питання організації, проведення і підведення підсумків навчальної практики для студентів 2-го курсу, які навчаються за спеціальністю "Землевпорядкування". Тривалість практики згідно навчального плану становить 378 годин або 7 тижнів.

Скерування на практику проводиться наказом ректора Інституту.

Загальну організацію топографічної практики та контроль за її проведенням здійснює навчально-організаційний відділ та завідувач кафедри землевпорядкування, кадастру та ГІСТ.

До керівництва практикою студентів в академічних групах залучаються досвідчені викладачі кафедри, що затверджуються наказом ректора, які брали безпосередню участь в навчальному процесі.

Керівник практики забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед відправленням студентів на практику: медичну довідку на студента про допущення його до польових робіт в даному регіоні, надання студентам-практикантам необхідних документів (скерування, програми, календарний план, індивідуальне завдання, методичні рекомендації тощо), перелік яких встановлює кафедра.

Керівник практики зобов'язаний до початку практики провести інструктаж з техніки безпеки та охорони праці при проведенні топографо-геодезичних робіт в період навчальної практики та контролює їх дотримання.

Керівник практики проводить формування польових бригад. Для проведення практики академічна група поділяється на бригади (4-6 студентів), в яких назначається бригадир і його заступники.

Керівник практики проводить навчально-методичну, наукову та виховну роботу зі студентами, відповідає за виконання програми практики та рівень засвоєння студентами практичних і теоретичних знань.

По закінченні практики керівник у складі комісії приймає заліки з практики і подає завідувачу кафедри письмовий звіт про проведення практики із зауваженнями і пропозиціями щодо поліпшення практики студентів.

Звіти з практики аналізуються спеціальною комісією, яка призначається завідуючим кафедри, і затверджується на засіданні кафедри.

 

В обов'язки бригадира студентської бригади входить:

 

· керувати бригадою при виконанні нею програми практики;

· служити прикладом в роботі, дисципліні та навчанні для всіх членів бригади;

· своєчасно отримувати від керівника практики завдання і розподіляти роботу між членами бригади для її виконання, забезпечуючи участь кожного члена бригади в однаковій мірі у всіх видах робіт;

· здійснювати контроль за дисципліною студентів;

· слідкувати за дотриманням правил техніки безпеки, охорони праці та пожежної безпеки членами бригади;

· доповідати начальнику практики (керівнику групи) про студентів, що захворіли та про нещасні випадки в бригаді;

· виконувати доручення з організаційних, побутових та господарських питань, приймати участь в культмасових та спортивно-масових заходах;

· отримувати всі необхідні для роботи бригади геодезичні прилади, навчальні посібники (таблиці, інструкції, умовні знаки тощо) та матеріали;

· проводити своєчасну (у відповідності з графіком) здачу геодезичних приладів та всіх навчальних посібників;

· вести контроль і щоденний облік виходу на роботу кожного студента - члена своєї бригади та вказувати причину неявки або запізнення.

Бригадир щоденно веде щоденник практики, куди записує дату, графік виходу на роботу членів бригади, всі види польових та камеральних робіт, які бригада виконувала протягом робочого дня, короткий опис цих робіт, вихідні дані, одержані від керівника практики для бригади (координати та висоти точок, дирекційні кути та ухили ліній, радіуси заокруглень і т. д.)

Щоденник, кожного дня, підписує бригадир та керівник практики.

 

 

ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТІВ НА НАВЧАЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ

 

Студенти на навчальній практиці зобов'язані:

· дотримуватись Статуту інституту, внутрішнього розпорядку інституту, правил техніки безпеки та охорони праці при топографо-геодезичних роботах.

· до початку практики одержати від керівника практики консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;

· отримати медичну довідку про можливість перебування в польових умовах у відповідному районі проведення топографічної практики, завірене в поліклініці |;

· пройти ввідний інструктаж та інструктаж на робочому місці з правил техніки безпеки та охорони праці;

· своєчасно прибути на практику;

· виконувати всі розпорядження начальника практики, керівника практики та вказівки бригадира;

· дотримуватись всіх правил з техніки безпеки та пожежної техніки при виконанні геодезичних робіт;

· дотримуватись на всіх робочих місцях вимог санітарії та особистої гігієни;

· на робочих місцях, на території та на околицях бази практики мати охайний вигляд, не ходити в купальних та їм подібних костюмах. Форма одягу повинна бути зручна для польових робіт;

· дотримуватись встановленого на практиці розпорядку робочого дня та правил внутрішнього розпорядку;

· приймати активну участь у всіх заходах, що проводяться адміністрацією на навчальній геодезичній практиці.

