Система індикаторів, розроблена комісією оон зі сталого розвитку (кср оон).

Одна з найбільш повних по охопленню систем індикаторів сталого розвитку розроблена КУРЕЙ ООН (табл.1). Індикатори розбиті на основні групи:

– індикатори соціальних аспектів сталого розвитку,

– індикатори економічних аспектів сталого розвитку,

– індикатори екологічних аспектів сталого розвитку (включаючи характеристики води, суші, атмосфери, інших природних ресурсів, а також відходів),

– індикатори інституційних аспектів сталого розвитку (програмування і планування політики, наукові розробки, міжнародні правові інструменти, інформаційне забезпечення, посилення ролі основних груп населення).

Запропоновані в проекті індикатори вимагають спеціальних перетворень, пристосування до конкретних умов, а в деяких випадках — розширення для окремих країн.

Індикатори розбиті на три категорії з урахуванням їх цільової спрямованості:

– індикатори — рушійна сила, що характеризують людську діяльність, процеси та характеристики, які впливають на сталий розвиток;

– індикатори стану, що характеризують поточний стан різних аспектів сталого розвитку;

– індикатори реагування, що дозволяють здійснювати політичний або який-небудь інший спосіб реагування для зміни поточного стану.

Таблиця 1Базовий набір індикаторів сталого розвитку

Розділ Порядку денного на 21 століття	Індикатори– рушійна сила	Індикатори поточного стану	Індикатори реагування
А. СОЦІАЛЬНІ ІНДИКАТОРИ
Боротьба з бідністю	1.Темп росту зайнятості (%) 2.Співвідношення середніх зарплат жінок і чоловіків	15. Населення, яке проживає в абсолютної бідності (%) 16. Співвідношення по доходах найбільш багатих і бідних
Демографічна динаміка	3.Темп зростання населення (%) 4.Темпи міграції населення (чол/рік)	17.Щільність населення (осіб/км^2)	29.Зростання народжуваності
Сприяння освіті, підготовці кадрів та інформованості суспільства	5.Темп зростання населення шкільного віку 6. Приріст числа учнів початкових шкіл (%) 7. Приріст числа учнів середніх шкіл (%)	18.Частка грамотних серед дорослих (%) 19.Частка населення, що має освіту на рівні 5 класів (%) 20. Середнє число років навчання в школі	30. Частка ВНП, що витрачається на освіту (%) 31 Число дівчаток на 100 хлопчиків у середній школі 32. Число жінок на 100 чоловіків серед працюючих
Захист здоров'я населення	8. Частка населення, що не має належного доступу до чистої питної води (%) 9. Частка населення, що проживає в будинках, не забезпечених системами каналізації (%) 10. Частка населення, підвладна впливу шкідливих для здоров'я забруднювачів повітря (%) 11. Частка населення, не забезпечена належним рівнем харчування {%)	21.Дитяча смертність на 1000 народжених живими 22.Очікувана середня тривалість життя при народженні 23.Материнська смертність при пологах на 1000 породіль	33. Частка ВНП, що витрачається на охорону здоров'я (%) 34.Населення, охоплене первинною медичною допомогою (%) 35.Частка населення, імунізованих проти основних заразних захворювань (%) 36. Число жінок у дітородному віці, які мають доступ до обговорення проблем планування сім'ї 37. Частка витрат національного охорони здоров'я, витрачається на місцеве медичне обслуговування

Таблиця 1(продовження) Базовий набір індикаторів сталого розвитку

Сприяння сталому розвитку поселень

12. Темп зростання міських поселень (%) 13.Споживання моторного палива на душу населення (літри) 14. Число мегаполісів з населенням 10 і більше мільйонів осіб

24. Частка міського населення (%) 25.Площа і населення (м2/чисельність) 26.Збитки та кількість постраждалих і загиблих від природних катастроф 27. Загальна площа житла на душу населення (м2) 28. Співвідношення оплати житла і дохода

38.Витрати на будівництво житла низькооплачуваного 39.Витрати на підтримання громадського транспорту 40.Інфраструктурні витрати на душу населення 41. Обсяг кредитів на будівництво житла

Індикатори використовуються для трьох головних цілей: відстеження прогресу в показниках навколишнього середовища; кращої інтеграції екологічних інтересів у секторальну політику; кращої інтеграції екологічних інтересів у економічну політику.Типи індикаторів ОЕСР і сфери їх застосування подано на рис. 2.

Рисунок 2–Типи індикаторів та сфери їх застосування.

В основі індикаторів ОЕСР лежить модель ДСР (тиск-стан-реакція). Модель ДСР (рис. 3) виявляє причинно-наслідкові зв'язки між економічною діяльністю та екологічними і соціальними умовами і допомагає особам, що приймають рішення, і громадськості побачити взаємозв'язок цих сфер і виробити політику для вирішення виникаючих проблем. Тому вона представляє собою механізм відбору і організації показників в зручній формі. Однак це не означає ігнорування більш складних відносин в екосистемах, а також економіко-екологічних та соціально-екологічних взаємозв'язків.

Рисунок 3– Схема моделі «тиск-стан-реакція»

Людська діяльність має «тиск» на навколишнє середовище і впливає на якість і кількість природних ресурсів («стан»); суспільство реагує на ці зміни через природоохоронну, загальноекономічну та галузеву політику і через зміни в суспільній свідомості і поведінці («реакція на тиск»).

«Тиск» включає опосередковане і прямий тиск (тобто використання ресурсів і викид забруднюючих речовин і відходів).

Індикатори впливу висловлюють наслідки від змін у стані навколишнього середовища для тих, хто прямо або побічно використовує ресурси навколишнього середовища. В якості прикладів можна навести індикатори, що впливають на здоров'я, витрати на очищення стічних вод, зміни до сільськогосподарської продуктивності орних земель. Індикатори впливу також включають тимчасові параметри та індекси впливу на аспекти людського добробуту. Широко відомі приклади – валовий національний продукт (ВНП), індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП), який є індикатором якості життя.