Які права споживачам пропонує рух захисту прав споживачів?

1) не купувати товар, що виставляється на продаж;

2) розраховувати на безпечний товар;

3) розраховувати на те, що товар відповідає інформації, яка про нього розповсюджується;

4) право на захист від сумнівних виробів та методів продажу.

9. Організований громадський рух, спрямований на захист та поліпшення стану довкілля - це:

1) консьюмерізм;

2) франчайзинг;

3) інвайронменталізм;

4) дискримінація.

10. До принципів соціально-відповідального маркетингу не належить:

1) орієнтація на споживача;

2) забезпечення інноваційності;

3) підвищення ціннісної значимості товару;

4) першочергове забезпечення прибутковості.

11. До причин глобалізації конкуренції належать:

1) однорідний ринок, поширення технічного прогресу;

2) витрати на розробку нових товарів, транснаціональні сегменти споживачів;

3) однорідний ринок, поширення технічного прогресу, витрати на розробку нових товарів, транснаціональні сегменти споживачів;

4) поширення технічного прогресу, витрати на розробку нових товарів, транснаціональні сегменти споживачів;

12. Природним референтним ринком для фірм, що працюють у глобальних секторах економіки є Тріада, яка включає:

1) індустріальні країни Європи, Північної Америки, Японії;

2) індустріальні країни Європи, Північної Америки, Австралії;

3) індустріальні країни Європи, Північної Америки, Індії;

4) індустріальні країни Європи, Японії, Африки.

13. Перевагами використання комп’ютерних технологій для споживачів є:

1) наявність величезного обсягу довідкової інформації;

2) збільшення різноманітності товарів і послуг, спрощення взаємодії з продавцем;

3) можливість порівнювати відгуки про продукти і послуги, наявність величезного обсягу довідкової інформації, збільшення різноманітності товарів і послуг, спрощення взаємодії з продавцем;

4) наявність величезного обсягу довідкової інформації, збільшення різноманітності товарів і послуг.

14. Основні складові цілісного маркетингу:

1) внутрішній, інтегральний, соціально-відповідальний маркетинг та маркетинг стосунків;

2) внутрішній, протидіючий, соціально-відповідальний маркетинг та маркетинг персоналу;

3) внутрішній, соціально-відповідальний маркетинг та маркетинг стосунків;

4) внутрішній, операційний маркетинг та маркетинг персоналу.

 

15. Сучасні види маркетингу:

1) екологічний, ремаркетинг, віртуальний.

2) глобальний, промисловий, політичний;

3) емоційний, багатонаціональний, масовий;

4) глобальний, латеральний, емоційний.

16. Маркетинг, що базується на пошуку нових можливостей шляхом звернення до одного або кількох бажань споживача, які відкривають нові ринки, називають:

1) споживчий;

2) латеральний;

3) віртуальний;

4) інтернет-маркетинг.

17. Маркетинг, в основі якої лежать інноваційні, нестандартні рішення, що дозволяють досягати значних результатів, без кардинальних змін існуючих можливостей, називають:

1) креативний;

2) емпіричний;

3) прихований;

4) інтерактивний.

18. Виробництво промислової продукції є головною метою для такого типу економіки як:

1) економіка поглядів;

2) індустріальна;

3) економіка послуг;

4) економіка вражень.

 

19. Посадова особа, яка не пов'язана з процесами марке­тингу?

1) відповідальний за конструювання, дизайн, продаж конкретної товарної групи;

2) відповідальний за конструювання, розроблення окремих вузлів, деталей;

3) відповідальний за закупівлю товарів, комплектуючих, сировини;

4) відповідальний за маркетингові дослідження, рекламу, фізичне переміщення товарів.

20. Щоб маркетингова діяльність фірми була ефективнішою, фактори комплексу маркетингу мають:

1) вдало доповнювати один одного;

2) вдало замінювати один одного;

3) бути незалежними один від одного;

4) зв'язок між факторами є несуттєвим.