· не відлучатись з практики без дозволу керівника групи та свого бригадира;

· приступаючи до кожного завдання, попередньо ознайомитись в методичними вказівками та змістом даної роботи в цілому, а потім, в разі необхідності, прочитати та поновити в пам'яті відповідний розділ з підручника "Геодезія";

· у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики;

· нести особисту відповідальність за виконання роботи, а також за роботу всієї бригади в цілому;

· бережно відноситись до інститутської та інших видів власності

· бережливо відноситися до геодезичних приладів та навчальних посібників. Про помічену несправність слід негайно повідомити бригадиру або керівнику групи;

· своєчасно скласти залік з практики.

Студенти які постійно проявляють непідготовленість до навчальної практики або порушують навчальну, трудову дисципліну, чи не дотримуються правил з техніки безпеки та пожежної безпеки до подальшого проходження практики не допускаються начальником практики, про що негайно повідомляється до Інституту

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

 

Метою практики є оволодіння студентами геодезичними приладами та методами робіт, формування у них професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в виробничих умовах, вироблення потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Навчальна практика сприяє закріпленню та поглибленню знань, які отримані студентами за час теоретичного навчання.

Особлива увага звертається на засвоєння кожним студентом практичних навиків при виконанні польових топографо-геодезичних робіт.

В результаті проходження практики студенти повинні оволодіти основними видами топографічних знімань (мензульне), опанувати методику польових геодезичних вимірювань та їх опрацювання і оформлення.

 

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

 

До початку практики кожна бригада повинна придбати: два флакони чорної туші і по одному червоної, зеленої та синьої; олівці ТМ – 4, 5 шт., Т, 2Т, ЗТ – 1 шт.; 4 аркуші ватману формату А1 та 10-20 – формату А4; зошити учнівські – по 2 на студента; папір письмовий стандартний – по 10 аркушів на студента; папір міліметровий – 5м.; кальку для туші -5м.; гумку, готовальню, калькулятор (для кожного студента); лінійки – 2 шт.; ручка учнівська (для кожного студента); пера креслярські /М 41/; леза; папки для паперів – 5 шт.; папка канцелярська – 1 шт.

Для виконання інженерно-геодезичних робіт кожна бригада отримує: кіпрегель, бусоль, мензулу та штатив до них; мірну стрічку зі шпильками; рулетку; дві нівелірні рейки; три віхи; сокиру і лопату. Окрім цього, на кожен вид робіт бригада отримує, визначену керівником практики, кількість кілків. Журнали і відомості для кожного виду робіт видає керівник практики.

Розподіл обсягу навчальної роботи студента

за спеціальностями та видами навчальної роботи

(за робочими навчальними планами)

 

3.1. Тематичний план (зміст) практики

Тематичний план практики складається з змістових модулів, кожен з яких залежить від попередніх та є невід'ємною частиною практики. Під час проходження практики застосовуються наступні види навчання: робота з приладами на базі практики в присутності викладача і самостійна робота з камеральної обробки матеріалів польових вимірів, ознайомлення з додатковою літературою, оформлення матеріалів, підготовка до наступних занять. Логічним завершенням практики є залік.

