Спинний мозок. Спинно-мозкові нерви.

Спинний мозок довжиною 41-45 см розпочинається на рівні верхнього краю першого шийного хребця і закінчується на рівні верхнього краю другого поперекового хребця. Спинний мозок має 31-32 сегменти (8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 1-2 куприкових).

Сегментом називається частина сірої речовини спинного мозку функціонально й морфологічно пов”язаних з парою передніх і парою задніх корінців. Спинальний сегмент іннервує певну ділянку шкіри, м”язів, кісток і внутрішніх органів.

Спинний мозок росте повільніше хребта, а тому у верхньогрудному відділі спинальний сегмент знаходиться на один вище відповідного хребця, в середньогрудному – на два, а в нижньогрудному – на три.

 

Рис. 3 Будова спинного мозку

 

На поперечному розрізі центральну частину спинного мозку становить сіра речовина, яка формує задні (чутливі), передні (рухові) й бокові (вегетативні) (з 8-го шийного до 3-го поперекового сегмента) роги та передню сіру злуку (чутлива).

Навколо сірої знаходиться біла речовина, сформована відростками (волокнами), нервових клітин: а) міжхребцевих вузлів і задніх рогів спинного мозку (висхідні, аферентні, чутливі системи); б) головного мозку (низхідні, еферентні, рухові системи), які утворюють передні, задні й бокові канатики спинного мозку.

 

Рис. 4 Спинномозковий нерв.

I — задній ріг; 2 — задній канатик; 3 — задня срединна борозна; 4 — задній корінець; 5 — спинномозковий вузол; 6 — стовбур спинномозкового нерва; 7 — внутрішня гілка задньої гілки; 8 — зовнішня вітка задньої гілка; 9 — задня вітка; 10 — передня гілка; II — білі сполучні гілки; 12 — оболонкова гілка; 13 — сірі сполучні гілки; 14 — вузол симпатичного стовбура; 15 — передня срединна щілина; 16 — передній ріг; 17 — передній канатик; 18 — передній корінець; 19 — передня сіра спайка; 20 центральний канал; 21 — боковий канатик; 22 — постгангліонарні волокна.

 

Спинальні нерви складаються з чутливих, рухових і вегетативних волокон. Вони формуються передніми й задніми корінцями. Передні корінці – це аксони рухових нейронів передніх рогів, а задні – чутливих нейронів міжхребцевих вузлів.

Після виходу з міжхребцевого отвору спинальний нерв поділяється на:

а) передню гілку (до кінцівок і передніх 2/3 тулубу);

б) задню (навколохребетна ділянка),

в) поворотну (до спинальних оболонок і фіброзно-кісткових структур хребта);

г) сполучну, яка приєднується до паравертебрального симпатичного ланцюжка.

Передні гілки спинальних нервів утворюють п”ять сплетень. Шийне сплетення (формується із перших чотирьох шийних сегментів) іннервує діафрагму, потиличну, над- і підключичну та верхньолопаткову ділянки і плечове (із нижніх чотирьох шийних та першого-другого грудних сегментів) – іннервує руку, його найважливіші нерви – променевий, серединний, ліктьовий. Передні гілки від другого до одинадцятого грудних спинальних нервів не утворюють сплетень, вони іннервують груди, живіт і спину.

Поперекове сплетення (із дванадцятого грудного та перших чотирьох поперекових сегментів) іннервує передню поверхню стегна та нижні відділи живота. Найбільший нерв сплетення – стегновий.

Крижове сплетення (із двох останніх поперекових та верхніх чотирьох крижових сегментів) іннервує промежину, сідницю, задню поверхню ноги, передньозовнішні ділянки гомілки й стопу. Найбільший нерв сплетення – сідничний.

Куприкове сплетення (із двох останніх крижових та куприкових сегментів) іннервує промежину.

 

 

Рухова система (система довільних рухів). Анатомія провідних шляхів. Методика дослідження. Симптоми ураження.

 

Рухова система забезпечує проведення нервового імпульсу від кори головного мозку до м”язів, а шлях, яким здійснюється реалізація рухового імпульсу, називається руховим.

