Практичне значення отриманих результатів

У роботі важливо подати відомості про можливості наукового використання отриманих результатів під час Ваших подальших досліджень або порекомендувати сферу, де можна застосувати результати курсової роботи (наприклад - під час розробки спецкурсів чи спецсемінарів, наукових робіт, у подальших наукових дослід­женнях).

Наприклад:

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання при підготовці спецкурсів «Професійний психологічний відбір», «Практикум з підготовки соціальних працівників», «Психологія соціальної роботи», «Практикум з соціальної роботи» тощо.

Апробація результатів роботи

Розділ факультативний (необов’язковий) і використовується за наявності виступів на конференціях, участі в різних конкурсах, наукових семінарах.

Наприклад:

Апробація основних положень і висновків дослідження здійсню­валась шляхом доповіді «Уміння самоконтролю в структурі професійної діяльності соціального працівника» на Міжнародній науково-практичній конференції «Соціальна робота в Україні: національні традиції та міжна­родний досвід». Конференція відбулася 1 березня 2014 року в Національному авіаційному університеті.

Публікації

Цей пункт передбачається за наявності статей або тез кон­ференцій (форумів, семінарів, симпозіумів тощо) у фахових чи в інших виданнях.

Наприклад:

1. Стан сформованості умінь самоконтролю в студентів спеціальності «Соціальна робота» // Вісник Київського міжнародного університету. Серія: Психологічні науки: Зб. наук. праць. – К.: КиМУ, 20012. – Вип. 12. – С. 9–23.

Основна частина роботи

Ця частина роботи за обсягом найбільша. В ній розкриваються послідовно всі питання за планом, який може бути простим або складним. Досвід організації науково-пошукової роботи показує, що доцільніше працювати за складним планом. Треба врахувати, що зміст розділів основної частини має відповідати темі дослідження, повністю її розкривати, але назва розділів не повинна дублювати назви теми курсової роботи.

Рукопис основної частини роботи виконується з дотриманням низки вимог. Починається вона назвою розділу роботи. Якщо план складний, то зазначається й назва підрозділу. Розділ, як і кожен із підрозділів, закінчується коротким чітким висновком із дос­ліджуваного питання (обсяг до 0,5 сторінки після кожного під­розділу, до 1–1,5 сторінки після розділу).

З’ясування питань досліджуваної проблеми має здійснюватися аргументовано, з посиланнями на використану літературу.

Висновки

Завершальні висновки, що вміщуються на 2-3 сторінках, є основним підсумком виконання завдань наукової роботи, часткових узагальнень, зроблених у розділах (підрозділах) роботи. Особливо важливо, щоб на ті питання, які були порушені студентом у вступній частині, було дано аргументовані відповіді, і щоб та мета, яку ставив перед собою автор, знайшла реалізацію у формі конкретних положень і практичних рекомендацій.

Список літератури

Завершення написання курсової роботи закінчується скла­данням списку літератури. Така робота повинна бути виконана з дотриманням певних вимог і правил. Насамперед, до списку вносять усі документи й літературу, використані автором у процесі підготовки курсової, чи на які є посилання в роботі.

Мінімальний обсяг літературних джерел визначається залежно від специфіки теми, її хронологічних меж тощо. Дослідник завжди має прагнути використати якомога ширше коло літератури. Умовно вважається оптимально допустимим таке зіставлення: на одну сторінку тексту має бути не менше одного літературного джерела.

Оформлення списку літератури здійснюється за правилами бібліографічного опису, який має відповідати низці вітчизняних та зарубіжних державних стандартів, зокрема: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006“Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”, ДСТУ 3582-97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги і правила» а також: ГОСТ 7.12-93 «Сокращения слов в русском языке в библиографической описи. Общие требования и правила»; ГОСТ 7.11-78 «Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании» (чинні в Україні як міждержавні).

Слід звернути увагу, що стандарти вимагають не лише певної послідовності зазначення усіх елементів, а й використання між елементами як знаків граматичної пунктуації, так і приписаної пунктуації.

Задля розуміння того, як здійснюється бібліографічний опис, доцільно користуватись правилами, зазначеними нижче. З метою полегшення засвоєння алгоритму бібліографічного опису ми вдалися до створення уявного списку наукових робіт уявного одного й того ж автора (будь-які асоціації з реальними науковцями є безпідставними). Знайомтеся з правилами бібліографічного опису!