Тематичний план практики складається з наступних тем:

 

Модуль 1. Навчальна практика з геодезичного наземного знімання (10,5 кредитів ЕСТS / 378 годин)

 

Розподіл часу практики

3. 2.1. Розподіл часу за змістовими модулями та форми навчальної роботи студента

Змістовні модулі	Всього, кредит/ годин	Форми навчальної роботи
Лаб.	СРС
Навчальна практиказ геодезичного наземного знімання	10,5 / 378
Інструктаж з техніки безпеки.	-		-
Розподіл по бригадах.	-		-
Отримання та огляд приладів	-		-
ЗМ 1.1. Перевірки приладів	2,0 / 72
ЗМ 1.2. Створення знімальної основи	1,5 / 54
ЗМ 1.3. Топографічні знімання	2,0 / 72
ЗМ 1.4. Складання топографічного плану	2,5 / 90
ЗМ 1.5. Геодезичні роботи при трасуванні лінійних споруд	1,5 / 54
ЗМ 1.6. Нівелювання поверхні	1,0 / 36
Консультації	-		-

 

Години самостійної роботи використовуються студентами для підготовки до виконання робіт в польових і камеральних умовах, часткового оформлення робіт та здачі диференційованого заліку.

 

Індивідуальні завдання.

 

Під час проходження навчальної практики з геодезичного наземного знімання студенти виконують елементи наукової роботи (дослідження приладів, відпрацювання методик спостережень, тощо). Індивідуальні завдання розроблюються кожним керівником особисто.

Заняття під час практики

Основні правила безпеки при топографо-геодезичних роботах:

 

1. Дотримуватись правил дорожнього руху при роботі на дорогах і користуванні транспортом.

2. Виконувати польові роботи у відповідному одязі, взутті та головних уборах.

3. Під час зливи будь-які роботи необхідно припинити, забороняється знаходитись під сигналами та високими деревами.

4. Правильно користуватись мірними стрічками, лопатами, сокирами (колючими і ріжучими предметами), а також правильно їх транспортувати, переносити і передавати з рук в руки.

5. Забороняється самостійно купатись у невідомих водоймах.

6. Забороняється вживати неякісну їжу та воду.

7. Забороняється піднімати вантажі більші як 15 кг - для жінок і 50 кг - для чоловіків.

8. При наявності небезпеки попередити інших учасників практики, прийняти відповідні міри щодо запобігання небезпеки і її попередження.

9. Забороняється знаходитись на практиці у нетверезому стані.

 

Навчальні посібники

 

1. Гиршберг М.А. Геодезия. М., Недра, ч. І. 1967.

2. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000 - 1:500. – К, 1999.

3. Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000 - 1:500. – К, 2001.

4. Баканова В.В. Геодезия. М., Недра, 1986.

5. Шевченко Т.Г., Мороз О.Г., Тревого І.С. Геодезичні прилади Львів. Львівська політехніка, 2006.

6. В.Ващенко, В.Літинський, С.Перій «Геодезичні прилади та приладдя» Львів, Євросвіт 2006.

7. Шевченко Т.Г. «Геодезичні прилади» Львів. Львівська політехніка, 2010.

8. Могильний С.Г., Войтенко С.П. «Геодезія», ч.1. – Чернігів, 2002.

9. Геодезичний енциклопедичний словник. – Львів, 2001.

10. Островський Л.А. Геодезія. Частина перша. Топографія: навч. посібник/ Островський Л.А., Мороз О.І., Тартачинська З.Р., Гарасимчук І.Ф. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. – 440с.

11. Тревого І.С. Геодезичні прилади.Практикум: навч.посібник / І.С.Тревого, Т.Г.Шевчнко, О.І.Мороз. – 3-тє вид., перероб. Та доп. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 240с.

12. Таблицы прямоугольных координат углов рамок, размеров рамок и площадей трапеции топографических съемок масштаба 1:5000. М., Геодезиздат,1953.

13. Таблицы координат Гаусса-Крюгера й таблицы размеров рамок и площадей трапеции топографических сьемок. М., Недра, 1963.

14. Ганьшин В.Н., Хренов Л.С. Таблицы для разбивки круговых кривых и переходных кривых. М., Недра, 1985.

15. Баканова В.В., Фокин Н.И. Таблицы приращений координат. М., Недра, 1976.

 

Методичні рекомендації

МЕНЗУЛЬНЕ ЗНІМАННЯ

План

 

1. Сутність мензульного знімання

2. Будова та перевірки мензули.