Руховий (кірково-м”язовий) шлях є двонейронним; відповідно складається з центрального і периферійного нейрону. Від центрального рухового нейрону починаються два шляхи: кірково-спинномозковий (пірамідний) та кірково-ядерний. Від периферійного рухового нейрона починаються також два шляхи: спинно-мозково-м”язовий та та ядерно-м”язовий.

Пірамідний або кірково-спинномозковий шлях починається від великих пірамідних клітин кори головного мозку (клітин Беца), що розташовані в передній центральній звивині, задніх відділах верхньої та середньої лобних звивин та в парацентральній частці.

Представлення клітин Беца в передній центральній звивині зворотнє розташуванню частин тіла: в верхньому відділі представлена нога, в середньому – рука, в нижньому – м”язи обличчя. Іннервація мускулатури перехресна.

Рис. 5 Хід волокон шляху довільних рухів

 

Аксони клітин Беца у вигляді пірамідного шляху проходять через променистий вінець (який вони утворюють) далі через внутрішню капсулу, займаючи передні дві третини її задньої ніжки, далі через ніжки мозку, вароліїв міст, довгастий мозок, де утворюють піраміди.

На межі довгастого і спинного мозку волокна здійснюють перехрест, який має свої особливості. Перехрещується більша частина волокон (80 %). Перехрещені волокна направляються в боковий канатик протилежної половини спинного мозку, утворюючи кірково-спинномозковий боковий шлях. Неперехреще ні волокна (20 %) йдуть в передніх канатиках спинного мозку, утворюючи кірково-спинномозковий пердній шлях.

Обидва види волокон (перехрещені та неперехрещені) закінчуються у передніх рогах спинного мозку посегментно. Причому, волокна бокового кірково-спинномозкового шляху іннервують м”язи кінцівок, а волокна переднього кірково-спинномозкового шляху – м”язи шиї, тулуба та промежини. У зв”язку з особливостями перехресту м”язи кінцівок (рук, ніг) мають центральну (кіркову) інервацію з протилежної півкулі, а м”язи шиї, тулуба і промежини – з обох півкуль.

Таким чином, пірамідний шлях є першим (центральним) нейроном рухового (кірково-м”язового) шляху.

Периферійний (другий) нейрон рухового шляху починається від мотонейронів передніх рогів спинного мозку, аксони яких утворюють спинномозково-м”язовий шлях і проходять у складі передніх корінців спинномозкових нервів, сплетень, периферійних нервів, проводячи по них руховий імпульс до ідповідних м”язів.

Іннервація м”язів обличчя, піднебіння, глотки, гортані здійснюється двома нейронами (центральним та периферійним), що утворюють, відповідно, кірково-ядерний та ядерно-м”язовий шляхи.

Рис. 6. Хід волокон шляху довільних рухів

 

Кірково-ядерний шлях починається в нижній третині передньої центральної звивини, проходить через променистий вінець, коліно внутрішньої капсули, направляється до мозкового стовбура, де закінчується у ядрах черепних нервів. Підходячи до ядер волокна шляху здійснюють неповне надядерне перехрестя (за винятком нижнього ядра лицевого нерва та ядра під”язикового нервів, над якими перехрестя повне).

Таким чином, м”язи верхньої частини обличчя, жувальні, піднебіння, глотки і гортані отримують, завдяки неповному перехрестю над”ядерних волокон, двобічну кіркову інервацію. Нижні мімічні м”язи і язик отримують однобічну кіркову інервацію лише з протилежної півкулі.

Периферійний нейрон, що утворює ядерно-м”язовий шлях, починається від ядер черепних нервів, що знаходяться в стовбурі головного мозку (ніжках, мості, довгастому мозку) і утворений власне черепними нервами, які проводять руховий імпульс до відповідних м”язів обличчя.

Таким чином, враховуючи особливості рухового шляху, можна зробити наступні висновки:

1.Однобічну кіркову інервацію отримують м”язи рук, ніг, нижні мімічні та м”язи язика.

2.Двобічну кіркову інервацію мають всі решта м”язів (тобто шиї, тулуба, промежини, верхні мімічні, жувальні, м”якого піднебіння, глотки, гортані).

При однобічних кіркових чи півкульних патологічних процесах випадають функції лише тих м”язів, що мають однобічну кіркову інервацію.