Ознаки центрального (спастичного) паралічу (парезу).

1. Параліч дифузний. (пояснюється компактним розташуванням волокон у внутрішній капсулі, стовбурі, тощо).

2. Спастична гіпертонія м”язів (підвищення м”язового тонусу за спастичним типом).

Спастичний тонус має такі особливості:

а) на руках тонус підвищений в згиначах, в ногах – в розгиначах;

б) під час перевірки тонус зменшується, послаблюється;

в) симптом “складеного ножа” – опір при пасивних рухах спочатку виражений, потім зменшується. За цією ознакою центральний параліч називається спастичним. При підвищеному м’язовому тонусі характерна поява пози Верніке-Мана.

…

 

3. Підвищення сухожилкових та періостальних рефлексів (гіперрефлексія). Ця ознака виникає в результаті підвищеної рефлекторної діяльності сегментарного апарату спинного мозку.

Рефлексогенні зони можуть бути розширеними, а найвища ступінь підвищення рефлексів називається клонусом. Шкірні рефлекси (черевні, підошовні, кремастерні) при центральних паралічах знижуються або зникають (оскільки центральний руховий нейрон є еферентною частиною дуги цих рефлексів).

4. Наявність патологічних рефлексів. На стопах з”являються патологічні згинальні та розгинальні рефлекси (Бабінського, Опенгейма, Шефера, Гордона, Россолімо, Жуковського, Бехтерева), на кистях – згинальні.

5. Наявність захисних рефлексів. Суть їх полягає в мимовільному складному, частіше згинальному, русі паралізованої кінцівки у відповідь на її подразнення (наприклад, здавлення чи пасивне згинання пальців).

6. Патологічні синкінезії. Це поява мимовільних рухів, що з”являються рефлекторно в паралізованій кінцівці при напруженні здорової.

Периферійні паралічі виникають при ураженні волокон периферійного рухового нейрону, тобто спинно-мозково-м”язового та ядерно-м”язового шляхів, тобто передніх рогів спинного мозку, передніх корінців, сплетень, периферійних нервів або ядер та власне черепних нервів.

Ознаки периферійного (в”ялого) паралічу (парезу):

1. Відсутність або зниження рефлексів (арефлексія, гіпорефлексія). Виникає в результаті порушення рефлекторної діяльності сегментарного апарату спинного мозку чи стовбура головного мозку.

2. Пониження м”язового тонусу (атонія, гіпотонія). Виникає в результаті втрати тонусу гама-мотонейронів спинного мозку.

3. Атрофія м”язів. Виникає за рахунок відсутності трофічних імпульсів від спинного та головного мозку.

4. Фібрилярні або фасцикулярні посмикування м”язів. З”являються в результаті подразнення патологічним процесом передніх рогів та передніх корінців спинного мозку.

5. Параліч обмежений, так як уражаються або передні роги або передні корінці, що проводять імпульси до окремих груп м”язів.

6. Реакція дегенерації (переродження), що виникає на 10-14 день після появи паралічу.

При вивченні електрозбудливості м”язів виявляють, що КЗС менше АЗС, тобто катодзамикальне скорочення м”язів є меншим за анодзамикальне скорочення. В нормі КЗС більше АЗС.