Для яких видів товарів характерний комплекс просування продукції «розроблення–просування–виробництво-реалізація»?

1) широкого вжитку;

2) промислового призначення;

3) одиночного виробництва;

4) сільськогосподарського виробництва.

25. Ринок товарів споживчого призначення складається з:

1) компаній, які купують товари для подальшої реалізації споживачам;

2) покупців, які купують товари для особистого користування;

3) людей, які купують товари для продажу;

4) підприємств, які купують промислові товари.

26. Ринок конкуренції – це:

1) багато продавців та покупців;

2) контролюється декілька великими компаніями;

3) регулюється державою;

4) складається з монополії та олігополії.

27. Перший етап в процесі створення нового промислового продукту – це:

1) управлінський аналіз;

2) конструювання;

3) створення ідей;

4) оцінка і вибір ідей.

28. Основна мета тестування нового продукту промислового ринку – це:

1) запобігти появі конкурентного товару на ринку, перш ніж почнеться виробництво свого;

2) з’ясувати слабкі сторони нового продукту;

3) вивчити переваги нового продукту;

4 ) уточнити уявлення про можливі обсяги продажу.

29. Показники промислового товару в реальному виконанні – це:

1 ) конструкція та дизайн упакування;

2) гарантійні зобов’язання виробника;

3) обслуговування перед продажем та після нього;

4) рівень товару.

 

30. Забезпечення лояльності споживачів стає одним з головних завдань маркетингових комунікацій на такому етапі ЖЦТ:

1) впровадження;

2) зростання;

3 ) зрілість;

4) спадку.

31. Складання плану розвитку господарського портфеля в процесі стратегічного планування передбачає:

1) прогнозування перспективних дій фірми, напрямів діяльності, виходячи з можливостей ринку;

2)детальний аналіз існуючих виробництв, товарів, торгових марок та вибір найвигідніших для фірми за даних конкретних умов;

3) збирання заявок від потенційних клієнтів на виконання робіт, продаж товарів;

4) формування плану дій фірми на підставі комплексного маркетингового дослідження ринку.

32. Принцип, який переважає при формуванні асортименту додаткових послуг, - це:

1) додати до рентабельності підприємства;

2) додати до основної послуги, створити ефект комплексності;

3) заявити про маркетинг основної послуги;

4) кожне підприємство дотримується власних принципів відповідно до мети, завдання.

33. Конкуренція між різними товарами, які задовольняють одну і ту ж потребу, - це:

1) функціональна;

2) предметна;

3) видова;

4) цінова.

 

34. Вихідний етап процесу прийняття рішень про купівлю – це:

1) пошук інформації;

2) оцінка альтернатив;

3 ) розуміння проблеми;

4) розробка плану.

 

35. «Чорна скринька» споживача включає:

1) соціокультурний вплив;

2 ) потреби, цінності, особистість;

3) вибір товару, марки;

4) поведінка після купівлі.

 

36. Чинники зовнішнього впливу на споживача – це:

1 ) культура, субкультура, соціальний клас;

2) потреби, цінності, побажання споживача;

3) пошук інформації;

4) особистість, спосіб життя покупця.

 

37. Молоді одинокі покупці віддають перевагу:

1) предметам розкоші, товарам для дому;

2 ) товарам короткотермінового використання, харчування за межами дому, одягу, розвагам;

3) меблям, страхування життя, продуктам для дітей;

4) медичному обслуговуванню, подарункам для родичів.

38. Маркетингова діяльність по створенню продукту – це:

1) прогноз розвитку ринку;

2) вибір цінової стратегії;

3) визначення засобу збуту продукту;

4) прогноз розвитку ринку, вибір цінової стратегії, визначення засобу збуту продукту.

ТЕМА 16

«ЗАСАДИ МАРКЕТИНГОВОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ»

1. Ціна лідера - це:

1) висока ціна на продукти і послуги особливої якості;

2) встановлюється у відповідності з ціною головного конкурента;

3) переважно висока ціна при просуненні нового продукту, пов’язана з розрахунком на відповідне коло споживачів;

4) ціна конкурента.

2. Кількісний показник еластичності-це:

1) коефіцієнт кореляції;

2) коефіцієнт детермінації;

3) коефіцієнт еластичності;

4) коефіцієнт Спірмена.

3. Ціна рівноваги товару на ринку – це:

1) урівноважує витрати на виробництво та корисність товару;

2) балансує витрати на виробництво та якість товару;

3) ціна, за якої запропонована кількість товару дорівнює потрібній ринку кількості товару;

4) балансує запити покупців та їх доходи.

4. Фактор ціноутворення, який повністю контролюється фірмою – це:

1) уряд, законодавчі органи;

2) конкуренти;

3) учасники каналів розповсюдження;

4) рівень витрат.

5. Найнижча ціна товару фірми залежить від:

1) собівартості виробу, складовою якої є виробничі витрати;

2) частки, яку займає фірма на ринку;

3) мети фірми на ринку;

4) рівня конкуренції на регіональному ринку.

6. «Ініціативна зміна цін» як маркетинговий прийом ціноутворення – це:

1) зниження цін на товари;

2) підвищення цін на товари;

3) як зниження, так і підвищення цін на товари;

4) врівноваження цін.

7. Із наведених нижче альтернатив обрати ті, що доповнюють поняття валові витрати:

1) присутні завжди, незалежно від рівня виробництва;

2) їх загальна сума змінюється в залежності від числа виготовлених одиниць товару;

3) уявляють собою суму двох видів витрат при кожному конкретному рівні виробництва;

4) витрати по транспортуванню продукції.

 

8. Зоологічний музей продає студентам, дітям та дорослим квитки за різними цінами. Цей метод цінової дискримінації має назву:

1) модифікація цін залежно від споживчого сегмента;

2) залежно від іміджу продукту;

3) залежно від місця продажу;

4) залежно від часу.

 

9. Якщо підприємство при встановленні цін бере до уваги тільки витрати на виробництво та збут своїх товарів, не враховуючи попит споживачів, то воно застосовує:

1) метод ціноутворення “на основі відчутної цінності товару”;

2) метод ціноутворення на основі аналізу беззбитковості та забезпечення цільового прибутку;

3) витратний метод ціноутворення;

4) метод ціноутворення “на основі відчутної цінності товару”.

 

10. Сутність методу ціноутворення «розрахунок на основі аналізу беззбитковості й забезпечення цільового прибутку» - це:

1) основним чинником ціноутворення вважають не витрати продавця, а купівельне сприймання товару;

2) еластичність попитуне піддається заміру і уособлює собою колективну мудрість всієї галузі;

3) спрощує систему ціноутворення, не потрібно часто коригувати ціни залежно від коливань попиту;

4) розгляд фірмою різних варіантів цін, їх впливу на обсяг збуту для подолання рівня беззбитковості.