В чому полягає принцип партнерського маркетингу?

1) компанія працює безпосередньо зі споживачем, партнери спільно шукають способи поліпшення результатів співпраці;

2) через невеликий термін часу після продажу виробник цікавиться, чи відповідає якість продукту очікуванням споживача, довідується про його пропозиції щодо удосконалювання товару чи послуг;

3) компанія-виробник продає свої товари і пропонує споживачеві негайно звертатися до неї у разі виникнення яких-небудь питань, пропозицій чи скарг;

4) торгові представники компанії час від часу звертаються до споживачів, пропонуючи досконаліші чи нові корисні продукти.

13. Концепція, відповідно до якої пропонування, послуги і комунікації формуються з урахуванням окремих клієнтів носить назву:

1) концепція інтерактивного маркетингу;

2) концепція виробничого маркетингу;

3) концепція індивідуального маркетингу;

4) концепція удосконалення.

14. Один із інструментів в залученні та утриманні споживачів є:

1) програми лояльності;

2) масова реклама;

3) масовий розподіл;

4) ефект масштабу.

 

15. Ціль компанії згідно концепції індивідуального маркетингу:

1) потреби і цінності клієнта;

2) індивідуальна інтеграція маркетингу і ланцюг цінностей;

3) рентабельність і стабільне зростання завдяки заволодінню сталою часткою витрат клієнта;

4) індивідуальний клієнт.

 

16. Вихідна точка згідно концепції індивідуального маркетингу:

1) потреби і цінності клієнта;

2) ндивідуальна інтеграція маркетингу і ланцюг цінностей;

3) рентабельність і стабільне зростання завдяки заволодінню сталою часткою витрат клієнта;

4) індивідуальний клієнт.

17. Орієнтація компанії згідно концепції індивідуального маркетингу є:

1) потреби і цінності клієнта;

2) індивідуальна інтеграція маркетингу і ланцюг цінностей;

3) рентабельність і стабільне зростання завдяки заволодінню сталою часткою витрат клієнта;

4) індивідуальний клієнт.

 

18. Головний чинник прибутковості компанії:

1) товар;

2) сукупна цінність клієнтської бази компанії;

3) звернення і засоби;

4) реклама.

Найбільша характеристика задоволеності споживачів є

1) рівень продажу;

2) низькі ціни;

3) великі знижки;

4) асортимент товару.

ТЕМА 12

«ЕКОЛОГІЧНИЙ МАРКЕТИНГ»

1. Орієнтація виробництва і збуту на задоволення екологічно-орієнтованих потреб споживачів, створення і стимулювання попиту на екологічні товари:

1) концепція ситуаційного маркетингу;

2) концепція екологічного маркетингу;

3) концепція орієнтованого виробництва;

4) концепція орієнтованого збуту.

2. Механізм субсидування – це:

1) екологічний вид товарів;

2) неефективний спосіб виробництва товарів;

3) ефективний засіб просування на ринок екологічних товарів;

4) ефективний спосіб збуту екологічних товарів.

 

3. Найбільш індустріально розвинені країни мають шанс вижити за рахунок накопичення в своїх стратегічних резервах максимальної кіль­кості ресурсів. Їх населення буде процвітати, у той час як решту людства буде поставлено на межу фізичного виживання - це:

1) «концепція екологічного маркетингу»;

2) «концепція соціально-етичного маркетингу»;

3 ) «концепція зoлотого мільяpдy»;

4) «концепція індустріального маркетингу».

4.Концепція сталого розвитку і гармонізації інтересів товаровиробників (прибуток), споживачів (задоволення потреб) і суспільства у цілому – це - концепція:

1) екологічного маркетингу;

2) соціально-етичного маркетингу;
3) маркетингу;

4) удосконалення виробництва.

 

5. Залежно від витрат на купівлю та споживання екологічних товарів і екологічних переваг виділяють такі можливі напрями розвитку екологічного маркетингу:

1)якщо екологічні товари спричиняють екодеструктивний вплив на навколишнє середовище, то екологічні переваги стають конкурентними;

2 )у випадку, коли товари мають суспільно значущі переваги, то вони легко сприйматимуться ринком;

3) екологічні товари, що є дорожчими за звичайні, не зустрінуть ускладнень при просуванні на ринок;

4)якщо екологічні товари є дорожчими за їх звичайні аналоги і не мають
індивідуальних переваг, то вони сприйматимуться ринком.

