Сечостатеві і кишкові нориці

Які причини утворення сечостатевих і кишковостатевих нориць?

Утворення сечостатевих і кишковий-статевих нориць після пологів пов'язане з неправильним веденням останніх, особливо при вузькому тазі. Нориці не небезпечні для життя жінки, але є важким каліцтвом і роблять її інвалідом. Нориці утворюються унаслідок тривалого стояння голівки плоду в одній площині (більше 2 годин), внаслідок чого відбувається порушення кровообігу в навколишніх тканинах з подальшим їх некрозом. Утворення нориць відбувається на 6-7-й день після пологів, тобто після виписки породіллі з пологового будинку. Крім того, нориці можуть утворитися при загоєнні зашитих травм промежини вторинним натягненням, при пораненні сечового міхура і кишечника під час череворозтину.

Які клініка і методи діагностики нориць?

Основний клінічний прояв нориць — це або виділення сечі через піхву поза актом сечовипускання, або виділення газів і рідкого калу, що супроводжуються завжди місцевою запальною реакцією в піхві.

Діагностують сечостатеві нориці шляхом огляду піхви і шийки матки за допомогою дзеркал і цистоскопії, кишково--статеві, — також при огляді піхви за допомогою дзеркал, пальцевого ректального дослідження і при ректоскопії і іригоскопії, кольоровій і рентгенівській фістулографії.

Які результати і методи лікування нориць?

Дрібні вагінальний-ректальні нориці можуть закритися самі при дотриманні відповідної дієти і гігієни. При сечостатевих і кишковий-статевих свищах, що не закрилися, необхідні пластичні операції, які є досить складними і можуть бути виконані не раніше чим через 4-6 місяців після пологів.

ПОЛОГОВА ТРАВМА ПЛОДА

 

Пологова травма – це порушення цілісності та розлад функції тканин і органів новонародженого, що виникають під час пологів. В середньому, біля 2 % дітей отримують під час пологів ті чи інші ушкодження, хоча справжня їх частота не встановлена, оскільки в різних регіонах вона залежить від соціальноекономічних, медичних, біологічних, економічних факторів. Перинатальна гіпоксія і асфіксія часто супроводжують пологові травми, але можуть бути однією з патогенетичних ланок їх виникнення.
Етіологія. Поняття пологова травма більш широке, ніж поняття акушерська травма. Акушерська допомога в пологах – лише одна з причин пологових травм. Травматичність акушерської допомоги (повороти, накладання акушерських щипців, вакуумекстракція та ін.) визначається не тільки навиками акушера, але й тим, який і як плід вступає в пологи. Тривала внутрішньоутробна гіпоксія, тяжка інтранатальна асфіксія збільшують вірогідність пологового травматизму навіть при фізіологічних пологах. Сприяючими факторами до виникнення пологових травм є:
1. Сідничне та інші аномальні положення плода.
2. Макросомія (крупний плід), переношеність.
3. Затяжні чи стрімкі пологи.
4. Великі розміри голівки плода.
5. Недоношеність, інфантилізм плода.
6. Олігогідроамніон (маловіддя).
7. Аномалії розвитку плода.
8. Збільшення ригідності пологових шляхів (немолоді першородячі, надлишок вітаміну D під час вагітності).
9. Акушерська допомога.
Прикладом чисто акушерських травм є переломи кісток. Всі інші травми обумовлені, як правило, іншими чинниками.
Класифікація. Пологові травми можуть бути різними, як по тяжкості, так і по місцю ушкодження. Умовно їх розділяють по локалізації:
1. Пологові травми шкіри, м’яких тканин.
2. Пологові травми м’язів.
3. Пологові травми кісток.
4. Пологові травми периферичної нервової системи.
5. Пологові травми головного і спинного мозку.

Клініка, діагностика і лікування пологових травм.
1. Травми шкіри і м’яких тканин.

