ТОП 10:

Запальні захворювання специфічної етіології



Властивості:

– передаються статевим шляхом;

– викликають двостороннє ураження (гонорея, туберкульоз, хламідії);

– в анамнезі є вказівка ​​на статевий контакт і зв'язок з менструаціями (як фізіологічна провокація);

– розвиток спайкового процесу, який призводить найчастіше до безпліддя;

– антибактеріальна терапія дає хороший ефект (особливо при гонококовій інфекції).

Класифікація ВООЗ інфекцій, що передаються статевим шляхом

Нозологія Збудник
Класичні венеричні хвороби
1. Сифіліс treponema pallidum
2. Гонорейна інфекція Neisseria gonorrhoeae
3. Шанкроїд Haemophilus ducreyi
4. Лімфогранульома венерична Chlamydia trachomatis
5. Пахова гранульома Calymmatobacterium granulomatis
3, 4, 5 трапляються переважно у тропічних країнах
А. З переважним ураженням статевих органів
 
1. Урогенітальний хламідіоз Chlamydіa trachomatіs
2. Урогенітальний трихомоніаз Trichomonas vaginalis
3. Урогенітальний мікоплазмоз Мycoplasma hominis
4. Кандидозні вульвовагініти і баланопостити Candida albicans
5. Генітальний герпес Herpes simplex virus
6. Гострокінцеві бородавки Papillomavirus hominis
7. Генітальний контагіозний молюск Molluscovirus hominis
8. Бактеріальний вагіноз Gardnerella vaginalis
9. Урогенітальний шигельоз гомосексуалістів Shigella specias
10. Фтиріаз (лобковий педикульоз) Phthyrus pubis
11. Короста (може передаватись й іншим шляхом) Sarcoptes scabiei
Б. Із переважним ураженням інших органів
1. Інфекція зумовлена вірусом імунодефіциту людини Human immunodeficiency virus
2. Гепатит В Hepatitis B virus
3. Цитомегаловірусна інфекція Cytomegalorovis hominis
4. Амебіаз (переважно гомосексуалістів) Entamoeba hystolytica
5. Лямбліоз Giardia lamblia

Трихомоніаз (Trichomonas vaginalis)

Є одним із найпоширеніших серед запальних захворювань нижнього відділу статевих органів, викликається піхвовими трихомонадами – найпростішими з класу джгутикових.

Зараження відбувається, як правило, статевим шляхом. Позастатеве зараження можливе через руки медичного персоналу при недотриманні правил асептики, а також через предмети особистого туалету (губки, мочалки, нічні горщики, постільна білизна тощо). Побутовий шлях зараження частіше спостерігається у дівчаток, вони можуть інфікуватися під час пологів від матерів.

Клініка. Розрізняють свіже захворювання з гострим, підгострим і торпідним (малосимптомним) перебігом, хронічний трихомоніаз (тривалість захворювання більше 2 років) і асимптомний трихомоніаз (стійке і транзиторне трихомонадоносійство). Інкубаційний період коливається від 3 днів до 3–4 тижнів, становлячи в середньому 10–14 днів.

Клінічні форми трихомоніазу

1. Трихомонадний вульвіт та вестибуліт. Скарги на печіння в ділянці зовнішніх статевих органів, рясні гнійні пінисті виділення, свербіж, іноді прискорені позиви на сечовипускання. При огляді слизова вульви і піхви набрякла, гіперемована, покрита рідкими гнійними виділеннями з дрібнокрапчастими крововиливами (ерозії).

2. Трихомонадний уретрит.

3. Трихомонадний кольпіт.

4. Трихомонадний ендоцервіцит.

Діагноз ставлять на підставі скарг, анамнезу, клініки та виявлення трихомонад при мікроскопії патологічного матеріалу, рідше посівах на штучні живильні середовища.

Трихомонадний кольпіт

Трихомонади тропні до багатошарового плоского епітелію піхви. Також вони можуть уражати ендометрій, викликати сальпінгоофорит в асоціації в іншими мікробами, оскільки трихомонода є активним переносником інших мікроорганізмів.

Трихомонадний кольпіт

Лікування. Неодмінною умовою є одночасне лікування обох членів подружжя (або статевих партнерів). У період лікування і подальшого контролю статеве життя заборонене. Місцеве лікування трихомоніазу втратило своє значення і проводиться лише при непереносимості метронідазолу або при наполегливому перебігу змішаної інфекції. Основний протитрихомонадний препарат – метронідазол (трихопол, флагіл, орвагіл та інші похідні нітромідазолу). На курс використовують 5 грам (іноді до 7,5 – 10 грам). Застосовують різні схеми лікування:

1-ша – по 0,25 г 2 рази на день упродовж 10 днів;

2-га – по 0,5 г 2 рази на день упродовж 5 днів;

3-тя – 4 дні – по 0,25 г 3 рази на день і наступні 4 дні – по 0,25 г 2 рази на день.

Трихопол гепатотоксичний, тому рекомендують застосовувати флагіл (США) або атрикан (Франція) по 250 мг 2 рази на день упродовж 5 днів + лікування партнера.

Якщо трихомоніаз рецидивує або погано піддається лікуванню, то використовують вакцини Солко-тріховак і Солко-уровак, які вводяться по 2 мл через 2 тижні (усього 3 ін'єкції). Вони нормалізують вагінальну мікрофлору, мають шкідливий вплив на трихомонади, підвищують резистентність організму.

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.228.11.9 (0.003 с.)