3. Перевірка приладу мензули

4. Прилади для мензульного знімання

5. Перевірки кіпрегеля

6. Установлення мензули

7. Робоча основа мензульного знімання

8. Пряма засічка на мензулі

9. Комбінована засічка

10. Розв'язування задачі про четверту точку (Задача Потенота)

10.1. Розв'язування задачі Потенота способом поворотів планшета

10.2. Розв'язування задачі Потенота способом Болотова

10.3. Розв'язування задачі Потенота способом послідовних наближень

11. Геометрична мережа

12. Мензульні ходи. Перехідні точки.

13. Обчислення координат точок з метою видовжень коротких ліній

14. Підготовка планшета до роботи

15. Знімання контурів та рельєфу

16. Кальки висот і контурів

17. Графічне оформлення топографічної карти.

18. Зведення рамок суміжних топографічних планшетів

 

 

1. Сутність мензульного знімання

Мензульним, називають топографічне знімання, яке виконують за допомогою мензули і кіпрегеля. Топографічним називають знімання, яке виконують для отримання знімального оригіналу топографічної карти, а також отримання інформації в іншій (наприклад цифровій) формі. Знімальний оригінал - викреслений згідно з умовними знаками матеріал топографічного знімання.

Мензула (рис.2) це столик для викреслювання карти місцевості.

Кіпрегель (рис.З) - геодезичний прилад, яким візують на характерні точки місцевості, вимірюють віддалі і перевищення.

Мензульне знімання є кутонарисним зніманням: на відміну від тахеометричного знімання горизонтальні кути не вимірюють, а безпосередньо в процесі знімання на кожній станції відкладають на карті, топографічна карта в олівці складається безпосередньо в полі.

Для побудови на карті горизонтального кута місцевості ABC (рис.1) мензулу з прикріпленим на ній планшетом встановлюють в точці В, в точках А і С встановлюють рейки або тички. Планшет - прозорий пластик, що мало деформується, або цупкий папір, наклеєний на фанеру чи алюміній, з нанесено координатною сіткою та точками геодезичної основи. На ньому в процесі топографічного знімання створюють польовий оригінал карти. Зорову трубу кіпрегеля спрямовують на точку А і вздовж лінійки кіпрегеля прокреслюють напрям bа. Потім зорову трубу спрямовують на точку С і прокреслюють напрям bс. На перетині прокреслених напрямів отримують кут β - проекцію кута ABC місцевості на площину планшета. Щоб ця проекція була горизонтальною проекцією кута місцевості, необхідно, щоб поверхня мензули, а відповідно і планшета, була горизонтальною, а точка b і відповідна точка В місцевості знаходились на одній прямовисній лінії.

 

 

 

Рис.1.Схема побудови кута місцевості на планшет

 

Вимірявши віддалі від точки В до точок А і С нитковим віддалеміром і, відклавши їх на відповідних лініях, отримують точки а і с, які і є проекціями точок А і С на горизонтальну площину. Якщо в точках А і С поставити рейки, то методом тригонометричного нівелювання можна визначити перевищення і висоти точок А і С. За визначеними висотами точок безпосередньо в полі рисують рельєф місцевості горизонталями.

2. Будова та перевірки мензули.

До складу мензульного комплекту входять мензула, кіпрегель, орієнтир-бусоль, рейки, центрувальна вилка, топографічна парасоля. Латинською мовою mensula означає столик. Він служить для прикріплення до неї планшета, на якому, за допомогою кіпрегеля, виконують топографічне знімання.

Мензули поділяють на мензули з металевою підставкою, у якої дошка має розміри 60 х 60 х 3 і полегшені мензули з дошками 60 х 60 х 2см.

Мензула з металевою підставкою (рис.2) складається із трегера та корпуса підставки 4 з трьома підіймальними гвинтами, трьох гвинтів, якими підставка прикріпляється до мензульної дошки 1. У корпусі підставки розташовані навідний і закріплювальний гвинти.

Полегшена мензула складається із мензульної дошки і диска. Дошка повертається на диску, який скріплюють з дошкою становим гвинтом. Якщо становий гвинт закріплено, дошку можна повертати на невеликі кути у горизонтальній площині за допомогою навідного гвинта, один бік якого вкручується у гайку, прикріплену до дошки, а другий до водильця, яке скріплене із диском. Диск можна нахиляти за допомогою трьох підіймальних гвинтів, які вкручуються у гайки трегера. Трегер трьома гвинтами скріплюється з головкою штатива. Становий гвинт скріплений із мензульною дошкою.