Правило 1. Усе, що написане на титулі (першій сторінці видання, на якій не стоїть нумерація) складає праву частину опису, де ставляться знаки граматичної пунктуації (до «косої»), а все, що зазначене після «косої» розділяється знаками приписаної пунктуації. Наприклад:

Ярошевич В. Ф. Як написати дисертацію / В. Ф. Ярошевич. – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Зверніть увагу, що у правій частині між ініціалами автора робиться пробіл за допомогою утримування водночас кнопок Shift+Caps Lock та підчас цього утримування натискання на «Пробіл». Починаючи від «косої лінії» - ставляться приписані знаки пунктуації, між якими ставиться пробіл (окрім крапок та ком) також за допомогою зазначених вище опцій.

Відповідно, наведений запис буде виглядати наступним чином (при цьому необхідно слідкувати за тим, щоб зазначати при цьому «тире» - довгий знак, а не короткий – «дефіс»). Отже:

КНИГИ, ОДИН АВТОР:

1. Ярошевич В. Ф. Як написати дисертацію / В. Ф. Ярошевич. – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Важлива інформація. Після косої лінії йдуть «відомості про авторську відповідальність», в яких, як правило, ініціали (ініціал, ім’я) автора міняються місцями.

Але! Якщо на титулі ініціали стоять після прізвища (автор наполіг на тому,щоб саме так себе подати на титулі), то і після «косої» вони ставляться в такому порядку:

2. Ярошевич В. Ф. Як написати дисертацію / Ярошевич В. Ф. – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Але! Якщо на титулі автор (автори) зазначений Віктор Ярошевич, тоді після «косої» це буде виглядати так:

3. Ярошевич В. Як написати дисертацію / Віктор Ярошевич. – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Але! Якщо на титулі автор зазначений Ярошевич Віктор Федорович (як, наприклад на титулі дисертації, тоді після «косої» це буде виглядати так:

4. Ярошевич В. Ф. Теоретико-методологічні засади формування наукової компетентності політиків у системі безперервної освіти: дис.... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Ярошевич Віктор Федорович. – К., 2004. – 235 с.

Із вищезазначеного випливає правило 2. Відповідно до цього правила: усе що зазначене на титульній сторінці рукопису, підготовленого до друку, а потім на титульній сторінці книжки – на тій, яка йде після обкладинки, має бути вказано у записі обов’язково – це обов’язковий елемент, а також кількість сторінок. Усі інші елементи – факультативні. Наприклад – серія «Бібліотека сучасної сім’ї», головний редактор наукового фахового збірника та члени редколегії цього збірника тощо і можуть бути не зазначені після «косої».

Правило 3. У заголовку зазначається лише один автор, незалежно від того, скільки їх зазначено на титулі, а починаючи з другого і т. д. – усі інші зазначаються у «відомостях про авторську відповідальність».

Відповідно, це виглядає наступним чином, якщо авторів - двоє:

КНИГИ. ДВА АВТОРИ:

1. Ярошевич В. Ф. Як написати дисертацію / В. Ф. Ярошевич, К. Л. Козирний – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Це виглядає ось так, якщо авторів – троє:

КНИГИ. ТРИ АВТОРИ:

1. Ярошевич В. Ф. Як написати дисертацію / В. Ф. Ярошевич, К. Л. Козирний, М. М. Халявко – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Правило 4. Якщо авторів – більше трьох, то у списку літератури ця позиція «втрачає автора». Вони зазначаються у «відомостях про авторську відповідальність». Можна сказати, що «більше трьох – не збиратися», «більше трьох – це вже багато». Можна сказати, що відповідальність, поділена на трьох, «зменшує вагомість головуючого», хоча й у «відомостях» він стоїть на першому місці.

Відповідно, якщо авторів – четверо, це виглядає так:

КНИГИ. ЧОТИРИ АВТОРИ:

1. Як написати дисертацію / В. Ф. Ярошевич, К. Л. Козирний, М. М. Халявко, Р. О. Роботящий. – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Правило 5. Якщо авторів – п’ять і більше, то:

- по-перше: вони наводяться тільки у «відомостях»;

- по-друге: наводяться лише перші три автори, про інших пишуть «та ін.» або «и др.», якщо назва – російською мовою:

Наприклад, на титулі зазначено: Ярошевич В.Ф., Козирний К.Л., Халявко М.М., Роботящий Р.О., Зануда А.П. Як написати дисертацію. Тоді ми подаємо їх у такому вигляді у списку літератури:

КНИГИ. П’ЯТЬ АВТОРІВ І БІЛЬШЕ:

1. Як написати дисертацію / В. Ф. Ярошевич, К. Л. Козирний, М. М. Халявко та ін. – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Важлива інформація. Часто, коли авторів багато, вони на титулі не зазначаються або зазначається лише редактор, за загальною чи науковою редакцією якого виходить книжка. І ось тоді ми ставимо квадратні дужки. Квадратні дужки ставляться тоді, коли в них подається інформація, якої немає на титулі, але яка є на наступних сторінках книжки. Наприклад, на титулі зазначено: Як написати дисертацію. Інша інформація та автори – на другій сторінці або на третій.

