Синтезу і секреції. Метаболічні ефекти

Синтез і секреція гормону росту регулюється системою нейроендокринного контролю, яка включає ЦНС, гіпоталамус, аденогіпофіз, органи-мішені і периферичні тканини.

●Пульсуючий характер секреції ГР визначається взаємодією двох гіпоталамічних пептидів – соматотропін-рилізинг-гормону і соматостатинінгібуючого фактора (соматостатину).

●Соматотропін-рилізинг-гормон стимулює вивільнення гормону росту з гіпофіза і проліферацію соматотрофів і не впливає на вивільнення інших тропних гормонів аденогіпофіза. Окрім секреції, СТРГ стимулює безпосередньо синтез гормону росту.

●Важливими регуляторами секреції ГР є гормон росту - вивільнюючі пептиди (секретагоги), ацетильований пептид грелін – новий стимулятор вивільнення гормону росту.

●Секреція гормону росту стимулюється також багатьма іншими факторами:

фізіологічні: фізичне навантаження, сон, гострий стрес;

фармакологічні: гіпоглікемія, гормони і пептиди (АКТГ, глюкагон, вазопресин, естрогени, глюкокортикоїди, тиреоїдині гормони, холецистокінін, вазоактивний інтестинальний поліпептид, фактори росту тощо), серотонін, деякі амінокислоти, допамін, бромкриптин, опіоїди та ін.;

патологічні: голодування, недостатність білків в раціоні харчування, нервова анорексія, хронічна ниркова недостатність, акромегалія тощо.

●Зниження секреції СТГ спостерігається при гіперглікемії після їди, підвищенні вмісту вільних жирних кислот в крові, під впливом гормонів (соматостатин, соматотропін, прогестерон, глюкокортикоїди, ІРФ-1), при патологічних станах (гіпертиреоз, гіпотиреоз, ожиріння тощо) та ін.

●СТГ активує надходження амінокислот в клітини, включення їх в білки мітохондрій, мікросом та ядер, синтез РНК, ДНК, збільшує загальну кількість клітин.

●Гормон росту справляє специфічний ефект на поздовжній ріст кісток, скелетне дозрівання і накопичення кісткової маси.

●Дія СТГ реалізується на рівні клітин кісткового хряща, м'язів та внутрішніх органів, посилює в них синтез білка і зменшує катаболізм. Таким чином, СТГ шляхом стимуляції синтезу епіфізарного хряща впливає на ріст у довжину (при відкритих зонах росту). Завдяки активації періостального росту збільшується ширина та товщина кісток. СТГ впливає на ріст сполучної тканини, м’язів, внутрішніх органів.

● Гормон росту здійснює біологічну дію через інсуліноподібний фактор росту -1 (ІФР-1, соматомедин С), що синтезується в печінці та інших органах і є посередником анаболічного, ростового впливу СТГ.

● Соматотропін належить до контрінсулярних гормонів. При хронічному надлишку СТГ знижує здатність жирових тканин та м'язів використовувати глюкозу, активує глікогеноліз та глюконеогенез в печінці, стимулює виділення глюкагону та підвищує активність ферментів, які руйнують інсулін. Компенсаторно підвищується секреція інсуліну, виникає гіперінсулінемія, яка при виснаженні резервних можливостей β-клітин підшлункової залози може спричинити гіпоінсулінемію, абсолютну інсулінову недостатність і розвиток цукрового діабету. Гіперінсулінемія при надлишковій секреції СТГ призводить також до зменшення кількості інсулінових рецепторів.

●Дія СТГ на ліпідний обмін полягає в посиленні процесів ліполізу, мобілізації жиру з жирових депо, пригніченні кетогенезу. В крові збільшується рівень вільних жирних кислот. При дефіциті інсуліну вміст кетонових тіл також збільшується. Енергія, яка утворюється при посиленому ліполізі, використовується на анаболічні процеси.

●Ефекти гормону росту на водно-електролітний обмін виявляються затримкою натрію в організмі, зниженням екскреції натрію із сечею, підвищенням активності реніну плазми та рівня альдостерону, збільшенням ниркового кровотоку та швидкості клубочкової фільтрації, підвищенням об'єму позаклітинної рідини з набряками, гіпертензією.

●При дефіциті СТГ потовиділення знижується, порушується терморегуляція.

●Гіпофіз відіграє суттєву роль в розвитку і функціонуванні імунної системи, дозріванні імуноцитів і в регуляції імунної функції.

●Периферична дія гормону росту починається з комплексування гормону з відповідними рецепторами, розміщеними на мембранах клітин, в якому беруть участь 29 амінокислотних залишків. Мутації амінокислот в цих ділянках можуть спричинювати різні патології росту.

●Біологічно активною є вільна фракція СТГ, яка складає близько половини всієї кількості циркулюючого в крові гормону. Решта знаходиться у зв’язаному з СТГ-зв’язуючим білком стані і є резервуаром гормону росту.