Петехії, екхімози, садна на різних ділянках шкіри – найбільш частий прояв родового травматизму. Вони можуть бути на передлежачій частині плода в пологах, на місці накладання щипців, вакуумекстрактора, на місці здавлення рукою акушера при внутрішньоутробній допомозі. Невеликі садна і порізи вимагають лише місцевого антисептичного лікування. Петехії та екхімози розсмоктуються самостійно через декілька днів, проте ці діти кладуться на цей період в палату інтенсивного спостереження і не прикладаються до грудей. Це робиться в тому разі, коли петехії та екхімози розміщені на голівці, і тому не виключена можливість наявності подібних крововиливів і в м’яку мозкову оболонку. Клініка ураження ЦНС не завжди яскрава в перший чи другий день після народження. До появи перших симптомів часто буває так званий “світлий проміжок”, під час якого годування грудьми (підвищуючи внутрішньочерепний тиск) може викликати нові крововиливи. Профілактично дітям призначають вікасол, епсилон-амінокапронову кислоту, кальцій.
Родова пухлина одними авторами вважається транзиторним станом, іншими – проявами легкого родового травматизму. Це припухлість м’яких тканин в передлежачій частині. На місці вакуумекстрактора на фоні родової пухлини можливі петехії, екхімози. Самостійно розсмоктується через 1-3 дні. Лікування не потребує. Діти з локалізацією родової пухлини на голові знаходяться 3-4 дні під спостереженням.
Крововилив під апоневроз – тістуватої консистенції припухлість, набряк тім’яної і потиличної частини голови. На. відміну від кефалогематоми не обмежений однією кісткою, а на відміну від родової пухлини може збільшуватись після народження. Часто інфікується, може стати причиною постгеморагічної анемії в перші дні життя, в подальшому – гіпербілірубінемії через підвищене позасудинне утворення білірубіну. Крововилив розсмоктується через 2-3 тижні.
Кефалогематома (кров’яний опух голови) утворюється при відшаруванні окістя тім’яної і потиличної кістки підокістною гематомою при грубому зміщенні між кісткою та шкірою. Певну роль відіграє нестача вітаміну К та ламкість судин новонародженого. Спостерігається у 0,2-0,3 % новонароджених. Опух спочатку має пружну консистенцію, часто на місці родової пухлини, тому діагностика в перші 2 дні затруднена. При відсутності родової пухлини, або при її вщуханні, добре видно, що кефалогематома ніколи не переходить на сусідню кістку, не пульсує, неболюча. При пальпації відчутно флюктуацію і немовби валик по периферії. Шкіра над кефалогематомою не змінена. В перші дні життя кефалогематома збільшується. Пізніше виникає тривала жовтяниця внаслідок утворення позасудинного білірубіну. На 2-3-му тижнях життя маленькі гематоми зменшуються і повністю розсмоктуються через 6-8 тижнів. Великі кефалогематоми нерідко кальцифікуються, під час їх розсмоктування різко витоншується підлеглий кістковий шар або утворюються кісткові кистоподібні нарости (рис. 4).

Рис. 4. Рентгенограма черепа дитини К. (дівчинки) з кефалогематомою потиличної кістки.

Диференційна діагностика кефалогематоми і родової пухлини.

Симптоми	Кефалогематома	Родова пухлина
Локалізація	Обмежена одніею кісткою	Переходить на сусідні кістки
Пульсація	-	+
Болючість	-	+
Флюктуація	+	-
Зміна розмірів в перші дні	Збільшується	Зменьшується
Синюшність шкіри	-	+

Лікування полягає у відміні грудного годування на 3-4 дні з метою зменьшення внутрішньо-черепного тиску, призначення вікасолу, епсилонамінокапронової кислоти, аскорутину. Малі кефалогематоми (2-3 см в діаметрі) залишають без втручання. Великі кефалогематоми пунктують в асептичних умовах з накладанням тугої пов’язки і обов’язковим введенням при пункції антибіотика. Ця операція здійснюється не раніше 8-го дня життя, бажано на 10-12-й день, коли фібринолітичні процеси роблять кров рідкою і пройшло загоєння пошкоджених судин. Більш рання пункція може привести до повторного утворення кефалогематоми.

2. Пологові травми м’язів.
Пошкодження і крововиливи в грудинно-ключично-сосковий м’яз.

Переважно буває при сідничних передлежаннях, часом при накладанні щипців, ручній акушерській допомозі. Пошкодження чи відрив м’язу звичайно виникає в нижній третині (стернальній частині). В ділянці ушкодження і гематоми пальпується невелика, помірно щільна чи тістувата пухлина. Не завжди клініка з’являється одразу після народження. Часом вперше цю травму діагностують на 3-4 день чи навіть пізніше, коли розвивається кривошия: голова дитини нахилена в бік ураження, а підборіддя – в протилежний бік.
Диференціювати гематому треба з вродженою м’язовою кривошиєю, при якій дитина народжується з фіброзним переродженням м’яза, яке виникає ще внутрішньоутробно. Патогенез цієї аномалії до кінця не зрозумілий. Неабияке значення мають: маловіддя, аномальне розміщення голівки, тиск на м’яз кістками тазу матері, а часом це є проявом спадкового ураження кістково-м’язової системи.
Диференціальний діагноз грунтується на тому, що при ураженні грудинно-ключично-соскового м’язу під час пологів поворот голови в інший бік не затруднений, в той час як при кривошиї вїн неможливий через щільність м’язу. Крім того, при вродженій кривошиї підборіддя повернуте разом з головою у хворий бік, є асиметрія обличчя, менші вушні раковини на стороні ураження. При повному відриві м’язу в пологах головка дитини нахилена в здоровий бік, а на протилежному боці пальпується щільний валик відірваного м’язу. Повороти голови в цьому разі неболючі.
Диференційно - діагностичні критерії пологової травми грудинно - ключично - соскового м’язу.