 

21. Допущені у процесі прогнозування помилки негативно відіб’ються на діяльності:

1) транснаціональних компаній;

2) великих національних компаній;

3) підприємствах малого та середнього бізнесу;

4) будь-якого суб’єкта господарювання незалежно від його масштабів.

22. Планування в маркетинговій діяльності підприємства включає:

1) стратегічне планування і контроль;

2) стратегічне і тактичне планування;

3) тактичне планування і контроль;

4) організація маркетингу та контроль.

23. Моніторинг у маркетингу – це:

1) «скачування» інформації з монітора комп’ютера;

2 ) замір змін різних характеристик ринку в динаміці;

3) модель, що описує ринкову ситуацію;

4) контроль маркетингової діяльності.

 

24. Дослідження правових норм, вимог та обмежень, що суттєво можуть вплинути на управлінське рішення в сфері маркетингу є:

1) частиною поглибленого дослідження;

2) спеціальним дослідженням;

3) змістом тесту;

4) предметом попереднього дослідження.

ТЕМА 9

«ГЛОБАЛЬНИЙ (МІЖНАРОДНИЙ) МАРКЕТИНГ»

1. Глобальні маркетингові стратегії –це:

1) вузька товарна спеціалізація;

2) сегментація;

3 ) інтернаціоналізація;

4) „зняття вершків”.

2. Розширення діяльності підприємства за допомогою об’єднання або взяття під контроль інших підприємств- це:

1) інтенсивний розвиток;

2 ) інтеграційний розвиток;

3) диверсифікація;

4) спеціалізація.

3. Основна перешкода експорту послуг – це:

1 ) митні бар’єри країн-імпортерів;

2) місцеві традиції країн, куди експортують послуги;

3) прородні фактори;

4) соціально-економічні фактори.

4. Концепція міжнародного маркетингу виникла:

1) на початку xx ст.;

2) після другої світової війни.;

3) у 60-х роках xx ст.;

4) у 80-х роках xx ст.

5. Кожна одиниця «місцевої» економіки на шляху до «глобальної», як правило, проходить такі стадії і інтернаціоналізації:

1) експортна експансія, консолідація із закордонним ринком, глобалізація діяльності;

2) спорадичний експорт, експортна експансія, розвиток закордонних філій, глобалізація діяльності;

3) спорадичний експорт, нестабільний експорт, експортна експансія, розвиток зарубіжних філій, консолідація із закордон­ним ринком, транснаціоналізація діяльності, глобалізація діяльності;

4) інвестиційна діяльність.

6. Залежно від геополітичних меж діяльності суб'єктів ви­діляються два типи маркетингу:

1) експортний та глобальний;

2) місцевий та глобальний;

3) внутрішній та міжнародний;

4) мікромаркетинг та макромаркетинг.

7. Засновником концепції глобального маркетингу є:

1) Філіп Котлер;

2) Теодор Левітт;

3) Раймонд Берном;

4) Воррен Кііган.

 

8. Група підприємств, що функціонують у різних країнах, але контролюються штаб-квартирою, яка міститься в одній конкретній країні це:

1) акціонерні товариства;

2) концерни;

3) ТНК;

4)трест.

9. Девіз глобальних компаній «Весь світ — мій ринок!» означає, що:

1) більшість країн світу є ринком збуту продукції (послуг компанії завдяки розгалуженій мережі філій, дистриб'юторів то­що);

2) весь світ потенційно є ринком збуту продукції (послуг компанії завдяки наявності спільних потреб споживачів в різних країнах);

3) для кожної країни існує свій ринок збуту;

4) це девіз „місцевої” економіки.

10. Найвищий природний рівень глобальності мають такі товари:

1) сировина, високотехнічне обладнання, унікальні товари;

2) універсальні споживчі товари;

3) продукція харчової промисловості;

4) послуги.

11. Правило «Тріади» у міжнародному маркетингу проголошує:

1) жоден із трьох методів визначення рівня ціни (витратний, за рівнем попиту, за рівнем пропозиції) не має самостійного значення;

2) якщо товари мають попит на ринках Північної Америки, Західної Європи та Японії, то вони матимуть попит у всьому світі;

3) вибираючи зарубіжний ринок, слід застосувати три методи — дискретивний, дискретний і комплексний.

4) для кожної країни існує свій ринок збуту.

 

12. Суб'єкти міжнародного маркетингу виділяються за такими критеріями:

1) юридичний статус фірми;

2) галузева приналежність;

3) національна приналежність;

4) необхідність ураховувати особливості світового ринку;

13. Основною відмінністю міжнародного маркетингу від внутрішнього є:

1) можливість вибору ринку або виходу з нього;

2) проблема збереження частки ринку;

3) необхідність ретельнішого дотримання принципів та методів теорії маркетингу;

4) стратегічний маркетинг.

14. Метою як внутрішнього, так і міжнародного маркетингу є:

1) поліпшення результатів діяльності фірми;

2) збільшення прибутку;

3) задоволення потреб споживача;

4) створення довгострокових конкурентних переваг шляхом задоволення потреб споживачів.

15. За метою дослідження та впливу чинників міжнародне середовище поділяють на:

1) макро- та мікро-середовище;

2) національне, регіональне, глобальне середовище;

3) національне, множинно-національне, регіональне, глобальне середовище;

4) глобальне середовище.

16. Оперативний маркетинг — це:

1) оперативне, швидке «зняття вершків» у певній ринковій ситуації;

2) інструмент реалізації корпоративної маркетингової страте­гії в конкретний відтінок часу;

3) маркетингова діяльність, спрямована на швидке проник­нення на зарубіжний ринок;

4) інструмент коригування стратегії компанії при зміні чинни­ків бізнес-середовища.

17. Концепція транснаціонального маркетингу передбачає розробку:

1) стратегії для кожного ринку;

2) єдиної стратегії для всіх ринків;

3) декількох субстратегій;

4) стратегії диверсифікації.

18. Чинники міжнародного макросередовища є:

1) неконтрольованими з боку фірми;

2) переважно неконтрольованими;

3) контрольованими;

4) контрольовані в окремих випадках.

 

19. Чинники міжнародного мікросередовища є:

1) переважно контрольованими з боку фірми;

2) переважно неконтрольованими;

3) цілком контрольованими;

4) цілком неконтрольованими.

20. Збільшення експортної квоти свідчить про:

1) збільшення частки імпорту у ВВП;

2) перевищення обсягів експорту над імпортом;

3) лібералізацію торгівлі в аспекті кількісних обмежень експорту (квот);

4) сальдо торговельного балансу.

21. Зменшення експортної квоти свідчить про:

1) збільшення частки імпорту у ВВП;

2) зменшення частки експорту у ВВП;

3) перевищення обсягів імпорту над експортом;

4) сальдо торговельного балансу.

22. Для прийняття правильних рішень з міжнародного маркетингу найбільше значення має такий елемент соціально-культурного середовища:

1) релігія.

2)законодавча база;

3) система цінностей суспільства;

4) мова.

23. Маркетолог має передбачити, що стійкий дефіцит платіжного балансу має такі наслідки:

1) посилення валютного контролю, зниження курсу валюти, зростання обсягу позик за кордоном тощо;

2) перетворення країни в нетто-експортера капіталу, посилення тиску з боку інших країн з вимогами лібералізації торгівлі тощо;

3) підвищення курсу національної валюти, збільшення обсягів експорту, поліпшення інвестиційного клімату;

4) підвищення якості товару.

24. Яка зі стадій міжнародного маркетингового дослідження потребує, як правило, найбільших витрат часу:

1) ідентифікація цілей;

2) збирання інформації;

3) аналіз;

4) надання результатів.

25. Існують такі типи міжнародних маркетингових досліджень:

1) моніторинг;

2) попереднє, поглиблене, спеціальне дослідження, тест;

3) дослідження товару;

4) дослідження ринку.

26. Національне виробництво товару плюс імпорт мінус експорт - це формула:

1) зовнішньоторговельного обігу;

2) потенційної місткості зарубіжного ринку;

3) реальної місткості зарубіжного ринку;

4)експортної квоти.

27. Польові дослідження в міжнародному маркетингу можуть проводитися:

1) під час міжнародних виставок, ярмарків, зарубіжних відряджень;

2)шляхом аналізу друкованих джерел інформації;

3) шляхом пошуку даних в Інтернеті;

4) шляхом знання національного ринку.

 

28. Стадіями міжнародного маркетингового дослідження є:

1) збирання даних, аналіз, упровадження;

2) визначення вимог до інформації, збирання даних, упровадження результатів;

3) визначення вимог до інформації, збирання даних, аналіз, упровадження;

4) інвентаризація наявного банку даних, збирання додаткової інформації, аналіз, синтез.

 

29. У міжнародному маркетингу під доступністю сегмента розуміють:

1) наявність відповідних каналів розподілу;

2) розгалужену систему каналів розподілу;

3) можливість отримання релевантної інформації про сегмент.

4) місткість ринку.

30. Процес сегментації світового ринку поділяється на такі стадії:

1) вибір критерію сегментації, виділення груп споживачів, визначення розміру сегмента, прогноз можливої долі ринку, оцінка ефективності сегмента й остаточний вибір або повернення на попередні стадії;

2) вибір країни, виділення груп споживачів, оцінка ефективності сегмента;

3) макросегментація, мікросегментація, перевірка відповідності сегмента умовам ефективності сегментації;

4) вибір критерію сегментації, вибір країни, виділення груп споживачів, оцінка ефективності сегмента.

 

31. Основною перевагою непрямого експорту є:

1) вихід на закордонний ринок завдяки досвіду та кваліфікації посередника;

2) економія фінансових ресурсів;

3) можливість передати посереднику частину маркетингових функцій;

4) незмінність організаційної структури управління.

32. Модель виходу на закордонний ринок, за якої обидві сторони безпосередньо фінансують спільний проект без створення юридичної особи, називається:

1) альянсом;

2) франчайзингом;

3) спільним підприємством;

4) управлінням за контрактом.

33. До безпосередніх методів міжнародної маркетингової комунікації належать:

1) переговори, презентації, реклама;

2) стимулювання продажу, виставки-ярмарки, відрядження;

3) презентації, переговори, відрядження;

4) реклама.

34. Схожі кліматичні, мовні, інфраструктурні, інформаційні чи інші умови є основою для сегментації за методом:

1) ідентифікації сегментів, що існують у всіх або багатьох країнах;

2) ідентифікації груп країн із попитом на схожі товари;

3) виходу з одним і тим самим товаром на різні сегменти в різних країнах;

4) виходу на ринок.

35. Позиціонування у міжнародній маркетинговій діяльності - це:

1) зміцнення конкурентної позиції товару на ринку;

2) досягнення певної конкурентної позиції товару таким чином, щоб він посів у свідомості покупця таке місце, що відрізняє його від товарів-конкурентів.

3) розробка та створення іміджу товару так, щоб він посів у свідомості покупця таке місце, що відрізняє його від товарів-конкурентів.

4) зменшення ризику на міжнародному ринку.

ТЕМА 10

«ІНТЕРАКТИВНИЙ МАРКЕТИНГ»

1. Найсучаснішими формами прямого маркетингу є:

1)телевізійний маркетинг та маркетинг прямого відгуку;

2)телевізійний та інтерактивний маркетинг;

3)телевізійний маркетинг, маркетинг прямого відгуку та інтерактивний маркетинг;

4)маркетинг прямого відгуку та інтерактивний маркетинг.

2. Телевізійна реклами прямого відгуку відрізняється від звичайної телевізійної реклами тим, що:

1)значно менша за обсягами;

2)присвячена декільком товарам;

3)має вигляд 15-30 хвилинної програми присвяченої одному товару;

4)застосовується в основному для продажу фінансових послуг.