 

 

Рис.2. Мензула

 

 

Центрувальна вилка 3 призначена для центрування точок планшета над точками місцевості.

Бусоль 2 призначена для орієнтування планшета за магнітним азимутом.

Рейки, як правило, розсувні, що дає змогу встановити нуль рейки на необхідну висоту.

Перевірка штатива.

Умова. Штатив повинен забезпечувати незмінність положення мензули під час вимірювань.

Для перевірки цієї умови, на мензулу установлюють кіпрегель. Трубу кіпрегеля спрямовують на точку і прикладають бокові зусилля до головки штатива. Після зняття зусилля труба повинна повернутися на спостережувану точку. Допуск - товщина штриха сітки. В разі необхідності усувають причини ненадійного скріплення ніжок з наконечниками та головкою штатива.

 

Перевірка обертання підіймальних гвинтів.

Умова. Обертання підіймальних гвинтів у підставці повинно бути плавним; хитання гвинтів - недопустиме.

Перевірку виконують так само, як і для штатива. Зусилля прикладають до корпуса підставки. Після зняття зусилля сітка ниток повинна повернутися в початкове положення. Допуск – товщина штриха сітки. Для проведення юстування підіймальний гвинт повертають до тих пір, доки отвір в його кожусі буде збігатися з отвором в регулювальній гайці. Під час виправлення вставляють шпильку в ці отвори і, обертаючи шпилькою регулювальну гайку разом з кожухом головки, усувають хитання гвинтів і добиваються однакових моментів обертання у всіх підіймальних гвинтах.

Перевірка мензули

1. Мензула повинна бути стійкою. Кіпрегель встановлюють на мензулі і спрямовують його трубу на віддалену точку. Прикладають невеликі зусилля (вертикальні і горизонтальні) до країв дошки. Після зняття зусилля труба кіпрегеля повинна повернутися на спостережувану точку. Якщо умова не виконується, то усувають причини ненадійного скріплення дошки з підставкою та хитань підіймальних гвинтів. Допуск - три товщини сітки ниток.

2. Поверхня мензульної дошки повинна бути площиною. Прикладають ребро перевіреної лінійки до мензульної дошки в різних напрямах. Щілина між лінійкою і дошкою не повинна перевищувати 0,5мм. Виявлені нерівності усувають в столярні.

3. Поверхня мензульної дошки повинна бути перпендикулярною до її осі обертання. На середині приведеної в горизонтальний стан дошки встановлюють кіпрегель і обертають дошку навколо своєї осі. Під час обертання дошки, бульбашка рівня на лінійці кіпрегеля не повинна відхилятися від середини більше 2-3 поділок.

3. Перевірка приладу мензули

Бусоль.

1. Стрілка бусолі повинна бути добре намагніченою і мати достатню чутливість. Встановлюють бусоль на горизонтальну площину і відкріпляють її аретир. Беруть відлік одного з кінців стрілки. Виводять стрілку із рівноваги залізним предметом і знову беруть відлік. Якщо відліки відрізняються більше ніж їхня подвійна точність, то бусоль здають у майстерню.

2. Кінці стрілки бусолі повинні лежати в площині градусних кілець. Якщо умова не виконується, то пересувають тягарець, який прикріплено до одного з кінців стрілки на необхідну величину.

3. Магнітна стрілка бусолі не повинна мати ексцентриситету. Беруть відліки обох кінців стрілки. Якщо відліки відрізняються більше, ніж на подвійну точність відліку, то стрілку вигинають у майстерні на необхідну величину.

4. Нульовий діаметр градусних кілець повинен бути паралельним до робочих країв корпуса бусолі. Умову перевіряють вимірюванням віддалі між поділками нульового діаметра і робочими краями бусолі. Допустиме розходження 0,1мм. Виправлення проводять у майстерні.

Центрувальна вилка.

