Характеристика основних етапів розробки проекту бюджету, бюджетний регламент

 

1. Економічні основи бюджетного планування, його зміст, принципи і завдання.

Бюджетне планування - це комплекс організаційно-технічних, методичних заходів із визначення доходів та видатків бюджетів у ході їх складання та затвердження, що здійснюється з метою забезпечення сталого економічного зростання та проведен­ня цілеспрямованої соціальної політики держави

Результатами бюджетного планування є проект зведеного Державного бюджету - основного фінансового плану держави на поточний рік, а також бюджети різних рівнів державної влади (мі­сцеві, суб'єктів держави тощо).

Нормативно-правова основа бюджетного планування ви­значається наступними юридичними актами:

- Конституцією України;

- Бюджетним кодексом;

- Законами України;

- Указами Президента України;

- Постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів Укра­їни;

- Пропозиціями Верховної Ради України до Основних на­прямів бюджетної політики;

- Державними Програмами економічного і соціального роз­витку;

- іншими актами державних і місцевих органів влади.

Бюджетне планування й прогнозування з важливими інстру­ментами управління, що дають змогу:

- взаємопозвязати політику і бюджет для досягнення довго­строкових планів;

- окреслити фінансове майбутнє і залишити час для запобі­гання несприятливим подіям;

- поліпшити якість прийняття фінансових рішень;

- визначити альтернативні шляхи вирішення зазначених про­блем;

- удосконалити процес формування бюджету;

- сприяти відкритості управління і прозорості прийняття рі­шень.

 

2. Методологія, завдання та принципи бюджетного пла­нування.

 

Розробка прогнозів та планів економічного та соціального розвитку держави - процес достатньо складний та довготривалий, який вимагає зведення прогнозних та планових показників різних рівнів. Для проведення робіт по розробці планів та про­гнозів необхідна єдина методологія планування та прогнозування.

Методологія планування та прогнозування - це сукупність методів, прийомів і принципів, які застосовуються при здійсненні передпланових досліджень та аналізу, розробки та формування бюджетів на всіх рівнях господарювання, виходячи з основних напрямів соціально-економічної політики на даному етапі.

Бюджетне планування має свої задачі:

- забезпечення необхідних макроекономічних пропорцій роз­витку держави;

- визначення реальних джерел і обсягів доходів на всіх рів­нях бюджетної системи;

- ефективний розподіл витрат за напрямами і регіонами;

- забезпечення мінімального рівня соціальних потреб;

- збалансування бюджету;

- утворення необхідних соціальних резервів;

- оптимізація фінансових потоків між бюджетами різних рівнів;

- сприяння найбільш ефективному використанню бюджетних засобів.

Планування бюджету здійсню­ється у відповідності до наступних принципів:

- цілісності;

- науковості;

- об'єктивності;

- самостійності;

- гласності;

- рівності;

- дотримання загальнодержавних інтересів.

Методи бюджетного планування

Методи планування - це система засобів розробки, обгрун­тування, взаємоузгодження й оптимізації планових завдань і пока­зників. Методи макроекономічного планування наведені на рису­нку 16.

 

 

Рис. – Методи бюджетного планування

Балансовий метод – це узго­дженість між надходженнями і витратами за видами і регіонами, а також балансуються фінансові ресурси з матеріальними і трудовими. Дає змогу забезпечити оптималь­ний та збалансований розвиток народного господарства.

Нормативний метод ~ це один із методів розробки та об­грунтування планів, а також регулювання діяльності виробничих і невиробничих ланок економіки за допомогою норм і нормативів.

При плануванні за основу беруться взаємопов'язані норми та нормативи. Економічні норми та нормативи - це науково обґрунтовані величини, що характеризують кількісну і якісну міру витрат робо­чого часу, матеріальних та грошових ресурсів. Економічні норма­тиви повинні бути певний час незмінними і стабільними, що за­безпечує впевненість у досягненні поставленої мети економічного і соціального розвитку країни. На базі встановлених норм і нормативів господарюючі суб'єкти розраховують свої потреби у фінансових ресурсах. Норми і нормативи регламентують доходи і витрати бюдже­ту з урахуванням галузевих особливостей. Нормативний метод сприяє економії коштів і виявленню бюджетних резервів.

Метод коефіцієнтів - базується на використанні відпові­дних коефіцієнтів, що розраховуються як співвідношення досяг­нень минулого періоду до планових показників. Метод неефективний, тому що разом з коефіцієнтом переносяться негативні явища минулого періоду, він не сприяє економії бюджетних коштів і ви­явленню резервів.

Програмно-цільовий метод — використовується при фінансуванні окремих державних програм соціального й економічного розвитку. Дає можливість виявити джерела ресурсів для виконання програм і визначити ефективність цих програм. Застосування цього методу дає змо­гу визначити загальнодержавні пріоритети і обсяг коштів держав­ного бюджету, необхідних для реалізації програми. У бюджетному процесі програмно-цільовий метод застосовується на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів.