Основні поняття та визначення.

Абстрактні системи – це розумово зорове уявлення моделей матеріальних систем, серед яких логічні (описувані) та символічні (математичні).

Автоматика – це галузь науки і техніки, яка охоплює сукупність керуючих пристроїв, що дають змогу здійснювати трудові процеси без участі людини.

Автоматизація – являє собою практичне застосування автоматики для вирішення конкретних завдань управління технологічними процесами.

Автоматична система управління (АСУ) – представляє собою сукупність автоматичних пристроїв, що управляють ОУ, що взаємодіють без безпосередньої участі людини.

Автоматизована система управління (АСУ) – це теж людино-машинна система, що забезпечує автоматизований збір, зберігання і обробку інформації про хід технологічного процесу, а також видачу дій, що управляють, на технологічний процес відповідно до прийнятого критерію управління.

Аттрактор – це відносно стійкий стан системи, що притягає до себе безліч «ліній» розвитку, можливих після точки біфуркації.

АТП – автоматизований технологічний процес.

АСУТП – автоматизована система управління технологічним процесом.

Виконавчі елементи (ВЕ) – це елементи, що призначені для створення управляючої дії на регулюючий орган (РО) об'єкту управління (ОУ). При цьому змінюється положення або стан РО, що приводить зрештою до зміни положення або стани ОУ відповідно до алгоритму управління.

Виконавчі пристрої (ВП) – це елементи автоматики, що здійснюють керуючий вплив на об'єкт управління. Вони змінюють положення або стан регулюючого органу об'єкту управління так, щоб керований параметр відповідав заданому значенню.

Датчики – це пристрої, що сприймають поступаючу на їх вхід інформацію про управляючу величину і перетворюють її у форму, зручну для подальшого використовування в пристрої автоматичного управління.

Допоміжні елементи – до таких елементів автоматики можна віднести стабілізатори напруги або струму, комутатори і розподільники, генератори напруги спеціальної форми, формувачі імпульсів, індикаторні і реєструючі прилади, сигнальні і захисні пристрої і т.д.

Знання –це те, що залишається, коли все інше (зайве) забуто.

Кібернетика – наука про управління складними системами, що розвиваються, і процесами, що вивчає загальні математичні закони управління об'єктами різної природи.

КП – контролюючий пункт.

Керуванням – називають сукупність керуючих впливів, спрямованих на те, щоб дійсний хід процесу відповідав бажаному. Відомі два терміни в українській мові: управляти та керувати (аналогічно в російській: «управлять и руководить»). Якщо використовувати ці терміни відносно технічних систем, то можна вважати їх синонімами.

Логічні системи – результат дедуктивного чи індуктивного уявлення матеріальних об'єктів. Це системи – на основі понятійних визначень (сукупність уявлень) про структуру, про стан, основних властивостях, динаміки об'єктів.

Логічні елементи – це електронні схеми, що відтворюють логічні функції й оперують логічними величинами, які приймають тільки два значення: логічну одиницю та логічний нуль.

Матеріальні системи – це об’єкти реального часу.

Мікро-ЕОМ – це комплексний пристрій на базі мікропроцесора, що має блоки пам'яті, введення-виведення і сполучення.

Мікропроцесорний пристрій (застосований в системах управління) – це спеціалізований обчислювальний пристрій, пристосований до роботи у виробничих умовах (багатофункціональний термінал) що включає, окрім власне мікропроцесора, також і засоби для обміну сигналами з ОУ (вимірювальні контролери і інтерфейсні блоки зв'язку).

Обчислювальні елементи - здійснюють математичні перетворення (операції) з поступаючими на їх вхід сигналами з метою здійснення заданого алгоритму роботи системи. У простих випадках обчислювальні елементи виконують окремі математичні операції, такі, як алгебраїчне додавання, диференцювання, інтеграція, логічне додавання, множення і т. д.

Об'єктом управління (ОУ) або керованим об'єктом – називають окрему сукупність елементів, в якій технологічні процеси піддаються цілеспрямованим діям.

ОК – об’єкт контролю.

Принципіальна схема – визначає повний склад приладів, апаратів, автоматичних пристроїв і зв’язків між ними. Робота яких забезпечує вирішення задач керування, регулювання, захисту, вимірювання та сигналізації.

Програмне керування – це керування будь-яким процесом за заданим законом - програмою. У найпростішому й найпоширенішому випадку програма не залежить від результатів процесу виконання в цілому або на деякому етапі.

ПЛІС – програмувальні логічні інтегральні схеми.

ПУ – пункт управління.

Підсилювачі – це елементи автоматики, що здійснюють кількісні перетворення - збільшення потужності вхідного сигналу (підсилення).

Погоджувальні елементи – вмикаються в пристрій автоматичного управлінні для поліпшення його параметрів, розширенні функціональних можливостей основних елементів. В якості погоджувальних елементів часто використовують трансформатори, редуктори, що дозволяють погоджувати параметри виконавчого елементу з параметрами регулюючого органу об'єкту управління.

Психологія – це найбільш консервативна ланка людини, вона мало змінюється продовж сторіч, але в суспільстві формуються (іноді штучно) напрямки розвитку і під це відповідно спрямовуються загальні критерії, тенденції, закони суспільства, взаємовідносини між людьми та людина – суспільство. Тобто формується психологічний стан суспільства (це менш тривала категорія, тимчасова).

Реле – це прилади, які реагують на зміни струму, напруги, температури, швидкості і замикають або розмикають свої контакти при досягненні певного значення конкретної величини струму, напруги, температури і т. д.

САК – системи автоматичного керування, але АСУ – автоматизовані системи управління, де людський фактор може мати вирішальне значення залишаються з терміном управління (є як процес, а є як інституція). Є керівник (очільник) управління (організація).

Символічні системи – є формалізація логічних систем.

Синергетика (від грецького synergetikos - спільний, узгоджено діючий) – міждисциплінарний науковий напрямок, метою якого є виявлення, дослідження загальних закономірностей у процесах утворення, стійкості й руйнування впорядкованих тимчасових і просторових структур у складних нерівноважних системах різної природи (фізичних, хімічних, біологічних, екологічних і ін.).

Системи автоматичного управління (САУ) – це системи, що призначені для керування технічними процесами без безпосереднього втручання або участі людини.

САР – системами автоматичного регулювання.

ТП (технологічний процес) – це логічно пов’язані операції складають процес цілеспрямованої дії для досягнення результату, що може бути: зміна кількісних, якісних характеристик або форми якостей об’єкту, стану, властивостей, розташування у просторі.

Технологія – це правила дії з використанням будь-яких засобів, які є загальними для сукупності завдань або заданих ситуацій. Якщо реалізація технології спрямована на створення керуючого впливу, то це технологія керування.

Телемеханіка – область науки і техніки, що охоплює теорію і технічні засоби автоматичної передачі на відстань команд управління і отримання інформації про стан ОУ.

ТО – технічна одиниця.

Функціональна схема автоматизації – це комплексне графічне поєднання технологічного об’єкту виробництва з технічними засобами автоматизації у вигляді автоматичних пристроїв.

ЧПУ – числове програмне управління.