Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Хто з названих економістів став фундатором теорії граничної продуктивності факторів виробництва?Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
1) Г. Госсен. 2) Дж. Б. Кларк. 3) А. Маршалл. 4) В Парето.
9. Положення, що відбиває зміст так званого оптимуму Парето – це: 1) зростання запасу певного блага зменшує його граничну корисність; 2) цінність блага вимірюється величиною його граничної корисності; 3) оптимальна структура споживання досягається за рівності граничних корисностей усіх благ. 4) розподіл ресурсів визнається оптимальним, якщо поліпшення становища одного господарюючого суб’єкта не досягається за рахунок погіршення становища іншого.
10. Проблеми, які досліджував англійський економіст-неокласик А.Маршалл (1842-1924): 1) теорія ринкової рівноваги; 2) концепція еластичності попиту; 3) теорія пропозиції і доходів; 4) теорія рівноваги економічної системи. 11. Економіст –фундатор теорії граничної корисності благ – це: 1) Л. Вальрас; 2) Дж. Б. Кларк; 3) А. Маршалл; 4) В. Парето.
12. У якому випадку найбільш повно вказано на проблеми, які досліджував американський економіст-неокласик Дж.Б.Кларк (1847-1936): 1) теорія ринкової рівноваги; 2) концепція еластичності попиту; 3) вчення про статику і динаміку економічної системи; 4) закон граничної продуктивності факторів виробництва.
13.Теорія, що посідає центральне місце в концепціях австрійської школи –це: 1) теорія граничної корисності; 2) теорія трудової вартості; 3) теорія факторів виробництва; 4) теорія грошей.
14. Досконала конкуренція це, яка: 1) має місце на ринку, що складається із безліч продавці і покупців, але угоди вони покладають не за єдиною ринковою ціною, а в широкому діапазоні цін; 2) витікає із тієї причини, що будь-яку потребу можна задовольнити різноманітними способами; 3) існує всередині галузі між товаровиробниками, які створили товари одного виду; 4) характерна для ринків з множиною продавців і покупців якого-небудь подібного товарного продукту.
15. Економічна школа, що не поділяла принципів маржиналізму – це: 1) Австрійська; 2) Кембріджська; 3) Стенфордська; 4) історична.
16. Найважливішим елементом ринкової економіки за Маршаллом є: 1) праця; 2) ціна; 3) капітал; 4) організаторські здібності.
17. Наслідками ринкової ситуації, коли пропозиція перевищує попит є: 1) криза недовиробницва; 2) зростання цін; 3) криза надвиробництва; 4) спекуляція. 18. Асиметрична інформація дає змогу зрозуміти, чому: 1) автомобільні компанії не пропонують гарантії на послуги для нових моделей. 2) фірми та працівники укладають контракти, що передбачають стимули і премії. 3) власники акцій корпорацій не мають спостерігати за поведінкою менеджерів цих корпорацій. 4) зневажаються звички та здібності власників підприємства.
19. Які математичні методи використовують для побудови процесу прийняття рішень в реальних умовах: 1) лінійного програмування. 2) динамічного програмування. 3) психоаналіз. 4) синтез.
20. Сучасні економічні теорії, що враховують обмеження реаль них знань та обчислювальних можливостей людини – це: 1) теорія ігор. 2) поведінкова економічна теорія. 3) теорія раціональних очікувань. 4) монетариська теорія. 21. Теорія маркетингу виокремилася із загальної економічної теорії: 1) на початку ХХ сторіччя; 2) у середині ХХ сторіччя; 3) у кінці ХХ сторіччя; 4) у кінці ХIX сторіччя. 22. «Контінентальний»» тип мислення для з’ясування еволюції економічної теорії – основи виникнення та розвитку теорії маркетингу властивий: 1) Європі; 2) Англії, США; 3) Австралії; 4) Росії. 23. Сучасна економічна теорія, що враховує обмеження реальних знань та обчислювальних можливостей людини це: 1) теорія ігор; 2) поведінкова економічна теорія; 3) теорія емоційних очікувань; 4) монетариська теорія. 24. Прямі методи регулювання попиту і пропозиції містять: 1) планомірне формування структури і пропорцій виробництва, розміщення державних замовлень на важливіші для суспільства види продукції; 2) ціни, фінансово-економічні підйоми, податки; 3) планомірне формування структури і пропорцій виробництва, податки; 4) розміщення державних замовлень на важливіші для суспільства види продукції, ціни. 25. Непрямі методи регулювання попиту і пропозиції містять: 1) ціни, фінансово-економічні підйоми, податки; 2) планомірне формування структури і пропорцій виробництва, податки; 3) планомірне формування структури і пропорцій виробництва, розміщення державних замовлень на важливіші для суспільства види продукції; 4) розміщення державних замовлень на важливіші для суспільства віди продукції.