Симптоми	Пологова травма	Вроджена кривошия
Поворот голови в інший бік.	Не затруднений	Неможливий
Поворот підборіддя в хворий бік	-	+
Асиметрія обличчя	-	+
Менші вушні раковини	-	+

Лікування полягає в створенні коригуючого положення голови для ліквідації патологічного нахилу голови і профілактики набутої кривошиї, застосуванні сухого тепла, фізіотерапевтичних заходів (електрофорез з KJ, а пізніше масаж). При неефективності – хірургічна корекція в першому півріччі життя. Повний відрив м’язу вимагає хірургіного лікування після 10-го дня життя.
Гематома жувальних м’язів утворюється внаслідок сильного розтягнення м’язів при ручній екстракції плода чи при накладанні акушерських щипців. В цих випадках в ділянці шиї утворюється невелика кругла щільна пухлина, що зникає через декілька днів. Смоктанню дитини не перешкоджає. Лікування не потребує. При значних гематомах – холодні компреси і легкий масаж.

Пологові травми кісток.

Перелом ключиці – найбільш частий перелом кісток в пологах. Локалізація – в середній третині. Спостерігається переважно у новонароджених з великою вагою і широкими плечами. При проходженні плечиків через родові шляхи ключиця сильно притискається до симфізу матері, перегинається і ламається. Зміщення уламків відсутнє, так як цей перелом є по типу “зеленої гілки”. Часто він залишається непоміченим і виявляється тільки після утворення кісткового мозолю, що пропальповується у вигляді ущільнення на ключиці. Немотивований крик дитини при пеленанні, болючий вираз обличчя можуть супроводжувати дану травму.
Ретельний огляд неонатолога завжди дозволяє рано діагностувати цю патологію. Зразу після народження на місці перелому можна помітити невелику гематому і при пальпації встановити крепітацію. Загальний стан дитини непорушений, активні рухи руки необмежені. При більш грубих ушкодженнях виражені набряк м’яких тканин, значна деформація за рахунок зміщення уламків і гематоми. Можливе обмеження рухів руки на боці ураження (псевдопараліч).
Прогноз хороший. Особливого лікування не потребує, для швидкого загоєння застосовують імобілізацію м’якою пов’язкою Дезо з ватно-марлевим валиком в пахвинній ділянці протягом 5-7 днів до утворення кісткового мозолю.
Перелом плечової кістки – по частоті займає друге місце після перелому ключиці, спостерігається у 0,2 на 1000 новонароджених. Частіше локалізується у верхній і середній третині плеча. Виникає при затрудненні виведення руки дитини. У дітей з макросомією може виникнути і при самовільних пологах. Часто виникає при акушерській допомозі при ножному та тазовому передлежанні плода.
Клічно спостерігається порушення функції руки (лежить нерухомо вздовж тулуба) і неспокій при пеленанні. При зміщенні уламків визначається вкорочення плеча та кутова деформація. Пальпація місця перелому болюча і виявляє крепітацію уламків. Огляд дитини треба проводити дуже обережно, щоб не посилити травму. Діагноз підтверджується рентгенографією (рис. 5).
Лікування полягає в імобілізації кінцівки на 10 днів, причому повне зміщення уламків не обов’язкове. З часом відбувається повне виправлення кістки. Залишкових змін ця травма не залишає.

Рис. 5. Рентгенограма правого плеча дитини Т. 7 днів з переломом в середній третині.

Перелом стегнової кістки, як правило, є результатом акушерської допомоги при сідничних передлежаннях (витягання дитини за тазовий кінець) та при кесарському розтині (витягання дитини за ніжку). Клінічні ознаки подібні до тих, що є при переломі плеча. Лікування полягає в імобілізації на 12-14 днів шляхом лейкопластирного витягнення по Шеде (рис. 6).

Рис. 6. Рентгенограма лівого стегна дитини К. (хлопчика) 3 тижні. Перелом в середній третині, утворення кісткової мозолі.

Є випадки, коли переломи кісток супроводжуються відшаруванням епіфізу – епіфізеолізом. В таких випадках у віддалені терміни можливі порушення росту кінцівки, формування патологічних суглобів. Тому діти з переломами кісток знаходяться під постійним наглядом ортопедів. Переломи інших кісток у новонароджених можливі, але є казуїстичними випадками.