Тоді ми подаємо їх у такому вигляді у списку літератури:

1. Як написати дисертацію / [В. Ф. Ярошевич, К. Л. Козирний, М. М. Халявко та ін.] – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Або:

1. Як написати дисертацію / [В. Ф. Ярошевич, К. Л. Козирний, М. М. Халявко та ін.]; за ред. В. Ф. Ярошевича. – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Якщо видання видається не вперше, тоді даний запис виглядає так:

1. Як написати дисертацію / [В. Ф. Ярошевич, К. Л. Козирний, М. М. Халявко та ін.]; за ред. В. Ф. Ярошевича. – [3-є вид.]. – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Відповідно, якщо даний автор (дані автори) написали підручник чи посібник і це зазначено на титулі, тоді квадратні дужки не потрібно ставити.

ПОСІБНИК ЗА РЕДАКЦІЄЮ:

12. Як написати дисертацію: навч. посібник / [В. Ф. Ярошевич, К. Л. Козирний, А.П.Зануда та ін.]; за ред. В. Ф. Ярошевича. – [3-е вид.]. – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

А якщо цього не зазначено на титулі, а лише на наступних сторінках, тоді слово «підручник» чи «посібник» подаємо у квадратних дужках:

1. Як написати дисертацію: [навч. посіб. для самост. вивч.дисц.] / [В. Ф. Ярошевич, К. Л. Козирний, М. М. Халявко та ін.]; за ред. В. Ф. Ярошевича. – [3-е вид.]. – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Важлива інформація. Слова «за ред.» завжди пишуться перед зазначенням міста, де видання видане.

Ці самі правила поширюються і на книжку без автора. Приміром, В.Ф.Ярошевич виступив автором передмови, або упорядником (упоряд.), т. е составителем (сост.), то ця інформація, оскільки вона зазначена на другій чи третій сторінці, буде записана у квадратних дужках:

КНИГА БЕЗ АВТОРА:

1. Як написати дисертацію: антологія / [упоряд. В. Ф. Ярошевич]. – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Правило 6. Варіантів запису багатотомного видання існує два. І обидва вони правильні. Виглядає це так:

ТОМ З БАГАТОТОМНОГО ВИДАННЯ:

1. Ярошевич В. Ф. Зібрання творів: у 6 т. / В. Ф. Ярошевич; [за ред. К. Л. Козирного, М. М. Халявка]. – К.: Вища школа, 1982. – Т. І: Питання методології і теорії наукової творчості. –– 488 с.

Або так:

1. Ярошевич В. Ф. Зібрання творів. У 6 т. Т.1: Питання методології і теорії наукової творчості / В. Ф. Ярошевич; [за ред. К. Л. Козирного, М. М. Халявка]. – К.: Вища школа, 1982. – Т. 1. – 488 с.

Важлива інформація. Перший варіант – більш логічний, на нашу думку. Часом у списках літератури зустрічаються зазначення «у 6-ти т.» – це застарілий ГОСТ.

На запис монографій поширюються усі вищенаведені правила. Якщо слово «монографія» є на обкладинці, тоді так:

МОНОГРАФІЯ:

1. Ярошевич В. Ф. Як написати дисертацію: монографія / В. Ф. Ярошевич. – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Якщо слово «монографія» - на другій сторінці книжки, тоді воно береться у квадратні дужки:

1. Ярошевич В. Ф. Як написати дисертацію: [монографія] / В. Ф. Ярошевич. – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Правило 7 полягає в тому, що на бібліографічний запис словників поширюються усі вищезазначені правила.

Буквоєдов О. Словник психолого-педагогічної термінології: у 8 т. / Олесь Буквоєдов. – 4-е вид., доп. – К.: Интерпресс ЛТД, 2015. – Т.2 В-З. – 478 с.

ЗАКОНОДАВЧІ І НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ:

1. Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 1 груд. 2005 р / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Парлам. вид-во, 2006. — 207 с. — (Бібліотека офіційних видань).