 

3. Електронна торгівля - це:

1) «торговельні зали», в яких продавці, користуючись новими електронни­ми технологіями, пропонують, свої товари та послуги, а покупні відшукують інформацію, яка їх цікавить;

2)процес купівлі та продажу, що підтримується електронними технологіями;

3)глобальна система комп'ютерних мереж;

4)компанії, які надають інформацію і маркетингові послуги абонентам за певну щомісячну плату.

4. Купівля товарів через Інтернет дає споживачам такі переваги:

1)мінімізація часу;

2)відсутність доступу до порівняльної інформації про подібні товари та компанію;
3) неможливість замовлення товару безпосередньо вдома;

4) інформаційна перевантаженість мережі.

5. На ринку інформації можна виділити такі основні складові:

1) сектор ділової активності;

2) сектор закритої інформації;

3) сектор інформації для спеціалістів;

4) сектор комерційної інформації.

6. Користуватися послугами з ремонту комп'ютерної техніки доцільно, якщо вартість ремонту не перевищує:

1) 30% від вартості устаткування:

2) 40% від вартості устаткування;

3) 50% від вартості устаткування;

4) 60% від вартості устаткування.

7. Необхідність сегментації ринку інтерактивних послуг пояснюється
такими причинами:

1) ринкові сегменти, щодо яких легко сформулювати чіткі характеристики та доступні для охоплення їх інтерактивними послугами:

2) ринкові сегменти однотипні та не вимагають сегментації;

3) орієнтація на певні ринкові сегменти перспективніша за орієнтацію на ринок взагалі;

4) однорідність ринку.

8. Можна виділити такі сегменти ринку інформаційних послуг:

1)споживацький;

2)високий;

3)пасивних споживачів;

4)низький.

9. Розрізняють такі стратегії маркетингу, що використовуються на інформаційному ринку:

1) індивідуального підходу;

2) масового ринку;

3) глибокої ніші;

4) лідера.

10. До маркетингових переваг Інтернету належать:

1) неможливість проведення різноманітних маркетингових досліджень;
2) неможливість формування баз даних;

3) обслуговування споживачів;

4) розробка застарілого продукту.

11. До маркетингових недоліків Інтернету належать:

1) високий захист інформації;

2) наявність достовірної інформації;

3) повільне завантаження;

4)швидке завантаження.

 

12. Розвиток та широке використання комп’ютерних технологій в економіці дало підстави для виникнення поняття…:

1) «інтернет-маркетинг»;

2) «інтерактив»;

3) «бізнес»;

4) «торгівля».

13. Інтернет-бізнес передбачає широке застосування…:

1)тематичних парків;

2) маркетингової служби;

3) електронних засобів;

4) бренду.

14.Інтернет-маркетинг використовується на:

1) промислових ринках;

2) споживчих ринках;

3) споживчих та промислових ринках;

4) товарних ринках.

15. Найефективніші комунікаційні засоби інтернет-маркетингу:

1) власні веб-сторінки;

2) плакати;

3) журнали;

4) реклама.

 

16. Діяльність з продажу товарів і послуг, яка передбачає використання Інтернету називається:

1) ціноутворення;

2) дослідження;

3) інтернет-торівля;

4) глобальний маркетинг.

 

17. Для обміну інформацією з приводу тих чи інших товарів і послуг та підприємств, що їх пропонують, використовують:

1) повідомлення;

2) форуми;

3) магазини;

4) супермаркети.

 

18. Сайт, який об’єднує кілька інтернет-магазинів різних компаній називається:

1) форум;

2) мережевий супермаркет;

3) магазин;

4) компанія.

 

19. Дослідження показують, що ринок інтернет-торгівлі є одним з:

1) найменших;

2) найбільших;

3) розвинутих;

4) найбільш динамічних.

20. Можливість купувати через Інтернет - це прагнення до:

1) знижки;

2) асортименту товарів;

3) максимального комфорту;

4) прибутку.