26. Сутність методології маржиналізму: 1) споживач – потреба – корисність – попит – пропозиція (виробництво); 2) виробництво – розподіл – обмін – споживання; 3) виробництво – попит – пропозиція; 4) пропозиція – споживач – корисність – попит.
27. Сутність теорії трудової вартості: 1) виробництво – розподіл – обмін – споживання; 2) споживач – потреба – корисність – попит – пропозиція; 3) виробництво – попит – пропозиція; 4) пропозиція – попит – корисність – потреба.
28. «Показне (демонстративне) споживання» означає: 1) покупку товарів з метою справити враження на навколишнє оточення; 2) покупку товарів для задоволення своїх фізіологічних нестатків; 3) покупку товарів для задоволення своїх соціальних нестатків; 4) покупку товарів для задоволення своїх особистих нестатків. 29. З погляду політекономії, ринок — це: 1) система організаційно-економічних відносин, що опосередковують обмін і виникають у зв'язку з товарним і грошовим обігом; 2) місце взаємодії продавців і покупців для визначення ціни та необхідної кількості товару; 3) сукупність економічних відносин, які базуються на взаємоузгодженні між суб’єктами торгівлі з приводу переходу прав власності на товари; 4) місце купівлі-продажу товарів і послуг, складання торгівельних угод. 30. Дж. Б. Кларк зробив суттєвий внесок у розвиток теорії маржиналізму, створивши: 1) теорію граничної продуктивності; 2) теорію витрат; 3) теорію чинників виробництва; 4) теорію спадної продуктивності. 31. Які типи мислення розрізняє політекономія: 1) континентальний, острівний, метакультурний; 2) острівний, неокласичний; 3) неокласичний, класичний, континентальний; 4) класичний, суб’єктивний, метакультурний. 32. Хто із вчених економістів об’єднав різні маржиналістські концепції своїх попередників з основними положеннями економічної теорії того часу, створивши теорію граничної продуктивності: 1) К. Менгер; 2) Дж. Б. Кларк; 3) Є. Бем-Баверк; 4) Л. Роджер. 33. Моноактивні, поліактивні та реактивні культури Р. Льюіс виділяє за критерієм: 1) соціальної активності нації; 2) організації часу та його використання; 3) інтравертності — екстравертності; 4) адаптації товарів. 34. Культури, в яких прийнято планувати своє життя, складати розклади, організовувати діяльність у певній послідовності, займатися тільки однією справою, в даний момент є: 1) моноактивними; 2) поліактивними; 3) реактивними; 4) споживча поведінка. 35. Культури, в яких діяльність організовується не за суворим і незмінним планом, а залежно від мінливого контексту, як реакція на ці зміни, є: 1) реактивами; 2) моноактивами; 3) поліактивами; 4) референтна група. ТЕМА 4 «КОНЦЕПЦІЇ МАРКЕТИНГУ» 1. Концепція маркетингу стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно щоб: 1) витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни - доступні як можна більшій кількості покупців; 2) товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики; 3) зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні; 4) вміти виявляти та задовольняти потреби споживачів, краще ніж це роблять конкуренти. 2. Виробнича концепція стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно щоб: 1) витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни - доступні як можна більшій кількості покупців; 2) товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики; 3) зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні; 4) вміти виявляти та задовольняти потреби споживачів, краще ніж це роблять конкуренти.
3. Товарна концепція стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно щоб: 1) витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни - доступні як можна більшій кількості покупців; 2) товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики; 3) зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні; 4) вміти виявляти та задовольняти потреби споживачів, краще ніж це роблять конкуренти.
4. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно щоб: 1) витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни - доступні як можна більшій кількості покупців; 2) товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики; 3) зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні; 4) вміти виявляти та задовольняти потреби споживачів, краще ніж це роблять конкуренти.
5. Концепція соціально-етичного маркетингу вимагає від суб'єктів ринку: 1) прагнення держави, товаровиробників і споживачів до збільшення своїх доходів; 2) прагнення товаровиробників щодо збільшення своїх доходів за рахунок створення дефіциту пропозиції товару; 3) прагнення держави контролювати виробництво товарів; 4) задоволення потреб споживачів, одержання товаровиробником прибутку та виконання вимог суспільства щодо збереження довкілля. 6. Основні відмінності концепції маркетингу від інших концепцій: 1) перед підприємством не постає завдання задоволення потреб певного прошарку споживачів; 2) задоволення потреб певного прошарку споживачів вимагає проведення цілого комплексу маркетингових досліджень для їх виявлення; 3) головне завдання підприємства полягає в тому, щоб досягти певного обсягу продажу своїх товарів; 4) комплекс заходів по задоволенню попиту не повинен викликати повторні закупки продукції.
7. Концепція маркетингу, що враховує потреби і бажання не лише окремих клієнтів, але й суспільства в цілому називається: 1) удосконалення товару; 2) інтенсифікації комерційних зусиль; 3) удосконалення виробництва; 4) соціально-етичний маркетинг. 8. Концепція маркетингу, що спрямована на інтенсифікацію зусиль на "підштовхування" споживачів до купівлі конкретного товару називається: 1) удосконалення товару; 2) інтенсифікації комерційних зусиль; 3) удосконалення виробництва; 4) соціально-етичний маркетинг.
9. Стратегія традиційного маркетингу спрямована на взаємовідносини між: 1) «персоналом – споживачем» і пов'язана з контролем якості надання послуги в процесі взаємодії персоналу зі споживачем; 2) «фірмою – персоналом» і пов'язана з мотивацією персоналу на якісне обслуговування споживачів; 3) «фірмою – споживачем» і пов'язана з питаннями ціноутворення, комунікацій і каналами розподілу; 4) «фірмою – посередником» і пов'язана з питаннями ціноутворення і каналами розподілу.
10. Концепція соціально-етичного маркетингу вимагає від суб'єктів ринку узгодженості таких факторів: 1) задоволення потреб споживачів, отримання прибутку та збереження добробуту суспільства; 2)задоволення потреб держави та споживачів, отримання прибутку; 3) комерційних зусиль, заходів стимулювання та задоволення потреб споживачів; 4) задоволення потреб соціуму та дотримання етичних норм.
11. Холістичний (цілісний) маркетинг вміщує: 1) один компонент; 2) два компоненти; 3) три компоненти; 4) чотири компоненти. 12. Основний об’єкт уваги концепції інтенсифікації комерційних зусиль – це: 1) потреби споживачів; 2) товари; 3) витрати виробництва; 4) постачальники. 13. Характерні ознаки збутової концепції маркетингу - це: 1) визнання важливості досліджень ринку, прогнозування збуту товарів; 2) застосування різноманітних засобів активізації збуту товарів, створення ефективного апарату збуту, стимулювання продажу товарів; 3) сподівання фірми, що її товари повинні продаватись; 4) зниження витрат. 14. Необхідність застосування концепції маркетингу постала передусім у сфері: 1) економічній; 2) соціальній; 3) біологічній; 4) природній. 15. Фірма виробляє один тип олівців за однією ціною. Вся реклама однотипна і спрямована на весь ринок – це: 1) маркетингова концепція; 2) стратегія концентрації; 3 ) стратегія масового охоплення; 4) стратегія низьких цін. 16. Застосування концепції маркетингу на підприємствах виробничої сфери зумовлено тим, що: 1 ) збитки підприємств через неефективне функціонування системи „підприємство – ринок” були надто великі за обсягами; 2) вони першими зіткнулися з проблемою збуту своєї продукції; 3) там працювало найбільше фахівців, здатних підійти до розв’язання проблеми збуту з використанням концепції маркетингу; 4) на той час склалася ситуація, яка об’єктивно сприяла застосуванню концепції маркетингу. 