Правило 8. Деякі законодавчі документи існують в електронному вигляді. Посилання на Інтернет є припустимим.

1. Наказ Міністра освіти і науки України "Про затвердження Типового положення про юридичну клініку вищого навчального закладу України" №592 від 3.08.2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0956-06

Правило 9. При записі дисертацій слід пам’ятати:

- титул майже завжди містить прізвище, ім’я, по-батькові автора повністю;

- має скорочення: канд., якщо це кандидатська і д-ра, якщо це докторська;

- має слова, які випадають – «на здобуття наукового ступеня», що позначаються багатокрапкою;

- в ідеалі бажано вказувати місце захисту дисертації, хоча ВАК у своїх «Вимогах до списку літератури» цього не вимагає.

ДИСЕРТАЦІЯ:

21. Ярошевич В. Ф. Теоретико-методологічні засади формування наукової компетентності політиків у системі безперервної освіти: дис.... д-ра. пед. наук: 13.00.04 / Ярошевич Віктор Федорович. – К., 2004. – 235 с.

22. Ярошевич В. Ф. Формування наукової компетентності майбутніх політологів: дис.... канд. пед. наук: 13.00.04 / Ярошевич Віктор Федорович. – К., 2002. – 235 с.

Але! Здебільшого на обкладинці реферату, яка є водночас титулом, як правило, пишеться прізвище, ім’я та по-батькові повністю, правильно було б зробити опис за аналогією з дисертацією. Але чомусь ВАК у своїх «прикладах» оформлення літератури наводить варіант, зазначений у позиції 22.

Правило 10, згідно якого в бібліографічному описі автореферату слова «на здобуття наук. ступеня» залишаються, на відміну від дисертацій, а також зазначається назва спеціалізації. Тому що номери в різних країнах різні, а спеціалізації можуть бути ті ж самі, наприклад – «Теорія і методика професійної освіти в Україні – це 13.00.04, а в Росії – 13.00.08.

АВТОРЕФЕРАТ

23. Ярошевич В. Ф. Формування наукової компетентності майбутніх політологів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / В. Ф. Ярошевич. – К., 2002 – 23 с.

Усі наші записи значно подовжуються за обсягом, якщо ми описуємо частину книги або дещо складніше - видання, що продовжуються і ще складніше – матеріали конференцій.

Правило 11 пов’язане із записом частини книги:

- слова «В кн.» належать до старого ГОСТу;

- за останнім ГОСТом ці слова замінені двома косими лініями - //, до яких і після ставиться пробіл.

Покажемо це, використавши приклад запису №7:

ЧАСТИНА КНИГИ:

1. Ярошевич В. Ф. Об’єктивні та суб’єктивні чинники результативності наукового дослідження // Як написати дисертацію / В. Ф. Ярошевич, К. Л. Козирний, М. М. Халявко та ін.; за ред. В. Ф. Ярошевича. – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с. (якщо усі автори є на титулі, а якщо на титулі вказано лише за редакцією кого книга, тоді так):

Ярошевич В. Ф. Об’єктивні та суб’єктивні чинники результативності наукового дослідження // Як написати дисертацію / [В. Ф. Ярошевич, К. Л. Козирний, М. М. Халявко та ін.]; за ред. В. Ф. Ярошевича. – К.: Вища освіта, 2010. – 150 с.

Правило 12, що поширюється на запис видань, що продовжуються, наприклад – наукових журналів. Наводимо кілька варіантів:

ВИДАННЯ, ЩО ПРОДОВЖУЮТЬСЯ (наприклад фахові):

1. Ярошевич В. Ф. Об’єктивні та суб’єктивні чинники результативності наукового дослідження / В. Ф. Ярошевич // Гуманітарний вісник ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди: наук.-теор. зб. Сер. Педагогіка. Психологія. Філософія. – 2001. – Вип. 19. – С.93-99.
2. Ярошевич В. Ф. Об’єктивні та суб’єктивні чинники результативності наукового дослідження / В. Ф. Ярошевич // Людинознавчі студії: зб. наук. пр. Дрогобицького державного педагогічного ун-ту імені Івана Франка: Педагогіка. – 2000. – Вип. 19 – С. 182-196.
3. Ярошевич В. Ф. Об’єктивні та суб’єктивні чинники результативності наукового дослідження / В. Ф. Ярошевич // Проблеми освіти: наук.-метод. зб. / М-во освіти і науки України, Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти. – К.: 2001. – Вип. №4. – С. 20-25.
4. Ярошевич В. Ф. Об’єктивні та суб’єктивні чинники результативності наукового дослідження / В. Ф. Ярошевич // Педагогіка і психологія формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школі: зб. наук. пр. Класичного приватного ун-ту. – Запоріжжя. – 2000. № 8 (63). – С. 246-254.
5. Ярошевич В. Ф. Об’єктивні та суб’єктивні чинники результативності наукового дослідження / В. Ф. Ярошевич // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць. – К., 2001. – Вип. 23 (87). - С. 140-144