1. Кінець, горизонтально розташованого вказівника центрувальної вилки, повинен збігатися з ниткою виска. Прикладають кінець вказівної планки до точки на горизонтально розташованому планшеті і відмічають проекцію виска. Повертають центрувальну вилку на 180° і прикладають до цієї ж точки на планшеті. Проекція виска повинна збігатися з попередньою. Якщо ні, то переміщають місце скріплення виска з вилкою на половину розходження проекцій.

4. Прилади для мензульного знімання

Кіпрегелі випускають двох видів: КН та КН-К. Кіпрегель в перекладі з німецької означає кірреп - перекидати та regel - лінійка. Цей геодезичний прилад призначений для вимірювання перевищень, віддалей, вертикальних кутів і графічних побудов напрямів під час виконання топографічного знімання. Кіпрегелі використовують у комплекті з мензулою. Сучасні кіпрегелі - номограмні, вони дозволяють безпосередньо на рейці визначити горизонтальну проекцію віддалі та перевищення. Кіпрегель КН (рис.3) має апохроматичну зорову трубу, що дає пряме зображення. Зорова труба, і лінійка прикріплені до колонки. Труба кіпрегеля складається із: об'єктива; фокусувального гвинта; окуляра, який можна встановлювати з різних боків візирної осі, під кутом до неї; закріплювального гвинта труби і співвісного з ним навідного гвинта. В корпусі вмонтовано циліндричний рівень при вертикальному крузі (на рис. видно тільки його дзеркало), його навідний гвинт, з протилежного боку цього гвинта на корпусі під кришкою є виправний гвинт згаданого рівня. Вертикальний круг (ВК) знаходиться в кожусі. Кожух з трубою є суцільним корпусом. Під час обертання труби ВК нерухомий. Рівень при трубі має виправні гвинти, що знаходяться під кришкою.

 

 

Рис.3. Кіпрегель КН

 

До основної лінійки, на шарнірах прикріплена додаткова лінійка. В пазах цієї лінійки пересувається масштабна лінійка з пуансоном. В комплект входять масштабні лінійки з масштабами 1:1000, 1:2000, 1:2500 і 1:5000. На основній лінійці встановлено циліндричний рівень, що має виправні гвинти. Приблизне візування виконують за допомогою прицілу.

Поле зору КН (рис.4) аналогічне до поля зору номограмного тахеометра з тією різницею, що в полі зору КН видно кутомірний круг з п’ятимінутними поділками і немає віддалемірних штрихів сітки ниток.

Початкова крива позначена буквою Н, а нижче від неї нанесені поділки вертикального круга через 5' і підписані через 1º.

 

Рис.4.Поле зору труби кіпрегеля КН

 

 

Кількість поділок рейки між кривими (між точками їх перетину з вертикальним штрихом сітки) Н і кривою Д = 100, помножені на коефіцієнт 100, або кількість поділок між кривими 200 і 100, помножені на k = 200, дорівнює горизонтальній проекції вимірюваної лінії, а кількість поділок між кривою Н і кривою перевищень (також між точками їх перетину з вертикальним штрихом сітки), помножена на її коефіцієнт з відповідним знаком, дорівнює перевищенню між віссю обертання труби і відліком рейки, на якому знаходиться крива Н. Перевищення між точками, де установлені кіпрегель і рейка, обчислюють за формулою:

 

. (1)

 

де: k_{крив.перев.} - коефіцієнт кривої перевищень, l - кількість поділок (см.) на рейці між точкою початкової кривої і кривої перевищень; і - висота кіпрегеля; v- висота наведення кривої Н.

Якщо нуль рейки встановити на висоту кіпрегеля, а основну криву Н спрямувати на цей нуль, то (1) перепишемо так:

 

. (2)

 

Вимірювання кіпрегелем під час роботи на мензулі проводять при його крузі ліворуч.

 

5. Перевірки кіпрегеля

Перевірку кіпрегеля починають з зовнішнього огляду та визначення технічного стану приладу. Після цього проводять перевірку геометричних умов, дослідження номограм, і, нарешті, оцінюють працездатність приладу.