 

6. Комплекс екологічного маркетингу формується під впливом:

1) законодавчих обмежень і регламентації;

2) збитковості;

3) думки споживачів;

4) сезонності.

7. В Україні екологічне підприємництво формується за такими напрямами:

1) використання застарілих технологій для хімічної промисловості;

2) інформатизації виробництва і збуту;

3) використання традиційних джерел енергії;

4) використання застарілих технології виробництва продуктів харчування.

8. Основними категоріями екологічного маркетингу є:

1) обмін;

2)екологічні проблеми;

3) екологізація довкілля;

4) екологічні товари.

9. Екологічні товари - це товари, які поділяють на:

1) екологічно позитивні;

2) екологічно негативні;

3) екологічно спрямовані;

4) екологічно орієнтовані.

10. За ставленням до екологічних товарів можна виокремити такі групи споживачів:

1) споживачі з негативним ставленням до таких товарів;

2) споживачі в минулому;

3) платоспроможні споживачі;

4) споживачі, готові до придбання товару даного найменування за повною ціною з певними споживчими якостями.

 

11. До основних напрямів екологічного маркетингу не відносять:

1) екологічне страхування;

2) застарілі форми реклами;

3) екологічне маркування;

4) екологічний аудит.

12. Екологічна сертифікація виконує такі завдання:

1) зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

2) захист споживачів від товарів, які загрожують їх здоров'ю, життю, а також навколишньому середовищу в процесі їх використання та утилізації;

3) неврахування негативного виливу на життя та здоров'я людини та стан довкілля факторів, пов'язаних з процесом виробництва, утилізацією, споживанням, розробкою і використанням природних ресурсів;

4) протидія інтеграції економіки країни в світовий ринок.

13. Екологічний маркетинг землекористування доцільно підрозділяти за такими основними напрямами:

1) маркетинг забруднення земельно-ресурсного потенціалу землі;

2) індивідуальний маркетинг;

3) маркетинг екологічно-орієнтованого інноваційно-інвестиційного забезпечення;

4) комерційний маркетинг.

14. Економічно ефективні, екологічно безпечні у їх виробництві відносять до товарів:

1) стандартних;

2) екологічних;

3) економічних;

4) професійних.

 

15. Формування і розвиток ринку екологічних товарів відносять до:

1) завдань екологічного маркетингу;

2) принципів екологічного маркетингу;

3) чинників екологічного маркетингу;

4) ринку екологічного маркетингу;

 

16. Основними категоріями екологічного маркетингу є:

1) ціни та товари;

2) екологічна сировина та матеріали;

3) екологічні потреби та екологічні товари;

4) упаковка.

17. Товари, виробництво та споживання яких позитивно змінює довкілля називаються:

1) екологічно нейтральні;

2) екологічно спрямовані;

3) прості;

4) складні.

 

18. У яких секторах вітчизняної економіки розробляють і випускають нову екологічну продукцію:

1) легка промисловість;

2) освіта;

3) торгівля;

4) медицина.

 

19. Чим вища занепокоєність споживачів екологічними проблемами, тим:

1) менша їхня зацікавленість в екологічних товарах;

2) вища їхня зацікавленість в екологічних товарах;

3) стабільніші їхні потеби;

4) відсутній попит.

20. Екотуризм, життєохоронні системи, водяний та повітряний контроль є напрямами:

1) індивідуального маркетингу;

2) креативного маркетингу;

3) глобального маркетингу;

4) екологічного маркетингу.

21. Орієнтація виробництва на задоволення екологічно-орієнтованих потреб і запитів споживачів, створення і стимулювання попиту на екологічні товари лежить в основі концепції:

1) екологічного маркетингу;

2) індивідуального маркетингу;

3) масового маркетингу;

4) Інтернет-маркетингу.

 

22. Мета субсидування екологічних товарів полягає в тому, щоб:

1) збільшити обсяги споживання екологічних товарів через зниження їх цін;

2) зменшити обсяги продажів неекологічних товарів;

3) пропонувати знижки всім, хто бере участь у продажу екологічних товарів.

4) збільшити дохід виробників екологічних товарів.