Функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

Функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких систематизуються видатки та кредитування бюджету, пов'язані з виконанням функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються видатки та кредитування бюджету на виконання функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

За економічною характеристикою операцій

2.4.1. Поточні видатки

2.4.2. Капітальні видатки

3. Класифікація фінансування бюджету;

3.1. типом кредитора (за категоріями кредиторів або власників боргових зобов'язань);

Типом боргового зобов'язання (за засобами, що використовуються для фінансування бюджету).

Класифікація боргу.

Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади міста.

Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання.

 

Касове виконання бюджету.

 

Касове обслуговування бюджету держави є самостійною сферою процесу виконання бюджету.

Під касовим виконанням розуміють:

- організацію і порядок здійснення операцій з бюджетними коштами;

- розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів (прийом, збереження та видача бюджетних коштів);

- облік і контроль за виконанням бюджету відповідного рівня.

Відомі три системи касового виконання бюджету в залежності від схеми узагальнення та обліку доходів Державного бюджету:

- банківська;

- казначейська;

- змішана.

При банківській системі рахунки з виконання бюджету відкриваються в установах банків, вся інформація про рух бюджетних коштів централізується безпосередньо банківською системою. Така система виконання бюджету існувала до 1993 року

При змішаній системі передбачається відкриття рахунків і ведення рахунків для виконання бюджету, як в установах банківської системи, так і в органах казначейства.

При казначейській системі рахунки з виконання бюджету відкриваються в органах державного казначейства.

З 1 липня 1993 року касове виконання бюджету став здійснювати Національний банк України через свої регіональні управління та уповноважені комерційні банки. Ця система дозволяла комерційним банкам встановлювати численні порушення із затримки перерахування бюджетних коштів як до Національного банку, так і на рахунки розпорядників коштів.

Для ефективного управління бюджетними коштами та підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних коштів необхідно було створити нову фінансову структуру з налагодженим механізмом виконання бюджету. З цією метою в квітні 1995 року було створено Державне казначейство України, саме на яке була покладена функція касового обслуговування Державного бюджету. Перехід від банківської до казначейської системи не означає повну відмову від послуг комерційних банків. Вони виконують посередницькі функції, виступаючи в якості агентів Національного банку України,

Кабінет Міністрів України та Національний банк України прийняли 14 січня 1997 року постанову №13 «Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету», відповідно до якої з 1 лютого 1997 року запроваджується поетапне касове виконання державного бюджету за видатками через територіальні органи Державного казначейства.

Виконання Державного бюджету за доходами регламентова­но наказом Державного казначейства України № 131 від 19 грудня 2000 року і має ряд особливостей:

- Державне казначейство – є учасником СЕП НБУ.

- працюють розрахункові палати Державного казначейства, які саме і виконують функції перерахування коштів до бюджету.

Система електронних платежів СЕП НБУ - це загальнодержавна платіжна система, що за­безпечує розрахунки між банками й органами Державного казна­чейства з застосуванням електронних способів прийняття, оброб­ки і передачі інформації.

Система електронних платежів НБУ дозволяє:

- Одержувати інформацію про здійснення операцій в будь-який час;

- Здійснювати міжбанківські платежі протягом 10-15 хвилин;

- Негайно відобразити у бухгалтерському обліку проведені операції;

- Складати щоденний баланс бюджету, використовуючи єдину інформаційну базу Державного казначейства.

Проведення фінансових операцій через систему електронних платежів Національного банку України забезпечує функціонування єдиного казначейського рахунку.

Казначейська форма виконання бюджету базується на прин­ципі роботи єдиного казначейського рахунка.

Єдиний казначейський рахунок - це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства, відкритих в установах банків за відповідним балансовим рахунком, на які зараховуються податки, збори, інші обов'язкові платежі Державного бюджету та надходження з інших джерел, встановлених законодавством Укра­їни, і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяль­ності, які виконали роботи та/або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів.

Єдиний казначейський рахунок - основний рахунок держа­ви, що відкритий Державному казначейству України в Національ­ному банку України, для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі електронних платежів Національного банку України.

Структура єдиного казначейського рахунку об'єднує:

- субрахунок, який відкритий у Державному казначействі України (центральний рівень);

- субрахунки, що відкриті управлінням Державного казна­чейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Безпосереднім учасником СЕП НБУ є тільки Державне каз­начейство України, тому на його балансі відкритий відповідний єдиний казначейський рахунок. Територіальним управлінням Державного казначейства рахунки в НБУ не відкриваються.

Рахунки для зарахування платежів відкриваються на балансі обласних управлінь Державного казначейства відповідно до Пла­ну рахунків.

У період з 1січня 2002 року по 1 січня 2004 року завершився процес переведення місцевих бюджетів на казначейське обслуговування за доходами та між бюджетними трансфертами.