Важлива інформація. Якщо у назві ВНЗ, що випускає науковий збірник міститься назва міста, як от №24, то вказувати ще раз місто видання непотрібно. А якщо у назві цього немає – як у прикладі №25, №26 або № 27, тоді треба вказати місце видання.

Ще деякі приклади видань, що продовжуються:

1. Ярошевич В. Ф. Об’єктивні та суб’єктивні чинники результативності наукового дослідження / В. Ф. Ярошевич // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: зб. наук. праць: у 2 ч. / за ред. В. Ф. Ярошевича та К. Л. Козирного. – К., 2001. – Ч.1. – С. 5-14.

Важлива інформація. Зазначення «у 2-х ч.» - застарілий ГОСТ.

Важлива інформація:

Типові скорочення:

Автореферат – автореф.

Видання – вид.

Випуск – вип.

Дисертація – дис.

Диссертация – дис.

Доктор наук – д-р наук

Збірник матеріалів науково-методичної конференції – зб. матеріалів наук.-метод. конф.

Збірник наукових праць – зб. наук. праць

Інститут – Ін-т

Кандидат наук – канд. наук

Книга для вчителя – кн. для вчителя

Міністерство – М-во

Навчальний посібник – навч. посібник

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни - навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц.

Науковий збірник – наук. зб.

Науково-методичний збірник – наук.-метод. зб.

Научно-методический сборник – науч.-метод. сб.

Научно-практическое пособие – науч.–практич. пособие

Підручник – підручник

Составитель – сост.

Тематичний випуск – темат. вип.

Універститет – ун-т

Упорядник – упоряд.

Учебное пособие – учеб. пособие

Учебно-методическое пособие – учеб-метод. пособие

Учебно-методическое пособие для студентов педагогических вузов – учеб-метод. пособ. для студентов пед. вузов

Частина – ч.

Часть – ч.

Правило 13. У назві джерела, якщо вживається одне слово, наприклад – підручник, посібник без інших слів, то це одне слово не скорочується! А якщо два слова і більше, наприклад – навчальний посібник, тоді – навч. посіб.

Правило 14. При зазначенні іноземних джерел у перекладі зазначається не лише те, що це – переклад, а й те, хто саме автор перекладу. Наводжу два досить складних приклади:

1. Майерс Д. Социальная психология: учебник / Д. Майерс; пер. с англ. В. Гаврилов [и др.]. – 6-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Питер, 2002. – 752 с. – (Мастера психологии)
2. Лейтц Г. Психодрама: теория и практика. Классическая психодрама Я.Л.Морено / Г. Лейтц; пер с нем. А. М. Боковикова; общ. ред. и предисл. Е. В. Лопухиной, А. Б. Холмогоровой. – 2-е изд. – М.: „Когито-центр”, 2007. - 380 с.

Найскладнішими (трудомісткими) видами запису виступають, на нашу думку, видання, що продовжуються, які зазначені вище та матеріали конференцій.

МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЙ:

1. Ярошевич В. Ф. Об’єктивні та суб’єктивні чинники результативності наукового дослідження / В. Ф. Ярошевич // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф.(далі йде назва самої конференції, якщо вказана, а також, якщо вказана - дата самої конференції, тобто число, місяць, рік, потім –зазначення міністерства, якщо є, потім – крапка, тире, місто видання і т. д. – як все інше).

Правило 15. При наведенні джерел з Інтернету необхідно пам’ятати про приписані знаки пунктуації – перед квадратними дужками пробіл, після квадратних дужок і крапки – пробіл, після слів «Режим доступу» пробіл, за ним двокрапка, пробіл – далі електронна адреса без пробілів між знаками.

ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ:

34. Етичний кодекс юридичної клініки в Україні. Прийнятий на З"їзді Асоціації юридичних клінік України 25.08.2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pravo.prostir.ua/library/410.html