Політична боротьба в Україні під час президентських виборів восени 2004 р. Обрання В.Ющенка президентом України (грудень 2004 р.).

Вибори Президента України 2004 р., як і перед­бачалося, стали переломними в історії України. Ще задовго до офіційного початку передвиборчої кам­панії всі політичні сили країни, як урядові, так і опозиційні, стали готуватися до них. Тривалий час незрозумілою залишалася позиція Президента України Л. Кучми. Конституційний Суд України визнав, що згідно з Конституцією України (1996 р.) він перебуває при владі лише перший термін, хоча фактично залишається при владі вже два терміни. Зрештою Л. Кучма відмовився від участі у виборах 2004 р. Кандидатом від влади став діючий Прем'єр-міністр України В. Янукович.

Однією з особливостей передвиборчої кампанії стала велика кількість кандидатів у Президенти України — більше двадцяти. Проте головна перед­виборча боротьба точилася між двома кандидата­ми: В. Януковичем і В. Ющенком.

31 жовтня 2004 р. відбулися президентські ви­бори. У результаті голосування голоси виборців розподілилися таким чином: В. Ющенко — 39,26 % голосів, В. Янукович — 39,11 %, О. Мороз — 5,82 %, П. Симоненко — 4,97%, Н. Вітренко — 1,53%, А. Кінах — 0,93 %. Решта кандидатів набрали мен­ше 1 % голосів кожен.

Такий розподіл голосів не виявив переможця, який мав би набрати більше 50 %. Другий тур ви­борів було призначено на 21 листопада 2004 р. Ос­новними політичними суперниками в цьому турі, як і в першому, були В. Ющенко і В. Янукович.

За результатами другого туру виборів ЦВК ого­лосило переможцем у виборах В. Януковича. Проте екзитполи засвідчували перемогу В. Ющенка, звинувачуючи кандидата від влади у фальсифікаціях і махінаціях. Унаслідок цього 21 листопада опо­зиція зібралася на мітинг на центральній площі Києва — майдані Незалежності. Наступного дня мітинг переріс у масову мирну акцію протесту, яка тривала до 8 грудня 2004 р. і дістала назву «Пома­ранчева революція».

На вимогу частини депутатів відбулося поза­чергове засідання Верховної Ради України, щоб обговорити ситуацію, яка склалася, і прийняти відповідне рішення. Проте, проурядові фракції і комуністи відмовилися взяти в ньому участь. На цьому засіданні В. Ющенко як політичний акт прийняв присягу Президента України.

27 листопада відбулося засідання Верховної Ра­ди України, на якому було прийнято постанову про політичну кризу в Україні, визнано факт фальсифікації виборів та фактично анульовано рішення ЦВК. Парламент висловив недовіру ЦВК і назвав неприпустимим застосування сили проти учасни­ків акції громадської непокори.

Для розв'язання складної ситуації до Україні: з посередницькою місією прибули представник:: Польщі, Литви, Росії, ОБСЄ та ЄС. Зрештою за допомогою міжнародних посередників сторони кон­флікту (Президент України Л. Кучма і кандидати у Президенти України В. Ющенко і В. Янукович) виробили формулу політичного врегулювання кризи. Але все залежало від рішення Верховно­го Суду України, який 29 листопада приступив до розгляду скарги, поданої довіреними особами В. Ющенка про визнання незаконними дій ЦВК щодо оголошення переможця другого туру виб­орів і відміну відповідної постанови про його під­сумки.

З грудня 2004 р. Верховний Суд України виз­нав недійсними результати другого туру прези­дентських виборів, оголошених ЦВК 26 листопада 2004 р., і призначив на 26 грудня 2004 р. переголосування.

7 грудня Л. Кучма підписав Указ про відпуст­ку В. Януковича на період передвиборчої кампанії і призначив М. Азарова виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра України.

Переголосування 26 грудня 2004 р. дало такі результати: за В. Ющенка проголосувало 51,99 % виборців, які взяли участь у голосуванні, за В. Яну­ковича — 44,21 %. Інавгурація нового Президен­та України В. Ющенка відбулася 23 січня 2005 р.

Прем'єр-міністром України було обрано Юлію Тимошенко.

Зміни до Конституції України в грудні 2004 р. Трансформація політичної системи від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської. Вплив цього чинника на подальший розвиток політичних процесів в Україні.

Прийняття змін до Конституції України в грудні 2004 р. проходило у вкрай напруженій політичній обстановці. 8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила закони про внесення змін до Конституції та про внесення змін до закону про вибори Президента (дозволили провести переголосування 2-го туру виборів Президента). Того ж дня Президент України Леонід Кучма підписав ці документи.

Закон про зміни до Конституції передбачає перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, подовження терміну повноважень Верховної Ради до 5 років.

Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями закону, він мав набрати чинності з 1 вересня 1995 року в разі, якби на той час були ухвалені зміни до Конституції стосовно реформування системи місцевого самоврядування. Позаяк до 1 січня 1996 року ці зміни не були ухвалені, то (згідно з прикінцевими та перехідними положеннями) закон набув чинності самостійно з 1 січня 1996 року.