Механічні умови

Всі закріплювальні та навідні гвинти повинні працювати без заїдань і скачків. Додаткова та масштабна лінійки повинні переміщатися легко без заїдань і не мати хитань. Оптика повинна бути чистою, а ампули рівнів - цілими. Виправні гвинти повинні працювати плавно.

Геометричні умови

1. Нижня поверхня лінійки повинна бути площиною, а скошений край - прямою лінією. Нижню поверхню лінійки перевіряють прикладанням до неї ребра перевіреної лінійки. Допустима вигнутість країв лінійки вниз 0.5мм. У випадку більшої вигнутості лінійку виправляють в майстерні.

Для перевірки скошеного краю вздовж нього прокреслюють лінію. Позначають на краях цієї лінії дві точки. Повертають лінійку на 180° і приклавши скошений край до цих точок, знову прокреслюють лінію. Якщо дві лінії не збігаються, лінійку віддають у ремонт.

2. Додаткова лінійка повинна бути паралельна до основної на різних віддалях від неї. Встановлюють кіпрегель на планшет і проводять лінії вздовж основної лінійки і додаткової, що розміщена на різних віддалях від основної. Якщо непаралельність ліній додаткової і основної лінійок, яку вимірюють за допомогою вимірника і масштабної лінійки перевищує 0.2мм, то лінійку віддають у ремонт.

3. Вісь циліндричного рівня на лінійці повинна бути паралельна до нижньої поверхні лінійки. Кіпрегель встановлюють на середину дошки, підіймальними гвинтами мензули установлюють бульбашку рівня при лінійці на середину і вздовж лінійки прокреслюють лінію. Повертають кіпрегель на 180° і прикладають лінійку до прокресленої лінії. Бульбашка рівня не повинна сходити із середини більше ніж на дві поділки. Виправляють гвинтами 10 на половину відхилення до середини ампули.

4. Візирна вісь зорової труби повинна бути перпендикулярною до осі обертання труби. Спрямовують трубу на віддалену, розташовану приблизно на висоті кіпрегеля, точку. Проводять вздовж лінійки лінію і позначають на її початку точку. Переводять трубу через зеніт і, приклавши лінійку до позначеної точки, візують на цю ж ціль. Проводять лінію. Якщо між проведеними лініями утворився кут, то проводять його бісектрису і прикладають до неї лінійку. Труба при цьому зійде з точки візування. Виправлення в кіпрегелі КА-2 проводять переміщенням призми виправним гвинтом, що знаходиться в передній фокальній площині окуляра. В КН - переміщенням сітки ниток виправними гвинтами, що знаходяться під накидною кришкою, яка прикріплює окуляр до труби. Призму і сітку пересувають до збігу візирного променя з точкою спостережень. Переміщення сітки ниток у КН викличе зміну інших геометричних умов.

5. Вісь обертання труби повинна бути паралельною до нижньої площини лінійки. Мензулу з кіпрегелем установлюють на віддалі 10-20м від стіни і ретельно приводять дошку в горизонтальний стан. Візують на точку, розташовану під кутом нахилу 20-30° і проектують її на лінійку з міліметровими поділками, що знаходиться під цією точкою на висоті кіпрегеля. Беруть відлік лінійки і проводять на мензулі лінію вздовж основної лінійки кіпрегеля. Повертають трубу через зеніт, прикладають основну лінійку до проведеної на мензулі лінії і всі дії повторюють. Якщо різниця відліків лінійки, (для кута нахилу труби 20-30° і віддалі до лінійки, на якій беруть відліки - 20 м), перевищує 4-7 мм, то кіпрегель здають в ремонт.

6. Вертикальна нитка сітки (в КА-2 правий край посрібленої пластинки) повинна знаходитися в колімаційній площині. Спрямовують верх вертикального штриха сітки ниток труби кіпрегеля, встановленого на горизонтальну площину, на нитку виска. Якщо проекція сітки (краю пластинки) не збігається з ниткою виска більше, трьох товщин нитки, то в КА-2 послаблюють стопорні гвинти окулярного коліна і розвертають його до збігу краю пластинки з ниткою виска. У КН розвертають кільце сітки ниток відносно корпуса, відпустивши попередньо гвинти, якими воно з'єднане з корпусом. Гвинти знаходяться під накидною кришкою, якою окуляр прикріплений до корпуса.

