Тема 5. Інфляція і грошові реформи

Після вивчення цієї теми ви зможете:

· зрозуміти сутність, форму прояву та способи виміру інфляції;

· ознайомитися з науковими дискусіями щодо причин інфляції;

· пізнати механізм впливу інфляції на реальну економіку, її економічні та соціальні наслідки;

· засвоїти завдання та механізм державного регулювання інфляції;

· ознайомитися з основними особливостями інфляційного процесу в Україні;

· зрозуміти сутність, завдання та види грошових реформ;

· визначити особливості проведення грошової реформи в Україні.

 

Ключові терміни та поняття: інфляція, прихована інфляція, відкрита інфляція, повзуча інфляція, галопуюча інфляція, гіперінфляція, супер інфляція, інфляція попиту, інфляція витрат, монетизація бюджетного дефіциту, очікувана інфляція, неочікувана інфляція, грошова реформа, деномінація, нуліфікація, девальвація, ревальвація, дефляція, формальні реформи, конфіскаційні реформи, реформи паралельного типу.

План теми:

1. Суть інфляції, форми вияву, причини.

2. Характеристика основних концепцій інфляції.

3. Особливості інфляційного процесу, його етапи.

4. Соціально-економічні наслідки інфляції.

5. Особливості інфляційного процесу в Україні.

6. Методи вимірювання інфляції.

7. Грошові реформи як засіб стабілізації грошового обігу.

Питання для самостійного вивчення:

1. Повзуча інфляція: форми вияву та наслідки. Галопуюча інфляція, її характеристика. Вплив гіперінфляції на економічні та соціальні процеси.(Л8 с. 220, Л.23 с. 169-170).

2. Особливості проведення грошової реформи в Україні. Багатофакторність грошової реформи в Україні. Порядок випуску гривні в оборот у вересні 1996 р.(Л8 с. 244-248).

1. У процесі розгляду інфляції як системного утворення, окрім такого напряму її дослідження, як аналіз форм вияву, важливим є і вивчення такої характеристики інфляції як її інтенсивність, яка визначається темпами втрати грішми своєї купівельної спроможності.

За темпами знецінення грошей звичайно виділяють види інфляції: повзучу, помірну(відкриту), галопуючу, гіперінфляцію.

Повзуча інфляція характеризується прискореним зростанням маси грошей в обороті без помітного підвищення чи з незначним зростанням цін – до 5% на рік. Повзуча інфляція не призводить до значного зростання цін. У цих умовах господарюючи суб’єкти і населення використовують певний надлишок грошей для нагромадження, що уповільнює швидкість їх обігу і діє як антиінфляційний фактор. До того ж така інфляція має певні позитивні моменти, стимулюючи виробництво. Вона не спричиняє помітних негативних явищ і тому може тривати протягом довгого часу. її негативний потенціал накопичується поступово. Помірна, відкрита інфляція(ще має назву «Інфляція на марші») проявляється у прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін, що коливається в межах 5-20% на рік. Така інфляція стає відчутною для економічних суб’єктів, і вони починають вживати адаптаційні заходи. Найбільше це вдається підприємствам монополізованих секторів економіки, особливо «природним монополістам». Зайняті тут підприємці починають прискорено підвищувати ціни на свої товари у відповідь на зростання попиту. Їх покупці починають нести додаткові витрати, а тому підвищують ціни на свої товари. Поступово інфляція поширюється на всі сектори економіки, порушуючи рівновагу всього ринку.

Галопуюча інфляція з’являється коли зростання цін 20-50%, а інколи 100% на рік. Для цього виду інфляції характерне стрибкоподібне. Вкрай нерівномірне зростання цін, яке важко передбачити і яке не піддається регулюванню. Від такої інфляції важко захиститися, і вплив її на економіки різко негативний. Вона посилюється зростанням споживчого попиту, бо споживач прагне швидше витратити гроші, поки вони не знецінились ще більше. Довіра до грошей різко падає і господарюючим суб’єктам стає невигідно тримати свої активи в грошовій формі. Гроші зі сфери нагромадження переходять у сферу обігу і тим самим прискорюють швидкість руху грошей, що у свою чергу, стає додатковим стимулом до нарощування цін. Сфера грошового обігу розладнується, гроші втрачають свою купівельну спроможність, і суб’єкти господарювання переходять до бартерних операцій. У цих умовах держава втрачає контроль за грошовим обігом і постає перед необхідністю знову й знову здійснювати емісію. Це, у свою чергу, прискорює зростання цін і врешті решт призводить до виникнення інфляційної спіралі, унаслідок якої галопуюча інфляція переростає в гіперінфляцію.

Гіперінфляція характеризується надзвичайно високими темпами зростання цін – більш як 100% на рік. На цій стадії гроші починають втрачати свої функції, купюри низьких номіналів та розмінна монета зникають з обігу, падає роль грошей в економіці, поширюється бартер. Порушується кредитний механізм, посилюються стихійні процеси в економіці тощо. Відбувається повний розлад грошового обігу. Емісія грошей уже не покриває потребу в них і держава вдається до випуску банкнот великих номіналів, але й це не вгамовує голоду на гроші. Водночас втрачають свою вартість і активи, вкладені в цінні папери, депозити тощо. Особливо незахищеними виявляються заощадження. Вони знецінюються і втрачають свій сенс. Повний розлад у грошовій сфері призводить до руйнування всього господарського механізму. Ринок стає хаотичним, у виробництві виникають великі диспропорції, суб’єкт господарювання втрачає стимул до виробництва. На цьому етапі інфляція супроводжується і масштабним перерозподілом багатства. Ті, хто зумів укласти гроші в найбільш захищені від знецінення активи (у землю, нерухомість та ін..), багатіють, бо вартість цих об’єктів зростає, а ті хто не мав змоги зробити це, бідніють і навіть можуть стати банкрутами. Помітно виграють боржники і програють кредитори. Заощадження знецінюються і цей процес робить бідними значні верстви населення. Унаслідок названих негативних процесів у суспільстві зростає напруга, яка може призвести як до гострих соціальних конфліктів, так і до зміни політичної ситуації в країні.