17. Яка з перерахованих орієнтацій комерційної діяльності відповідає сучасній концепції маркетингу: 1) товарна; 2) виробнича; 3) збутова; 4) орієнтація на споживачів та суспільство в цілому. 18. Прогнозування ринку, в концепції управління маркетингом, означає спеціальні маркетингові дослідження щодо: 1) місткості ринку; 2) конкурентного середовища; 3) основних характеристик ринку; 4) місткості ринку, конкурентного середовища, основних характеристик ринку. 19. Концепція удосконалення виробництва виникла: 1) в Японії в XVII ст.; 2) в США наприкінці XIX — на початку ХХ ст.; 3) в Англії в XVIII ст.; 4) у Франції в XІX ст. 20. К онцепцію удосконалення виробництва використовують: 1) коли попит на товар перевищує пропозицію; 2) коли пропозиція на товар перевищує попит; 3) коли попит і пропозиція на товар врівноважені; 4) коли попит на товар відсутній. 21. Концепція соціально-етичного маркетингу включає такі соціальні задачі: 1) забезпечення зайнятості; 2) забезпечення рівності жінок і чоловіків; 3) захист тварин; 4) боротьба зі шкідливими звичками. 22. Центром уваги виробничої концепції маркетингу є: 1) товар (послуга); 2) виробництво; 3) система збуту; 4) система «виробництво-збут». 23. Центром уваги товарної концепції маркетингу є: 1) товар (послуга); 2) виробництво; 3) система збуту; 4) система «виробництво-збут».
24. Центром уваги збутової концепції маркетингу є: 1) товар (послуга); 2) виробництво; 3) система збуту; 4) система «виробництво-збут».
25. Основними інструментами виробничої концепції маркетингу є: 1) стратегічні плани маркетингу; 2) методи торгівлі, мистецтво продажу, канали розподілу, посередники; 3) обсяги виробництва, собівартість, продуктивність виробництва; 4) якість, характеристики, асортимент товарів і послуг.
26. Основними інструментами збутової концепції маркетингу є: 1) стратегічні плани маркетингу; 2) методи торгівлі, мистецтво продажу, канали розподілу, посередники; 3) обсяги виробництва, собівартість, продуктивність виробництва; 4) якість, характеристики, асортимент товарів і послуг.
27. Основними інструментами товарної концепції маркетингу є: 1) стратегічні плани маркетингу; 2) методи торгівлі, мистецтво продажу, канали розподілу, посередники; 3) обсяги виробництва, собівартість, продуктивність виробництва; 4) якість, характеристики, асортимент товарів і послуг.
28. Головним результатом використання товарної концепції стало: 1) насичення ринку товарами; 2) покращення якості товарів, запропонованих на ринок; 3) посилення конкурентної боротьби; 4) підпорядкування виробництва в цілому маркетинговій стратегії фірми. ТЕМА 5 «ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ МАРКЕТИНГУ» 1. Нужда, потреба і попит перебувають у такій ієрархії: 1) нужда-потреба-попит; 2) потреба-нужда-попит; 3) попит-потреба-нужда; 4) попит-нужда-потреба.
2. Поняття «потреба» – це: 1) потреба, яка підкріплена спроможністю, тобто забезпечена грошима; 2) відчуття людиною нестачі чого-небудь; 3) нужда, яка набула специфічної форми відповідно до культурного рівня та особи індивіда; 4) засіб підвищення ефективності маркетингової діяльності. 3. Основна відмінність попиту від потреби полягає в тому, що: 1) попит забезпечений купівельною спроможністю; 2) попит є конкретнішим поняттям, а потреба-переважно абстрактна; 3) попит реалізується на ринку; 4) попит, порівняно з потребою, є суб’єктивним.
4. Сутність поняття «передекономічне походження потреб» - це: 1) залежать від волі і побажань підприємств; 2) не залежать від волі і побажань підприємств; 3) формуються підприємцями; 4) формуються ринком.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-26; просмотров: 882; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.146.255.161 (0.009 с.) |