7. Колімаційна площина труби повинна проходити через скошений край основної лінійки або бути паралельною до нього. Трубу кіпрегеля, спрямовують на точку, розташовану приблизно на висоті приладу, яку видно неозброєним оком. Біля кінців скошеного краю лінійки встромлюють дві голки. Точка спостережень повинна знаходитися у створі голок. Виправлення проводять у майстерні розвертанням лінійки відносно колонки. Порушення цієї умови позначається тільки на орієнтуванні планшета.

8. Вісь реверсивного рівня при трубі повинна бути паралельна до візирної осі труби. Спрямовують трубу на рейку, розташовану на віддалі близько 100 метрів; приводять на середину бульбашку рівня при трубі і відлічують рейку при двох кругах. Якщо різниця у відліках більша, ніж 10 мм, то знаходять середній і спрямовують трубу на цей відлік рейки. Виправними гвинтами рівня бульбашку приводять на середину. Перевірку можна також виконати подвійним нівелюванням, як для нівеліра. Допуск на кут і непаралельності осі рівня та візирної осі дорівнює 10". Він визначається за формулою

(3)

 

Тут: х: - величина непаралельності; S - віддаль від кіпрегеля до рейки;

ρ - 206265".

9. Місце нуля (MO) вертикального круга повинно дорівнювати для

КН - 0 00', для КА-2 - 90 00'. Визначають МО, враховуючи, що точкою візування у КА-2 є перетин основної кривої з краєм посрібленої пластинки, а в КН - перетин вертикального штриха сітки з основною кривою. Перед кожним відліком вертикального круга приводять бульбашку рівня при вертикальному крузі на середину. Обчислюють МО для КА-2 за формулою

 

МО=0,5(Л+П-180º) (4)

а для КН

МО=0,5(П-Л) (5)

 

Якщо МО відрізняється від номінального більше, ніж на подвійну точність відліку (1'-КН, 2'- КА-2), то для КА-2 знаходять

 

ν=0,5(П-Л+180º) (6)

і

ν=0,5(Л+П) (7)

 

для КН, встановлюють ці значення навідним гвинтом круга (рівня) і бульбашку рівня приводять на середину виправними гвинтами.

10. При горизонтальній візирній осі криві перевищень +10 та -10 повинні перетинатися на вертикальному штриху сітки ниток. Установлюють відлік МО. При цьому бульбашка рівня при вертикальному крузі знаходиться на середині. Якщо криві не перетинаються на вертикальному штриху, то виправними гвинтами круга номограм, що знаходяться внизу під кожухом циліндричного рівня круга, розвертають круг на необхідну величину (змінюють кут між важелями круга і рівня).

 

Дослідження номограм

1. Номограми віддалей повинні бути нанесені правильно. На віддалі приблизно 10- 20 м підвішують рулетку, яка має міліметрові поділки. Вимірюють від осі обертання труби кіпрегеля до рулетки віддаль S₀ з точністю до 1 см. Для різних кутів нахилу (від -35° до +35°) виміряють віддаль до рулетки S, за допомогою кіпрегеля не менше ніж 30 разів, змінюючи кожного разу висоту наведення, наприклад, на 10 см. Обчислюють коефіцієнт K_Si для кожного вимірювання за формулою:

 

. (8)

 

де К₀ = 100; 200 в залежності від кривої. Якщо різниці у коефіцієнтах Ks_і - К₀ не перевищують 0,2% К₀, то номограма віддалей нанесена правильно. Відносна похибка визначення Ks_і обчислена за внутрішньою збіжністю результатів, не повинна перевищувати 1:1000.

Середню квадратичну похибку вимірювання кожного інтервалу m_s визначають за формулою:

 

. (9)

де: n - кількість прийомів вимірювань;

δ_S = S_i –S_о - істинні похибки.

Середню квадратичну похибку ms (100) визначення віддалі, перераховану на 100 м, обчислюють за формулою:

 

. (10)

де: S - довжина інтервалу базису, м;