ТОП 10:

Локалізація функцій в корі головного мозку. Синдроми ураження.



Головний мозок (encephalon,cerebrum) включає праву і ліву півкулі та мозковий стовбур. Кожна півкуля має три полюси: лобовий, потиличний і скроневий. У кожній півкулі виділяють чотири частки: лобову, тім'яну, потиличну, скроневу та острівець.

Поверхня великого мозку є корою, вона порізана борознами, що розділяють її на частки і звивини, внаслідок чого значно збільшується площа кори.

Функції кори головного мозку

1. Це вищий відділ ЦНС

2. Забезпечує довільні рухи, дає початок пірамідному шляху

3. Кора є органом свідомого сприймання чутливих подразнень

4. Кора є анатомічною базою умовно-рефлекторної діяльності.

5. Кора є органом аналізу і синтезу всіх подразнень з зовнішнього світу і з внутрішніх органів.

6. Кора є носієм індивідуального досвіду.

7. Кора відповідає за психічну діяльність і мову.

8. Кора забезпечує регулюючий вплив на нижчележачі відділи нервової системи.

Лобна частка. Локалізація функцій. Функцією кори лобних часток є організація рухів і рухових механізмів мови, поведінки, мислення і пам’яті.

1. Передня центральна звивина – це рухові проекційні ділянки для мускулатури протилежної частини тіла.

Проекція для окремих м’язових груп представлена тут у оберненому порядку до розташування їх на тілі: верхнім відділам передньої центральної звивини відповідає нога, середнім відділам – рука, та нижнім відділам – обличчя, язик, глотка, гортань.

2. Задній відділ верхньої лобної звивини – це проекційна зона, що відповідає за рухи тулуба, є центром прямоходіння і прямостояння. Центр зв’язаний з протилежною півкулею мозочка (через міст).

3. Задній відділ середньої лобної звивини – центр повороту голови і очей в протилежну сторону. Шляхи, що йдуть від цього центру, мають зв’язок (через пірамідний шлях) з заднім повздовжнім пучком у стовбурі головного мозку і здійснюють іннервацію погляду.

4. Поряд з центром повороту голови і очей розташований центр письма.

5. Задній відділ нижньої лобної звивини лівої півкулі – центр експресивної (моторної) мови (центр названий іменем французького вченого Брока).

 

Симптоми пораження та подразнення

Лобна доля

1. Вогнища в зоні передньої центральної звивини викликають центральні парези та паралічі. Оскільки клітини Беца розташовані тут компактно, то ураження кори проявляються обмеженими монопарезами з явним переважанням в руці, в нозі або в обличчі, або чистими моноплегіями на протилежному боці.

2. Подразнення прецентральної звивини патологічним процесом супроводжується нападами джексонівської епілепсії, які проявляються у вигляді клонічних або тоніко-клонічних судом обмежених м¢язових груп, відповідних часткам кори, які подразнюються: судоми виникають на боці, протилежному патологічному осередку в мозку і не супроводжуються втратою свідомості.

3. Подразнення переднього адверсивного поля (заднього відділу верхньої лобної звивини) викликає раптові судоми одразу всієї протилежної мускулатури з втратою свідомості.

4. Подразнення задніх відділів середньої лобної звивини призводить до приступів поєднаного повороту голови та очей в бік, протилежний патологічному осередку.

5. Подразнення оперкулярної частки нижньої лобної звивини викликає напади ритмічних жувальних рухів, прицмокування, облизування, тощо.

6. Ураження передніх відділів верхньої та середньої лобних звивин викликає лобну атаксію, яка проявляється в основному розладами ходи та стояння. Хворий не може утримуватися в вертикальному положення і падає (астазія), а також не може ходити (абазія). Хода нагадує лисячу, відмічається хиткість при ході переважно в бік протилежний вогнищу ураження.

7. Ураження задніх відділів середньої лобної звивини призводить до повороту голови і очей в бік осередку (корковий параліч погляду).

8. При ураженні задньої частки нижньої лобної звивини (центру Брока) виникає моторна афазія. Хворий втрачає набуті мовні навички, не може висловити своєї думки. При цьому він розуміє звернену до нього мову. При легких ураженнях можуть виникати “словесні емболи”, персеверації, аграматизм, ехолалія, “телеграфний стиль мови”

Розрізняють (за А. Лурія) 3 форми моторної афазії: аферентну, еферентну, динамічну

а) Аферентна моторна афазія пов’язана з ушкодженням нижніх відділів зацентральної (постцентральної) звивини, які забезпечують іннервацію оральної, артикуляційної мускулатури. При такій афазії страждає артикуляція звуків. У хворого втрачається автоматизована мова, повторення слів, називання предметів. Ця афазія пов’язана з оральною апраксією.

б) Еферентна моторна афазія – це афазія Брока, тобто вона виникає, при ураженні центру Брока в лівій півкулі (у правшів). При ній зберігається артикуляція окремих звуків, але хворий не може вимовляти серію звуків, слова, фрази. При повній афазії хворий зовсім не говорить, при неповній – зберігається телеграфний стиль мови (речення будуються переважно з іменників).

в) Динамічна моторна афазія – це афазія, що виникає при ураженні кіркової зони попереду від центру Брока. Для цього виду афазії характерна мовна аспонтанність, відсутність мовної ініціативи, коли хворий не хоче активно говорити. Проте він добре повторює окремі речення, слова, відповідає на запитання.

9. Аграфія – втрата письма. Буває при ураженні задніх відділів середньої лобної звивини

10. При ураженні лобної частки можуть з’являтись субкортикальні рефлекси.

11. Поява “хапальних” феноменів. У хворого спостерігається мимовільне захоплення рукою предмета при торканні його до його долоні. “Нав’язливе хапання” – це мимовільне бажання захоплювати оточуючі предмети або слідкувати рукою за переміщенням предмету (феномен спостерігається у маленьких дітей в результаті розгальмування).

12. Феномен “супротиву” або “протидії” – при спробі лікаря вивести ту чи іншу частину тіла хворого з певного положення автоматично напружуються м’язи-антагоністи і виникає певний опір

13. При ураженні полюса лобної частки і дифузних ураженнях кори лобних часток розвиваються розлади психіки, які мають свої особливості і вважаються характерними для даної локалізації процесу – так звана лобна психіка.

Спостерігається: апатія, торпідність психічних реакцій, послаблення пам’яті та уваги, відсутність критичного ставлення до свого стану, неадекватна оцінка важкості захворювання. частіше ніж депресія, спостерігаються ейфорія, схильність до гумору, грубих та плоских жартів, дитячість у поведінці, типовими є неохайність хворого (сечовипускання у палаті на підлогу, в ліжко).

14. Іноді спостерігається невиразність та маскоподібність обличчя, загальна гіпокінезія, що пояснюється ураженням зон лобної частки, пов’язаних з екстра пірамідною системою.

15. Лобна апраксія. Це розлади рухової активності, зміни поведінки, що з’являються за рахунок порушення навичок, вчинків, дій, набутих протягом життя. Найбільш переконливими є своєрідні розлади поведінки під час сечовипускання у хворих з ураженням лобних часток.

 

Тім’яна частка

Функція тім’яної частки пов’язана, в основному, з орієнтацією в просторі і часі і з аналізом подразнень від чутливих рецепторів.

Локалізація функцій в тім’яній частці

1. В постцентральній звивині знаходиться ядро аналізатора загальної чутливості. В ній закінчуються провідні шляхи больової, температурної, тактильної, м’язово-суглобової і вібраційної чутливості. У верхніх відділах постцентральної звивини представлена чутливість від нижньої кінцівки, в середніх – від руки, в нижніх – від обличчя.

2. Верхня тім’яна частка. Тут представлені складні види чутливості: стереогностична, локалізації, дискримінації, відчуття ваги, тиску, положення кінцівки в просторі.

3. Нижня тім’яна частка. В надкрайовій звивині знаходиться центр праксису. В кутовій звивині лівої тім’яної частки – центри читання (лекції) та лічби (калькулії).







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-18; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.188.251 (0.009 с.)