21. Для виробників ексклюзивних товарів вихід в Інтернет став:

1) прибутковим;

2) витратним;

3) новим джерелом доходів;

4) перспективним.

 

22. Найефективніший Інтернет на ринку споживчих товарів у напрямі:

1) «підприємство-споживач»;

2) «підприємство-підприємство»;

3) «споживач-споживач»;

4) «ринок-ринок».

 

23. Для обміну інформацією та думками з приводу товарів в напрямі «споживач-споживачеві» використовують:

1) блоги та форуми;

2) повідомлення;

3) аукціони;

4) рекламні заходи.

ТЕМА 11

«ІНДИВІДУАЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ»

1. Основна перевага прямого продажу для споживача:

1) здійснення покупки у незручний час;

2) широкий спектр та асортимент товарів;

3) консультація та демонстрація відповідно до індивідуальних потреб;

4) неможливість спробувати чи протестувати продукцію перед купівлею.

2. Причини, які спонукають купувати продукцію методом прямого продажу:

1) неможливість розпочати власний бізнес і побудувати кар'єру;

2) витрачання часу на покупках;

3) наявність особистого консультанта, індивідуальний підхід до клієнта;

4) можливість отримати додатковий дохід.

3. Прямі (індивідуальні) продажі - це:

1) спеціалізовані замовлення поштою;

2 ) реалізація продукції або послуг безпосередньо споживачу, що здійснюється шляхом проведення безкоштовних класів, консультацій і презентацій;

3) продаж без доставки додому безпосередньо клієнту;

4) реалізація продукції або послуг безпосередньо споживачу, що здійснюється шляхом продажу за каталогом.

 

4. Основні переваги прямого продажу для незалежного продавця:

1) вузький спектр та асортимент товарів;

2) незручний та негнучкий графік роботи;

3) навчання та підтримка з боку компаній прямого продажу;

4) неможливість власного бізнесу з мінімальним ризиком та стартовим ка­піталом.

5. Кодекс професійної етики включає до розгляду скарг щодо
діяльності компаній і незалежних продавців:

1) ігнорування питання із незалежним продавцем, на якого була подана скарга і у якого був придбаний товар;

2 ) звернення до Адміністратора кодексу УАПП, якщо компанія - член Асоціації не вирішує проблему;

3) ігнорування звернення компанії прямого продажу, якщо не можливо зв'язатися з незалежним продавцем;

4) подання скарги без з'ясування проблеми із незалежним продавцем.

 

6. Кодекс професійної етики в галузі прямою продажу має на меті:

1) поясни продавцям умови повернення продукції та приймати її назад;
2 ) сприяння більш повному задоволенню потреб споживачів і захисту їх інтересів;

3)встановити ділові стосунки з продавцями на етичних та законних засадах;

4) забезпечити точною і повною інформацією стосовно продукції, можливостей, прав та зобов'язань, цін і витрат.

 

7. Основні форми прямого маркетингу включають в себе:

1)індивідуальний продаж;

2) бренд-маркетинг;

3)маркетинг закупівлі;

4) франчайзинг.

8. Методом прямого продажу не можуть продаватись:

1) продукти харчування та напої;

2) ювелірні вироби;

3) косметика;
4 ) промислові товари.

9. Один із видів маркетингу, який забезпечує товарообіг через багаторівневу мережу агентів збуту (дистриб'юторів) фірми-виробника називається:

1)мережевим;

2) індивідуальним;

3) однорівневим;

4) груповим.

 

10.До методу прямого продажу належать:

1)індивідуальний продаж;

2) електронний бізнес;

3) продаж групі клієнтів;

4) продаж через Інтернет.

11. Особливості та інструментарій мережевого маркетингу:

1) передбачає ходіння навмання по квартирах і пропонування товарів незнайомим людям;

2) особа, яка запросила іншу особу до участі у багаторівневому маркетингу, є для останньої спонсором;

3) не вимагає просування товару з одного рівня на інший;

4) працівники груп багаторівневого маркетингу купують товари за роздрібною ціною, а реалізують - за гуртовою.